Котик М. А.
Ситуацію,в якій створюється досить велика можливість виникнення нещасноговипадку, прийнято називати небезпечною, або аварійної. Хоча слово аварія означаєпошкодження, шкоди і тому може застосовуватися до будь-яких видів тілесних іматеріальних пошкоджень, в наш час прийнято пов'язувати це слово найчастіше зтехнічними порушеннями і їх наслідками. Коли аварія веде до пошкодженьтехніки, вона приносить шкоду лише економічного і морального порядку. Коли жаварія тягне за собою тілесні ушкодження людей, доводиться говорити пропов'язаних з нею нещасних випадках. Якщо ж порушення в роботі техніки призводятьдо нещасних випадків, що викликає загибель хоча б однієї людини, подібнеподія іноді (наприклад, в авіації) кваліфікується вже як катастрофа.
Післякороткого визначення понять В«аваріяВ» і В«катастрофаВ» повернемося до розглядуаварійної ситуації. К. К. Платонов визначає аварійну ситуацію якВ«Ускладнення умов трудової діяльності, яке робить неможливим їївиконання за раніше наміченим планом зважаючи на загрозу аварії [148, 144]. Причинамивиникнення такої ситуації можуть бути, як уже зазначалося, неправильнідії людини (особистий фактор), відмови техніки, порушення необхідноїорганізації трудової діяльності або комплекс цих факторів [200].
Влітературі наводиться такий приклад [59]. Робочий помітив порушення в роботіверстата. Тому він зупинив станок і почав його ремонтувати, проте ручкузупинки верстата встановив при цьому так, що вона не стала на засувку В процесіремонту відбулося мимовільне включення станка, що спричинило за собоюнещасний випадок. У цій події були визнані винними і людина, яканеправильно вимкнув верстат, і техніка, бо верстат повинен чітко вимикатися.Якщо заглибитися в технічні причини, то доводиться констатувати не тількинесправність верстата, але і його конструктивне недосконалість: з точки зорубезпеки праці повинна бути виключена можливість включення станка тоді, колирукоятка не встала на засувку.
ВНадалі викладі, щоб не пов'язувати нещасні випадки тільки з технічнимифакторами, будемо використовувати термін не В«аварійнаВ», а В«небезпечна ситуаціяВ». Цедозволить розглядати нещасні випадки, що відбуваються не тільки в промисловомуі сільськогосподарському виробництві, але і в інших видах діяльності. Крімтого, поняття В«аварійна ситуаціяВ» не завжди виявляється придатним навітьстосовно до заводської діяльності. Так, наприклад, коли людина, немає спеціальної підготовки, бере молоток, зубило і починає рубати метал,то виникає ситуація, при якій можливість нещасного випадку вельмивелика. Однак, незважаючи на це, таку ситуацію все ж краще назвати неВ«АварійноїВ», а В«небезпечноїВ».
Нещаснийвипадок деколи розцінюють як наслідок неадекватної поведінки людини внебезпечної ситуації [58, 149], як результат його неправильних реакцій на такуситуацію.
Основнаскладність поведінки у зв'язку з небезпечною ситуацією полягає в її своєчасномувиявленні, діагностуванні та виборі адекватного способу реагування на неї.Жорсткі ж тимчасові обмеження, які зазвичай виникають в таких випадках, івелика ціна помилки роблять небезпечну ситуацію емоційно напруженою. Щерадянські психотехніки на початку 30-х рр.. [204, 50-51] визначали небезпечнуситуацію за критерієм високих психофізіологічних вимог, які вона пред'являєлюдині, і виділяли як вищий полюс її градації такі випадки, коливимоги, пред'явлені ситуацією, перевищують можливості людини. Вводивсянавіть коефіцієнт небезпеки ситуації, представлений як співвідношенняхарактеристик небезпечної ситуації і психофізіологічних можливостей людинипротистояти їй.
Привизначенні небезпечної ситуації, як уже зазначалося, зазвичай виходять з міркування,що основним її показником є ​​висока можливість виникненнянещасного випадку. Тут, природно, постає питання: яку можливістьслід вважати високою - коли ймовірність нещасного випадку складає 0, 01або 0, 1 або вона повинна бути ще більше чи менше? Можна припустити, щотакі оцінки значною мірою залежать і від характеру самого нещасноговипадку, а головне, пов'язаних з ним наслідків. Причому ці оцінки повинні бутиобумовлені суб'єктивним фактором - відношенням даної людини до виниклоїнебезпеки. Тому перш ніж говорити про закономірності формування у людейуявлень про небезпечні ситуації, слід визначити міру, що дозволяєоцінювати їх відношення до подібних ситуацій. Показник цього відношення можнавивести із загальноприйнятих у вітчизняній психології понять значення і сенсу.
Якзазначав А. Н. Леонтьєв [108], уявлення про значення того чи іншого явища, предмета,дії формується у відповідній соціальному середовищі, відбиваючи його найбільшістотні властивості, зв'язки і відносини. Так, наприклад, кожен шофер розумієзначення в його роботі гальм, рульового керування, стоп-сигналу, електрик -значення високої напруги, гарного контакту в з'єднаннях проводів і т. п.
Однак,поряд із загальноприйнятими уявленнями про явища, предмети, дії (тобтоз їх значеннями), можна говорити про суб'єктивний відображенні цих реальностей віндивідуальній свідомості даної людини - про тому сенсі, який вонинабувають для нього. У сенсі загальноприйняте значення даного явища, предметаотримує свою індивідуальну інтерпретацію, заломлюється під кутом психічнихособливостей даної особистості, її переважаючих потреб, мотивів, інтересів.В«Сенс створює упередженість людської свідомостіВ», - писав А. Н. Леонтьєв[109, 136]. Тому сенс гальм для водія, який побував у аварії через їхвідмови, буде істотно відрізнятися від змісту, який вбачає в цьомупонятті водій, який не знав подібних подій.
Л.С. Виготський вважав, що ключем до розуміння поведінки людини, його вчинківє виявлення тих смислів, які він вкладає у свої дії, і вказував,що сенс В«являє собою єдність афективних та інтелектуальнихпроцесів В»[41, 54]. Про необхідність урахування емоційної і змістовноїбоку сенсу пише Ф. В. Бассин, підкреслюючи, що В«сенс у відриві відпереживань - це логічна конструкція, а переживання у відриві від сенсу -це, швидше, фізіологічна категорія В»[15, 22]. Таким чином, для виявленнявідносини людини до різних завдань і ситуацій, що виникають у трудовій абобудь-який інший діяльності, необхідно встановити сенс, який він вбачаєв цих завданнях і ситуаціях, - тобто те, як в його свідомості відбивається їхзміст і які переживання супроводжують цього змісту.
Емоції,що виникають у процесі діяльності, дуже різноманітні. Однак дляпроцесу праці у першому наближенні можна виділити дві головні категоріїпереживань: емоції, обумовлені успішним плином процесу діяльності, успішнимдосягненням мети, і емоції, пов'язані з труднощами, перешкодами, що виниклина шляху до мети, породжені різними небезпеками для людини, погрозами йогоцінностям.
Виходячиз цих міркувань, ми ввели поняття значимість як міру рівня емоційноїреакції людини на сенс посталої завдання, ситуації, майбутнього дії, отриманогорезультату і т. п. і виділили дві категорії значущості: значимість-цінність -показник переживань, викликаних очікуваним або досягнутим успіхом вдіяльності, і значимість-тривожність - показник переживань, породженихтруднощами, а також небезпеками цієї діяльності і її наслідків.
Вданому розгляді нас цікавить ставлення людини до небезпечної ситуації, якатепер будемо визначати показником її значущості-тривожності. Вище буловисловлено припущення, що переживання, викликані небезпечною ситуацією, тобто їїзначущість-тривожність, визначаються, з одного боку, тяжкістю випливають знеї наслідків і, з іншого - ймовірністю (можливістю) реалізації цихнаслідків.
Дляперевірки цього припущення ми провели спеціальне дослідження. Оскільки вданому випадку нас цікавили суб'єктивні уявлення про можливості татяжкості нещасних випадків, дослідження виконувалось методом експертних оцінокі на роль експертів у ньому були залучені інженери з безпеки праці тастуденти-психологи, що спеціалізуються в даному напрямку (всього 50 осіб),тобто люди, здатні різнобічно оцінюват...
