ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА I. ТЕОРІЯІ ПРАВОВІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ, які залишилися без піклуванняБАТЬКІВ
1.1 Діти, які залишилися без батьківського піклування, як категорія соціальноїроботи
1.2 Соціальна робота з дітьми, що залишилися без піклуваннябатьків: історія і сучасність
1.3 Нормативно-правова база в роботі з дітьми, що залишилисябез піклування батьків
РОЗДІЛ II.ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ, які залишилися без піклуванняБАТЬКІВ
2.1 Реалізація соціальної роботи з дітьми, що залишилися безпіклування батьків, в Забайкальському краї
2.2 Досвід соціальної роботи з дітьми, що залишилися безпіклування батьків, на прикладі ГУ СО ЯСРЦ для неповнолітніх В«РодникВ»Забайкальського краю
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальність теми. Законодавче визначення термінівВ«Діти-сиротиВ» і В«діти, що залишилися без піклування батьківВ» дано Законом В«Прододаткові гарантії щодо соціального захисту дітей - сиріт, які залишилися безпіклування батьків В», засноване на положеннях ст.121 Сімейного кодексу.Встановлено, що діти-сироти - це обличчя у віці до 18 років, які залишилисябез піклування одного або обох батьків в зв'язку з наступнимиобставинами: відсутністю таких або позбавленням їх батьківських прав,обмеженням їх в батьківських правах, визнанням безвісно відсутніми,недієздатними (обмежено дієздатними), які перебувають у лікувальних установах;оголошенням їх померлими; відбуванням ними покарання в закладах, виконуючихпокарання у вигляді позбавлення волі, знаходженням в місцях утримання під вартою,підозрюваних і звинувачених у вчиненні злочинів; ухиленням батьків відвиховання дітей або захисту їх прав та інтересів; відмовою батьків взяти своїх дітейз виховних, лікувальних установ, закладів соціального захисту населеннята інших аналогічних закладів та в інших випадках визнання дитини залишилисябез піклування батьків у встановленому законом порядку [20, с.57].
Соціальне сирітство -соціальне явище, обумовлене наявністю в суспільстві дітей, які залишилися безпіклування батьків внаслідок позбавлення їх батьківських прав, визнаннябатьків недієздатними, безвісно відсутніми і так далі. У наукових публікаціях, засобахмасової інформації постійно повторюється теза про те, що сформована системадержавних установ закритого типу (дитячі будинки, школи-інтернати)знаходиться в протиріччі з гарантованим кожній дитині правом на сім'ю [3,с.11]. До найбільш серйозних недоліків даної системи державнихінтернатних установ фахівці відносять: недосконалість законодавчоїбази, яка перешкоджає усиновленню навіть тоді, коли дитина є кинутим;недостатня "персонофіцірованность" приміщень більшостіустанов, внаслідок чого у дітей розвивається своєрідна"Емоційна глухота", тобто специфічна несприйнятливість до чужихпроблемам; розрив сформованих емоційних зв'язків при перекладі вихованціву міру дорослішання із одного навчально-виховного закладу до іншого;недостатня підготовленість персоналу до роботи з дітьми, що страждають від наслідківматеринської депривації; недостатність технологій реабілітації дітей,страждають від посттравматичного синдрому внаслідок стресу приміщення дитинив інтернатний заклад і вилучення його із сім'ї; відсутність контактів зрізними соціальними інститутами, що значно ускладнює постинтернатнойадаптацію випускників; закритість в прямому і переносному сенсінавчально-виховних закладів для дітей, позбавлених батьківської опіки.
Для пом'якшення наслідківцих негативних факторів потрібне якісне оновлення існуючоїнавчально-виховної практики. Так, аналіз досвіду діяльності дитячих будинківпоказує, що в даний час в них застосовуються педагогічні технології,які були розроблені ще 20-40 років тому і були розраховані на зовсіміншу соціально-економічну тасоціально-психологічну ситуацію в суспільстві.
Наслідки відставаннятехнологій роботи з дітьми-сиротами та недостатнє їх психологічнезабезпечення виявляються в тому, що вихованці дитячих будинків значнопоступаються дітям, виховуються в сім'ях, за всіма основними параметрамисоціальної адаптації включаючи здатність до придбання професії тапрацевлаштування; здатність уникати кризових і кримінальних ситуацій вжиття; здатність утворити власну родину і успішно виконуватибатьківські виховні функції і т.д.
Узагальнення сучаснихвиховних, реабілітаційних технологій та коригувальних програм,знайомство з передовим досвідом у цій галузі дозволяє в значній мірізмінити сформовані стереотипи та підходи в роботі з вихованцями дитячихбудинків.
Ступінь науковоїрозробленості теми. Різніаспекти організації практичної основи соціальної роботи з дітьми-сиротами тадітьми, що залишилися без піклування батьків, закладені в роботах наступнихавторів: Білопільської Н.Л., Вигодський Л. (психічний і соціальний розвитокдітей і підлітків) [3], Варивдіна В.А., Клемантовіча І.П., Зубкової Т.С.,Тимошина Н.В., Клімантова Г.І., Міхеєвої Л.Ю., Пчелінцева Л.М. (Дослідженнясистеми соціального захисту дитинства) [4], Буянової М.О., Гогоевой А.В.,Меновщікова В.Ю., Савіна О.М., Зарембо Т.Ф. (Організація профілактичної тареабілітаційної роботи) та ін
Об'єкт дослідження:соціальна робота з дітьми, що залишилися без піклування батьків.
Предмет дослідження: основнінапрямки соціальної роботи з дітьми, що залишилися без піклування батьків, у соціальних установахЗабайкальського краю.
Мета дослідження: вивчення основ соціальної роботи з дітьми,залишилися без опіки батьків, на прикладі діяльності соціальнихустанов Забайкальського краї.
Завдання дослідження:
-Визначитипоняття В«діти, що залишилися без піклування батьківВ» як категорію соціальноїроботи;
-Вивчитисоціальну роботу з дітьми, що залишилися без піклування батьків, в історичномуаспекті і на сучасному етапі;
-Проаналізуватинормативно-правову базу у роботі з дітьми, що залишилися без піклуваннябатьків;
-Розглянутипитання реалізації соціальної роботи з дітьми даної категорії в Забайкальськомукраї;
-Вивчити досвідсоціальної роботи з дітьми, що залишилися без опіки батьків, на прикладі ГУСО ЯСРЦ для неповнолітніх В«РодникВ» Забайкальського краї.
Елемент новизни:дослідження соціальної роботи з дітьми, що залишилися без піклування батьків.
Практична значимістьроботи полягає в можливості використання результатів для застосування впрактиці відділів освіти та соціального захисту.
РОЗДІЛ I . ТЕОРІЯ І ПРАВОВІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇРОБОТИ З ДІТЬМИ, залишилися без піклування батьків
1.1 Діти, які залишилися без піклуваннябатьків як категорія
соціальної роботи
дитина батькопіклування соціальна робота
У будь-якій державі ібудь-якому суспільстві завжди було, є і будуть діти-сироти та діти, які з різнихпричин залишаються без піклування батьків. І в цьому випадку суспільство ідержава бере на себе турботу по розвитку і вихованню таких дітей. Дитина,втратила батьків, - це особливий, по-справжньому трагічний світ. Потребамати сім'ю, батька і матір - одна з найсильніших потреб дитини.
Засноване на положенняхст.121 Сімейного кодексу законодавче визначення термінів В«діти-сиротиВ» іВ«Діти, що залишилися без опіки батьківВ» дано Законом В«Про додатковігарантії щодо соціального захисту дітей - сиріт, які залишилися без піклуваннябатьків В». Встановлено, що діти-сироти - це особи у віці до 18 років,які залишилися без піклування одного або обох батьків в зв'язку зінаступними обставинами: відсутністю таких або позбавленням їх батьківськихправ, обмеженням їх в батьківських правах, визнанням безвісновідсутніми, недієздатними (обмежено дієздатними), які перебувають улікувальних установах; оголошенням їх померлими; відбуванням ними покарання в установах,виконують покарання у вигляді позбавлення волі, знаходженням в місцях утриманняпід вартою, підозрюваних і зв...
