Інформація по Кіровському районуВолгограда для
розміщення у відповіднихрозділах
інформаційно-довідкового сервераадміністрації
Волгограда станом на 01.01.2010р.
Соціальнийпаспорт
Кіровськогорайону
Волгоград 2010рік.
Зміст паспорта
Найменування
соціальногопаспорти
Соціальнийпаспорт Кіровського району м. Волгограда за 2009 рік
Розробник
соціальногопаспорти
АдміністраціяКіровського району, відділ економічного розвитку
Основнівиконавці
соціальногопаспорти
Адміністраціярайону, підприємства, організації району
Цілі і завданнясоціального паспорта
Інформованістьнаселення максимально повною, достовірною, об'єктивною та оперативноюінформацією про соціально-економічний розвиток Кіровського району:
-економіко-статистичні матеріали по промисловості, будівництву,транспорту, зв'язку, торгівлі, соціальній сфері, праці і заробітній платі;
-демографічні показники, аналіз демографічних процесів;
-довідкова інформація про підприємства і організації;
- інформація провиконану роботу адміністрації району.
Перелік соціальногопаспорти
ІсторіяКіровського району
Хронологіяісторичних подій Кіровського району
Демографічніособливості району
Соціально-економічнийрозвиток району
Структураскорочення недоїмки та поповнення доходної частини бюджету
Промисловість
Житлово-комунальнегосподарство
Інфраструктура району
Територіальнегромадське самоврядування
Споживчийринок
Ринок праці.Зайнятість і безробіття.
Рівеньзлочинності серед неповнолітніх
Освіт
а
Фізичнакультура і спорт
Соціальназахист населення
Культура
Пам'ятникиісторії, культури та містобудування
Зведені даніпро роботу адміністрації
Робота по захисту прав споживачів
Політичніпартії, громадські організації, релігійні установи
Термінреалізації
2009
ІСТОРІЯКіровський районний
кіровськийрайон демографічний соціальний культура
Кіровський район, один з8 районів міста-героя Волгограда, зазначив у 2008 році 73-ту річницю свогостворення. Пленум Сталінградського міського комітету ВКП (б), що відбувся 13-16Березень 1935, схвалив рішення бюро міськкому про районуванні міста Сталінградаі визначив організацію таких районів: ім. Дзержинського (від СТЗ доМетизного заводу включно), ім. Єрма (від Союзнефті до р. Цариці), ім.Ворошилова (від р. Цариці з включенням південно-східній частині міста), ім. Кірова(Весь південний район, включаючи Красноармійськ, до південної межі міської межі).
Відомості про поселеннях націй території збереглися з другої половини XVIII століття. Вони неодноразово змінювали свою адміністративнуприналежність, входили в Астраханську, Саратовську, Царицинської губернії,Сталінградську, Волгоградську області. На карті з'являлися населені пункти зодним і тим же назвою: слобода Бекетовка (Хохловка) і селище Бекетовка поблизузалізничної станції (XXв.), Стара і Нова Отрада. Колишні назви окремих поселень міцно зберігаютьсяв пам'яті людей і донині. Чимало за два століття народилося і легенд.
Нижнє Поволжяприваблювало селян вільними степами, тінистими балками, джерелами,віддаленістю від столиці. У середині XVIII століття наш край був частиною Астраханської губернії. У 1772 році, в періодправління Катерини II, межова канцеляріяпродала астраханському губернаторові Микиті Опанасовичу Бекетову 2000 десятинземлі південніше міста Царицина, між річками Елшанка і Сарпі, а також на островіСарпінской.
На правому березі річкиЕлшанкі з'явилося село, що отримали від господаря назву Отрада (Відрадне).Відступаючи від Царицина до Сарепти, військо Омеляна Пугачова пограбувало його жителів.Пізніше Н. А. Бекетов побудував тут маєток, який вражало сучасниківрозкішшю, було В«перлиною серед пустеліВ».
Певне, з метоюбезпеки, в середині 70-х років XVIII століття на лівий берег річки з яру Пахотін (територія сучасногоРадянського району) була перенесена слобода Хохловка, названа губернаторомБекетовка. Серед старожилів це місце нерідко й понині зветься В«хохлиВ» поприкметною деталі: зачіски перших жителів - малоросів.
У 1775 році почавдіяти один з перших в Росії курорт мінеральних вод, відкритих сарептськоїлікарем Іоганном Виром. Найбільший джерело отримав назву Катерининський вподяку імператриці від сарептян за дозвіл створити колонію. Джерелознаходився в 9 верстах від Сарепти на Веселій Балці. Легенда пов'язує ценазву саме з періодом відпочинку російських вельмож на водах, приписуючи навітьприсутність тут самої імператриці. На жаль, Катерина II ніколи не відвідувала Царицин і його передмістя.
Відпочиваючі розміщувалися вприлеглому селі Відрада і будиночках, побудованих для них на березі Волги. В кінціXVIII століття в селі Відрада було завершенобудівництво Нікітського храму, правда, до його висвітлення Микита ПанасовичБекетов не дожив. Він помер в 1894 році і був похований у маєтку Черепаха Астраханськоїгубернії. На думку краєзнавців, в даний час церква в Отраді єєдиною спорудою, побудованою за вказівкою і на кошти М. А. Бекетова.
Новим власником земельстав Н. В. Смирнов. Архіви зберегли скаргу селян села Відради в 1795 роціімператору Павлу I на їхутиски поміщиком. Відомо, що в 1812 році Отрада вже належаладбайливому господареві козачому генералові Є. П. Попову. Після Вітчизняної війнив балці поруч з селом полонені французи спорудили земляні каскади, девирощувалися качани капусти незвичайних розмірів. Згідно з однією з легендця балка з початку XIX століття зветьсяКапустяної.
В кінці XIX століття була побудованаЦарицинської-Тихорецька залізниця і почала активно розвиватися територія,прилегла до неї. У 1902 році на колишніх землях поміщика почесного громадянинаІвана Єгоровича Вороніна був створений хутір Нова Отрада, що став згодомробочим селищем лесозаводов. Це поселення мало і друга назва -Бекетовка, по одноіменної залізничної станції. Саме на цій територіїназва закріпилася і передається з покоління в покоління.
Чисельність жителівБекетовка до 20-х років XXстоліття коливалась за порами року: різко зростала у весняно-літній період,коли прибували сезонні робітники. Досить добре кіровчанам відомо ім'явласника одного з лесозаводов - Василя Федоровича Лапшина, завдяки церквіСвятої Параскеви, збудованої в 1915 році, і Лапшин саду. Фактичнобекетовской група лесозаво...
