Зміст
Введення
I. Основні способи отримання енергії
1. Теплові електростанції
2. Гідроелектростанції
3. Атомні електростанції
II. Нетрадиційні джерела енергії
1. Вітрова енергія
2. Геотермальна енергія
3. Теплова енергія океану
4. Енергія приливів і відливів
5. Енергія морських течій
6. Енергія Сонця
7. Воднева енергетика
Висновок
Література
Введення
Науково-технічнийпрогрес неможливий без розвитку енергетики, електрифікації. Для підвищенняпродуктивності праці першорядне значення має механізація і автоматизаціявиробничих процесів, заміна людської праці машинним. Але переважнабільшість технічних засобів механізації і автоматизації (устаткування,прилади, ЕОМ) має електричну основу. Особливо широке застосуванняелектрична енергія отримала для приводу в дію електричних моторів.Потужність електричних машин (в залежності від їх призначення) різна: відчасток вата (мікродвигуни, застосовувані в багатьох галузях техніки і в побутовихвиробах) до величезних величин, що перевищують мільйон кіловат (генераториелектростанцій).
Людствуелектроенергія потрібна, причому потреби в ній збільшуються з кожним роком.Разом з тим запаси традиційних природних палив (нафти, вугілля, газу і ін)кінцеві. Кінцеві також і запаси ядерного палива - урану і торію, з якогоможна отримувати в реакторах плутоній. Тому важливо на сьогоднішнійдень знайти вигідні джерела електроенергії, причому вигідні не тільки з точкизору дешевизну палива, але і з точки зору простоти конструкцій,експлуатації, дешевизни матеріалів, необхідних для спорудження станції,довговічності станцій.
<
p> Даний реферат єкоротким, оглядом сучасного стану енергоресурсів людства. В роботірозглянуті традиційні джерела електричної енергії. Мета роботи - першвсе ознайомитися з сучасним положенням справ в цій незвичайно широкійпроблематиці.
До традиційних джерелв першу чергу відносяться: теплова, атомна і енергія потоку води.
Російська енергетикасьогодні - це 600 теплових, гідравлічних 100, 9 атомних електростанцій. Є,звичайно, кілька електростанцій використовують в якості первинного джереласонячну, вітрову, гідротермальних, припливну енергію, але частка виробленоїними енергії дуже мала в порівнянні з тепловими, атомними і гідравлічнимистанціями.
енергіяатомний гідравлічний вітрової геотермальний
I . Основні способи отримання енергії
1. Тепловіелектростанції
Тепловаелектростанція (ТЕС), електростанція, що виробляє електричну енергію врезультаті перетворення теплової енергії, що виділяється при спалюванніорганічного палива. Перші ТЕС з'явилися в кін. 19 в і отрималипереважне поширення. У сірий. 70-х рр.. 20 в. ТЕС - основний виделектричної станцій. Частка вироблюваної ними електроенергії складала: уРосії і США св. 80% (1975), у світі близько 76% (1973).
Близько 75% всієїелектроенергії Росії виробляється на теплових електростанціях. Більшістьміст Росії забезпечуються саме ТЕС. Часто в містах використовуються ТЕЦ -теплоелектроцентралі, що виробляють не тільки електроенергію, але й тепло у виглядігарячої води. Така система є досить непрактичною тому на відмінувід електрокабелю надійність теплотрас надзвичайно низька на великихвідстанях, ефективність централізованого теплопостачання сильно знижується,внаслідок зменшення температури теплоносія. Підраховано, що придовжині теплотрас більше 20 км (типова ситуація для більшостіміст) установка електричного бойлера в одельно вартому будинку стає економічновигідна.
На тепловихелектростанціях перетвориться хімічна енергія палива спочатку вмеханічну, а потім в електричну.
Паливом для такоїелектростанції можуть служити вугілля, торф, газ, горючі сланці, мазут. Тепловіелектричні станції підрозділяють на конденсаційні (КЕС), призначенідля вироблення тільки електричної енергії, і теплоелектроцентралі (ТЕЦ),виробляють крім електричної теплову енергію у вигляді гарячої води і пари.Великі КЕС районного значення отримали назву державних районнихелектростанцій (ДРЕС).
Найпростіша принциповасхема КЕР, що працює на вугіллі, представлена ​​на рис. Вугілля подається в паливнийбункер 1, а з нього - в дробильну установку 2, де перетворюється на пил.Вугільний пил надходить у топку парогенератора (парового котла) 3, що маєсистему трубок, в яких циркулює хімічно очищена вода, званаживильним. У котлі вода нагрівається, випаровується, а що утворився насиченийпар доводиться до температури 400-650 В° С і під тиском 3-24 МПа надходить попаропроводу в парову турбіну 4. Параметри пари залежать від потужності агрегатів.
Теплові конденсаційніелектростанції мають невисокий ККД (30 - 40%), тому що більша частина енергіївтрачається та відходять топковим газами і охолоджуючої водою конденсатора.
Споруджувати КЕС вигідно вбезпосередній близькості від місць видобутку палива. При цьому споживачі електроенергіїможуть знаходитися на значній відстані від станції.
Теплоелектроцентральвідрізняється від конденсаційної станції встановленою на ній спеціальноїтеплофікаційної турбіною з відбором пари. На ТЕЦ одна частина пара повністю використовуєтьсяв турбіні для вироблення електроенергії в генераторі 5 і потім надходить уконденсатор 6, а інша, що має велику температуру і тиск (на рис.штрихова лінія), відбирається від проміжної ступені турбіни і використовуєтьсядля теплопостачання. Конденсат насосом 7 через деаератор 8 і далі живильнимнасосом 9 подається в парогенератор. Кількість відібраного пара залежить відпотреби підприємств у тепловій енергії.
Коефіцієнт корисноїдії ТЕЦ досягає 60-70%.
Такі станції будуютьзазвичай поблизу споживачів - промислових підприємств або житлових масивів. Частішевсього вони працюють на привізній паливі.
Розглянуті тепловіелектростанції по виду основного теплового агрегату - парової турбіни -відносяться до паротурбінних станцій. Значно меншого поширенняотримали теплові станції з газотурбінними (ГТУ), парогазовими (ПГУ) ідизельними установками.
Найбільшекономічними є великі теплові двигуни електростанції (скороченоТЕС). Більшість ТЕС нашої країни використовують як паливо вугільний пил.Для вироблення 1 кВт-год електроенергії витрачається кілька сот грамів вугілля.У паровому котлі понад 90% виділеної паливом енергії передається пару. Втурбіні кінетична енергія струменів пари передається ротору. Вал турбіни жорсткоз'єднаний з валом генератора.
Сучасні паровітурбіни для ТЕС - досить досконалі, швидкохідні, високоекономічні машини звеликим ресурсом роботи. Їх потужність в одновальні виконанні досягає 1 млн.200 тис. кВт, і це не є межею. Такі машини завжди буваютьбагатоступінчатими, тобто мають зазвичай кілька десятків дисків з робочимилопатками і таке ж
кількість, перед кожнимдиском, груп сопел, через які протікає струмінь пари. Тиск і температурапара поступово знижуються.
З курсу фізики відомо,що ККД теплових двигунів збільшується із зростанням початкової температуриробочого тіла. Тому що надходить у турбіну пар доводять до високих параметрів:температуру - майже до 550 В° С і тиск - до 25 МПа. Коефіцієнт корисноїдії ТЕС досягає 40%. Велика частина енергії втрачається разом з гарячимвідпрацьованим парою.
На думку вчених в основіенергетики найближчого майбутнього як і раніше залишиться теплоенергетика на непоновлюваних ресурсах. Але структура її зміниться. Має скоротитисявикористання нафти. Істотно зросте виробництво електроенергії наатомних електростанціях. Розпочнеться використання поки ще не займаних гігантськихзапасів дешевих вугілля, наприклад, в Кузнецькому, Кансько-Ачинськ, Екібаcтузскомбасейнах. Широко буде застосовуватися природний газ, запаси якого в країнінабагато перевершують запаси в інших країнах.
Дожаль, запаси нафти, газу, вугілля зовсі...
