Абсентеїзм.Шляхи подолання
Проблемаабсентеїзму в Росії зараз стоїть досить гостро, щоб вона потребувала нетільки в обговоренні, але і в прийнятті якихось заходів і рішень. Однак перш ніжрозглядати проблему абсентеїзму в електоральній поведінці у всіляких їїракурсах, необхідно зрозуміти, що ж таке абсентеїзм.
абсентізмом- (Від лат. В«Absens,absentis В»- відсутній) - відстороненнявиборців від участі в голосуванні. У сучасних демократичних країнахабсентеїзм досить поширене явище: нерідко в голосуванні неберуть участі 50% і навіть більше виборців, що мають право голосу. У Росіїце явище також поширене. Як і в зарубіжних країнах, у РосійськійФедерації найбільша активність виборців проявляється на загальнонаціональнихвиборах, значно нижче вона на регіональних виборах і виборах органівмісцевого самоврядування.
Однакв контексті життєвих реалій, так само як і в рамках проведеного намидослідження, феномен абсентеїзму необхідно розуміти значно ширше. Сам пособі абсентеїзм це термін широкого застосування. У загальних рисах абсентізмомвизначається як відсутність індивідів в певному місців певний час і пов'язане з цим невиконання відповідних соціальнихфункцій. При цьому виділяється незліченну кількістьвідтінків цього явища. Так, можна говорити про політичний, трудовому,землеробському абсентеїзму; визначимо кожен з цих видів в рамках заданоїпроблематики.
Політичнийабсентеїзм - ухилення виборців від участі в голосуванні при виборахпредставників влади, глави держави і т.д.
Політичнийабсентеїзм не означає, проте, повного вимикання людини з поляполітичних владних відносин, оскільки він, як правило, залишаєтьсязаконослухняним громадянином, сумлінним платником податків. Позиціянеучасті, зайнята людиною, стосується тільки тих видів політичноїдіяльності, де він може якимось чином проявити себе як активнаособистість: висловити свою думку, висловити свою причетність якоїсь групиабо організації, визначити своє ставлення до того чи іншого кандидата в депутатипарламенту.
Абсентеїзмвиникає тоді, коли зникає зовнішній примус до політичноїдіяльності, коли у людини з'являються право і реальна можливістьутриматися від політичних дій. Як масове явище абсентеїзмвідсутня в тоталітарних суспільствах. Тому багато дослідників не даютьоднозначної оцінки даному феномену. З одного боку, існування проблемиабсентеїзму свідчить про те, що в індивіда є право вибору тієї лініїповедінки, яка відповідає його інтересам, але з іншого - абсентеїзм,безсумнівно, є свідченням індиферентності людей до виборів,політичним подіям.
Абсентеїзмнебезпечний тим, що призводить до зниження чисельності виборців, при явці якихвибори вважаються такими, що відбулися.
Трудовийабсентеїзм - у широкому сенсі - викликане різними причинами відсутність індивідана робочому місці; у вузькому сенсі - ухилення від роботи без поважноїпричини. Зазвичай такі прогули виражаються в одноденному відсутності на роботі узв'язку з хворобою, але без відвідування лікаря.
Землеробськийабсентеїзм - форма землеволодіння, при якій власник землі, не бере участіу виробництві продукції, одержує дохід у вигляді ренти. При цьому земляобробляється орендарями-фермерами або здольниками у відсутність її власника.
Такимчином, абсентеїзм зачіпає не тільки вузькі політичні сторони життя, алеє досить широким соціальним явищем, вираженим у невиконанні самихрізноманітних соціальних функцій. Боротьба з існуючим в нашому суспільствіАбсентеїзм повинна вестися не тільки в рамках його подолання в електоральномусвідомості суспільства, але й зачіпати всі інші життєві сфери, адже в даномувипадку все глобальне починається з малого.
Однакми не будемо розширювати наше дослідження до вирішення глобальних соціальнихпроблем, а зупинимося на проблемі абсентеїзму в електоральній поведінцігромадян Росії.
Насьогоднішній день серед проблем суспільної свідомості, пов'язаних зАбсентеїзм, найбільш актуальною є абсентеїзм молоді. При цьомунеобхідно відзначити, що низький рівень політичної участі молоді, абополітичний абсентеїзм, не є виключно російською проблемою.В«Абсентеїзм у більшому ступені спостерігається у молодіВ» незалежно від їїгромадянства. Навіть у розвинених демократичних країнах Європи залученнямолоді до участі у виборах - наймасовішої, загальнодоступною, простий інайменш час-і ресурсозатратної формі політичної участі - представляєсобою завдання зовсім не тривіальну. Заходи, спрямовані на підвищення рівняполітичної участі молоді, приймаються на найвищому рівні, створюютьсяпрограми, виділяються кошти, але молодь, як і раніше відмовляється приходитина виборчі дільниці.
ВРосії ж ситуація більш складна. Якщо говорити про причини політичного абсентеїзмумолоді в Росії, то експерти виділяють цілий комплекс таких, серед якихнайважливішими мені видаються такі.
Низькийрівень життя населення країни (особливо молоді). Всі помисли людей зводятьсядо пошуку засобів для існування, ні на що інше, в тому числі і активністьв громадській сфері, не залишається ні часу, ні сил, ні бажання. Люди знизькими доходами були і залишаються вкрай аполітичними.
Відсутністьреальних, принаймні, в короткостроковій перспективі, результатівполітичної участі, що позбавляє молодь віри в здатність змінити хочщось у своєму житті за допомогою політичної участі.
Політико-правовабезграмотність, коли більшість молодих людей просто не уявляють собі,як можна брати участь в політичному житті країни. Навіть головаЦентральній виборчій комісії РФ зазначив, що В«багато проблем на виборахв Росії виникають через низький рівень правової культури В».
Емоційневідчуження молоді від влади, пов'язане з високим рівнем корумпованості йнекомпетентності існуючих владних інститутів.
Протидіяз боку старших поколінь, які зміцнилися в політиці і часто небажають допускати в неї конкурентів в особі молоді.
Зполітичним участю населення в Росії справа завжди йшла погано, владипредержащие рідко коли погоджувалися поступитися хоч дещицю своїх повноваженьнародові. Певна політична активність населення проявилася післяВітчизняної війни 1812 р. і особливо після закордонного походуросійської армії в 1813 р., коли повернулися з Європи війська принесли вРосію ліберальні ідеї. Незадоволеність демократичних очікувань призвела до1825 до повстання декабристів, серед яких було чимало молодихмаксималістськи налаштованих офіцерів. Однак у цілому виступ декабристівбуло нечисленним і не досягло намічених цілей.
Дожаль, ці тенденції збереглися і донині, переживши всі нашіісторичні катаклізми. Досліджуючи проблему абсентеїзму в рамках проблемивпливу соціальних факторів на поведінку російського електорату, ми відзначилисеред одного з напрямків роботи по підвищенню електоральної активностінаселення - роботу з молоддю. Адже молодь з її свіжими силами, активноїжиттєвою позицією, мінімальної залежністю від соціальних умовностей повиннабути основою і опорою виборного інституту в державі.
Інститутвиборів, як відомо, був В«імпортованийВ» в Росію порівняно недавно, і йогоосвоєння вітчизняної політичної культурою при будь-яких обставин немогло не бути більш або менш тривалим процесом. Однак результатиостаннього опитування свідчать про те, що цінність цього інституту в очахросійських громадян не тільки не зростає, але, навпаки, відчутно знижується.
Зарезультатами проведеного в квітні 2003 р. соціологічного опитування, 73%росіян визнавали, що вибори в принципі потрібні, тоді як 20% - вважали їхнепотрібними. Зараз першу точку зору поділяють лише 61% опитаних; часткаприхильників протилежної позиції виросла не надто значно (до 23%),однак більш ніж удвічі - з 7 до 16% - збільшилося число яким важко звідповіддю на це питання.
Частішеінших визнають необхідність виборів молоді респонденти (68%), громадяни звищою освітою (73%), жителі мегаполісів та інших великих міст (66%).
Тенденціядо зниження суб'єктивної цінності виборі...
