Дипломнаробота
натему
Митно-тарифнерегулювання в Митному союзі
Студентки Vкурсу
Ігнотенко Олени
Москва2011
Вступ
ВПротягом останніх двох десятиліть в процесі лібералізації міжнародноїторгівлі значно знизився загальний рівень митних зборів і збільшиласячастка безмитних позицій у національних тарифах, набула широкогопоширення нова універсальна зовнішньоторговельна товарна номенклатура іпрактика укладання регіональних угод з преференційниммитно-тарифних режимом для їх учасників, здійснено перетворенняосновних багатосторонніх організацій в галузі регулювання торгівлі,супроводжувалося наданням їм великих функцій і викликало збільшеннячисла країн-членів. Все більш широко і ефективно застосовуються нетарифні заходирегулювання зовнішньої торгівлі, проте митно-тарифна політика як і ранішевиступає ключовим фактором, що визначає національний торговельний режим і умовидоступу іноземної продукції на внутрішній ринок.
Длязабезпечення митного регулювання на єдиній митній територіїМитного союзу Росії, Білорусі і Казахстану був розроблений єдинийМитний кодекс Митного союзу (ТК ТЗ). Для Республіки Казахстан таРосійської Федерації ТК ТЗ набув чинності з 1 липня, а для Республіки Білорусь -з 6 липня. ТК ТЗ став основним документом митного регулювання в Митномусоюзі. З 1 січня 2010 року Комісії митного союзу передані повноваження угалузі регулювання зовнішньої торгівлі, такі як зміна ставок ввізнихмитних зборів, ведення Товарної номенклатури зовнішньоекономічноїдіяльності митного союзу, встановлення тарифних пільг і тарифних квот,визначення системи тарифних преференцій, введення нетарифних заходіврегулювання.
2011рік стане другим роком здійснення митно-тарифного регулювання вумови передачі функції застосування більшості інструментів зовнішньоторговельноїполітики органам управління митного союзу, і в першу чергу Комісіїмитного союзу. У зв'язку з цим удосконалювання підходів і механізмів,забезпечують реалізацію завдань митно-тарифної політики РосійськоїФедерації в 2011 році в рамках встановленого порядку прийняття рішень органамиуправління митного +16 союзу, буде здійснюватися на основі врахуванняпозитивного і негативного досвіду цієї роботи в 2010 році, реального внескузовнішньоторговельного чинника у вирішення найважливіших завдань соціально-економічногорозвитку. [1]
Актуальність теми дослідження. Всучасній світовій економіці митно-тарифне регулювання виступає, зодного боку, як дієвий регулятор, сприяючий більшої відкритостіринку, з іншого - як найбільш поширений зовнішньоторговельний інструментпротекціонізму. Митно-тарифним регулюванням охоплений весь міжнароднийтоварообіг. При цьому протягом останніх десятиліть спостерігається неухильнезниження ставок імпортних мит. Так, їх середній рівень у розвинутихкраїнах - учасницях Всесвітньої торгової організації (ВТО) становить сьогодні4-6%, в той час як на момент створення ГАТТ-СОТ ця величина перевищувала 30%.
В даний час митно-тарифнерегулювання стає не тільки інструментом загальної економічної політики нанаціональному рівні, але й об'єктом регулюючої діяльності міжнароднихекономічних організацій, в першу чергу СОТ. Діяльність СОТ направлена ​​наформування загальних принципів, норм, правил та інструментів митно-тарифногорегулювання з метою звести до мінімуму перешкоди для розвитку міжнародноїторгівлі.
Такимчином, актуальною є задача забезпечення відкритості національноїекономіки шляхом зниження середньої ставки тарифу до 6-8% без істотної втратидохідної частини бюджету.
Об'єктом дослідженняє система заходів митно-тарифного регулювання зовнішньоторговельноїдіяльності.
Теоретичною та методологічною основоюпроведеного дослідження послужили праці вчених-теоретиків в області фінансів,державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та міжнароднихвідносин. Використовувалися науково-дослідні розробки, пов'язані зрегулюванням зовнішньоекономічної діяльності, оптимізацією ставок митнихмит. Проаналізовано фундаментальні дослідження сучасних російськихавторів з проблем митно-тарифного, нетарифного регулюваннязовнішньоекономічної діяльності, серед них, по методології визначення ставокмита В. Новікова, оцінки тарифу С. Удовенко, за тарифнимпротекціонізму С. Зубарєва, С. Швеця, В. Синьова, В. Свінухова, В. Драганова, А.Бичкова, Е. Тихоновича, М. Лебедєва та деяких інших.
При підготовці дисертації використовувалисявідкриті матеріали Мінекономрозвитку і Федеральної митної служби Росії(Насамперед програмні, концептуальні документи), в тому числі проектКонцепції довгострокового соціально-економічного розвитку РФ, Основнінапрямки митно-тарифної політики на 2009 рік і плановий період 2010 і2011 років, проект Концепції митного оформлення та митного контролю вмісцях, наближених до державного кордону РФ. Висновки та пропозиції,сформульовані за результатами дослідження, враховують сучасні підходи органівдержавного управління РФ до вдосконалення національногомитно-тарифного регулювання.
Теоретична значимістьрезультатів дослідження полягає в розвитку теорії митної діяльності вчастині формування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.
Метоюдипломного проекту - проаналізувати в комплексі сучаснумитно-тарифну політику та тенденції її розвитку на багатосторонньому,регіональному та національному рівнях, а також особливості в основних групахкраїн і в Росії для формулювання конкретних пропозицій, спрямованих напідвищення ефективності цієї політики в нашій країні.
Виходячиз поставленої мети, вирішувалися наступні завдання:
•показати роль митно-тарифного регулювання в розвитку міжнародноїторгівлі;
•виявити різноманіття та еволюцію функцій митного тарифу, охарактеризуватимеханізм впливу митного оподаткування імпорту на окремісоціально-економічні сфери;
•усвідомити зв'язок між процесами глобалізації, митно-тарифної лібералізацієюі впорядкуванням міжнародної торгівлі на багатосторонньому та регіональномурівнях;
•визначити сучасні масштаби і напрямки тарифної лібералізації торгівлі тавдосконалення її митного адміністрування;
•розкрити негативні аспекти лібералізації, у тому числі у зв'язку з посиленнямкриміналізації міжнародної торгівлі;
•виявити нові тенденції і форми митного співробітництва на багатосторонньомурівні.
Глава 1. Державне регулювання Зовнішньоекономічноїдіяльності
1.1 Державне регулювання ЗЕД
Державнерегулювання використовується в інтересах всього суспільства. Воно зачіпає інтересивсієї господарської і соціальної сфери, всіх регіонів країни, надає на нихвеличезний вплив.
В основі державного регулювання- Використання важелів і методів, прямих і непрямих регуляторів економічнихпроцесів. Різні аспекти економічної діяльності держава регулюєчерез бюджетну, банківську систему, державні замовлення, митну службу.Широко використовуються планування, економічне прогнозування, контроль іінші функції управління. [2]
Державне регулюваннявстановлює правила і порядок економічної діяльності, відповідальність задотримання цих правил.
Питанняпроведення промислової та зовнішньоекономічної політики тісно взаємопов'язані іспрямовані на досягнення цілей економічного розвитку країни. Тобто, цілідержавного регулювання ЗЕД підпорядковані рішенню стратегічних задачдержави як у зовнішньоекономічних відносинах у цілому, так і в областірозвитку національної економіки. Шляхи, засоби та методи, застосовувані длядосягнення намічених стратегічних цілей, вибираються відповідно доконкретними економічними і політичними умовами. Тактичні завданнядержавного регулювання ЗЕД слід відрізняти від завдань поточногохарактеру, які також можуть вирішуватися за рахунок застосування методівдержавного втручання в ЗЕД. [3]
Основні цілі, завдання, принципи таінструменти державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності у Росі...
