Котик М. А.
Метоюданого параграфа є виділення основних чинників, які створюють длялюдини небезпека в праці, факторів, які захищають його від цієї небезпеки, івстановлення загальної взаємозв'язку між ними. Для більш чіткого уявлення цієїзв'язку зобразимо її у вигляді структурної схеми (рис. 1.7), на базі якої іпроведемо розгляд даного нас питання. В основу побудови такоїсхеми були покладені наступні міркування.
Зпроцесу трудової діяльності можна виділити, з одного боку, працюючогоЛЮДИНИ, з іншого - ВИРОБНИЦТВО, куди включаються предмети і знаряддя праці, атакож навколишнє середовище. Зауважимо, що під виробництвом тут розуміється непроцес праці, а простір, в якому протікає трудова діяльність, виникаєтрудова небезпека і де людина піддається її впливу: їм може бути цехпромислового підприємства, сільськогосподарський ділянку, лікувальний заклад, кабіналітального апарату і т. п. Дане розгляд буде вестися на прикладіпромислового підприємства, але в загальному випадку ця схема застосовна і до будь-якогоіншому виробництву, пов'язаному з небезпекою.
Длязахисту людини від виробничої небезпеки передбачена СИСТЕМА (СЛУЖБА)БЕЗПЕКИ ПРАЦІ. Ця система включає в себе цілий комплекс засобіввпливу на виробництво і людини, спрямованих на попередженнянещасних випадків. Тому систему забезпечення безпеки праці в данійсхемою ми будемо розглядати у вигляді третього самостійної підструктури.
Длязручності розрізнення елементів зазначених підструктур на схемі будемо використовуватирізні графічні позначення і зображати блоки підструктури ЛЮДИНА ввигляді еліпсів, блоки підструктури ВИРОБНИЦТВО у формі прямокутників, а блокиСИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ у вигляді ромбів.
Почнеморозгляд цієї схеми з її верхньої частини, де зображена підструктураЛЮДИНА. Тут у вигляді окремих блоків представлені тільки ті основні чинники,які визначають реакції людини на виробничі небезпеки. Розглянемокожен з них окремо.
Людині,як відомо, притаманний цілий комплекс безумовних рефлексів (інстинктів), якимивін неусвідомлено відповідає на різні небезпеки, що загрожують його організму, щосприяє самозбереження людини *. Так, при виникненні небезпекипошкодження закривається очей, відсмикує рука; при порушенні нормальногоскладу, тиску або температури навколишнього середовища в організмі виникаютьвідповідні зрушення, спрямовані на компенсацію шкідливих впливів іпристосування до нових умов середовища і т. д. Ці та багато інших захисніреакції організму, природно, сприяють підвищенню захищеності людини відрізних небезпек, в тому числі і виробничих. Більшу надійністьфункціонування організму людини і його біологічну здатністьпротидіяти небезпекам обумовлює і його структурна надмірність. Цянадмірність створюється як у матеріальному плані (дублювання органів, здатністьодних органів частково компенсувати функції інших, що вийшли з ладуорганів), так і в інформаційному (резервування органів сприйняття, зберігання іпереробки інформації, її передачі) [141; 6].
*Об'єктивності заради слід зауважити, що прихильники психоаналізу дотримуютьсяіншої точки зору. Так, родоначальник цього напрямку 3. Фрейд в 1932 р. писав А. Ейнштейну: В«Згідно з нашою гіпотезою, є тільки два види людськихінстинктів: одні прагнуть зберігати й об'єднувати ... А інші прагнутьруйнувати і вбивати; ці останні ми класифікуємо разом як агресивний іруйнівний інстинкт ... Цей останній інстинкт діє в кожній живійістоті і намагається зруйнувати його і звести життя до її первісногостаном неживої матерії. Цей інстинкт цілком серйозно заслуговуєназву В«інстинкту смертіВ» [по 193, 315]. Передумовою для виникнення такоїгіпотези міг служити той факт, що у людей при деяких умовах можевиникати потреба в небезпеці, в ризику (більш докладно про це піде мовав розділі 3 цієї роботи). Абсолютизуючи цю потребу, відриваючи її відінших - провідних потреб, Фрейд прийшов до висновку про прояв втваринному світі загального В«інстинкту смертіВ». Це висновок спростовуєтьсячисленними біологічними дослідженнями, які доводять, що поданняпро смерть біологічно не закладено в живу істоту і такий інстинктантібіологічен. Подання про смерть може виникнути тільки в результатірозвитку здатності до абстрактного мислення і не може розцінюватися яквроджена програма.
Другимвиділеним на схемі фактором, що визначає реакцію людини на небезпеку, єпсихофізіологічні якості і стану людини. Ці якості проявляються вчутливості людини до виявлення сигналів небезпеки, в його швидкіснихможливостях щодо реагування на такі сигнали, в його емоційних реакціях нанебезпека і т. п. Як названі, так і інші подібні показники, що обумовлюютьможливості людини виявляти небезпечну ситуацію і адекватно реагувати нанеї, залежать від її індивідуальних особливостей, і зокрема від її нервовоїсистеми. На поведінку людини в небезпечній ситуації, очевидно, позначається такожйого психічний і фізичний стан. Так, стан тривоги зазвичайсприяє швидшому виявленню небезпеки, стан же стомлення, навпаки,знижує можливості людини по виявленню небезпеки і протидії їй.
Здатністьлюдини протидіяти небезпеки в праці істотно залежить і від третьогофактора - його професійних якостей і досвіду. Тут маються на увазі не стількинавички та вміння по досягненню трудової мети, скільки навички та вміння вирішуватитакі задачі безпечно. Слід зазначити, що вміння безпечно працювати залежитьголовним чином від знання робочим своєї професії і правил безпеки праці, віджиттєвого досвіду, що дає йому можливість гнучко використовувати ці фактори дляуспішного і безпечного вирішення різних трудових завдань. Цьому значноюмірою сприяють і творчі можливості людини, що дозволяють йому вишукуватинові шляхи, нові методи безпечного вирішення трудового завдання в найрізноманітнішихі несподіваних ситуаціях.
Іостанній, четвертий чинник, що обумовлює можливості людини протистоятинебезпеки, визначається ступенем його мотивації до праці та її безпеки. Нарізних мотивах у праці та їх вплив на його результати та безпеку мибільш докладно зупинимося в розділі 3. Поки ж тільки відзначимо, що у різнихлюдей рівень мотивації до виконання роботи і забезпечення її безпеки неоднаковий і останній мотив має різну вагу серед інших мотивів, що спонукаютьлюдини до діяльності.
Отже,в розглянутій структурній схемі (рис. 1.7) можна виділити чотири фактори, що обумовлюютьздатність людини протидіяти небезпеки в праці:
чистобіологічний фактор, що випливає з природних властивостей людини і виявляєтьсяв несвідомої регуляції;
фактор,визначає індивідуальні особливості психічного відображення і психічнихфункцій людини;
фактор,витікаючий з досвіду людини, його навичок, знань, умінь;
фактор,характеризує спрямованість людини, тобто його мотиви, інтереси, установкиі т. п.
Використаннячотирьох зазначених факторів у якості показників здатності людинипротистояти небезпеці можна розглядати як приватна додаток доцікавить нас питання запропонованого К.К.Платоновим загального підходу доопису та аналізу структури особистості [149]. Автор показує, що на основічотирьох названих вище складових можливо розкривати різноманітнііндивідуальні особливості особистості. Людина як особистість не є при цьомупростою сумою цих факторів, а виступає як складна система, що склалася вВнаслідок їх розвитку та взаємодії. Розглянуті фактори підструктуриЛЮДИНА утворюють, таким чином, гнучку систему з взаємодоповнення івзаємними компенсаціями, сприяючу надійності його існування ідіяльності. Тому і можливість людини протистояти небезпеці також неслід розглядати як просту суму перерахованих вище факторів.
Якбуде показано далі (в розділах 2 і 3), людина є складноюсаморегулюючою системою, здатної, в залежності від ситуації, що склалася, гнучковикористовувати свої можливості для досягнення необхідного результату та уникненняпри цьому небезпеки. Якщо у людини виявляються, наприклад, невисокібіологічні та психофізіологічні якості з протидії небезпеці, вінможе забезпечити необхідн...
