Становлення і розвиток основнихнапрямів соціологічної думки
Зміст
1.Позитивізм О.Конта і органічна теорія розвитку суспільства Г. Спенсера
2.В«Розумієсоціологія В»М. Вебера
3.Революційно-демократичнийі ліберально-буржуазне напрямки в російської соціології
Список використаної літератури
1. Позитивізм ОгюстаКонта
Передуєетап розвитку світової філософської та соціологічної думки багато в чому підготуваві теоретично, і методологічно новий науковий напрям, зосереджене нахарактер взаємодій людини і суспільства, тобто на соціальних відносинах.
Потребав такому науковому правлінні була актуальною і для соціальної практики. Відповіддю наці соціальні запити послужили роботи Огюста Конта.
Інтересдо соціального прогресу спонукав Конта зайнятися соціальної теорією, провестичітке розходження між соціальною філософією і самостійної областюдослідження соціальних явищ, яку він назвав соціальної фізикою чисоціологією (хоча вона іноді називалася політикою в дуже широкому трактуванніцього поняття).
Прививченні соціальної сфери, стверджував О. Конт, необхідно не покладатися наздогадки, а опиратися на спостереження, соціальний експеримент, порівняльніметоди. При цьому вивчення соціальних явищ не може бути абсолютним, а завждизалишиться відносним, в залежності від нашої організації і нашого становищав ній.
Зточки зору О. Конта, наука соціологія повинна відповідати не тільки на питання,що існує, але й на питання, як відбуваються явища, вміти передбачити івирішити виникаючі проблеми. Для цього необхідно не узагальнювати дані досвіду, алише описувати їх, звести явища до найменшій числу зовнішніх зв'
язків по їхпослідовності і подібності. Конт висуває ряд положень про класифікаціюнаук, об'єктивною основою якої є різні форми руху матерії.
Взапропонованої класифікації науки розташовуються від більш загальних до більш приватним ібільш складним для вивчення, а тому результатом їх вивчення стало меншеточне знання. Одне з перших місць у цій класифікації займала метафізика,яка раніше інших перейшла в позитивну стадію, потім астрономія, фізика іінші природничі науки. На останньому місці була соціологія - наука просуспільстві, яке Конт представляв як функціональну систему, засновану наподілі праці.
Програмувивчення соціології Конт розділив на дві частини:
соціальнустатику, анализирующую рівноважний стан В«організмуВ» людськогосуспільства, взаємозв'язок компонентів (тобто соціальну структуру), і соціальнудинаміку (соціальну кінетику), вивчаючу різні зміни абопослідовні стану взаємозалежних соціальних фактів. Соціальнадинаміка значною мірою ототожнювалася з прогресом і стала переважати вйого наукових ідеях. Сам Конт вважав, що динаміку і статику можна відокремлювати одинвід одного тільки в цілях аналізу і ця відмінність не повинно припускати наявністьдвох класів фактів, скоріше, вони є двома аспектами єдиного підходу додосліджуваним соціальним явищам.
Віснуючої ієрархії відносин, що складаються в державі, він бачить нетільки природне, але і необхідне явище. Як і його попередники, О.Конт вивчає реальну соціальну структуру суспільства (соціальну статику). Вінвиділяє чотири класи: В«спекулятивнийВ» клас, в який включені представникинауки, філософії та естетики; В«практичнийВ» клас, що включає в себепредставників виробництва і сфери обігу (торговців, підприємців,банкірів); далі йдуть представники сільського господарства; четвертий класскладається з робочих.
Структуравлади будується за принципом важливості виконуваної класом функції в суспільстві.Належність до того чи іншого класу, згідно О. Конту, заснована наВ«Природному порядку речейВ». Тому частина людей В«по природіВ» повиннауправляти, інша частина - підкорятися.
Другачастина соціології - В«соціальна динамікаВ» повинна бути, на думку Конта, загальноютеорією природного прогресу людства, що вивчає причини ізакономірності соціальних змін, тому що історичний розвиток суспільствапов'язано з процесами еволюції і прогресу, а найпотужнішим чинником,визначальним прогрес, був людський розум.
Зточки зору Конта, суспільство проходить три стадії розвитку: військову, відповіднутеологічної стадії розвитку розуму, перехідну, відповідну метафізичноїстадії, і, нарешті, науково-промислову, відповідну стадії позитивної,яку він вважав завершальній, замикає собою всі суспільний розвиток.
Суспільнерозвиток О. Конт, як і багато його попередники, пов'язує з мораллю, атому В«моральне відродженняВ» вважає В«основою всякого подальшого прогресулюдства і по суті більш важливим, ніж економічний і політичнийрозвиток суспільства В». Він виводить необхідність культу В«Великого істотиВ», підяким розуміє людський рід.
ПозитивізмКонта, пориває зі старою метафізичної філософією минулого, був,безсумнівно, прогресивним явищем, дав життя новому науковому напрямку -соціології, новому науковому знанню - соціальному.
Звернувшиувагу на соціальне життя суспільства як самостійний феномен, Конт однимз перших поставив питання про необхідність її систематичного вивчення. Головнаідея позитивізму полягала в тому, що нове В«позитивнеВ» знання маєбути вільно від усяких В«домислівВ» і спиратися на природознавство, яке вінвважав саме по собі філософією.
Однимз основних постулатів Конта була взаємозв'язок соціальних елементів, частин абопідрозділів суспільства. Хоча він і не стверджував, що цей взаємозв'язок єключем до створення суспільства, по суті справи цим він заклав поняття предметасоціології як науки про взаємодії, взаємозв'язках соціальних елементівсуспільства: людей, груп, спільнот та ін
Такимчином, О. Конт став засновником не лише нової науки, але й справдісоціологічного підходу до аналізу соціальних явищ і процесів. Він впершепоставив проблему і власне понятійного апарату соціології, вважаючи, щоопис та аналіз структури суспільства повинні проводитися в соціальнихтермінах, тобто в явищах асоціації та її специфічних продуктів. З точкизору цього підходу О. Конт дає опис різноманітним соціальним системам,соціальним інститутам, інституціональним взаєминам і стратифікації -соціальної нерівності, тобто основним аспектам загальної соціології.
Дочисла найбільш важливих принципів позитивізму можна віднести наступні:
1.Постулат онтологічного натуралізму, або твердження про те, що соціокультурніі природні явища якісно однорідні. Тому суспільні процеси повинніаналізуватися як не представляють собою якісно нову порівняно зприродою реальність, і їх пояснення можливо за допомогою пізнання законівприроди.
2.Постулат методологічного натуралізму, що складається у твердженні, що системасоціологічного знання має будуватися за моделлю фізичних наук, використовуватиїх методологічні установки.
3.Постулат феноменалізму, тобто перебільшення ролі досвіду і чуттєвих даних усоціологічному пізнанні на противагу умоглядним висновків, нерідкопереважали в соціальній філософії.
4.Принцип В«ціннісної нейтральностіВ», згідно з яким соціолог як вченийповинен утримуватися від будь-яких ціннісних суджень щодо природидосліджуваних явищ і процесів і одержуваних результатів.
5.Визнання інструментального характеру наукового знання і пов'язана з цим орієнтаціяна соціальну інженерію, як особливий тип соціальної практики, соціальної терапії- Лікування соціальних хвороб.
Специфікапозитивістського бачення реального світу відображена насамперед у першому ічетвертому постулатах. З цього випливають вимоги застосування в соціологіїметодології природознавства, а також поширення законів природи на пізнаннясуспільства.
РольКонта в історії соціології вельми суперечлива. Майже повністю синтезувавшибагато основні ідеї суспільствознавства свого часу, він загострив їх протиспекулятивно-умоглядного підходу до суспільного життя і теологічнихконцепцій. Апеляція до по...
