Зміст
Введення
Глава 1. Становлення і розвиток соціології як науки
Глава 2. Соціологія в радянський період
Глава 3. Соціологія в пострадянський період
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Актуальність.
Серед вченихнемає єдиної думки щодо того, коли виникла соціологія яксамостійна наука. Спочатку уявлення про людину, про суспільствоносили релігійно-міфологічний характер. З ускладненням уявлень про світз'являється і теоретичне оформлення знань про суспільство. Всі великі мислителіминулого, залишили масу цінних, оригінальних ідей про суть суспільства, причинийого виникнення і особливо про те, яким повинне бути суспільство, тобто просуспільному ідеалі. Однак до XIX ст. погляди на суспільство були частиною релігійних абофілософських доктрин. Емпіричні дослідження проводилися в рамках іншихнаук, насамперед статистики. Якоїсь самостійної, окремої науки просуспільстві не було.
В якостіродоначальника особливої вЂ‹вЂ‹науки про суспільство можна розглядати французькогодослідника Огюста Конта (1798-1857гг.) Йому належить і В«винахідВ»терміна В«соціологіяВ».
Першівітчизняні письмово зафіксовані уявлення про суспільство можна віднестидо часів Київської Русі. Якщо ж говорити про соціології як самостійноїнауці, то вона з'явилася в Росії в другій половині ХIХ століття. Вітчизнянасоціологія розвивалася спочатку на базі інтерпретації ідей, висловленихзахідними соціологами. Після революції 1917 р. соціологію і соціологів починаютьгнобити аж до повної ліквідації соціології як самостійні науки.Традиційні соціологічні проблеми В«переходятьВ» в інші науки - історію,статистику, демографію, теорію держави і права, психологію, філософію іт.п. Лише з кінця 50-х років почалося відновлення соціології яксамостійної науки.
p>
Необхіднозауважити, що з викладених позицій більш ніж актуально розглянути особливостіі шляхи розвитку російської соціологічної думки,
Метароботи : Розвиток соціологічної думки вРосії
Глава 1. Становлення і розвиток соціології як науки
Соціологіяяк самостійна наука виникає у середині XIX століття (хоча формується вонана основі переосмислення вже відомих на той час знань про суспільство). Щев стародавній філософії багато уваги приділялося вивченню суспільного устрою,принципів людського співжиття.
Однак самев кінці XVIII - початку XIX століття, особливо в зв'язку з катастрофоюраціоналістичних теорій, що послідував після трагічних подій французькоїреволюції, виникла особлива потреба пізнання соціально-політичних умовжиття і створення окремої науки про суспільство.
Виділеннясамостійної науки про суспільство пов'язують з ім'ям О. Конта, творцяпозитивної філософії. Його ідеалом була емпірична наука, за типом фізики.Такою повинна була стати і наука про суспільство. Конт представив власнукласифікацію наук, де значилася і соціальна фізика - назва, у своїйсутності передавати основний задум В«позитивногоВ» методу пізнання, оскількиосновна мета, до якої, на думку Конта, повинна прагнути ця наука -відкриття об'єктивних законів суспільного розвитку, настільки ж необхідних інепорушних, як В«закон тяжінняВ» та інші закони природничих наук. ВНадалі Конт досить неохоче змінив термін В«соціальна фізикаВ» на термінВ«СоціологіяВ». [1]
Отже, поКонту, соціологія має бути позитивною наукою, що базується на спостереженні ідослідному знанні. Разом з тим соціологію він поділяв на соціальну статику тасоціальну динаміку. Завдання соціальної статики - вивчення взаємодій,які постійно відбуваються між різними частинами суспільства, а соціальнадинаміка розглядає поступовий розвиток, еволюцію людства, які, посуті, розглянуті Контом лише як інтелектуальний розвиток суспільства.
Ідеї Контабули продовжені Г. Спенсером, який також дотримувався методологіїпозитивізму. Він підтримував думку Конта, що соціологія повинна бути досвідченоюнаукою, побудованої на тій же основі, що й інші природничі науки. Спенсербув прихильником організмічного підходу до соціальним фактам і представлявсуспільство як свого роду біологічний організм. Центральне поняття всієїконцепції Спенсера - В«еволюціонізмВ». Ідея закономірної еволюції суспільногожиття розкривалася в тому, що процеси соціальних змін, що відбувалися всуспільстві, розглядалися їм як совершающиеся за природним законам,незалежно від бажань людей. Процес розвитку будь-якого феномена супроводжується,по думці Спенсера, прогресуючою диференціацією структур і функцій. Тому,чим більш розвинений організм, тим він більш складний. Відзначимо, що Спенсер першийзастосував в соціології поняття структури і функції, системи, інституту.
По Спенсеру,еволюція переводить будь феномен з невизначеною, нескладної різнорідності впевну зв'язану однорідність. В історії соціології надається великезначення його теорії про закономірною еволюції від військового суспільства, заснованогона примусовій кооперації, до індустріального, що базується на добровільнійкооперації.
На основіспенсеровской соціології розвинулася потужна гілка органістіческой школи (А.Шеффле, А. Еспінас, А. Фулье, Р. Вормс).
Робота Ч.Дарвіна В«Походження видів шляхом природного відборуВ» справила величезнийвплив на соціологію. Виникає соціал-дарвіністская соціологія, яка неявляла собою єдиної теорії. Так, в ній виділялися крайні напрямки,тяжіють до ідеології расизму (Ж. Гобіно, X. Чемберлен та ін.) В інших, більшпомірних течіях, хоча вони і механічно переносили біологічні закони насуспільство, бачили скоріше лише загальну модель еволюційного процесу (Л. Гумплович,А. Смолл та ін). [2]
Кризабіолого-натуралістичних теорій наприкінці XIX століття сприяв посиленнюпсихологічної тенденції в соціології. Серед напрямків психологічноїорієнтації соціології розрізняють психологію народів, групову психологію іінтеракціонізм. Об'єднуючим моментом усіх цих напрямків був головний принцип- Пошук ключа до розгадки соціальних проблем в психології.
Однак вНаприкінці XIX століття стає ясно, що ні психологія індивіда, ні народний дух неведуть до чіткого розуміння соціальних явищ. Звідси зростаючий інтерес довивченню масового, групового поведінки. Така, наприклад, психологія натовпуГ. Лебона, теорія наслідування Г. Тарда, теорія психологічного еволюціонізму Л.Уорда та ін Ці теорії зробили великий вплив на подальший розвитоксоціології. Наприклад, Тард зробив значний внесок у розвиток науки проміжособистісних відносинах і їх механізмах. Він досліджував проблему громадськогодумки, виявив і вивчив механізми психологічного зараження і навіювання.Саме в наслідуванні Тард бачив головний механізм соціальної поведінки.
Лебон вважав,що в результаті промислової революції, зростання міст і засобів комунікаціїсучасне життя все більше визначається поведінкою натовпу. Але в натовпі, на йогодумку, індивіди втрачають почуття відповідальності і виявляються у владіірраціональних почуттів.
Уорд вважав,що з виникненням людини спочатку єдина еволюція роздвоюється іспонтанне розвиток стихійних сил доповнюється усвідомленими діями людини,переслідує певні цілі.
Важлива роль урозвитку психологічного напряму в соціології належить Ч. Кулі. ЗаКулі, первинними фактами суспільства є уявлення, які люди маютьодин про одного, тому особистість - це сума психічних реакцій, думокоточуючих людей. Думка людини про саму себе, вважав Кулі, включає наступнімоменти: уявлення про те, як мене сприймає інша людина;уявлення про оцінку, яку дає інша людина цього моєму сприйняттю;почуття В«ЯВ». Звідси, саме міжособистісні відносини відіграють у суспільствіпершорядну роль. Дані відносини складаються в так званих В«первиннихгрупах В». Тим самим Кулі ввів одне з центральних соціологічних понять,яке потім отримало синонімічні назви (В«мала групаВ», В«неформальнагрупа В»).
Психологічнасоціологія привернула увагу дослідників до аналізу таких проблем, якгромадська думка, г...