Введення
Дотриманнянорм соціального захисту працівників підприємства на належному рівні дозволитьпідприємству знизити плинність кадрів, брати участь у державних програмахрозвитку, що також буде сприяти підвищенню ефективності виробництва,стабілізації соціальної ситуації і збільшення прибутку підприємства. Отже,інтереси працівників і керівництва на підприємстві тісно взаємопов'язані, оскількирозмір прибутку і продуктивності праці працівників на підприємстві знаходиться впрямій залежності від рівня соціальної захищеності працівників. Отже,взаємодію ринкових відносин та соціального захисту необхідно враховувати нетільки на рівні всього суспільства, але і на рівні соціальних груп, конкретнихробочих колективів (підприємств), сім'ї та індивіда. Головна мета соціальноїзахисту полягає в тому, щоб надати необхідну допомогу конкретній людині вскладній життєвій ситуації.
Грамотнопобудована соціальний захист працівників в російських компаніях може і повиннавирішувати проблеми, з якими неминуче стикається будь швидко розвиваєтьсябізнес, перш за все, у сфері управління персоналом.
Охоронапраці являє собою систему законодавчих актів, соціально -економічних, організаційних, технічних і лікувально - профілактичнихзаходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я іпрацездатності людини в процесі праці.
Охоронапраці виявляє і вивчає можливі причини виробничих нещасних випадків,професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє системузаходів і вимог з метою усунення цих причин і створення, безпечнихі сприятливих для людини умов праці.
Складністьщо стоять перед охороною праці завдань вимагає використання досягнень і висновківбагатьох наукових дисциплін, прямо або побічно пов'язаних із завданнями створенняздорових і безпечних умов праці.
1. Соціальний захист працівників
соціальний захист працівник охорона
<b> 1.1Соціальний захист працівників. Поняття, основні положення
Невід'ємнимифакторами будь нормально функціонуючої соціальної системи єсоціальний захист і соціально-економічна підтримка населення.
Соціальна допомогау підтриманні фізичного життя людей, задоволення їх соціальних потребіснувала вже в початковий період розвитку людства і здійснювалася на основізвичаїв, норм, традицій, ритуалів. Це допомагало людям пристосуватися до несприятливихприродним умовам і соціальному середовищі, зберегти цілісність і наступністькультури сім'ї, роду, спільності.
З розвиткомцивілізації, технічного прогресу і культури, розпадом сімейно-родинних таобщинних зв'язків держава все більш активно брало на себе функцію гарантасоціальної захищеності людини.
Державаоб'єктивно зацікавлене в ефективності соціального захисту населення закількох причин:
1) держава,проголосило себе цивілізованим, зобов'язана, згідно Загальної Декларації правлюдини, В«забезпечити населенню гідний рівень життяВ»;
2) кожна державазацікавлене в розширеному відтворенні кваліфікованої робочої сили;
Формуванняі розвиток ринкової економіки призвело до виділення соціального захисту населення всамостійний вид діяльності, яка придбала новий сенс: перш за все якзахист від несприятливих впливів ринкових відносин. В умовах ринкових відносинлюдина може забезпечити задоволення своїх потреб лише шляхом отриманнядоходу від власності чи у вигляді заробітної плати за свою працю.
Розвиток цивілізованогоринку може нормально здійснюватися тільки разом з розширенням і поглибленням соціальноїзахисту. Що йдуть в Росії глибокі соціально-економічні перетворення,спрямовані на утвердження ринкової економіки, роблять проблему забезпечення ефективноїсоціального захисту громадян взагалі і працівників підприємств, зокрема,надзвичайно актуальною. З одного боку, ці перетворення підсилюють соціальнузахист громадян, але з іншого, потрібно вживати набагато більше зусиль по соціальномузахист в деяких важливих сторонах життєдіяльності людини: захисту відбезробіття, інфляції, матеріальної незабезпеченості значної частини громадян.Система соціального захисту населення в Росії знаходиться в стадії формування, вонапоступово перетворюється в якісно нову самостійну, багатопрофільнугалузь народного господарства.
Аналіз проблемисоціального захисту передбачає отримання відповіді на наступні питання: Хтозахищає? Кого захищає? Від чого захищає? Тобто з'ясовується, що є суб'єктомсоціального захисту, хто є об'єктом захисту, і на кінець, що собою являютьджерела соціальної незахищеності.
Таким чином,до суб'єктів соціального захисту слід віднести: держава, профспілки, союзи іасоціації підприємців, раз особисті суспільства і об'єднання споживачів, а такожокремі особистості, іменовані правозахисниками. До об'єктів соціального захистувідноситься, по-перше, все населення.
В даному випадкусоціальний захист передбачає забезпечення безпеки життя людей, реалізаціюінтересів споживачів, зміцнення здоров'я нації, створення умов для духовногорозвитку. По-друге, окремі групи і верстви населення, Наприклад, соціальний захистінтелігенції, військовослужбовців, працівників освіти, охорони здоров'я такультури і т.д. По-третє, об'єктом соціального захисту єсоціально-вразливі групи населення: багатодітні сім'ї, інваліди, непрацюючі пенсіонери,безробітні, а, також жінки.
Головним інститутомсоціального захисту, що охоплює своєю діяльністю весь колектив підприємства ірозташовує для цього необхідними правами і можливостями, виступає профспілковаорганізація. Конкретним інструментом або інститутом соціального захисту працівниківна підприємстві є колективний договір. Поряд з соціально-організаційнимив суспільстві є безліч соціально-нормативних інститутів, які не втілюютьсяв якійсь організації, а існують і функціонують самі по собі, граючи певнуроль у соціальному захисті. Кожна галузь права являє собою систему такихсоціально-нормативних інститутів (трудове право, трудове законодавство). Важливимсоціально-нормативним інститутом у системі соціального захисту найманих працівниківстали в даний час тарифні угоди, контракти, колективні договори іт.д. Всі вищеперелічені соціальні інститути в тій чи іншій мірі включенів механізм соціального захисту.
Таким чином,в нашому суспільстві існує проблема ефективності здійснення заходів щодо соціальногозахист населення на різних рівнях функціонування системи соціальногозахисту.
Поширюючисьна більш низькі рівні ієрархічної організації суспільства, інституціональнасистема соціального захисту досягає такої структури як підприємство.Підприємства, установи, фірми, кооперативи й інші трудові організації саміє соціальними інститутами і грають важливу роль в суспільстві. А якщо їх розглядатипід кутом зору соціального захисту, то їх роль і діяльність виявляються доситьскладними і суперечливими, що не дозволяють дати їм однозначну характеристику.Основна виробнича діяльність сама по собі не передбачає соціальнузахист прав та інтересів працівників. Прагнення до досягнення основних цілей(Підвищити ефективність виробництва, знизити собівартість, підвищити якість виробленоїпродукції і т.д.) може призвести до порушення їх прав та інтересів. Томунеобхідні спеціальні інститути соціального захисту працівників на підприємстві.
Багато важливихфункції щодо соціального захисту працюючого населення здійснюються саме нарівні підприємства.
Дотримання нормсоціального захисту працівників підприємства на належному рівні дозволяє підприємствуЗнизилися плинністькадрів, брати участь у державних програмах розвитку, що також будесприяти підвищенню ефективності виробництва, стабілізації соціальної ситуаціїі збільшення прибутку підприємства. Інтереси працівників і керівництва на підприємствітісно взаємопов'язані, так як розмір прибутку і продуктивності праціпрацівників на підприємстві знаходиться в прямій залежності від рівня соціальної захищеностіпрацівників. Отже, взаємодія ринкових відносин та соціальн...
