Зміст
Введення
Глава1. Морфофункціональні зміни, що відбуваються в організмі під впливом занятьлижним спортом
1.1Загальна характеристика фізичних якостей лижників
1.2Зміна м'язів під впливом занять лижним спортом
1.3Зміни в дихальній і серцево-судинної системах під впливом занятьлижним спортом
Глава2. Експериментальне дослідження фізичних якостей лижників
2.1Методи тестування у тренувальному процесі лижників
2.2Організація дослідження та обговорення результатів
Висновок
Списоквикористовуваної літератури
Введення
Лижний спорт - один знаймасовіших видів спорту, що культивуються в Російській Федерації. Найбільшоюпопулярністю в силу доступності і характеру впливу на організм користуютьсялижні гонки на різні дистанції.
Заняття цим видомспорту є важливим засобом фізичного виховання, займають одне зперших місць по своєму характеру рухових дій. У більшості районівнашої країни, де зима тривала і сніжна, заняття лижами - один знайдоступніших і масових видів фізичної культури. Фізичне навантаження призаняттях на лижах дуже легко дозується, як за обсягом, так і поінтенсивності. Це дозволяє рекомендувати лижі як засіб фізичноговиховання для людей будь-якого віку, статі, стану здоров'я та рівняфізичної підготовленості.
Виконання помірноїм'язової роботи з залученням в рух всіх основних груп м'язів в умовахзнижених температур, на чистому морозному повітрі помітно підвищує опірністьорганізму до різних захворювань і позитивно позначається на загальнійпрацездатності. Прогулянки та походи на лижах в красивій лісистій ірізноманітної по рельєфу місцевості доставляють позитивний вплив на нервовусистему, розумову і фізичну працездатність.
Актуальність.Фізична підготовка лижника спрямована на розвиток основних руховихякостей (витривалості,сили, швидкості, спритності, гнучкості), необхідних вспортивної діяльності
. У той же час фізична підготовка нерозривно пов'язанаіз зміцненням органів і систем, з підвищенням загального рівня функціональноїпідготовки та зміцненням здоров'я лижників.
Мета - вивчитиморфофункціональні зміни, що відбуваються в організмі під впливом лижнимспортом.
Об'єкт - процесморфофункціональних змін в організмі під впливом занять лижним спортом.
Предмет -морфофункціональні зміни в організмі, що відбуваються під впливом занятьлижним спортом.
Завдання:
1)аналіз наукової та методичної літератури;
2)виявити рівень сформованості фізичних якостей студентів першого курсу,займаються і не займаються лижним спортом;
3)математично обробити і проаналізувати отримані результати.
Глава 1. Морфофункціональнізміни, що відбуваються в організмі під впливом занять лижним спортом1.1 Загальнахарактеристика фізичних якостей лижників
Рівеньрозвитку того чи іншого фізичного якості лижника визначається специфічністюлижних гонок. Тому всі фізичні якості можна умовно розділити наосновні і додаткові. До основних слід віднести загальну і швидкісно-силовувитривалість, до додаткових - силу, швидкість, гнучкість, загальну і спеціальнукоординацію, спритність, рівновагу.
Витривалість- Здатність тривалий час виконувати фізичні вправи.Тривалість роботи залежить від кількості м'язових груп, що втягуються вроботу, і від ступеня їх напруження (інтенсивності) в кожному русі.
Заінтенсивності фізичну роботу поділяють на чотири зони: максимальну(Тривалість роботи - до 20 сек., Загальна витрата енергії - менше 80 ккал),субмаксимальної, (тривалість роботи - 20 сек. - 5 хв., витрата енергії -близько 150 ккал), велику (5-30 хв., близько 760 ккал) і помірну (більше 30хв., до 8 тис. ккал).
Лижнігонки було прийнято відносити до зони помірної потужності. Однак зараз лижникивисокої підготовленості виконують роботу, характерну для зони великийпотужності (на підйомах - робота, відповідна зоні субмаксимальної потужності).
Основнимджерелом енергетичного забезпечення при м'язовій діяльності єрозщеплення аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ). Вміст АТФ в робочихорганах відносно невелике, але постійно. Витрачаються запаси енергії прирозщепленні АТФ повинні бути негайно відновлені, інакше м'язи втрачаютьздатність до скорочення. Відновлення АТФ здійснюється за рахунок хімічнихреакцій двоякого роду: 1) дихальні, або аеробні, процеси (за участю кисню);2) анаеробні процеси (без участі кисню).
Показникомаеробних процесів служить величина споживання кисню під час роботи. Чимвище рівень максимального споживання кисню, тим відносно вище рівеньпідготовленості спортсмена, тим вище його спортивні результати за іншихрівних умов (технічне і тактичну майстерність, рівень розвиткуфізичних якостей - сили, гнучкості, рівноваги і т. д.).
Анаеробнеокислення, яке відбувається без участі кисню, призводить до накопичення ворганізмі продуктів неповного розпаду, що ліквідуються за участюкисню під час відпочинку. Кількість кисню, яка йде на ліквідаціюпродуктів неповного розпаду, називається кисневим боргом. При максимальнійроботі організм може задовольнити запит в кисні тільки на деякучастина. Іншими словами, майже вся фізична робота відбувається в борг. Найбільшийкисневий борг (до 18 л) відзначається при роботі субмаксімалиной потужності.Величина кисневого боргу є показником анаеробної продуктивності.
Аеробніі анаеробні можливості повністю характеризують функціональну стелюенергетичного обміну людини, його загальні енергетичні можливості.
Дослідженняанаеробних процесів в лижних гонках показали пряму залежність міжвеличиною кисневого боргу і спортивним результатом.
Тривалістьроботи залежить головним чином від інтенсивності (в лижних гонках не можнаговорити про швидкість, так як на підйомах і рівнинних ділянках інтенсивністьможе бути однаковою, а швидкість різною. На спуску швидкість велика, аінтенсивність менше).
Інтенсивністьу лижних гонках можна визначати за частотою серцевих скорочень. Міжчастотою серцевих скорочень (пульсом) і швидкістю по ділянках траси, а такожокислювальними процесами є певна взаємозв'язок.
ВНині більшість тренерів у нас в країні і за кордоном використовуютьконтроль за пульсом для визначення інтенсивності навантаження.
Витривалістьу лижних гонках розвивають специфічними і неспецифічними вправамициклічного і ациклічні характеру. Специфічні вправи умовно можнарозділити на спеціальні і загально розвиваючі [2, с. 265].
Швидкістьхарактеризується здатністю людини здійснювати цілеспрямовані руховідії в мінімальний відрізок часу.
Виділяютьтри основні форми прояву швидкості: а) латентний час руховоїреакції; б) швидкість одиночного скорочення; в) частота рухів.
Вспортивній практиці ми зустрічаємося з комплексним проявом швидкості. Так, впересуванні на лижах по рівнинній ділянці швидкість залежить від частоти кроків,а на підйомах - більше від сили відштовхування; під час подолання спусківосновне значення набуває швидкість рухової реакції.
Проявшвидкості на лижній трасі залежить від техніки володіння тим чи іншим способомпересування.
Взаємозв'язокякості швидкості з іншими якостями в лижних гонках ще недостатньовивчена, тому рекомендації щодо його розвитку носять більше загальний характер.Одним з показників якості швидкості є максимальна частота руху.При пересуванні на лижах з максимальною швидкістю прояв швидкіснихякостей залежить від силових можливостей людини.
Силовівправи впливають позитивно на швидкість лише тоді, коли сила збільшуєтьсяв тому ж русі, в якому хочуть показати найвищу швидкість. У вихованнішвидкісних якостей при пересуванні на лижах технічна майстерність граєістотну роль.
Привихованні швидкості використовують фізичні вправи, які виконуються змаксимальною швидкістю.
Вбезсніжний період тренування швидкість виховується за допомогою як циклічних,так і ациклічних вправ.
Основнеувагу слід приділяти специфічним рухам в спеціальних вправа...
