Гафнер В.В.
Відбуваютьсязміни у свідомості людей і різних областях діяльності відображаютьстановлення нового суспільства - суспільства інформаційного типу. Для розуміння того,як ці зміни впливають на мислення педагога, розглянемо процес виникненняі розвитку інформаційного суспільства. Найнаочніше це зробити, застосовуючи доопису еволюції суспільства ритмо-інформаціологіческій підхід.
Еволюціялюдського суспільства може бути охарактеризована двома фундаментальнимипроцесами - розвитком людини і соціально-технологічним розвитком суспільства.Біологічний період відображає зміну поколінь. З плином часу біологічнийперіод практично не змінився і його можна вважати як середньостатистичнийвік батьків при появі їх першої дитини, тобто 20-25 років.
Періодиі цикли соціально-технологічного розвитку характеризуються зміною соціальнихформацій, наприклад, прогрес в області використовуваних технологій. Підтехнологічним циклом розуміється не тільки кардинальні революційнізміни технології (кам'яний вік, залізний вік), але і послідовна змінатехнологій і моделей, що виражається, наприклад, у поколіннях засобів зв'язку, засобівпересування і т.п. Абсолютно точно періодичність соціального розвиткувстановити не можливо. Однак простежується загальна тенденція: якщо 5-7 столітьназад період соціального розвитку складав близько 200-300 років, то до початку XXIстоліття він скоротився до 1-2 років [2].
Докінця XIX століття базовою характеристикою соціального розвитку суспільства бувтехнологічний рівень. За один і той же технологічний період відбувалосякілька циклів зміни поколінь. Отже, інформаційно-несучимивиступали періоди зміни технологій, що накладаються на більш високу частотузміни поколінь людей.
Збігперіодів біологічного і соціального розвитку припало на першу половину ХХстоліття. При сучасному рівні розвитку людства на час одного поколіннядоводиться кілька технологічних циклів, і поточний технологічний рівеньхарактеризує лише порівняно невеликий інтервал життя людини. Це означаєзміна не тільки лежать в основі технологій процесів і діяльності, але йвсієї супутньої системи механізмів і засобів такої діяльності. Відбуваєтьсязміна цільових установок, ціннісних орієнтацій, системи конкретних знань.
Такимчином, виникнення інформаційного суспільства обумовлено зміноюінформаційної складової еволюції цивілізації з соціального ритму набіологічний. Сучасне суспільство, починаючи з останньої чверті ХХ ст., Перейшлодо інформаційної ери, а інформаційно-несучої компонентою, що визначає рівень,якість і характеристику цивілізації, став сам чоловік.
Вминулому столітті В.І. Вернадський писав про те, що неминуче настане час, колиеволюційні процеси на нашій планеті буде визначати людськажиттєдіяльність. Визначальним початком при цьому буде не стихія природногорозвитку, а розум людини. Таким чином, біосфера стане ноосферою, тобтосферою панування розуму людини. У ноосферу люди повинні прийняти на себевідповідальність за подальший хід еволюції на Землі. В умовах швидкихзмін індивідуальні якості людини набувають ще більш важливезначення, ніж раніше.
ЗазначенеВ.І. Вернадським час настав "наполовину". З одного боку, змінивідбулися - людська діяльність дійсно стала помітно впливати наеволюційні процеси. З іншого боку, зміни відбулися так швидко, щолюдство, в основній масі, навіть не встигло зрозуміти цього і не здійснилосянайголовнішого - панування розуму людини.
Стансучасного суспільства можна описати відомими словами Л. Керролла в одному зйого творів: "Доводиться бігти зі всіх ніг, тільки щоб залишитися натому ж місці. Якщо хочеш потрапити в інше місце, потрібно бігти вдвічішвидше ". Розмірковуючи над цим чином, виникає чотири питання:
1)Навіщо потрібно бігти?
2)Що може взяти з собою біжить людина?
3)Як не розгубити по дорозі, і навіть примножити, то, що взяв із собою людина?
4)Куди біжить ця людина?
Вищебуло сказано про збільшену відповідальності кожної людини в сучасному світі.Чи має людина право зупинятися, коли довкола всі стрімкорозвивається і цей процес вимагає постійного контролю? Якщо ця людинахоче переміщатися і шлях його - усе життя, він візьме з собою тільки найнеобхіднішецінне і потрібне для свого руху, то, що дає рівновагу і опору, те, щопотрібно в 15, 25, 40, 60 років і старше. Постійним в стрімко мінливомуСвіт може бути лише внутрішній, духовний стрижень людини.
Стрімкевітер змін сучасного життя здатний негативно впливати на мислення ісвітогляд людини. За аналогією з відомим процесом виветріванія1, процеснегативної зміни мислення та світогляду людини під впливом зовнішніхінформаційних джерел можна визначити як духовне вивітрювання людини.Щоб не допустити духовного вивітрювання людині свій духовний стрижень потрібнопостійно зміцнювати, ростити як дерево.
ВПорівняно з людьми різних професій, у вчителя особливе завдання. Учитель непросто передає учням досвід людства. М.М. Рубінштейн писав:"Сучасна педагогіка повинна з відкритими очима дивитися на те, щовчитель передає дітям не тільки те, що він прагне свідомо передати їм, алещо від усієї його особистості, навичок і поведінки йде певний вплив, інодібагато більш значне, чимось, що їм він повідомляє у сфері пізнаньтеоретичних або розважливих ". Можна стверджувати, що від особистості педагогаі його культури, залежить напрямок і рівень розвитку суспільства, держави інашої планети в цілому. Таким чином, питання про духовне вивітрюванні педагогавимагає уважного вивчення і швидкого вирішення.
Наведемодеякі результати анкетного опитування проведеного Є.В. Яковлевої в рамкахдисертаційного дослідження "Становлення вчителя як суб'єктакультури "[4]. Відповідаючи на питання про те, чи повинен вчитель формувати себеяк людини культури, практично всі респонденти зазначили, що культурнестановлення є основою всебічно розвиненої особистості, здатноїінтегруватися в загальнокультурний світовий простір. Культурний розвитоквчителі та студенти розуміють як розвиток, насамперед, внутрішнього світу.
Напитання: "Що найбільшою мірою сприяє Вашому культурномузростанню? "46% респондентів відповіли:" спілкування з друзями ", 35% -" наявністьвласної бібліотеки ", 7% - кіно, 15% - театр, 20% - читання періодики, 25%- Перегляд телепередач, 38% - наукова та методична робота. Респондентам булозапропоновано самим доповнити анкету, вказавши, що ще сприяє їх культурномузростанню. Додаткові фактори вказали 22% респондентів: спілкування з дітьми, спілкуванняз природою, музика, відвідування виставкових залів і музеїв, естрадні концерти.
Результатидослідження вільних описів педагогів на тему: "Місія сучасноговчителя "показують, що частини педагогів властиво розуміння своєїмісії як посередницької (23% від загальної вибірки робіт). Більшість вчителів(77%) розуміють своє призначення як трансляцію інформації, формування іконтроль культурно закріплених навичок інтелектуальної праці і моральногоповедінки. Ідея змін, безперервного розвитку своєї культури в цих роботахвідступає перед статичністю. Таке розуміння своєї професійної місіїє істотним обмеженням розвитку вчителя. Що стосується студентів, тоїх уявлення про місію вчителя у сучасному світі зводяться до доситьвузького розуміння - "дати знання", "сформувати навичкикультурної поведінки ".
Основнийпричиною сформованої ситуації є шаблони професійного мисленняпедагогів. З цього приводу А.А. Орлов відзначав, що "в професійномумисленні кожного фахівця представлений понятійно-проблемний рівень мисленняйого епохи, властивий їй спосіб розуміння педагогічних процесів і явищ,що, в свою чергу, посилюється установками, етичними нормами, цінностями таіншими соціально-психологічними механізмами, притаманними сучасномусуспільству. Ними обумовлюється наявність того типу педагогічного мислення, якийдомінує в даний час "[3].
Сучаснанаукова картина світу являє наше буття як інформаційно-керованийматеріальний світ, що дозволяє за своєю структурою...
