Курсовийпроект
Функції тапринципи соціокультурної діяльності
Зміст
Введення
1. Основні поняття функцій і принципівсоціокультурної діяльності
1.1 Класифікація функційсоціокультурної діяльності
1.2 Принциписоціокультурної діяльності та найважливіша категорія
1.3 Зміст принципівсоціокультурної діяльності
2. Реалізація принципів соціокультурноїдіяльності на прикладі МУ В«Міський палац культуриВ»
2.1 Аналіз діяльностікультурної установи МУ В«Міський палац культуриВ» проблеми приздійсненні соціокультурної діяльності
2.2Вирішення проблем ішляхи виходу в реалізації соціокультурної діяльності
Висновок
Список використовуваноїлітератури
Введення
Актуальністьдослідження обумовленасучасним значенням соціокультурної діяльності палаців культури, якудані установи здатні і повинні здійснювати в процесі функціонування вміському освітньому просторі. Палац культури - соціопедагогіческаясистема, сформована відповідно до чинного нормативно-правовим полемяк заклад додаткової освіти дітей у сфері культури. Якструктурний елемент загальної соціокультурної системи міста, вона займаєспецифічне місце, формуючи одночасно підсистеми В«культураВ» іВ«ОсвітаВ». В основі діяльності ДК лежать століттями відпрацьовані російськоїсистемою художньої освіти та соціально-культурною сферою принципи,форми і методи передачі новим поколінням культурної спадщини, досвідутворчого сприйняття і створення нових предметів і явищ у різних видахмистецтва, організації духовно-морального, естетично-насиченого дозвілля,включення в гуманітарну професійну сферу. Як будь-який соціальний інститутДК може ефективно діяти і розвиватися адекватно соціокультурної тасоціально-економічної ситуації з урахуванням її динамічною мінливості,брати участь у реалізації федеральних, регіональних і муніципальнихосвітніх і соціокультурних стратегій, сприяти вирішенню соціальнихзадач. Соціально-економічний потенціал міста також надає суперечливевплив на становище ДК в міському просторі, завдання та напрямкидіяльності. З одного боку, поступово поліпшується економічне становищезакладів культури і освіти за рахунок впровадження програмно-цільовогофінансування, госпрозрахунку, стійкої соціальної політики. Широко розвинутамережа соціально-культурних інститутів створюють умови для розгортанняадміністрацією та колективом ДК багатопланової соціокультурної активності вміському освітньому просторі, виходу на міжрегіональний,міжнаціональний та міжнародний рівні суспільних відносин.
Зіншого боку, в такому великому місті як Уфа інтенсивно розвиваютьсянегативні соціальні процеси, формуються міжособистісні та інституційнісуперечності. На демографічному рівні виникають різні асоціальніявища, девіантні прояви деяких груп населення, які перешкоджаютьповноцінної реалізації освітніх і соціокультурних проектів, призводять доспотворення загальної соціально-економічної та соціокультурної характеристикиміського простору. ДК постійно стикаються з необхідністю вирішеннясоціокультурних проблем (соціально-демографічного, етнокультурного,особистісно-психологічного, колективно-комунікативного характеру), яківражають міське освітній простір. Однак при традиційномузмісті діяльності ДК виявляються безсилими перед потребами,інтересами і проблемами сучасного суспільства.
Об'єктдослідження:соціокультурна діяльність.
Предметдослідження: функції тапринципи соціокультурної діяльності.
Метадослідження:досліджувати функції та принципи соціокультурної діяльності на прикладікультурного закладу В«Палацу КультуриВ».
Завданнядослідження:
-проаналізувати основні функції та принципи соціокультурної діяльності та їхкласифікацію;
-проаналізувати діяльність культурного закладу ДК, виявити існуючепроблеми;
-сформулювати можливі шляхи вирішення проблем.
Структуракурсового проекту складається з вступу, двох розділів (чотирьох параграфів),висновку і списку використаної літератури.
1.Основні понять функції і принципів соціокультурної діяльності
1.1Класифікація функцій і принципів соціокультурної діяльності
Соціокультурнадіяльність людини включає в себе економічну, політичну,художню, релігійну, наукову, моральну, правову,техніко-промислову, комунікативну, екологічну сфери і т.д.
Ці види діяльностівластиві всім культурам у всі часи. Однак форми і способи соціокультурноїдіяльності неоднакові в різних культурах і культурних епохах (технічнийрівень культур стародавніх цивілізацій, античності, середньовіччя, сучасності;види транспорту, способи обробки металу, технологія виготовлення одягу іт.д.).
Технологічний аспекткультури займає в ній значне місце. Залежно від типів об'єктів, настворення яких вони спрямовані, технології поділяються, по-перше, напродукують і транслюють символи, по-друге, на созидающие фізичніоб'єкти і, по-третє, на що організують системи соціальної взаємодії.
У ході вдосконаленняспособів діяльності йде становлення, функціонування і розвитоклюдської особистості. Причому особистість одночасно виступає, по-перше,об'єктом культурного впливу, тобто засвоює культуру в процесі своєїдіяльності, по-друге, суб'єктом культурної творчості, так як в тій абоіншій формі включена в процес творення культури; та, по-третє, особистістьє носієм і виразником культурних цінностей, оскільки їїжиттєдіяльність розгортається в певній культурному середовищі.
Матеріальні і духовнірезультати соціокультурної діяльності виступають не тільки як певнідосягнення (цінності), але й як негативні наслідки цієї діяльності(Екологічні катастрофи, геноцид, військові лиха тощо). Історія культури- Це історія не тільки надбань, але і втрат. У культурі представлені якпрогресивні, так і реакційні явища.
Результати людськоїдіяльності проявляються як в спеціалізованих галузях культури, деакумулюються, накопичуються конкретні цінності, так і на рівні повсякденногокультури, культури повсякденності. Культура людства проявляє себе вєдності та розмаїтті. Різниця коли-небудь існували і існуючихсьогодні культур зумовлено, зокрема, просторово-часовимихарактеристиками, які породжують різноманітність життєвих форм окремийнародів.
Поняття культури можевживатися в декількох значеннях.
перше, воно можеслужити для позначення будь-якої конкретної культурно-історичної спільності, -характеризуемой певними просторово-часовими параметрами(Первісна культура, культура Стародавнього Єгипту, культура Відродження, культураСередньої Азії і т.п.).
друге, термінкультура використовується для позначення специфіки життєвих форм окремихнародів (етнічні культури).
третє, під культуроюможе розумітися деяке узагальнення, модель, побудована за певнимпринципом. Вони часто застосовуються при класифікації культур. У такому сенсітермін культура використовувався Я. Бахофеном, Н.Я. Данилевським, О. Шленглером, М.Сорокіним і ін Культурні моделі можуть створюватися не тільки на рівні цілого,але і на рівні елементів: політична культура, правова культура,художня культура, професійна культура і т.п.
Можна говорити процілісності культури в тому сенсі, що вона є явище суто людське, тоТобто розвивається разом з людиною і завдяки його творчим зусиллям. Люди,саме тому, що вони люди, у всі часи і при всіх розходженняхприродно-географічного середовища ставлять перед собою одні і ті ж питання, намагаютьсявирішити одні й ті ж завдання, облаштовуючи своє життя на Землі. Розкриття таємницьприроди, пошуки сенсу життя, творчі пориви, прагнення до гармоніїлюдських взаємин, загальні для всіх часів і народів, - ось далеко неповний перелік тих підстав, на яких базується цілісність культури
соціокультурнихдіяльність можна розділити на п'ять основних видів: перетворювальну,пізнавальну, ціннісно-орієнтаційну, комунікативну та художнєтворчість як особливий вид діяльності. З цієї точки зорусоціально-культурна діяльність відповідає поняттю власн...
