Курсова роботаз дисципліни
В«Історіясоціології В»
ТЕОРІЯСОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ, ПОЛЯ І габітус
П. Бурда
ПЛАН
Введення
1.Ідейно-теоретичнівитоки структуралістського конструктивізму Бурдьє
2.Основніособливості теорії соціального простору П. Бурдьє
3.Змістконцепції поля і габітусу П. Бурдьє
Висновок
Бібліографічний список
ВСТУП
Велике значення длярозуміння особливостей соціального простору має вчення видатногофранцузького соціолога П'єра Бурдьє. Багатьма вченимивідзначається величезний внесок Бурдьє в розумінні суспільства. Для Бурдьє характерноглибоку зневагу міждисциплінарним поділом, що накладає обмеження напредмет дослідження і на застосовувані методи. У його дослідженнях поєднуютьсяпідходи і прийоми з області антропології, історії, лінгвістики, політичнихнаук, філософії, естетики, які він плідно застосовує до вивченнярізноманітних соціологічних об'єктів.
Мета даної роботи -проаналізувати і розкрити розуміння суспільства в соціології Бурдьє. Завданнямиє:
1.Визначитивитоки структуралістського конструктивізму Бурдьє.
2.Розкритиосновні особливості теорії соціального простору П. Бурдьє
3.Розглянутизміст концепції поля і габітусу П. Бурдьє.
Об'єкт даної курсовоїроботи - структуралістський конструктивізм Бурдьє, предмет - теорія соціальногопростору, поля і габітусу Бурдьє.
Теоретичною основнийкурсової роботи послужили дослідження вітчизняних і зарубіжних учених: КравченкоС.А., Рітцер Дж., Шматко Н.А. В якості першоджерел були використаніперекладені книги і статті Бурдьє.
При написанні роботивикористовувалися конкретно-історичний підхід; логічний та історичний методи.
1.Ідейно-теоретичних джерел структуралистского конструктивізму Бурда
П. Бурдьєпочав свою творчу діяльність в 60-ті роки минулого сторіччя. Тоді вельмипопулярними були погляди К. Маркса, які вплинули на характер йоготворчості. Однак згодом він відходить від теоретичного іметодологічного інструментарію марксизму і звертається до соціологів,займався дослідженням буденного соціального досвіду головним чином через призмуфеноменології. Це такі вчені, як Е. Гуссерль, А. Шюц, М. Хайдеггер іінші. На зміст робіт Бурдьє мали великий вплив і структуралісти -К. Леві-Стросс, Л. Альтюсер та інші. У підсумку Бурдьє став розроблятиінтегральну теорію, яка включала в себе досягнення та феноменології, іструктуралізму [1].Структуралізм, заснований на ідеях не тільки лінгвіста Ф. де Соссюра, але інайбільшого класика соціології Е.Дюркгейма досі залишається суттєвоюрисою французького соціального теоретизування. Прагнення П.Бурдьекритично аналізувати та долати В«монополізм об'єктаВ», властивийструктуралізму, його увагу до суб'єкта і дії, що виявляється в намірістворення синтетичної концепції суб'єкта і об'єкта, тим не менше має сильнуструктуралістської В«забарвленістьВ». Його напрямок синтезу тісно пов'язане зіструктуралістського й постструктуралістських шуканнями в області наук просуспільстві [2]. П.Бурдьє запропонував використовувати одночасно два принципових підходи прививченні соціальних реалій. Перший - структуралізм, який ним реалізується ввигляді принципу подвійного структурування соціальної реальності: а) в соціальнійсистемі існують об'єктивні структури, незалежні від свідомості і волі людей,які здатні стимулювати ті чи інші дії і прагнення людей; б) саміструктури створюються соціальними практиками агентів.
Другий - конструктивізм,який припускає, що дії людей, зумовлені життєвим досвідом,процесом соціалізації та набутими схильностей діяти такчи інакше, що є свого роду матрицями соціальної дії, якіВ«Формують соціального агента як істинно практичного оператораконструювання об'єктів В». Зазначені методологічні підходи, на думкуБурдьє, дозволяють встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між соціальнимиявищами в умовах нерівномірного розподілу соціальних реалій впросторі та часі. Так, соціальні відносини розподілені нерівномірно. Впевному місці і в конкретний час вони можуть бути досить інтенсивними інавпаки. Аналогічно, нерівномірно агенти вступають в соціальні відносини.Нарешті, люди мають нерівномірний доступ до капіталу, що також позначається нахарактері їх соціальних дій [3]. ТеоріяП'єра Бурдьє виникла з бажання подолати те, що автор вважає помилковимпротиставленням об'єктивізму і суб'єктивізму, або, як він висловлюється,В«Абсурдною ворожнечею між індивідом і суспільствомВ». Як пише Бурдьє, В«самийгрунтовний стимул, що направляє мою творчість, полягав у подоланніопозиції об'єктивізм/суб'єктивізм В». До табору об'ектівістов він зараховуєДюркгейма з його дослідженням соціальних фактів, структуралізм Соссюра,Леві-Стросса і структурний марксизм. Він критикує дані підходи за те, що вЯк основний предмета свого розгляду вони беруть виключнооб'єктивні структури. При цьому вони ігнорують процес соціальногоконструювання, за допомогою якого актори сприймають, мислять і створюють ціструктури, діючи потім на цій основі. Об'ектівісти не враховують нідіяльність, ні роль соціальних агентів. Бурдьє ж волієструктуралістський підхід, який не випускає з уваги агента. В«Я прагнувповернути зниклих у Леві-Стросса та інших структуралістів, особливоАльтюссера, реальних акторів В». Ця мета змушує звернутися досуб'єктивістському напрямку, в якому під час його студентства домінувавекзистенціалізм Сартра. Крім того, в якості прикладів суб'єктивізму їмрозглядаються феноменологія Шюца, символічний інтеракціонізм Блумера і етнометодологіГарфінкеля, оскільки справжні теорії вивчають, як соціальні агенти мислять,пояснюють або представляють соціальний світ. При цьому дані напрямкиігнорують об'єктивні структури, в рамках яких протікають ці процеси.Бурдьє вважає, що ці теорії концентруються на діяльності та ігноруютьструктуру. Замість того щоб дотримуватися одного із зазначених підходів,Бурдьє досліджує діалектичну взаємозв'язок між об'єктивними структурами тасуб'єктивними явленіямі.Хотя Бурдьє прагне поєднати структуралізм іконструктивізм, і це йому почасти вдається, в його творчості присутня ухилв напрямку структуралізму. Саме з цієї причини він (поряд з Фуко ііншими) вважається постструктуралістів. У його творчості більше від структуралізму,ніж від конструктивізму. На відміну від підходу, властивого більшостіінших теоретиків (наприклад, феноменології, символічним интеракционистов),конструктивізм Бурдьє не враховує суб'єктивність і інтенціональність. Віндійсно вважає важливим включити в свою соціологію питання сприйняття таконструювання соціального світу людьми на основі їх становища в соціальномупросторі. Однак присутні в соціальному світі сприйняття іконструювання одночасно стимулюються і стримуються структурами [4].
соціальний простірструктуралізм Бурдьє
2. ОСНОВНІОСОБЛИВОСТІ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ П. Бурдьє
Соціальнадійсність, згідно П. Бурдьє, є В«соціальний простірВ». Само пособі це поняття далеко не нове. У концептуально розгорнутому вигляді вонозустрічається вже з початку XX століття. Новизна підходу П. Бурдьє полягає ввизначенні взаємин соціального і фізичного простору, а також уописі внутрішньої будови першого. Фізичне простір тісно пов'язане зсоціальним простором, воно є його відображенням, вираженням соціальногопростору у поза. У сприйнятті вони важко помітні. Соціальний простір- Це не деяка задана система координат, щодо якоїрозташовуються готівку соціальні суб'єкти - це одночасно і розташуванняцих суб'єктів у реальному просторі. Дистанція між суб'єктами в соціальномупросторі не тільки соціальна, а й фізична. Тісний переплетеністьсоціального та фізичного просторів тим не менш не припускаєоднозначності їх відносин. Соціальний простір постає перед намиодночасно в сукупності своїх В«символічнихВ» і В«фізичнихВ» вимірів.
Двоїстістьсоціального простору, його одночасна представленість і в В«чистоВ»соціальному, і в фізичному плані, припускає подвійність структур,організуюч...
