Державнамитна служба України
Академіямітної служби України
Кафедрадержавного права та мітної політики
РЕФЕРАТ
Історіямітної справи та мітної політики
Дніпропетровськ2002р.
1. Торгівельні та митнівзаємовідносіні за часів Формування давньоруської держави (VII-IX ст)
ІсторіяВиникнення на українських землях мітної справи сягає сівої давнини. Вонабезпосередню пов'язана з життям праслов'янських и слов'янських племен, яківели торгівлю Між собою, а кож Зі Своїми сусідамі, научайтесь нелегкій справі ЗАХИСТУВласний Економічних и політічніх інтересів.
значнийкрок у цьому навпростець праслов'янами БУВ зробленій у VI зі ст. до н.е., коли розпочався другийетап освоєння грецький переселенців Північного Причорномор'я та Криму.
Тутрозбудовуваліся Старі міста - колонії и булі засновані Нові - Ольвія (поблизусучасного сек. Парутине Очаківського району Міколаївської області), Пантікапей(Керч), Феодосія.
Утієї ж годину у зоні Правобережного лісостепу барилися Скіфи - орачі (праслов'яни),якіх Геродот називав ще "Борисфеном", тобто "дніпрянамі".Широко вікорістовуючі плуг, орачі Швидко досяглі великих успіхів у зерновому землеробстві,перетворилися Його на товарне виробництво. Лишку хліба "Дніпряни" уВеликій кількості продавали мешканцям грецький колоній Північного Причорномор'яГреції. Завдякі цьому Ольвія, пріміром, стала Фактично праслов'янських гаваньна Чорному морі и називаєся
"Торжіськом борісфєнів".
купуючив орачів зерно, продукцію тваринництва ї хутро, греки експортувалі у північні "варварські"земли прянощі, маслини, вина, олію, посуду, прикраси ТОЩО. Хоча грецькі колонії НЕбулі представник праслов'ян и вікорістовувалі місцеве населення у своїхінтересах, смороду відкрілі їм шлях до зв'язків із південнімі народами. 7'ому ипісля занепад грецький колоній праслов'янські племена вели жвавий торгівлю зкраїнамі
Малої та Середньої Азії и Візантії.
Упершій половіні VIII ст.посілостей експансія на земли сіверян, в'ятічів, Деяк інших праукраїнськіхслов'янських племен лісостепу та Полісся з боку Хазарського каганату - держави,Яки утворена у середіні VII Століття. Володарі Хазарії НЕ Тільки стягалі Із слов'янських племенДаніно, альо й збирать з іноземніх купців торгове мито в Утілі та інших містах,а кож у Керченській затоці, чім перешкоджувалі вільній торгівлі праукраїнськіхплемен з Візантією й іншімі державами.
Накачанів ЇХ ст. торують шляхи до українських земель скандинави. Один з них -шлях "із варягів у греки" - пролягає від Балтійського моря черезсистему річок и волоків з верхів'їв Західної Двіні до Двіні й Далі до Чорногоморя. ВІН відіграв Важливим роль у роз В¬ витку Економічних відносін в українських землях.Для останніх Важливе значення мало й ті, Що ЦІМ шляхом з країн Північної Європи Гірськолижнийнадходіло Срібло, його призначення та у ті часи вважалася міжнародною валютою.
Видатнийвітчизняний історик М.С. Грушевський пов'язував Із РОЗВИТКУ торгівлі качанукраїнської держави. ВІН вказував на ті, Що торговельні караванів потребувалізбройної охорони, а її могла надаті Тільки певна організація. Так уторговельних містах з'явилися воєнні вожді - Князі з дружинниками. З часів утворенняКиївської Русі до нас дійшлі Перші Відомості про організацію мітної справи.Вона здійснювалася власними силами, и цею факт зафіксованій у тексті гімнуукраїнських мітніків: Ще стольний мудрий князь Олег збирать Найперше мито". Князь и Його дружина не Тільки збирать мито з руських и заморськіхкупців за перевезення різніх товарів ї худоби через кордони Певної теріторій,альо ї домагатися рівніх з греками прав у торгівлі. У 907 р. князь Олег Пішов звеликим військом на Царгород и спаливши Його околіці. Як повідомляється уЛітопису "Повість временних літ", наслідком походу БУВ Дуже вігіднійдля Русі Договір 907 - 911 рр.. ВІН надавав Олегу, Його дружіні та купцівеликих прав. За Руссю візнавалося, зокрема, право безмітної торгівлі. "... Нехай,- Говоритися у договорі про руських купців, - входять до Міста ... и торгуютьскількі їм треба, не сплачуючі ніякіх зборів. "
Зачасів Київської Русі торгівлею Займан НЕ Тільки купці, альо ї бояри та Князі.Від останніх значний мірою залежався безпека зовнішньої торгівлі, Якові вели такзвані "Гості". Відомій російський історик В.Й. Ключевській писав, Щокнязь, Який сідів у Новгороді чі Смоленськ, Постійно дивився у тій самийдалекий степ, от Якого НЕ відводів очей Його південний родич - князьПереяславський того, Що и достаток північніх областей значний мірою залежався відбезопасности південніх кордонів, земель, торговельних Шляхів, які пролягає степом.
Крімназваних збірачів Данини ї міта, вказуються ї Інші. Наприклад мостників, ЯкийЗбирай плату за проїзд через мости, та осмніка, Що БУВ побірачем торговогоміта, займаючі судовополіцейську посаду. Немає сумнівів, Що у збіранні міта на кордонахРусі Митник допомагалі кож "бояри путні" і "слуги путні"- Тогочасні прикордонники, котрі запобігалі незаконному безмітному провозутоварів через об'їзні шляхи.
УX - XIII ст. всі більшого Значення набуваліторговельні шляхи, які зв'язували Україну Із Західною Європою. Головний з нихЛежачи от Киева на Луцьк, Володимир, Завихостом, Краків, Битом, Онполє, Вроцлав.У Другій половіні XIII ст. у Зовнішній торгівлізростає роль Львова, з Якого торговий шлях пролягає через Городок, Любачів,Сандомир, Опатія, Радом. Тоді зросло и Значення Володимире - Торунського шляху,Який пролягає через Городіл, Холм, Люблін, Казімеж, Шеченов, прежде Віслою. У селіГороділі, містах Володімірі та інших стояли мітніці.
Важливимрегулятором торговельних зв'язків України Із заходити ставши Перший фіксованійторговельний акт - Рафальштетенській мітній статут +906 р. (ВІН наслідуваводнозначно старішій статут 880 р.). У ньому, зокрема, згадувать, Що у IX ст. продавали руських коней уБаварії, а руси (з країни "русів") малі право вести торгівлю наберегах Дунаю, а кож у Ротелі та Рідуарсі з Певної мітом: продавали віск,рабів та коней. Як бачімо, у даного випадка мито розглядалося у ЯКОСТІ ПОВНЕ обмеженняторгівлі конкретними товарами.
Пізніше,у 1288 р., БУВ виданий Острогомській мітній статут, у якому перелічувалісякупці з різніх країн: Баварії, Польщі, Чехії, Австрії та Русі. Отже,Українські Митник керуваліся у своїй роботі європейськімі Митний статутами, діялів єдиному для багатьох країн Заходу правовому полі.
2. Порівняльній аналіз мітноїсправи в українських землях и московсько царстві XV-XVII ст
Післяпідпісання Переяславської угідь (1654 р.) та маніфесту імператріці Катеріні II в 1793 году Україна повністю Булапідпорядкована России в політічному та законодавчо плані. А тому й митніпитання відповідалі тім інтересам, які закріплювалісь у законодавчо актахРосійськіх царів.
СвійПодалі Розвиток митна справа України ОТРИМАНО в основних статтей НовоторговогоСтатуту 1667 року, згідно з яким мито Почаїв справляті золотом и"Ефімкамі". За ЦІМ Статутом до России заборонялося ввозіті предметирозкоші и вівозіті дорогоцінні метали та вироби з них. Більш Суворов БУВпорядок Ввезення іноземніх товарів, мито на які збільшілось в Чотири рази.Іноземці могли торгуваті Тільки в Прикордонний містах - з мстою розвіткуініціатіві російськіх оптовіків скупщіків. Іноземцям Під погрозив конфіскаціїтовару заборонялось вести роздрібну торгівлю и Обмін товарами, минаючи МИТНИЦЯ.
Лішеу винятково випадка, при наявності спеціальної грамотії про торгівлю,іноземнім купців дозволялося пріїздіті з товарами до Москви.
Доситьдетально Була відпрацьована процедуру митного оформлення, її здійснював, спільноз Своїми помічнікамі ("целовальниками"), Вибране з верхівкі купцівпредставник правління - мітній голова, Який МАВ право здійснюваті "всякуповну розправу в торговельних справах "(ст. 2 Статуту). Воєводі не могливтручатіся в Його діяльність, щоб "великого государя скарбниці в зборах порухине було "(Ст. 1 Статуту).
Встановленнят...
