ЗМІСТ
Введення
ГлаваI. Прийомна сім'я для літньоголюдини як предмет теоретичних розробок
1.1Літня людина як об'єкт соціальної роботи
1.2Прийомна сім'я, її особливості для літньої людини
ГлаваII. Практичне впровадження приймальнісім'ї для громадян похилого віку
2.1Досвід впровадження прийомної сім'ї в якості форми життєустрою громадян похилоговіку
2.2Результати емпіричного дослідження
2.3Розробка моделі відділення по роботі з сімейними формами влаштування людейлітнього віку
Висновок
Списоклітератури
Додаток
ВСТУП
Людей похилого віку фахівцівідносять до найбільш вразливим верствам суспільства. Більш того, за оцінкою експертів,престарілих в Росії останнім часом стало так багато, що їх обслуговуютьдержавні соціальні установи вже не справляються зі своїми завданнями.Це означає, що виникає необхідність появи альтернативних форм і методівроботи з літніми людьми.
Саме серед альтернативних формроботи особливе місце займає прийомна сім'я для літньої людини. На Заходітака форма роботи давно зарекомендувала себе з позитивного боку. Різницяз російською формою роботи полягає лише в тому, що там вона носить іншеназва - фостерних або заміщає сім'я для громадян похилого віку.
Дана робота спрямована на вивченнясутності прийомної сім'ї, її особливостей для громадян похилого віку,можливості впровадження даної форми в Росії і готовності російських громадян встворенні таких сімей.
Такимчином, об'єктом дослідження виступають громадяни похилого віку.
Предметомдослідження є прийомна сім'я як форма життєустрою громадян похилоговіку.
Отже,метою даної роботи є вивчення сутності прийомної сім'ї як формижиттєустрою громадян похилого віку.
Для досягнення поставленої метинеобхідно виконати ряд завдань:
- вивчити наукову літературу з даної проблеми;
- виявити основні проблеми громадян похилого віку;
- виявити особливості прийомної сім'ї для літніх людей;
- вивчити та узагальнити досвід використання прийомної сім'ї в якості формижиттєустрою громадян похилого віку;
- розробити анкету та провести емпіричне дослідження з даноїпроблемі;
- розробити модель відділення по роботі з сімейними формами влаштуваннялюдей похилого віку.
Гіпотеза: створення і функціонування прийомних сімей длялітніх людей буде ефективним, якщо:
1)буде розробленаспеціальна нормативно-правова база, що регулює правовідносини міжприйомними сім'ями, людьми похилого віку та соціальними службами;
2)буде створеновідділення по роботі з сімейними формами влаштування людей похилого віку набазі комплексних центрів соціального обслуговування населення.
До методів, за допомогою яких буде проводитися дослідження, відносятьсяаналіз наукової літератури, анкетування, узагальнення досвіду, моделювання.
Практична значимість роботиполягає в тому, що отримані результати можуть бути використані пристворенні прийомних сімей для громадян похилого віку, а також при розробцінормативно-правової бази, що регулює діяльність подібних сімей.
База дослідження: дослідження проводилося на вулицяхміста.
У структуру роботи входять: вступ,два розділи, висновки по главах, висновок, список літератури і додаток.
РОЗДІЛ I . ПРИЙОМНА СІМ'Я ДЛЯ ПОХИЛОГОЛЮДИНИ ЯК ПРЕДМЕТ теоретичних розробок
1.1 Літня людина як об'єктсоціальної роботи
В сучасних умовах однією звизначальних завдань суспільного розвитку є забезпечення соціальногоблагополуччя найбільш вразливих категорій населення: громадян похилого віку таінвалідів. Реалізація даного завдання стає можливою при функціонуванніефективної системи соціального захисту населення, необхідність створення якоїобумовлена ​​не тільки соціально-економічним і соціально-політичнимрозвитком, але і впливом демографічних чинників.
На сьогоднішній день однією зактуальних проблем Російської Федерації виступає зростання кількості людей похилоговіку в складі населення. Питома вага населення старше працездатноговіку в даний час по Росії становить 21% або 29,8 млн. осіб.Більш того, згідно з прогнозом органів статистики по Росії, в період до 2025року прогнозується стійке збільшення чисельності людей похилого віку. Так, частканаселення старших вікових досягне 23% або 36 млн. чоловік (42, с. 23).
Така тенденція росту числа людей похилоговіку та довгожителів зумовила створення найбільш комфортних умов життягромадян старших віків і забезпечення комплексної реабілітації літніх іінвалідів. Все це, по суті, являє собою актуальну і важливупрактичну задачу, що стоїть на сучасному етапі перед органами соціальногозахисту населення (46).
Відповідно до документів ООН і Міжнародної організації праці (МОП) літніми вважаються особи у віці 60 років і старше. Саме цими даними, як правило, керуються на практиці, хоча вік виходу на пенсію в більшості розвинених країн - 65 років (у Росії - 60 і 55 років відповідно для чоловіків і жінок).
До літнім відносяться різні люди - від відносно здорових і міцних до літніх людей з важкими захворюваннями; представники з самих різних соціальних шарів, що мають різні рівні освіти, кваліфікації та різні інтереси. Більшість з них не працюють, отримуючи пенсію по старості.
Серед літніх людей у ​​всьому світі набагато більше жінок, ніж чоловіків. Така різниця частково пояснюється більш ранньою смертністю чоловіків, частково - довголіттям жінок.
Соціальні умови життя літніх людей, перш за все, визначаються станом їх здоров'я. В якості показників стану здоров'я широко використовується самооцінка. У силу того, що процес старіння в окремих груп та індивідів відбувається далеко не однаково, самооцінки сильно розрізняються.
Інший показник стану здоров'я - активна життєдіяльність, яка знижується у людей похилого віку в силу хронічних захворювань, погіршення слуху, зору , наявності ортопедичних проблем. Рівень захворюваності літніх людей майже в 6 разів вище, ніж молодих (30, с. 105).
матеріальне становище - єдина проблема, яка може суперничати по своїй значимості зі здоров'ям. Літні люди стривожені своїм матеріальним становищем, рівнем інфляції, високою вартістю медичного обслуговування.
Варто також відзначити, що у вітчизняній літературілітніх людей зазвичай розглядають як велику суспільну, соціальну або соціально-демографічнугрупу, причому іноді ці визначення об'єднуються. Одні автори вважають їхсоціальною групою невиробничого характеру: хоча вони не беруть участьбезпосередньо в суспільному виробництві, але в системі різнобічноїгромадської діяльності займають важливе місце. Інші стверджують, що літнілюди, перш за все, соціально-демографічна група.
Процес старіння в кожній людиніпротікає індивідуально. Кількість прожитих років ще не визначає ступіньфізичної та соціальної діяльності. Головне - не застосовувати до всіх один і тойж критерій. Однак важливо усвідомити, що літні люди - це вікова група,яка має соціально-специфічні особливості, потреби, інтереси, ціннісніорієнтації.
Матеріали геронтологічнихдосліджень доводять, що в літньому віці розумовий статус особистості незнижується, а лише змінюється і доповнюється такими якостями як помірність.Розважливість, обережність, спокій. З віком підвищується відчуттяцінності життя, змінюється самооцінка (48).
Літні люди менше уваги приділяють своїйзовнішності, більше - внутрішньому світу і фізіологічного стану. Виникаєновий життєвий ритм.
Дослідження і повсякденна практикапоказують, що існують деякі характерні особливості стилю життя, поведінкилітньої людини (20, с. 34).
Перш за все, втрачається соціальнаповнота життя, обмежується кількість і якість зв'язків з суспільством, інодівиникає самоізоляція від соціального оточення.
