МІНІСТЕРСТВОАГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ
Державнеосвітня установа вищої професійної освіти
"Нижегородськийдержавний університет ім. Н.І. Лобачевського "
Факультетсоціальних наук
Кафедраприкладної соціології
Курсова робота
Тема: "Причиниі профілактика молодіжного екстремізму в Росії "
Науковий керівник:
Луконіна Олена Сергіївна
старший викладач кафедри
прикладної соціології ФСП ННДУ
кандидат соціологічних наук
НИЖНІЙ НОВГОРОД
2011
ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА 1. РОЗКРИТТЯПОНЯТТЯ І РОЗГЛЯД ПРИЧИН ЯВИЩА
1.1 Поняття "екстремізм"
1.2 Причини виникнення іпоширення екстремізму в Росії
РОЗДІЛ 2.Профілактика екстремізму СЕРЕД МОЛОДІ
2.1 Профілактика в педагогічномупроцесі
2.2 Соціальний портрет екстремістів як соціальної групи
2.3 Основні підходи допрофілактиці
2.4 Дослідження підлітків
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Ми живемо в складному іпостійно мінливому світі, в якому проблема національного, етнічного,соціального і політичного екстремізму стоїть особливо гостро. Ми кожен деньчуємо про все нових і нових випадках ксенофобії і націоналізму, головнимучасником яких є молодь, як шар найбільш гостро і чутливореагує на всі зміни суспільства.
У складі сучасної РосійськоїФедерації понад сто етносів, у тому числі близько тридцяти націй.
Взаємовідносиниміж різними націями етнічними та релігійними групами завжди відрізнялисясвоїм суперечливим характером - тяжінням до співпраці та періодичнимивибухами конфліктності. В даний час однією з актуальних проблем в Росіїє екстремізм серед підлітків і молоді. Відбувається все більше і більшемолодіжних мітингів, наприклад як на Манежній площі 11 грудня 2010 року. Внаш час люди живуть у страху очікування терактів, особливо після страшнихвипробувань 1 вересня 2004 року в Беслані, терактів в метро, ​​на Дубровці ібагатьох інших у всьому світі. Здійснення терористичної діяльності - лишеодна з форм екстремізму. Ненависть і ворожість до представників іншоїнаціональності, раси, віросповідання - це не тільки психологічна проблемапевного, причому вельми широкого, шару людей. Це ще й мотив скоєннязлочинів, як насильницького, так і ненасильницького характеру.
Мета:визначитиосновні причини екстремізму та вивчити основні шляхи його профілактики.
Об'єктдослідження: молодіжний екстремізм як соціальне явище.
Предмет:профілактика молодіжного екстремізму.
Завдання:Визначити основну проблематику екстремізму. Вивчити профілактичнудіяльність у відношенні екстремізму. Розглянути основні напрямкипрофілактичної діяльності для запобігання екстремістських настроївсеред підлітків і молоді.
Основна частина населенняРосії це молодь, і саме за нею майбутнє нашої великої країни. Зв'язокекстремізму з молодіжними рухами точно відображена у віковій структуріекстремістських угруповань, де абсолютно переважає молодь. Основна масатерористів і екстремістів - люди від 20 до 30 років
В даний час науковоїлітератури по даній темі досить, проте розглядом екстремізму середмолодих займалися не багато авторів, в основному такі автори як Антонян Ю.М., ПавлиновА.В., Абдуллін Р., але все більше з'являється статей у різних юридичних та соціологічнихжурналах, таких як Соціально-гуманітарні знання, Мир і політика,Вітчизняний журнал соціальної роботи.
Основні програми дляпрофілактики даного явища можуть з'явитися при соціальну роботу зтакою групою ризику як екстремісти. Соціальна робота є тією системоюзнань, яка, будучи мультидисциплінарної, здатна розробити адекватніситуації, що склалася програми превенції, корекції, реабілітації всіх групсуспільства, зокрема, молоді. Для соціальної роботи важливо розвитокмолодіжних програм, удосконалення форм роботи з молодим поколінням,яке складе майбутнє нашої країни.
ГЛАВА1. РОЗКРИТТЯ ПОНЯТТЯ І РОЗГЛЯД ПРИЧИН ЯВИЩА
1.1 Поняття "екстремізм"
У різних країнах і врізні часи було дано багато різних юридичних та наукових визначень поняттю"Екстремізм". Єдиного визначення на сьогоднішній день не існує. Великийтлумачний словник дає наступне визначення екстремізму: екстремізм - цеприхильність крайніх поглядів і заходів. Однак воно не відображає суті цьогоявища. Вчені наполягають на тому, що при визначенні екстремізму акцентповинен робитися на діях, а не на людях, тому що іменування людей іугруповань екстремістами досить не однозначно, оскільки залежить від позиціїі групової приналежності людини, що використовує цей термін: одну і ту ж групуодні можуть називати екстремістами, а інші борцями за свободу.
Доктор Пітер Т. Колеман(Англ. Peter T. Coleman) і доктор Андреа Бартолі (англ. Andrea Bartoli) у своїйроботі "Addressing Extremism" дали короткий огляд пропонованихвизначень цього поняття:
Екстремізм - це наНасправді складне явище, незважаючи на те, що його складність часто буваєважко побачити і зрозуміти. Найпростіше визначити його як діяльність (а такожпереконання, ставлення до чогось або когось, почуття, дії, стратегії) особистості,далекі від звичайних загальноприйнятих. В обстановці конфлікту - демонстрація жорсткоїформи вирішення конфлікту. Однак, позначення видів діяльності, людей тагруп як "екстремістських", а так само визначення того, що слідвважати "звичайним" або "загальноприйнятим" - це завждисуб'єктивний і політичне питання. Таким чином, ми припускаємо, що в будьдискусії на тему екстремізму зачіпається наступне:
В·Зазвичай,одні екстремістські дії деякими людьми розглядаються як справедливіі доброчесні (наприклад, просоціальна "боротьба за свободу"), аінші екстремістські дії - як несправедливі й аморальні(Антисоціальний "тероризм"). Це залежить від цінностей, політичнихпереконань, моральних обмежень оцінює, а так само від його відносин здіячем.
В·Різницясил також має значення при визначенні екстремізму. Під час конфлікту,дії членів більш слабкою групи часто виглядають більш екстремальними, ніжтакі ж дії членів більш сильної групи, що захищає свій статус-кво. Вдоповнення, на крайні заходи скоріше підуть маргінальні люди і групи, якірозглядають більш нормативні форми вирішення конфлікту як недоступні дляних, або ставляться до них з упередженням. Однак, домінуючі групи тежнайчастіше вдаються до екстремальних дій (наприклад, санкціонуванняурядом насильницьких дій воєнізованих формувань абонапад в Вако,здійснене ФБР у США).
В·Екстремістськідії часто пов'язані з насильством, хоча групи екстремістів можу відрізнятися заперевазі насильницької або ненасильницької тактики, допускаемому рівнюнасильства, віддається перевага мішеней для своїх насильницьких дій (відінфраструктури та військового персоналу до мирних громадян і навіть дітей). Знову ж таки,більш слабкі групи швидше будуть використовувати і вживуть прямі і епізодичніформи насильства (наприклад, підриви терористів-смертників), тоді як домінантнігрупи схильні до більш структурованим або інституціоналізованих формнасильства (зразок таємного використання тортур або неформального дозволу звірствполіції).
Нарешті, основнапроблема в тому, що екстремізм, присутній в ситуаціях затяжного конфлікту -не саме жорстоке, але саме помітне з дій сторін. Жорстка і нетерпимапозиція екстремістів украй складно піддається змінам.
У російськомузаконодавстві, а конкретно у Федеральному Законі від 25 липня 2002 р. N 114-ФЗ "Про протидію екстремістській діяльності", поняття "екстремістська діяльність (екстремізм)" розкриваєтьсяяк:
Гј насильницькезміну основ конституційного ладу і порушення цілісності РосійськоїФедерації;
Гј публічневиправдання тероризму і інша терористична діяльність;
Гј збудженнясоціальної, расової, національної або релігійної ворожнечі;
Гј пропагандавинятковості, переваги або неповноцінності людини за ознакою йогосоціально...
