Зміст
Введення
Розділ I. Концепції глобалізації всучасній історіографії
Розділ II. Хронологічні рамкиглобалізації в сучасній історіографії
Розділ III. Проблема вестернізації вглобалізаційних концепціях
Висновок
Література
Додатка
Введення
Процес глобалізаціїє однією з актуальних проблем сучасного світового розвитку.Відбуваються зміни в структурах світового співтовариства і трансформаціясоціально-політичних систем дозволяє говорити про вступ сучасного світув якісно нову фазу свого розвитку. Починається етап формуванняпринципово іншого типу світового співтовариства всепланетарного масштабу.Глобалізація є одним з тих факторів, які обумовлюють інтеграціюстарого світопорядку і на сьогодні вона робить вирішальний вплив на хід світовоїісторії. Разом з тим внутрішньо це досить суперечливий процес: відкриваючинові можливості перед людством, такі як, наприклад, глобальнакомп'ютерна мережа, глобалізація кидає і виклики людству, пов'язані зі змінамиу світовому розвитку, що ставлять питання про можливість нормального функціонуванняі стабільності світової системи. Актуальність розгляду даної проблемидоводить такий факт як наявність рейтингу глобалізації, який складаєтьсяекспертами журналу Foreign Policy і в якому беруть участь 62 країни світу,об'єднуючі 85% населення планети і більше 90% світової економіки [23, 12].
Таким чином,необхідність проведення даного дослідження зумовлена ​​не тільки науковим, алеі її практичним значенням, адже феномен глобалізації зачіпає всілюдство, її наслідки суттєво впливають на історичні долі людей навсіх континентах [1; 4]. Розгляд даного питання вельми важливо і як не можнабільш актуально для нашої держави, адже історичним вимогою XXI ст.для України залишається глобальна інтеграція в світові структури, причому не вЯк В«бідного родичаВ», а на основі ефективного і інтенсивного виходуна глобальний рівень [22; 261].
Про актуальність даноїтеми свідчить і величезний інтерес до неї з боку вчених різнихспеціальностей. Особливістю історіографії проблеми вивчення глобалізаціїє її дискусійний характер. Дискусія з проблем глобалізації йде з70-х років, розвиваючись по декількох напрямках, що пов'язано з надзвичайноюскладністю і багатогранністю проблеми, її внутрішньою суперечливістю.Історіографія проблеми налічує тисячі робіт, головним чином, статей.
Існує кількаспособів класифікації літератури з даної тематики, одним з яких єсистематизація літератури в залежності від способу розглядуглобалізаційних процесів. У рамках цього підходу можна виділити три групи:
До першої групи відноситьсялітература, що досліджує проблему глобалізації в цілому, як найважливіший факторсвітового розвитку XXI в. Це роботи: А. Уткіна [44], В. Кузнєцова [23], М.Чешков [47], А. Бутенко [5], Н. Косолапов [20] та ін Саме в цих роботахробиться спроба визначити саме поняття глобалізації, її структурнікомпоненти, виявити хронологічні рамки процесу, а також розкрити основніфактори, що визначили і визначають виникнення і розвиток глобалізації.
У другу групу входятьроботи, в яких розглядаються тенденції розвитку глобалізації в окремихобластях: економіці, політиці, міжнародних відносинах, екології, і т.д.Дослідники розглядають глобалізаційні процеси в рамках однієї сферижиттєдіяльності, не проводячи комплексний аналіз з іншими. До це групівідносяться: В. Євстигнєєв [15], Ю. Шишков [50], П. Герст та Г. Томпсон [26], К.Мацуура [31] та ін
Третя група включаєлітературу, анализирующую наслідки глобалізації в сьогоденні і майбутньому;фактори, які впливають на хід глобалізації в даний час і якізумовлюють виникнення нових характеристик процесу. В історіографії цієїгрупи також чітко простежується прагнення одних авторів виявити наслідкиглобалізації в цілому для світового розвитку: Е. Гідденс [39], Е. Кочетов [21],А. Уткін [44] і т.д.; та ряду інших, що показують наслідки процесуглобалізації в окремих сферах: Б. Будзан [4], С. Амін [46], А. Громико [10],С. Хофман [24] та ін
Відповідно до іншогопідходом літературу можна класифікувати за ознакою позитивного абонегативного ставлення до глобалізаційним процесам і реакціям, які породженіцими процесами. Це так звані групи песимістів і групи оптимістів.Перші зводять глобалізаційні процеси до формування монополярноїцивілізації, яка не дає країнам, що розвиваються ніякої надії нанаближення до оптимального рівня життя. До таких дослідникам належать: В.Коллонтай [19], Т.Фрідман [4], Л. Бєлова [51], Е. Гребенщиков [9]; такітечії як неомарксисти і антиглобалісти [27] та ін Другі ж вважають, щосаме глобалізаційні процеси допомагають країнам, що розвиваються долатинерівність з сучасними лідерами і забезпечують міжнародну стабільність.Досить часто як приклад наводять досвід західноєвропейської інтеграції[51; 123]. Подібну точку зору поділяють: Е.Н. Жильцов [51], У. Андерсон [38],З. Бжезинський [3], У. Бек [38] та ін
В рамках даногодослідження метою є розгляд сучасних підходів до глобалізації.Для більш глибокого осмислення глобалізаційних процесів ми також приділилиособливу увагу наступним аспектам глобалізаційних процесів:
Хронологічні рамкиглобалізації;
Взаємозв'язок вестернізаціїі глобалізаційних процесів.
Вибір дослідження данихаспектів обумовлений тим, що саме вони не мають однозначної оцінки всучасній історіографії і носять дискусійний характер.
Для досягненняпоставленої мети необхідно вирішити наступний комплекс завдань:
Дослідити станнауково-теоретичної розробки проблеми, визначити і порівняти підходи різнихавторів до даної проблеми.
Визначити особливості іпроаналізувати еволюцію формування концепцій глобалізації. Показати причинивиникнення безлічі підходів до глобалізації.
Зробити аналіз основнихпідходів до визначення хронологічних рамок глобалізації.
Виходячи звищевикладеного, ми визначаємо предмет нашого дослідження як процесглобалізації і, відповідно, об'єктом є підходи до глобалізації, їїфактори та хронологічні рамки.
Методологічною основоюдослідження є наступні принципи: принцип історизму, принципкомплексного підходу до вирішення проблеми. Теоретичні принципи здійснюютьсяза допомогою методу аналогії та екстраполяції, систематизації та міждисциплінарногопідходу.
Структура даногодослідження включає в себе наступне:
Обсяг дослідження,що становить 35 сторінки;
Основні розділи: вступ,3 глави (концепції глобалізації в сучасній історіографії; хронологічнірамки глобалізації в сучасній історіографії; проблема вестернізації вглобалізаційних концепціях), висновок і список літератури.
Розділ I. Концепціїглобалізації в сучасній історіографії
глобалізація хронологічний історіографія вестернізація
Суперечки в середовищі вчених проприроді процесу глобалізації та підходах до проблеми тривають доситьтривалий час. Єдиного підходу немає навіть до етимології цього слова, наприклад,В. Кузнєцов вважає, що глобалізація сталася від англійського словаВ«GlobeВ»-земну кулю [23, 12]. A Арсеєнко говорить про французький термініВ«GlobalВ»-всесвітній [1; 4].
Всебічне науковеосмислення цього явища почалося приблизно 30 років тому в 70-х рр.. [24; 15].Спроби опису та осмислення процесів глобалізації робилися з позиційрізних наук: від економіки до політології, але в даний час не існуєєдиної концепції, що дозволяє визначити, що таке В«глобалізаціяВ». Сам термінє свого роду метафорою, умовним позначенням, сконструйованим длявизначення процесів, що відбуваються в світі [39; 22]. Відповідно існуєбезліч визначень і характеристик глобалізації, причому досить частосуперечать один одному. Найбільш узагальненим уявленням про глобалізаціїслужать уявлення про що і інтегруюча земної цивілізації,яка охоплює все земне і навколоземний простір і долаєрізного роду кордони, будь то межі культур, держав, соціальнихнерівностей, а також і від...
