Реферат на тему: "Основні напрямки соціальної роботи з участюжінок "
Зміст
Введення
Основні напрямки соціальної роботи з участю жінок
Діагностична школа
Функціональна школа
Висновок
Список використаних джерел та літератури
Введення
Соціальна робота - прийняте в усьому світі вислів, що позначаєпрояв гуманного ставлення до людини. Вона виникла ще в біблійні часияк благодійність, релігійний обов'язок людини, як система гуманітарних послугнужденним людям. Однак тільки в минулому столітті соціальна робота була визнанасамостійної професією вимагає спеціальної підготовки.
Перші школи по підготовці соціальних працівників з'явилися вкраїнах Західної Європи і США в кінці XIX - початку ХХ століть. І сьогодні вже ніхтоне уявляє собі світ без соціальних працівників. Досвіду, накопиченому в сферісоціальної роботи, існуючої за кордоном вже більше ста років, він різноманітний ібагатоликий.
В кінці XIX - початку XX століть у ряді індустріально розвинених країнз'являються групи фахівців, які починають професійно займатися соціальноюроботою, створюють навчальні заклади, навчають соціальних працівників. Одними з першихбули Великобританія і США, де соціальна робота раніше всього оформилася якособливого виду діяльності, і де вона потім була поставлена ​​на професійну основу.Особливо бурхливо процес становлення соціальної роботи як професійної діяльностіпроходив у США. Перетворення міських поселень у міста й ріст кількості приїжджих,бродяг і невдах викликали значне збільшення числа богаділень і в'язниць, уяких умови утримання були просто жахаючі. У цей час гостро стає питанняпро опіку над бідними, розумово неповноцінними і засудженими. Ці категорії потрапляютьпід захист органів штатів, а потім Рад добродійності й перетворення штатів.У громадському секторі з'явилися добровольчі організації й агентства по доглядуза дітьми.
Поради благодійності і преображення штатів виникли
в 60-тіроки XIX століття. Вони мали різну структуру й обов'язки, але їхнім основним завданнямбуло надання консультаційної допомоги законодавцям в області керування різнимиустановами. В Поради входили відомі філантропи, добровольці, утворені людитого часу, і їхня діяльність не оплачувалася. У 1865 році члени Рад з різнихштатів об'єдналися в Американську Асоціацію.
У даній роботі представлена ​​інформація про основні напрямкисоціальної роботи, позначилися в кінці XIX століття, про виникнення і розвиток шкіл підготовки соціальних працівниківі домінуючої ролі "жіночого руху" у розвитку соціальної роботи.
Основні напрямки соціальної роботи з участю жінок
У 80-х роках XIX століття в США виникли дві професійні організації, що поклалипочаток двом напрямкам у соціальній роботі. Одна з них благодійна, створенапо типу Лондонського суспільства організованої добродійності, з'явилася в Баффалоу 1887 році. Інша - Гільдія сусідів (поселенців) була організована в 1886 роців Нью-Йорку. Обидві організації черпали свої погляди в традиціях вікторіанської Англіїі швидко розвивалися. До 1892 року у великих містах США та Канади були створені 92благодійні організації. Що стосується поселень емігрантів, переселенців,так званих сеттльмент, то до 1986 року їх було вже 44 і це число постійноросло. Необхідно зауважити, що такі поселення виникли не тільки в США, але і вАнглії, Німеччині, Фінляндії й ряді інших країн.
Обидві організації або рухи виникли для практичних дійв інтересах бідних і нещасних людей. Вони привертали до себе освічених людейз вищих і середніх верств населення. Їх діяльність була особливо привабливадля молодих жінок, які побачили в соціальній роботі можливість підвищити свійсоціальний статус і отримати економічну незалежність. Обидва рухи були близькідо церкви.
Рух добродійності очолювала Мері Річмонд, і вонобезпосередньо не виступало за соціальні реформи. Ідейною основою цього рухубуло визнання того, що причина бідності та соціальних проблем людини укладенав ньому самому. Візити добровольців з метою встановлення контакту були найбільш кращоюформою спілкування з бідняками.
Члени благодійного суспільства вважали, що відвідування повиннізамінити будинку піклування, які до недавнього часу були головним джерелом допомоги.Під час відвідувань дружні візитери, як тоді називали добровольців у США, велививчення, реєстрацію, здійснювали співробітництво й координаційну роботу з метоювизначення того, що повинна включати в себе необхідна підтримка. Для членів товариств,завдають візити в бідні родини, проводилися конференції, де вони зустрічалися зіншими працівниками, обмінювалися досвідом та ідеями. Для них уже тоді існували,щоправда, нечисленні посібники з викладом основних правил поведінки. Ці організації,на думку американських учених, з'явилися попередниками сучасної системи вивченняжиття неблагополучних сімей та надання їм допомоги. Добра рада, що повинен бувзапалити промінь надії, став кращим методом роботи. Матеріальна допомога надаваласятільки в крайніх випадках і в такій формі, щоб не образити, грошей же бідним не давали.Зазвичай видавалися предмети першої необхідності і в невеликих кількостях, лишедля задоволення самих насущних потреб. Видача посібників незаможним людям, що живутьсамостійно, а не в будинках піклування, уважалася порожньою витратою засобів, що наноситьзбиток їхньої моральності. Добровольці, що наносили візити, звичайно молоді й заможніжінки, як було зазначено вище, бачили у своїх клієнтах об'єкт виховної роботи,чиє нещасне й скромне положення є результатом неуцтва або відсутностіпритаманних середньому класу цінностей і стилю життя, насамперед помірності, працьовитості,ощадливості, що стримують моральних начал.
Друге рух сеттльмент (поселенців) виступало за соціальніреформи. Основна ідея цього руху полягала в тому, що навколишнє середовище хвора,і її необхідно міняти, щоб покінчити з бідністю й нещастями людей. Роботаздійснювалася в американських кварталах. Волонтери, які симпатизували ідеямДжейн Адамс і Елен Стар - фундаторкам цього руху - переселялися у кварталибідняків і жили по сусідству з нужденними в допомозі людьми. Але, якщо благодійніорганізації займалися вивченням умов життя людей, головним чином тих, хто доних звертався за допомогою, то представники руху сеттльмент займалися, в основному,освітньою діяльністю, прилучаючи до професії, і організацією дозвілля. Найбільшвідомим був, створений в 1889 році, будинок емігрантів Халл-Хаус у Чикаго. Вінобслуговував людей 19 національностей, давав житло працюючим дівчатам, мав денніясла, музей, клуб для хлопчиків, невеликий театр. На думку американських вчених,рух сеттльмент поклало початок груповій соціальній роботі.
Займаючись однією справою - наданням допомоги бідним і нещаснимлюдям благодійні організації й сетльменти використовували різні методи роботи.Однак, незважаючи на розходження в діяльності, члени суспільства добродійностіі руху поселенців у певній мері співробітничали. Наприклад, працівники сеттльментмогли виступати в ролі дружніх візитерів у програмах благодійних організацій.
Зачатки соціальної роботи як професії, на думку англійськогофахівця Теодора Шаніна, якраз і виникли ледве більше сторіччя назад, колиблагодійні організації почали пошук моделей систематичної роботи зі своїмипідопічними.
Важливо навести слова одного з видних американських фахівцівв галузі соціальної роботи Р. Рамзея: "Виникнення соціальної роботи довелосяна час, коли конкурентна експлуатація була на піку, і багато уявлень суспільствапро благодійності та філантропії були пов'язані з чеснотами В«моральнихпереконань ". Особлива необхідність у роботі з "соціалізації" виниклау відповідь на явну потребу у великомасштабних соціальних реформах. До початку XX століття социализирующая суть цієї новоїроботи перемістилася з добровільної добродійності на наукову філантропію,почалася боротьба за те, щоб армія добровільних працівників одержув...
