План
Введення
1. Структура митних органів Російської держави в XVII столітті
2. Способи комплектування митниць
3. Митно-тарифна політика Росії XVII століття
3.1 Торговий статут
3.2 Новоторговий статут
Висновок
Список літератури
Введення
Головноюособливістю торгівлі в XVIIстолітті стало формування всеросійського ринку, під яким розуміється посиленнягосподарських зв'язків і обміну товарами між різними частинами країни,заснованого на економічній спеціалізації територій. Також активнорозвивалася зовнішня торгівля.
Російськедержава прагнула до вдосконалення митного законодавства, зметою захисту національних інтересів Росії в торгівлі через митниймеханізм, і в першу чергу через тарифи.
В цілому, досередині XVII століття в Росії назріла необхідність митних реформ.
У даному рефераті намибула досліджені структура митних органів, їх функції, способикомплектування митних установ. У контексті митної реформи булирозглянуті Торговий і Новоторговий статути, які зіграли велику роль вдіяльності митних органів Росії цього часу.
1.Структура митних органів Російської держави в XVII столітті
По мірістановлення Російської держави і розвитку його економіки зміцнюваласямитна охорона, основним завданням якої був збір мита і поповненнядержавної скарбниці. У XVII столітті митниці були у всіх містах і містечках,а у великих містах їх було декілька. Так, наприклад, в Москві булиВелика митниця, помірного хата, де стягувалися мита з хлібних товарів, Митнахата, в якої сплачувались мита з лісу, дров, худоби.
Крім того,митні збори збиралися також на сільських торжка і ярмарках. Для цьоготуди прямували цілувальники з митниць повітових міст.
Організаційнаструктура митниць була дуже простою. У штатах митниць малися цілувальники. ВЗалежно від важливості митниці їх чисельність становила від 10 до 20 осіб.На ці посади залучалися служиві люди і чорносошну селяни. Їх так само,як і митного голову обирали посадські люди і повітові селяни. Вони такожприймали присягу. В їх обов'язки входили оцінка і збір мит. На митницібули також піддячих. Вони вели митні книги, оформляли різні іншідокументи і отримували платню за рахунок збору з "писального гроші".
Управліннямитницями в XVII столітті здійснювалося п'ятьма митними органами: Чверть,Розрядний наказ, Наказ великого приходу, Сибірський наказ і Наказ Казанськогопалацу. Ці органи видавали для підпорядкованих їм міст накази і розпорядження.У них же надходили митні збори та звіти про роботу митниць.
В управліннімитниць брали участь і воєводи. Вони здійснювали загальний нагляд задіяльністю митниці без права втручання в збір мит.
До серединиXVII століття митні голови звітували перед воєводою про свою фінансовудіяльності. Це породжувало зловживання з боку воєвод, які часомбрали на себе збір мит, а іноді запускали руку в митний скриня.
У другійполовині XVII століття, контрольні функції за діяльністю митниць поступовопереходять до митних головам, обраним посадських світом. У документах тогочасу говориться про те, що воєводам було заборонено "відати"митних голів та цілувальників, а обов'язок дивитися за діямимитників покладалася на посадських земських старост.
2.Способи комплектування митниць
У міру становлення ірозвитку в Росії централізованої держави розвивалася і його митнаохорона (прототип сучасних митних органів), основним завданням якоїбув збір мит для поповнення державної скарбниці. До середини XVIIстоліття митниці були практично у всіх містах та інших великих поселеннях, а ввеликих містах (у Москві та ін) їх було декілька. Формування митниць таїх укомплектування слуЖивими людьми (митниками) у той час здійснювалосядвома способами. Перший спосіб іменувався "вірним"способом виходячи з того, що митна служба будувалася на безоплатнійоснові - "служба на віру": до виконання обов'язків на митницізалучалися представники купецтва, посадських людей і повітових селян, вониприймали присягу і на безоплатній основі протягом визначеного термінувідбували повинність. Очолювали митниці так звані "митні голови"- Представники купецтва, які призначаються на посаду царським указом. Сутьдіяльності таких митниць зводилася до наступного: намічалася певнасума мит до збору за рік і, якщо за підсумками року суми зібраних митперевищували раніше намічену величину, то митні голови і інші служиві людизаохочувалися. Другим способом формування митницьі збору мит у ті часи була "здача митниць на відкуп":зацікавлена ​​особа заздалегідь вносило в державну казну певнусуму грошей, рівну середньому збору митних зборів за декілька минулихроків, отримувало за це "митницю на відкуп" і далі протягом рокузбирало всі мита на свою користь, формуючи при цьому штат митниці на своєрозсуд.
Який з цих способівпоповнення скарбниці за рахунок митних зборів був більш прийнятним і ефективним,нам сказати досить важко. В обох способах були і свої плюси, і свої мінуси.
3. Митно-тарифна політика Росії XVII століття
Головною обставиною,определявшим розвиток митної системи XV-XVI в.в. сталоформування Руського (Московського) держави. У державі поступовоскладається митне законодавство, удосконалюються правові норми,регулюють продаж і переміщення товарів, посилюються фінансові збори.Приблизно з середини XVI століття апаратзі збору мит був централізований, а митне обкладання булорегламентовано. Митники ставляться під заступництво центральної влади.
У період царюванняМихайла Романова (1613-1645 рр..) Мита ще більш диференціювалися, особливона вивезення товарів з Росії. Хліб, дорогі хутра, перський шовк, а такождеякі інші товари уряд оголосив заповідними і заборонило торгуватиними приватним особам, зосередивши в своїх руках всю вигоду від продажу цихтоварів. Не дозволявся ввезення в Росію тютюну, споживання якого суворопереслідувалося, а також хлібних вин, що були предметом державної монополії. У період царювання Олексія Михайловича Романова (1645-1676гг.) завершилося становлення нових інститутів Московської держави, отрималаподальший розвиток законодавча база, була підготовлена, а потім проведенамитна реформа. У 1648 р. цар Олексій Михайловичповелів підготувати новий документ про порядок державного устроюРосії. З цією метою він наказав зібрати всі грамоти, укази, статті правлячих донього царів і створити нові закони, новий правовий документ з управлінняРосією. Після прийняття Соборного укладеннядержава здійснює ряд заходів, які увійшли в історію як митніреформи. Це диктувалося потребою в розвитку торгівлі, необхідністюскасування привілеїв іноземцям, вдосконалення митного оподаткування.
3.1Торговий статут
Першим кроком стала відмінав 1649 р. привілеїв іноземцям в питаннях торгівлі. Їм дозволялося торгуватипо особливим державним грамотам. Мито іноземні купціплатили набагато більшу,ніж російські. Наступним крокоммитного реформування є Торговий статут 1653 року. Численніросійські митні збори були замінені єдиної рублевої митом у розмірі5% з кожного рубля ціни товару, з солі - 10% від ціни, з риби і хутра - особливімита. Іноземні купці були зобов'язані платити мита - 6% з ціни товару підвнутрішніх митницях і 2% проїжджих мит в прикордонних митницях при вивозіросійських товарів. Попередницею митної реформиз'явилося положення глави IX Соборногоуложення, а в ній 20 статей про митах, перевозах і мостах. Зазначені положеннявідіграли важливу роль у становленні митного законодавства та митногосправи, і поклали початок його правовому обгрунтуванню. У статтях вперше викладеніправа та обов'язки митників (митчіков, перевізників та Мостовщіков) поздійсненню контролю за перевезенням товарів, вантажів і переміщенням людей, атакож норми дотримання правил встановлених зазначеним документом. Видатнийреформатор Афанасій Лаврентійович Ордин-Нащокін, боярин і воєвода, відомийдипломат часів царювання Олексія Михайловича, протегував торгівлі,вважав її запоруко...
