РЕФЕРАТ
по ОХОРОНИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
на тему: "Чорнобильська катастрофа та її наслідки"
учня 9-Г класу
КУ "ЛУВКспеціалізована школа
Iступені - гімназія № 42 "
Чужикова Артема
Зміст
Введення
Гіркий урок Чорнобиля
Радіоактивне забруднення навколишнього середовища
Радіоактивне вплив на здоров'я людини
Причини Чорнобильської аварії
Висновки
Список використаної літератури
Введення
Радіоактивне забрудненнябіосфери - це перевищення природного рівня змісту в навколишнім середовищірадіоактивних речовин. Воно може бути викликано ядерними вибухами й витокомрадіоактивних компонентів у результаті аварій на АЕС або інших підприємствах,при розробці радіоактивних руд і т.п. При аваріях на АЕС особливо різкозбільшується забруднення середовища радіонуклідами (стронцій-90, цезій-137,церій-141, йод-131, рутеній-106 і ін.) В даний час, за данимиМіжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ), число діючих усвіті реакторів досягло 426 при їх сумарній електричній потужності близько 320ГВт ( 17% світового виробництва електроенергії).
Ядерна енергетика, за умовинайсуворішого виконання необхідних вимог, більш-менш екологічночистіше пo порівнянні з теплоенергетикою, оскільки виключає шкідливі викиди ватмосферу (зола, діоксиди, вуглецю і сірки, оксиди азоту та ін.) Так, підФранції швидке нарощування потужностей АЕС дозволило в останні рокизначно зменшити викиди діоксиду сірки та оксидів азоту в секторіенергетики відповідно на 71% і 60%. Однак, в цілому у світі відзначенатенденція скорочення будівництва нових АЕС.
Використання енергії атома -реальність наших днів. Зараз ядерні арсенали досягли розмірів, загрозливихзнищенням самого життя на Землі. Прийшла пора усвідомити, що збереженнялюдської цивілізації - справа всіх держав, бо ядерна війна неминучеторкнеться всіх і кожного.
Однак, і мирний атом таїть усобі чималі небезпеки. Про це свідчать наслідки аварій на ядернихоб'єктах. Тому всім країнам разом треба домагатися того, щоб можливістьаварій в роботі атомних установок була зведена до нуля.
Гіркий урок Чорнобиля
26 квітня 1986 наЧорнобильській АЕС сталася аварія. У результаті руйнування реактора і йогоактивної зони в навколишнє середовище потрапили десятки мільйонів кюрі радіоактивнихречовин. У перші 2-3 доби аварії спостерігалося найбільш потужне витіканнярадіоактивних продуктів. Висота струменя радіоактивного викиду 27 квітня, політаковим даними, перевищувала 1200 м. Всього було два залпових викидів. Потужністьвикиду радіоактивності в 100 разів перевищила аналогічний показник при вибухудвох атомних бомб, скинутих США на японські міста Хіросіма і Нагасакі в 1945році. Закінчення високорадіоактивних газоаерозольних струменя з оголеноюактивної зони через спалах графітової кладки реактора тривало впротягом 10 діб. Відбулася сепарація осколковою радіоактивності в бік їїзбагачення біологічно значимими радіоактивними ізотопами цезію. Викинуті вмомент аварії радіоактивні речовини поширилися в західному напрямку,потім струмінь із зони реактора сприяла поширенню забруднень упівнічно-західному напрямку по території БССР, пізніше - на північний схід ісхід, на південний схід і південь. Найбільш сильному радіоактивному забрудненнюпіддалися Гомельська і Могилевська області Білорусі, Київська та Житомирськаобласті України та Брянська область Росії. У загальній складності, це територіяплощею в 155000 км 2 і з населенням 7,1 мільйона чоловік (3мільйони з яких - діти). Радіоактивність хмари викидів досягла величини50 млн. кюрі (Кі). Зміна в перші 7-10 днів напрямку вітру на 180градусів призвело до широкого розкиду радіоактивності. У місцях випадання дощівутворювалися істотні "плями" радіоактивного забруднення.Формування радіоактивних "сліду" і "плям" триваловесь травень. Помітні випадання радіоактивності з дощами досягли Австрії, ФРН,Італії, Норвегії, Швеції, Польщі, Румунії, Фінляндії - найбільше забрудненнятут становило по цезію - 137 близько 1 Кі/км 2 .
Реактор 4-го енергоблоку ЧАЕСбув повністю зруйнований і являв собою відкритий і небезпечний для життя потужнийджерело радіації та аерозольного забруднення. У перші дні після аварії посталопитання про будівництво споруди, яке повинно було запобігтипоширення радіонуклідів зі зруйнованого реактора і захистити прилеглутериторію від проникаючого випромінювання. Було прийнято рішення спорудити тимчасовулокалізуючої оболонки, відому як об'єкт "Укриття" або "Саркофаг".
Під зведеним саркофагомзосередилося основна кількість радіонуклідів: по максимальним оцінками,тут поховано близько 180 тонн ядерного палива. Крім паливовмісних мас,в об'єкті "Укриття" зосереджена велика кількість радіоактивнихматеріалів, що складаються із залишків зруйнованого реактора, реакторного графіту,металевих та будівельних конструкцій енергоблоку.
Після розпаду СРСР у грудні1991р. виникла кризова ситуація, коли Україна залишилася сам на сам зрозташованим на її території і раніше перебували в загальносоюзному підпорядкуванніоб'єктом і змушена була сама вирішувати проблему планетарного масштабу. Всявідповідальність за ліквідацію наслідків аварії та укриття зруйнованогоенергоблоку лягла на Україну.
Радіоактивне забруднення навколишнього середовища
Чорнобильська трагедія за своїмимасштабами, за характером зміни якості природного середовища в зоні іоколицях АЕС не мала "прототипу", і фахівцям важко булопрогнозувати ті чи інші явища, які слід очікувати на ураженихрадіацією ділянках. Ось одне з них; влітку 1988 року на значних площахнавколо Києва, особливо північніше його, почалася масова загибель дубовихнасаджень. Знамениті дубові гаї від горизонту до горизонту поникли жовтимикронами. Навесні і влітку 1986 року птахи покинули не тільки 30-ти кілометровузону: навколо Чорнобиля на багато десятків кілометрів не було чути пташинихголосів. Два роки виявилося досить, щоб маленька непоказна метелик -шірокомінірующая моль розплодилася в такій кількості, що погубила величезнімасиви росли в тих місцях дубових гаїв.
Зона підвищеного радіаційногозабруднення під Ленінградом з'явилася в 1986 році в результаті випаданнячорнобильських радіоактивних опадів. Влітку 1988 року ленінградці малиможливість скористатися послугами лабораторії радіаційного контролю дляперевірки грибів на радіоактивність. У 15% грибників гриби виявилися "брудними",в інших - прилад фіксував "радіаційний фон ледве завищений, але вмежах допустимого ". При організованою перевірці на ленінградських ринкахбуло вилучено більше 500 кілограмів грибів "радіаційно брудних".
Радіоактивні продукти надходилиу водні басейни в результаті осадження на водну поверхню, стоку ззабруднень місцевості, міграції з підземними водами.
Академік Б. Патон повідомляв, щобільше половини радіоактивних речовин, викинутих в атмосферу в результатіаварії, осіло і зосереджено в 30-кілометровій зоні, причому основна маса -на глибині від 1 до 5 см.Ю. Ізраель в статті (Правда.20 березня 1989р) призводитьтакі дані: "Загальна площа зон з рівнем забруднення по цезію-137 15Кі/км 2 і більш складає близько 10 тис. км 2 (2 тис. км 2 в РРФСР, 1,5 тис. км 2 в УРСР, включаючи 0,5 тис. км 2 взоні відселення, 7 тис. км 2 в БССР, включаючи 3 тис. км 2 взоні відселення). На території цієї зони (поза зони відселення) розташовано близько640 населених пунктів з населенням понад 230 тис. чоловік. Всього із зонивідселення евакуйовані в перший рік жителі 186 населених пунктів (116 тис.людина), у тому числі на території УРСР - 75 (90 тис. чоловік), БССР - 107 (25тис. чоловік), РРФСР - 4 (1 тис. осіб). Законсервований,...
