ДИПЛОМНА РОБОТА
СОЦІАЛЬНИЙКОНТРОЛЬ ПРОСТИТУЦІЇ В СУЧАСНОМУ РОСІЙСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Зміст
Введення
Глава 1. Соціальний контроль проституції (проблемидослідження)
1.1 Проституція як вид девіантної поведінки
1.2 Історія соціального контролю проституції в Росії
1.3 Проституція в епоху глобалізації
1.4 Основні підходи до соціального контролю проституції
Глава 2. Проблема попереджувального контролю проституції
2.1 Поведінка ризику в сексуальній сфері
2.2 Проблема проституції в засобах масової інформації
2.3 Попереджувальний контроль у сфері проституції
2.4 Фактори і наслідки проституції
Висновок
Список використаної літератури
Додаток 1
Додаток 2
ВСТУП
З безлічі соціальнихпроблем сучасної Росії особливо виділяється проблема проституції.Проституція - не контрольоване і соціально небезпечне явище, яке потребуєпідвищеної уваги і вивчення. На жаль, соціальний контроль проституціїдуже слабо розвинений в нашій країні. Проституція - (лат. prostituo - ганьблю,бесчещу): продаж свого тіла, секс за гроші; купівля і продаж сексуальнихпослуг за готівку.
Актуальність теми. Однією з найбільш актуальних соц. проблем в сучаснійРосії є проституція. Відбувалися в країні в кінці 1980-х - на початку1990-х років соціально-економічні та політичні зміни, сприялизагальної лібералізації сексуальних стосунків з одного боку, а з іншого - призвелидо значного поши
рення девіантних форм сексуальної поведінки, в томучислі, і у вигляді пропозиції і споживання оплачуваних сексуальних послуг.Особливе значення придбала для країни проблема контролю пропозиції оплачуванихсексуальних послуг, тобто проституції, в умовах епідемії ВІЛ-інфекції,охопила Росію в перебігу останніх десятиліть.
Зростання поширеностіпроституції та її наслідки і, відповідно, її соціальні та медичнінаслідки, поглиблюються слабкою результативністю функціонування системисоціального контролю в названій сфері суспільного життя. Дискусія зпроблемам контролю проституції в останні роки протікає паралельно зтеоретичним осмисленням і спробами практичного вирішення цілого рядупов'язаних з проституцією проблем, таких як сексуальність і сексуальнеповедінку, статеве виховання, права людини і превенція сексуальної експлуатації.Ці проблеми знаходяться як би на стику В«приватногоВ» і В«суспільногоВ», що взначною мірою ускладнює здійснення соціального контролю в даній сфері.Існуючі у світовій практиці моделі соціального контролю проституції недопускають апріорного однозначного прийняття чи відкидання через спірність якїх теоретичного обгрунтування, так і застосовності в російському соціокультурномуконтексті.
Наукова традиція вивченняпроституції, як і інших форм поведінки, що відхиляється, сформувалася вРосії в рамках таких областей знання, як філософія, історія, культурологія,медицина, право, психологія і соціологія.
Ступінь вивченостіпроблеми. Дослідження можливостей соціального регулювання проституції і самогофеномена проституції, активно проводилися в Росії вже в кінці XIX - на початку XX ст. Слід назвати такі імена дослідників проституціїцього періоду як Н. Дубошінскій, В. Тарновський, Ф. Мюллер, П. Обозенко, Н.Бібіков, В. Зарубін, І. Клевцов, М. Кузнецов, А. Сабінін, А. Суздальський. Ввивчення проституції був зроблений тоді істотний внесокфахівцями-медиками, в рамках вирішення завдання стримування епідемії сифілісу,в Росії (В.М. Тарновський, С.А. Венечанскій, А.Г. Бахтерахт, Г.М. Герценштейн,К.Д. Попов, З.Я. Єльцин, А.Г. Петровський).
Проблематика соціальногоконтролю проституції на тому етапі розвитку науки була представлена, головнимчином, юридичним підходом (А.Ф. Коні, М.С. Маргуліс, М.М. Боровітінов, В.І.Дерюжінскій, В. Єсіпов).
Значний внесок увивчення проституції вніс німецький вчений Іоган Блох. Його книга В«Історіяпроституції В»дає повну картину процесу історичного розвитку цього явища.Великий внесок у дослідження проституції як соціального явища внеси такожросійські і радянські вчені Х.М.Чарихов, І.С. Кон, І.А. Голосенко, С.І. Голод,Я.І.Гілінскій, Ю.М. Антонян.
Деякі важливіемпіричні дані, які були отримані в рамках власне соціологічногодослідження, не втратили свого значення і донині, однак їхінтерпретація носила переважно історико-описовий або філософськийхарактер. Єдиним статистичним дослідженням проституції того часу,охопила практично всю територію Росії, стало дослідження 1889р.,проведене за ініціативою Центрального статистичного комітету Міністерствавнутрішніх справ Російської Імперії, яке до теперішнього часу даєобширнейший матеріал для аналізу. У Санкт-Петербурзі масове дослідженняпроституції, а також ефективності системи соціального контролю,існуючого тоді у вигляді лікарсько-поліцейського нагляду, провів у 1891 -1893 рр.. П.Є. Обозенко.
Дослідження рубежу XIX-XX ст. заклали в російській науці міцну теоретичну іметодологічну базу як для вивчення соціального феномену проституції, так ідля розробки заходів щодо її контролю. Але у зв'язку з масштабними політичнимизрушеннями в Росії початку XX в.,дослідження 1920-х років носили вже обмежений по охопленню цільової групихарактер, насамперед, в силу втрати широкої статистичної бази піднагляднійпроституції, виходили з жорстких ідеологічних передумов і мали вузькоприкладну спрямованість на боротьбу з проституцією як з В«соціальним зломВ».Репресивна соціальна політика, що проводилася в Росії з початку 1930-х років,В«ЛіквідувавшиВ» соціальні девіації, призвела до майже 40-ка річному перерви вдослідженнях проституції. Повернення до даної проблематики стало проявлятисяу вітчизняній науці тільки наприкінці 1960-х років (В. Мискіна, Ю.В. Александров,А.Н. Ігнатов, М.І. Арсеньєва, К.К. Горяїнов, А.А. Коровін, Е.Ф. Побігайло). Звичайно,дослідження цього періоду характеризувалися певною фрагментарністю(В«Дослідження поведінки деякого числа жінок, що ведуть аморальний спосібжиття В»), і носили яскраво виражену прикладну юридичну або медичнуспрямованість.
Традиційнесоціологічне вивчення проституції проводилося в контексті соціологіїзлочинності і девіації. Виникнення руху за права повій в кінці1970-х років призвело до того, що проституцію стали розглядати як професію.Але, незважаючи на те, що проблема проституції висвітлюється ще з давніх часів,постійно відкриваються все нові і нові особливості і форми цього явища, нерозроблено ефективних заходів боротьби з його негативними наслідками.
Першим, по суті,соціологічним дослідженням проституції в радянський період вважаєтьсядослідження проведене в 1980-х роках в Грузії під керівництвом А.А. Габіані.
Значний обсягдосліджень проституції в останні роки, а також ефективності її соціальногоконтролю проводиться в рамках проблематики глобалізації сексуальної індустрії, вЗокрема, міждержавного переміщення жінок з метою їх подальшоїсексуальної експлуатації (треффіка) (М.М. Русакова, Л.Д. Єрохіна, М.Ю. Буряк,Л.В. Понаріна та ін.)
Ще однією важливою гілкоювивчення проблем проституції стали дослідження початку 2000-х років,проводяться з метою виявлення епідеміологічних характеристик осіб,залучених до секс-індустрію, і спрямовані на запобігання подальшогопоширення ВІЛ-інфекції (Т.Т. Смольська).
Але все ж, незважаючи надосить широкий спектр тематики досліджень проституції, переважна їхчастина носить конкретно-прикладний характер, не претендує на виявлення причиннихфакторів, як пропозиції, так і використання комерційних сексуальних послуг,і не містить комплексних рекомендацій з контролю самої проституції, і їїсоціальних наслідків в умовах сучасної російської дійсності.
Об'єкт дослідження : Проституціяяк соціальний феномен.
Предмет дослідження: Соціальний контроль проституції в сучасному російськомусуспільстві.
Мета дослідження : вивче...
