Курсова робота
ЕКСПЕРТИЗАСОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ПРОЕКТІВ
Введення
Актуальністьтеми роботи полягає в тому, що в сучасній Росії ринковий типекономіки диктує нові умови для існування закладів культури.Проектна діяльність є сьогодні новим і вже найбільш поширенимспособом залучення та акумулювання грошових коштів у соціально-культурнійсфері. Основами проектної діяльності сьогодні повинен володіти коженфахівець, що працює у сфері культури, володіти теоретичними знаннями імати практичний досвід. Однак масовість такого роду діяльності призводить до численнихпрорахункам, зниження ефективності запропонованих у проектах програм,невідповідності проекту соціальним вимогам.
Тутвиникає необхідність створення експертних комісій в середовищі засновниківконкурсу. Оцінка ефективності та актуальності запропонованих на конкурс проектівздійснюється ними, і часто не враховується рівень компетентності членів цихкомісій. Аналіз, наведений у даній роботі, покликаний виявити особливостіекспертизи соціально-культурних проектів як наукового методу. Дані,наведені в роботі, можуть виявитися корисними як для розробників проектів,так і для експертів в оцінці їх ефективності.
Соціальназначимість проблеми. Проектна діяльністьсьогодні є будівельним матеріалом для створення соціальної реальності.Саме тому так важлива якісна оцінка ефективності і фільтрація ідей,пропонованих на реалізацію в соціально-культурній сфері. Реалізовані проектиформують суспільну свідомість, а низький рівень експертної групи можепривести до збіднення національно-культурної свідомості.
Мета курсової роботи - узагальнення теорії і практики в сфері експертизисоціально-культурних проектів.
Середосновних завдань :
- розглядтеоретичних аспектів соціально-культурного проектування та експертноїдіяльності;
- знайомствоз методами експертизи;
- аналіздосвіду роботи експертних рад на сучасному етапі в світі, Росії, краї;
- розробкапроекту.
Об'єктом вивчення даної роботи є соціально-культурнепроектування.
Предметом виступає експертиза соціально-культурних проектів.
Методидослідження , використовувані в ходівиконання роботи - аналіз збірників наукових статей, авторефератів дисертацій,періодичних видань, нормативно-правових актів, що регулюють діяльністьексперт-рад конкурсів соціально-культурних проектів, науково-методичних інавчальних посібників, тематично відповідних матеріалів з мережі інтернет, атакож аналіз практичного досвіду створення соціально-культурних проектів.
Ступіньрозробленості проблеми. Проблеми експертизисоціально-культурних проектів не досить повно розглянуті в науковійлітературі. Однак з експертизою соціально-культурних проектів пов'язані трудивітчизняних дослідників Кузіцина Г.М., Ігнатьєвої Г.А., Слободчикова В.І.,Лукова В.А. Найчастіше в літературі можна зустріти поняття експертизиінвестиційних проектів не пов'язаних або частково пов'язаних з соціально-культурноїдіяльністю.
Структуракурсової роботи. Дана робота складається звступу, трьох основних розділів, висновку, списку використаних джерел тадодатків. У першому розділі розкривається сутність і специфіка експертної діяльності,а також теоретичні основи соціально-культурного проектування, дано поняттяекспертизі та її значенню в соціально-культурній сфері. Також розглянуті методиекспертизи. Друга глава присвячена вивченню досвіду експертної оцінки в світі,країні і в регіоні. Третя глава являє собою проект студентськоїекспертної групи В«ПрактикВ». До теоретичної та практичної частини дани введенняі висновок, список літератури з 31 джерела і 5 додатків. Обсяг роботи -57 сторінок.
1. Експертизасоціально-культурного проекту як проблема наукового дослідження
У данійчолі автором докладно розглянуті поняття В«експертизаВ», В«методи експертизиВ» тадокладно описана технологія спеціалізованої експертної діяльності ввідношенні соціально-культурного проекту.
1.1 ПоняттяВ«ЕкспертизаВ»
Сьогодніпоняття В«експертизаВ» розглядають в сукупності з іншими предметами, так яксама експертна діяльність не має сенсу без предмета, який підлягаєекспертизі.
Підекспертизою прийнято розуміти дослідження якого-небудь питання, що вимагаєспеціальних знань, з поданням мотивованого висновку. Спільним длябезлічі спеціальних видів експертиз є те, що вони являють собоюдослідження, а в деяких випадках (лікарсько-трудова, судово-психіатричнаі деякі інші експертизи) - огляд; припускають вказівку наспеціальний, часом закріплений у відомчих актах або навіть в законахпорядок їх призначення і проведення; в основному застосовуються при діагностиці,проектуванні і складанні прогнозів. У ряді експертиз точно фіксуєтьсяхарактер остаточного висновку: судово-психіатрична експертиза вирішуєпитання осудності і неосудності; судово-почеркознавча експертизавстановлює виконавця текстів і т.д. Але головна специфічна рисаекспертизи полягає в тому, що вона являє собою дослідження задачі, поганопіддається кількісному аналізу і важко формализуемой, якездійснюється шляхом формування думки (складання висновку) фахівця,здатного заповнити недолік інформації з досліджуваного питання, спираючисьна свої знання, інтуїцію, досвід вирішення схожих завдань та В«здоровий глуздВ», ісистематизувати цю інформацію. [10, С. 9]
Отже,експертиза - це процедура, її основа - регламент. Об'єктом експертизи завждиє документація про наміри, тобто вже згадувані проекти, плани і пр.Ні документації, немає і експертизи. В«Експертиза проблемиВ» - це фігура мови, небільше, адже її висновки будуть залежати від вихідної постановки проблеми,отже, забезпечити однозначність висновків неможливо в принципі. Закон вцьому відношенні суворий: якщо об'єкт експертизи (документація) змінився,висновок втрачає силу. В«Експертиза рішеньВ» - теж всього лише літературнийоборот: експертизі підлягає документація, яка є основою для рішень,а саме рішення повноважного органу може хіба що бути оскаржено в суді.
Якщооб'єктом дослідження є не проект, а здійснювана діяльність - цевже не експертиза. Це аудит, або, гірше того, громадський контроль. Такийтермін в законодавстві теж є, правда, поки без змісту. [7]
C точкизору соціологів людина як істота природна є також частиноюсоціального середовища і стійкість соціального середовища, її переривчастість абонеперервність потребує соціальному регулюванні її процесів. Проектуваннястає цим регулятором як засобом розвитку соціально-культурноголандшафту і середовища проживання людини.
Звернувшисьдо досвіду, описаного в праці Г.М. Кузіцина В«Проектуваннясоціально-культурних процесів В», зауважимо, що в соціально-культурних процесахфіксуються всі зазначені фази просування. При розробці конкретних проектів,слід враховувати історичний фактор становлення та розвитку культурноголандшафту, його активність і тривалість в певній епосі та напідставі цих чинників давати обгрунтовану експертну оцінку [8, С. 9].
Всоціально-культурній сфері налічується безліч завдань, які зпрацею піддаються точним розрахункам (тобто важко формалізованих задач), томуекспертні оцінки тут знаходять широке застосування. Найчастіше вони мають виглядукладення з того чи іншого нормативного документа або його проектом (закон ізаконопроект, програма соціально-економічного розвитку, соціально-культурнийпроект, надсилайте на конкурс, і т.д.), а іноді це підсумковий протоколнаради фахівців. У сукупності різні види оцінювання рішень абопроектів рішень в соціально-культурній сфері являють собоюсоціально-культурну експертизу.
Такимчином, під соціально-культурної експертизою будемо розуміти дослідження,проведене фахівцями (експертами), що включає діагностику станусоціального об'єкта, встановлення достовірності інформації про нього та навколишньогойого середовищі, прогнозування...
