Зміст
Введення
1. Ступінь вивченості скіфської релігії
1.1 Актуальність теми дослідження
1.2 Ступінь дослідженості проблеми
2. Релігійні вірування скіфів
2.1 Боги, шановані скіфами, обряди жертвопринесень
2.2 Скіфські жреці - божественні віщуни
2.3 Обряд побратимства
2.4 Скіфська лазня
2.5 Обряд поховання царя
2.6 Похорон простих скіфів
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Адже немає жодного племені у Понта,яке б видавалося мудрістю, і ми не знаємо жодного вченого чоловіка, окрім скіфськогоплемені і Анахарсіса.
Геродот
Скіфія ! Як багато вміщає в себе цегарна назва! Це - древня наша земля, наша вітчизняна історія! Це -загадки і таємниці, гострі дискусії і тривалі суперечки, захоплюючі пошуки іцікаві дослідження, сенсаційні відкриття і знахідки. За ними - довгий іскрупульозний працю вчених, праця далеко не легкий, з безліччю труднощів і поневірянь,повний не тільки радості відкриттів, але й гіркоти розчарувань. Однак при цьомутут завжди романтика пошуку, прагнення відкрити таємницю, пізнати невідоме.
Цій темі присвячено величезнукількість спеціальних робіт дослідників. Але книг поки ще мало. Писати нацю тему надзвичайно складно. Тут безліч невирішених проблем, спірнихпитань, різних, часто взаємовиключних точок зору.
Метою даної курсової роботи - датиузагальнений матеріал по релігійно-суспільним відносинам древніх скіфів зточки зору останніх досягнень в галузі вивчення древніх релігійіндоєвропейських народів.
Завданнями курсової роботи - вивченнярелігійних вірувань, звичаїв, обрядів, традицій скіфів, найважливіших культів іпоказати який зміст вкладали в них стародавні скіфи.
1. Ступінь вивченості скіфськоїрелігії
1.1 Актуальність теми дослідження
Скіфи відіграли надзвичайно великуроль в історичній долі народів нашої країни і внесли величезний внесок ускарбницю світової культури.
Скіфська культура одна з найбільшяскравих культур степової смуги Євразії. Відроджується інтерес до вивченнякультурної спадщини народів, що населяли простори Причорноморських степів удавнину? Чим жили, у що вірили, який був їхній суспільно-політичнийлад? Питань більше, ніж відповідей. У істориків немає твердо сформульованоїзагальної концепції. Це пов'язано з тим, що письмових джерел по древнійісторії Скіфії дійшло до наших днів мізерно мала кількість.
Археологічні дослідженняостанніх десятиліть прояснили зовнішність культури населення степового євразійськогопояса, в значній мірі виявили характер і рівень розвитку йогоекономіки, в ряді випадків дозволили встановити його генетичний зв'язок з носіямипопередніх культур бронзового століття.
Існує, однак, аспект, в якомувивчення названих народів робить тільки перші кроки. Йдеться про дослідженнявластивих їм релігійно-міфологічних уявлень. Аспект цей вельмиважливий, так як на ранніх етапах історії людства в міфології того або іншогонароду знаходить, як відомо, специфічне відображення вся сума властивихцьому народу уявлень про природу і суспільство, в ній виявляються реальне практичнезнання про зовнішній світ, підсумовується властиве стародавній людині розуміннякосмічного та соціального порядку, розуміння будови світу і свого місця вцьому світі.
Без знання історії скіфів, їхсоціально-економічного розвитку, релігійно-культових уявленьнеможливо зрозуміти стародавню історію великого регіону, що називався в давнинуСкіфією.
Вивчення релігійних уявленьскіфів в комплексі з археологічними дослідженнями дозволяє реконструюватиу відомих межах соціальну, етнічну, культову історію скіфськогосуспільства.
1.2 Ступінь дослідженості проблеми
Для вивчення скіфської релігії ми нерозташовуємо власне письмовими джерелами, тобто текстами, написаними наскіфській мові. Деякі відомості є в античних авторів. З них найбільшцінні відомості про скіфську релігію містяться в IV книзі В«ІсторіїВ» Геродота, ууривках з творів Псевдо-Гіппократа В«Про повітря, води і місцевостяхВ», В«Історичнихбібліотек В»Діодора Сицилійського, в деяких новелах Лукіана,В« Аргонавтіка В»Валерія Флакка. Важливим джерелом є археологічний матеріал, а вдеяких випадках археологія є єдиним джерелом відтворенняістини.
Історія вивчення скіфської релігіїтісно пов'язана зі станом вивченості однією з кардинальних проблем скіфології- Походження скіфської культури. Довгий час у науці панувала теоріяпро іранський елементі у скіфській культурі. Найбільш повно ця точка зорувідображена в працях М.І. Ростовцева. М.І. Ростовцев на обширному археологічному тапорівняльному історичному матеріалі вперше пояснив найважливіші пам'ятники культовогомистецтва Північного Причорномор'я. М.І. Ростовцев скіфську релігію визначаєяк іранську, а атрибутику запозиченою у східно-грецького мистецтва МалоїАзії. Згідно теорії М.І. Ростовцева власне скіфської була культураверхівки суспільства, прийшлої кочівницьких іраномовних знаті, панівною інад підкореним землеробським населенням з абсолютно іншим культурним укладом.В останні роки ця точка зору не поділяється більшістю археологів. Їхверсія зводиться до думки, що починаючи з VII в. до н.е. Скіфія постає восновному єдиної в культурному відношенні, принаймні в тих проявахкультури, які можуть бути простежені археологічно. Відмінності скіфськихрядових і царських поховань - це відмінності соціального плану.
Далі М.І. Ростовцев ототожнювавокремі моменти скіфської релігії, зокрема її богів з синкретичнимибожествами персів епохи елінізма.
В даний час в скіфологіїнайбільше визнання отримали дві теорії походження скіфської культури. Одназ них умовно іменується В«автохтонноїВ» - має найбільше число прихильників,виходить з безперервного розвитку скіфської культури в Північному Причорномор'ї.Друга - В«центрально-азіатськаВ» - доводить поява основних елементівскіфської культури в Північному Причорномор'ї ззовні, зі сходу, з В«глибин АзіїВ».Найактивніше цю теорію відстоював А.І. Треножкін. Обидві ці теорії не виключаютьодин одного, тому що жодна з них не заперечує як привнесених рис (зброя,кінський убір, звіриний стиль у мистецтві), так і місцевих.
Після повернення з передньої Азіїскіфи якийсь час мешкали на Північному Кавказі і в Прикубання, а потімзатвердили своє панування в степах Північного Причорномор'я. Місцеве населення,підкорене скіфами в більшості своїй також було іраномовних, щосприяло швидкій двосторонньої асиміляції в матеріальній культурі іідеології. Суспільний лад Скіфії можна характеризувати тенденцією, вякій чітко виділилися основні стани.
Нові перспективи у вивченні скіфськоїідеології з'явилися у зв'язку з появою праць французького дослідника Ж.Дюмезіля і його послідовників. Згідно Ж. Дюмезіль, божества, що належалинайдавнішого шару ряду індоєвропейських міфологічних систем, втілює трифункції: Магік-юридичну (містичну і адміністративну), фізичної сили(Військова функція), родючості (в широкому сенсі цього слова). В основі такогоділення в релігійній і магічній сферах лежав поділ древнього індоєвропейськогосуспільства на три основні шари: жерців, воїнів, скотарів-хліборобів. Коженз цих верств був представлений у світі і епосі певними богами або героями.Ж. Дюмезіль, виходячи з В«скіфськоїВ» версії Геродота, вважає, що скіфськесуспільство являло собою трехчастную структуру. Основні положення концепціїЖ. Дюмезіль стосовно до скіфського матеріалу були розвинені Е.А. Граньтовскімі Д.С. Раєвським. На думку Е.А. Грантової Тричастинні структури булинайбільш характерні для скіфської ідеології: космогонії, суспільного ладу,політичної і жрецької організації, колірної символіки. Не всі положення,висунуті Е.А. Грантової, були прийняті вченими. Критиці піддався тезу проіснування в Скіфії часів Геродота і Лукі...
