Зміст
Введення
1.Способи виносу хворих і постраждалих
2.Транспортування хворих і потерпілих в машинах швидкої допомоги
3.Фіксація і транспортування хворих з порушеннями психічної діяльності
Висновок
Списоклітератури
Введення
Транспортування хворих і потерпілих єістотним елементом в системі організації швидкої допомоги.
Мета даної контрольної роботи:
- розглянути способи перенесення і транспортуванняхворих.
Виходячи з поставленої мети завданнями роботиє:
- вивчити способи виносу хворих і потерпілих;
- розглянути транспортування хворих іпостраждалих в машинах швидкої допомоги;
- виділити основні принципи фіксації йтранспортування хворих з порушеннями психічної діяльності.
1. Способи виносу хворих і постраждалих
Виносити уражених найбільш зручно на ношах.
Для розгортання носилок носильники стають у їхніх кінців,розстібають ремені, після чого, потягнувши за ручки, розкривають носилки і,впираючись коліном у розпори, випрямляють їх до відмови. Кожен носильник перевіряє,чи добре закриті замки розпір.
Щоб покласти потерпілого на носилки, двоє носильниківпідводять під нього руки: один під голову і спину, інший - під таз і ноги;одночасно піднімають і укладають на носилки.
Постраждалі з пораненням в потилицю і спину укладаються наносилки на бік, з травмою живота - на спину з напівзігнутими в колінах ногами, зтравмою обличчя і щелепи - з поверненим набік обличчям, з пораненням передньоїповерхні шиї - у напівсидячому положенні з похиленою на груди головою.
Переносити ураженого на ношах необхідно наступнимчином. Йти не в ногу, спокійно, щоб ноші не розгойдувалися і незаподіювали потерпілому додаткових страждань. Нести постраждалого ногамивперед, а при важкому стані - головою вперед, щоб ззаду йдуть носильникимогли спостерігати за його станом. Поразки, втративши свідомість,необхідно дати понюхати нашатирний спирт, а при зупинці у нього дихання -покласти ноші на землю і зробити штучне дихання.
Якщо носилки обслуговуються ланкою із чотирьох чоловік, то двоєнесуть ноші за ручки, а двоє підтримують з боків, а потім міняються місцями.на підйомах і спусках потрібно стежити, щоб ноші були в горизонтальномуположенні.
Може статися випадок, коли доведеться користуватися носилкамиз підручних засобів, такі носилки можна зробити з однієї-двох палиць абожердин, поклавши на них пальто, шинель, мішок, простирадла, ковдри, намети,прив'язавши їхні кінці до палиць (жердин). Уражених можна переносити також нарозкладачках, широких дошках, щитах, дверях, драбинах. Однак перед тим якпокласти потерпілого на жорсткі ноші, слід постелити на них ковдри,одяг, сіно або інший м'який матеріал.
Переноска потерпілого одним носильником в залежності відвідстані може здійснюватися трьома способами.
Перший спосіб: для перенесення на невелику відстаньносильник, опустившись на одне коліно збоку від потерпілого, підхоплює йогооднією рукою під сідниці, іншою - під лопатки; уражений обхоплює шиюносильника. Носильник піднімається й переносить ураженого.
Другий спосіб: на більш далекі відстані ураженіпереносяться на спині. Вражений всідається на узвишшя, носійопускається на одне коліно між його ногами, спиною до нього, підхоплює стегнапотерпілого, а останній обхоплює носія за верхню частину грудей. Потімносильник встає й переносить ураженого.
Третій спосіб: на порівняно великі відстані найзручнішевсього переносити ураженого на плечі.
Переноска потерпілого двома вантажниками здійснюєтьсядвома способами:
Перший: один з носильників бере ураженого під пахви, адругий, стоячи між ногами ураженого і спиною до нього, підхоплює його ногитрохи нижче колінних суглобів (при переломі кінцівок і ушкодженняххребта цей метод непридатний).
Другий: переноска на "замку". Найбільш часто "замок" роблять,з'єднавши чотири руки; для цього кожен із носіїв захоплює правою рукоюсвою ліву руку (біля зап'ястя), а лівою - праву руку товариша (теж біля зап'ястя).
У випадку, якщо уражений невеликої ваги або при перенесеннійого необхідно підтримувати, застосовується "замок" із двох рук (одна рука одногоі одна рука іншого носія) або з трьох рук (дві руки одного носія іодна рука іншого).
2. Транспортування хворих і потерпілих
в машинах швидкої допомоги
У машині СНМП у багатьох випадках триваютьлікувальні заходи, початі на місці події. Для транспортуваннявикористовують спеціальні машини. Ці машини мають опалювані в зимовий часкабіни. Переноску та транспортування хворих здійснюють на щільних носилках,обладнаних роликовими колесами. Клейончасті покриття носилок дозволяє їхмити й дезінфікувати.
Носилки можна складати, піднімати узголів'я.
Перед транспортуванням хворих або потерпілих,знаходяться в несвідомому стані або глибокому сп'янінні, оглядаютьна місці з метою виявлення у них документів, грошей та інших цінностей.
Огляд проводять спільно з співробітниками міліції,представниками адміністрації або іншими особами. Прізвища, посади, адресу тателефон цих осіб вказують у карті виклику і супровідному листі СНМП.
Більшість хворих перевозять у положенні лежачи.
Транспортування хворих, що знаходяться встані травматичного шоку і гострої крововтрати, здійснюють у положеннілежачи зі струминним внутрішньовенним вливанням кровозамінників. Ножний кінецьносилок потрібно підняти догори, зробити тимчасову зупинку зовнішньоїкровотечі, шініровать переломи. По рації через диспетчера станції ШМДсповіщають найближчим реанімаційне відділення. Постраждалих з пораненнями серця,великим відкритим пневмотораксом, пораненнями черевної порожнини з внутрішньочеревнихкровотечею, закритими травмами живота з внутрішньочеревнихкровотечею доставляють прямо в операційну хірургічного стаціонару абов реанімаційне відділення, якщо воно має в своєму складі екстрену операційну.Бригада хірургів та анестезіологів повинна бути до цього часу оповіщена ібути готова до операції.
Хворих з інфарктом міокарда в станікардіогенного шоку перевозять у положенні лежачи на спині на носилках. Потрібнозабезпечити повний фізичний спокій хворому, заборонити йому навіть намагатисядопомогти медичному персоналу при перекладанні на носилки або з носилок.Транспортування здійснюють після деякої стабілізації стану дбайливо іобережно із застосуванням краплинного внутрішньовенного вливання лікарськихпрепаратів, оксигенотерапії, а при некоррігіруемие больовому синдромі -аналгезії закисом азоту. У разі зупинки серця і дихання показані непрямиймасаж серця, штучне дихання через маску, внутрішньосерцевої введенняадреналіну. Ці заходи продовжують до приїзду в стаціонар, депотерпілого передають кардіореанімаційних бригаді. На шляху прямування кожні10-15 хв вимірюють основні параметри дихання і кровообігу (число подихів,пульс, АД).
Хворих в стані церебральної коми перевозять у положеннілежачи. До голови прикладають міхур з льодом. Можуть знадобитися інтубація іштучне дихання (при аспірації крові, ліквору, блювотних мас). Необхідностежити, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи, вчасно повернутиголову набік. Під час транспортування проводиться необхідна терапія.
Тяжкохворим з гострими отруєннями промивають шлунок череззонд, вводять антидоти, при необхідності проводять штучне дихання. Пере-возятьз крапельним внутрішньовенним вливанням лікарських засобів.
Хворих з набряком легенів, бронхіальною астмою,гострою дихальною недостатністю перевозять у положенні напівсидячи післямінімального купірування нападу. В дорозі звичайно потрібні оксигенотерапія,протипінна терапія і повторне введення медикаментозних засобів.
Хворих і потерпілих у стані середньоїтяжкості перевозять на носилках у положенні лежачи. Переломи повинні бутишініровани, введені знеболюючі з...
