Кафедра Теоріїі методики спортивних дисциплін
Теоретико-методичніоснови спортивної підготовки юних футболістів на етапі початкової підготовки
Введення
Актуальность.Современние дослідження в областідитячо-юнацького спорту характеризуються концентрацією уваги вчених напроблемах вдосконалення змісту основних розділівпрограмно-методичних документів. Тому вдосконалення системиуправління тренувальним процесом на основі об'єктивізації знань про структуруспортивної діяльності та підготовленості спортсменів з урахуванням загальнихзакономірностей становлення спортивної майстерності в обраному виді спортує одним з перспективних напрямів вдосконалення всієї системиспортивної підготовки [31; 33].
Спортивна підготовка вфутболі будується як цілорічний процес, що має певні часовіпроміжки, на яких вирішуються ті чи інші основні завданнянавчально-тренувального процесу. Як правило, структура спортивної підготовкимає великі стадії, які, в свою чергу, для простоти управліннянавчально-тренувальним процесом, поділяються на більш дрібні структурніскладові (етапи, періоди, цикли), на яких безпосередньо вирішуютьсязавдання становлення спортивної майстерності футболіста, виховання фізичнихякостей і здібностей, підготовка та участь в змаганнях.
Від ефективностіпобудови навчально-тренувального процесу на початковому етапі спортивної підготовкибуде істотно залежати досягнення спортивних результатів юних футболістів [32].
У зв'язку з вищевикладеним,представляється необхідним науковий пошук та розробка шляхів вдосконалення навчально-тренувальногопроцесу юних футболістів, що і послужило нам у виборі теми курсової роботи: В«Теоретико-методичніоснови спортивної підготовки юних футболістів на етапі початкової підготовки ".
Мета дослідження: вивчититеоретичні положення навчально-тренувального процесу юних футболістів.
Об'єкт дослідження: навчально-тренувальний процес юнихфутболістів.
Предмет дослідження: технічнаі фізична підготовленістьюних футболістів.
У ході нашогодослідження були поставлені наступні завдання:
1. Вивчити і проаналізуватинауково-методичну літературу з даної проблеми.
2. Виявити методичні особливостіпроведення занять з юними футболістами.
3. Уявити діагностичнийінструментарій з оцінки технічної і фізичної підготовленості юнихфутболістів.
Для вирішеннядослідницьких завдань були використані різні методи: вивчення та аналіз літературних джерел;аналіз і узагальнення передової практики та педагогічної роботи в ДЮСШ, спостереження, бесіди.
Глава I . Обгрунтування проблеми вдосконаленняфізичної підготовленості юних спортсменів
1.1Фізична підготовка футболістів як основа досягнення спортивних результатів
Фізична підготовка -це педагогічний процес, спрямований на виховання фізичних якостей ірозвиток функціональних можливостей, що створюють сприятливі умови дляудосконалювання усіх сторін підготовки. Фізична підготовка - найважливішийрозділ в навчально-тренувальному процесі. Фізична підготовка - це процесвиховання фізичних здібностей, нерозривно пов'язаних з підвищенням загальногорівня функціональних можливостей організму, різнобічним фізичнимрозвитком. Фізична підготовка є фундаментом для освоєння даного видуспорту. Вона сприяє швидкому оволодінню уміннями і навичками та їх міцномузакріпленню [18; 19 25].
Фізична підготовкапідрозділяється на загальну і спеціальну. У загальну фізичну підготовку входитьрозвиток всіх фізичних якостей учнів. При проведенні занять зфутболістами із загальної фізичної підготовки необхідно дотримуватися такихметодичні вимоги: підбір вправ здійснювати з урахуванням охоплення всіхм'язових груп, обсяг навантаження в кожному занятті і серії підвищувати поступово зурахуванням підготовленості займаються. В якості основних засобів застосовуютьсяЗагальнорозвиваючі вправи і вправи з різних видів спорту, які надаютьзагальний вплив на організм займається. При цьому досягається розвиток ізміцнення м'язово-связачного апарату, вдосконалення функцій внутрішніхорганів і систем, поліпшення координації рухів і загальне підвищення рівнярозвитку рухових якостей. Більшість вправ, прийнятних з метою підвищеннязагальної фізичної підготовки, всебічно впливають на організм, але в тежчас кожне з них переважно спрямоване на розвиток того чи іншогоякості. Спеціальна фізична підготовка передбачає розвиток фізичнихякостей, необхідних для конкретного виду спорту. Спеціальна фізичнапідготовка характеризується рівнем розвитку фізичних здібностей,можливостей органів і функціональних систем, що безпосередньо визначаютьдосягнення в обраному виді спорту. Основними засобами спеціальної фізичноїпідготовки є змагальні вправи і спеціальні вправи. Здопомогою спеціальних вправ, переважно направлених на розвитокпевних фізичних якостей, можна паралельно удосконалювати виконання окремихтехнічних прийомів. Для цього зазвичай застосовують спеціальні вправи, подібніза характером виконання і структурі з тим чи іншим технічним прийомом або йогоокремими елементами. Спеціальна фізична підготовка заснована на базізагальної, досить високої фізичної підготовленості займаються іпередбачає розвиток таких якостей, спеціальних для футболіста, як сила,швидкість, витривалість спритність, гнучкість [25].
Основну роль в загальній іспеціальної фізичної підготовленості футболіста грають сила, швидкість,витривалість, спритність, гнучкість. Саме ці фізичні якості відображаютьрівень рухових можливостей футболіста.
Вфутболі такі якості, як швидкість, спритність, гнучкість, проявляються в тіснійвзаємозв'язку. Звичайно, можна і потрібно використовувати в тренуванні вправи,які сприяють розвитку якого-небудь певного якості. Однак не можназабувати про те, що специфіка гри у футбол така, що часто доводитьсяпроявляти ці якості в сукупності.
Вихованнясили. Сучасний футбол пред'являє високі вимоги до силових здібностейгравця, значною мірою визначальним швидкість виконання різних прийомів,швидкість переміщення і мають велике значення для прояву спритності івитривалості. В ігровій діяльності це фізична якість проявляється впоєднанні з швидкістю руху в рамках певного рухового навику,відповідного правильній техніці гри в футбол.
Захарактеру і умовам прояву м'язової сили прийнято розрізняти власнесилові (в статичних режимах і повільних рухах) здібності. Провідну рольу футболі грають швидкісно-силові здібності. За даними науки, у футболібільше 70% рухів носять швидкісно-силовий характер. Однак при переміщеннях взахисній стійці, відборі м'яча та інших жорстких, так би мовити, діях потрібнізначні статичні зусилля. Тому силова підготовка гравця повинна бутирізнобічної і розвивати силу м'язів у різних режимах.
Длярозвитку вибухової сили у практиці тренування все ширше використовують наступнівправи в динамічних швидкісних режимах: штовхання, кидки ногами важкихнабивних м'ячів на дальність; перетягування, витіснення або виштовхуванняпартнерів з позначеного на майданчику простору; виривання м'ячів з руксуперників.
Длявиховання динамічної сили використовують невеликі обтяження (20% порушуваноговаги), які не призводять до суттєвого порушення структури рухів,характерних для футболу. При цьому необхідно враховувати, що надмірнезахоплення силовими вправами негативно позначається на координаційнихздібностях, що силова підготовка лише до певного рівня і припевної спрямованості впливає на розвиток швидкості. До того ж силовівправи позначаються позитивно на розвитку цієї якості, коли їхзастосовують в тому ж русі, в якому потрібно показувати найвищу швидкість.
Приіндивідуальному плануванні силового тренування слід враховувати, що характеррухової діяльності у гравців різного амплуа визначає і рівеньрозвитку силових здібностей. При пересуваннях, наприклад, у захисниківнайбільше значення має сила м'язів підошовних згиначів стопи, у нападників- Від...
