Зміст
1. Смислоопределяющая функція релігії всоціального життя людини
2. Милосердя і благодійність втрадиційних російських конфесіях
Бібліографічний список
1. Смислоопределяющая функція релігії в соціальному життілюдини
Під релігією зазвичай розуміється особливадуховно-практична зв'язок між людьми, що виникає на основі спільної віри у вищіцінності, які для них є основним сенсом життя. Релігіяконституює ставлення людини до надприродним, потойбічним силам.Релігія припускає домінування в душі людини почуття залежності іповинності по відношенню до дає опору і гідною поклоніннятрансцендентної і таємницею силі.
Всяке релігійне вченняоформляється в процесі відповідей на три взаємозалежних питання:
а) чи є Абсолют (Бог)?
б) як його пізнати?
в) як до нього практичноставитися?
В залежності від характерувідповідей на ці питання визначається розуміння сутності релігії. Найбільшвідомі такі визначення:
а) віра внадприродне (Плотін),
б) відновлення зв'язку зБогом як Повнотою Буття,
в) особливе почуттязалежності людини від нескінченного (Р. Шлеермахер),
г) символіка первіснихміфів про природу (М. Мюллер),
д) віра в невидимідуховні істоти (Е. Тайлор),
е) уособлення іумілостліваніе тих природних сил, перед якими люди безпорадні (Дж. Фрейзер),
ж) фантастичневідображення у формі неземних сил зовнішніх обставин, які панують надлюдиною (Ф. Енгельс),
з) почуття священного(Дж. Хакслі),
і) універсальний неврознав'язливості у формі захисту від почуття внутрішньої невпевненості і страху (З.Фрейд),
к) ритуальна культиваціясоціально прийнятих цінностей (Д.Фішер),
л) віра в долю (Д.Б.Пратт),
м) система істин,здатних переробити характер їх приймає людини (А. Уайтхед),
н) прагнення відстояти підщо б то не стало загальну цінність якого-небудь ідеалу (Дж. Дьюї).
Безумовно, одне взяте вокремо визначення не може передати всю повноту сутності релігії, яксукупності відносин між людиною і Абсолютом. Які б не були відмінностіу визначенні поняття релігії, всі дослідники згодні з тим, що вонавиконує найважливіші функції в суспільному житті. Для окремо взятихлюдських індивідів, як вважає М. Йінгер, релігія є засобомрішення В«останніх, кінцевихВ» проблем життя, виступає як В«відмовакапітулювати перед смертю В».
Релігія відображає прагненнялюдини і суспільства до безпосереднього зв'язку з Абсолютом. В залежності віднапрямків пошуку Абсолюту релігії можна умовно поділити наегоцентричні, соціоцентричні і космоцентричному. Егоцентрична релігіяприпускає в якості вищої й самодостатньої цінності відновленнядуховного зв'язку індивіда зі своїм справжнім В«ЯВ» як вселенносоразмерниммікрокосмом на основі принципу В«Пізнай самого себеВ». Часом індивідуальниймікрокосм може розумітися не тільки як конденсат Всесвіту, але і як знята івічно перебуває в В«ЯВ» вся історична зміна людей, починаючи з Адама і Єви.Цей вид релігії сприяє духовному вдосконаленню, розкриттютворчого потенціалу особистості.
соціоцентричну релігіявідображає прагнення родового людини або певних суспільних груп довсеєдності своїх сутнісних сил допомогою втілення шуканої духовноїцілісності в обраному сакральному об'єкті. Основні різновидисоціоцентричну релігії - культи особистості, держави, партії, обраного народуабо соціального класу, техніки, науки. Процес вдосконаленняіндивідуальності людини може стимулюватися або гальмуватися в залежностівід основних положень цієї релігії.
космоцентричному релігіяорієнтована на встановлення (відновлення, відтворення) зв'язку людей зБогом, богами, енергетичним центром Всесвіту, осередком всіх космічнихсил. Багато шкіл буддизму заперечують існування бога. Згідно з їх вченнямлюдина постійно пов'язаний з космічним Первоїстоком і має можливістьврятуватися через наближення до осі В«колеса життяВ», тобто досягаючи стануповного спокою (нірвани). Космоцентричному релігії існують у формах теїзму,пантеїзму й атеїзму.
Підрозділ релігій наегоцентричні, соціоцентричні і космоцентричному дозволяє застосовуватипоняття релігії як по відношенню до окремої людини, так і по відношенню довеликим соціальним групам, суспільству.
Релігія осмислює і врізних версіях інтерпретує еволюцію і горизонти духовного зв'язку людини іАбсолюту. Цей зв'язок може покладатися:
а) як споконвічнобезпосередня, згодом перервана і підлягає відновленню;
б) як орієнтація надосягнення (опосередковано через проміжні рівні) певного ідеалу -безпосереднього зв'язку;
в) як підлягає постійномувідтворення як в різні періоди життя індивіда, так і в цілісному рядупоколінь людей.
Релігія виконує ряд функцій івідіграє важливу роль у суспільстві. Виділяються наступні функції релігії: світоглядна,комунікативна, регулятивна, компенсаторна, культурнотранслірующая,інтегрірующе-Дезінтегруючі, легітімірующе-разлегітімірующая.
Релігіяозброює віруючих певним світоглядом, що має особливості вЗалежно від виду релігії. Система поглядів на людину, суспільство, природу отримуєвідображення в світорозумінні (пояснення світу в цілому і окремих процесів іявищ в ньому); світогляді (відображення світу у відчутті і сприйнятті);світовідчутті (емоційне прийняття або відкидання); міроотношенія(Етична оцінка) і т.д. Релігійний світогляд розкриває сенс і ціліжиття людини. Воно допомагає віруючому піднятися над обмеженістю буття,робить його життя осмисленим і натхненним, який мотивує його поведінку.
Комунікативна функціярелігії здійснюється в процесі реального спілкування. Обмін інформацією,ритуальне взаємодію між віруючими здійснюються відповідно допевними вимогами, моральними нормами, виконання яких дозволяєстворити атмосферу любові, поваги, дружелюбності.
Регулятивна функція релігіїпроявляється в тому, що діяльність, свідомість і поведінку віруючих людейвизначаються релігійними ідеями, цінностями, традиціями, звичаями,установками, думками.
Культурнотранслірующаяфункція проявляється у збереженні та розвитку деяких верств культури(Писемність, архітектура, музика), які мають релігійну спрямованість. У тойВодночас діячами церкви знищувалося культурну спадщину, що маєантирелігійний характер.
Інтегрірующе-Дезінтегруючіфункція релігії полягає в тому, що релігія в одному випадку, згуртовує віруючихлюдей, а в іншому - роз'єднує їх. Об'єднання відбувається у випадкуприналежності людей до єдиного віросповіданням. Протилежна тенденціяспостерігається тоді, коли в суспільстві відбувається протистояння різнихконфесій, що викликає у людей недовіру, підозру і ворожнечу по відношенню доинаковерующими.
Легітімірующе-разлегітімітірующаяфункція полягає в утвердженні законності деяких інститутів,державних, політичних, правових, відносин, норм і запереченні правомірностідеяких з них. Легітимізується функція релігії виявлялася, наприклад, восвітленні церквою царської влади. Прикладом разлегімітірующей функції релігіїє пройшла під релігійним гаслом революція в Ірані, коли на змінусвітської влади до керівництва країною прийшли вищі духовні особи.
Компенсаторна функціяполягає в тому, що через слабкість людини, її безсилля, перш за всесоціального, релігія виконує роль ілюзорного компенсатора. Згіднорелігійним канонам проголошується рівність усіх людей перед Богом, щополегшує психологічний стан людей, що знаходяться в важких соціальнихумовах. Вирішення всіх невирішених проблем переноситься в ілюзорнийпотойбічний світ.
Релігіяє універсальною формою суспільної свідомості. Якщо наука, філософія,мистецтво опосередковано впливають на поведінку людей, то право, мораль, ідеологіябезпосередньо визначають людську поведінку. Універсальність релігіїпроявляється в тому, що будучи способом духовно-практичного та чисто духовногоосвоєння людиною будь-якої сфери його життєдіяльності, вона робить якопосередковане (відплати, які виходять від Божест...
