ЗМІСТ
I. Вступ
II. Міфологічна картинасвіту
1Міфологіяяк феномен культури
1.1Щотаке Міф?
1.2Школавивчення міфології
1.3 Міфологіябіля витоків сучасних наук
2Надприроднев розумінні світу древнім людиною
2.1Міфічнаспівпричетність як основне відношення міфу
2.2Язичницькібоги - міфічні істоти
2.3Фетишизм
2.4Міфиі магія
2.5Міфяк заперечення індивідуальності і свободи
III. Тотожністьантропологічної сутності міфології в різних культурах
3.1Міфотворчістьяк найважливіше явище в культурній історії людства
3.2 Загальнакартина міфів різних народів
IV. Висновок
V. Список використовуваноїлітератури
I Введення
В«Істинаєдина, але різні люди дають Їй різні імена В»
Рігведа
Міфі культура - єдине, нерозривне ціле, в якому міф являє собою йогоневід'ємну частину. І міф, і культура мають безпосереднє відношення до знанняпро людину. Сам міф є знання. Більш того, він - втілення духовногокультурної спадщини. У ньому відбито в символічній формі знання всіхнародів, які коли-небудь жили на Землі.
Вміфі як системі світогляду людина сприймається як цілісна структура,знаходиться в важливою співвіднесеності з усім світобудовою. Іншими словами,проблема людини в даному випадку пов'язується з питаннями про виникнення Світуі самої людини, про його місце у Світі, еволюції Світу і людини.
Міф- Це система світогляду та світосприйняття. Міф являє собою стародавнєзнання, яке ретельно зберігалися протягом тисячоліть,оскільки було необхідною умовою виживання соціуму. Знання цезберігалися в часі, воно також охоронялося від непосвячених; міф як системадавньої мудрості завжди належав таємницею сфері знання, на відміну від культовихуявлень, відкритих для більшості членів соціуму.
Длянайкращого розуміння міфологічної картини світу, необхідно розкрити поняттяВ«МіфВ», пояснити міфологію як систему світогляду та світосприйняття. Зрозумітизначущість міфу для виживання соціуму. Для розуміння міфу як основи передачів часі великих, позачасових істин, необхідно відстежити загальну картинуміфів різних народів. Ці питання будуть більш детально розглянуті в основнійчастині реферату.
II Міфологічна картина світу
1 Міфологія як феномен культури
1.1 Що таке міф?
Що такеміфи? У В«шкільномуВ» розумінні - це, насамперед античні, біблійні і іншістаровинні В«казкиВ» про створення світу і людини, а також розповіді про діяннядревніх, переважно грецьких і римських, богів і героїв - поетичні,наївні, нерідко химерні. Саме слово В«міфВ» грецьке і означає переказ,сказання. Аж до 19 ст. в Європі були найбільш поширені лише античніміфи. В першій половині 19 ст. науковий обіг вводяться міфи широкого колаіндоєвропейських народів (древніх індійців, іранців, германців, слов'ян).Подальше виявлення міфів народів Америки, Африки, Океанії, Австраліїпоказало, що міфологія на певній стадії історичного розвиткуіснувала практично у всіх народів світу.
Порівняно- Історичне вивчення широкого кола міфів дозволило встановити, що у міфахрізних народів світу - при надзвичайне їх різноманітті - цілий ряд основнихтем і мотивів повторюється. До числа найдавніших і примітивна міфівналежать, імовірно, міфи про тварин. Глибоко архаїчні міфи про походженнятварин і людей. Дуже давні міфи про походження сонця, місяця (місяця),зірок. Центральну групу міфів, принаймні, у народів з розвинутимиміфологічними системами, становлять міфи про походження світу, всесвіту ілюдини. У культурно відсталих народів таких міфів мало.
Особливе ідуже важливе місце займають міфи про походження і введення тих чи іншихкультурних благ, добування вогню, винаході ремесел, землеробства, а так самовстановленні серед людей певних соціальних інститутів, шлюбних правил,звичаїв та обрядів.
1.2Школа вивчення міфології
Сучаснідослідники міфології докорінно розходяться у поглядах на природу,коло змісту і значення стародавніх міфів. Деякі дивляться на них як наплоскі, забобонні казки, малоцікаві за своїм розумовому і духовномузмістом. Інші вважають, що міфи стародавніх представляють одне з найглибшихдосягнень людського духу, натхненне творіння талановитих міфотворческіхумів, не зіпсованих модним науковим підходом аналітичного мислення і томувідкритих для глибоких космічних прозрінь, прихованих від сучасного думаючоголюдини. Загальноприйнятої теорії міфу досі немає.
Античнімислителі епохи розквіту Греції та Риму першими спробували оцінити значенняміфології; їх дуже спрощені пояснення протрималися аж до 18 ст. Всі їхможна звести до декількох видів: по одному поясненню, міфи являють собоюалегорії і символи природних і моральних явищ; по іншому, цедовільні вигадки поетів або навіть результат свідомого обману з бокужерців; по третьому, міфи - це історії зовсім не божеств, а видатних людейглибокої давнини, згодом обожнених. Так чи інакше, народні міфи вїх традиційному вигляді відкидали майже всі античні філософи.
У 1752 р.Фоннетель вперше вказав на типологічну подібність міфів античності з міфамиплемен, ще жили в його час в умовах первісності. Для наукового розумінняміфів велику роль зіграв Х. Г. Гейне (1729 - 1812), згідно з його вченням, міфи- Це спроби осмислення світобудови: В«Основою всієї міфології є незнанняявищ В». [1]
Дослідникміфів Л. Леві - Брюль (1857 - 1938) вважав, що міфи створені первісниммисленням, що існували як якась якісно особлива стадія в розвиткумислення людини.
Своєріднотлумачив проблему міфу З. Фрейд (1856 - 1939) - замість первісного мисленнявідіграє роль підсвідомість як область образів, фізіологічно обумовлених, алепід впливом соціальних заборон відтиснутих в даний час з областівласне свідомості. За його вченням: В«Міф - це шматок подолань малюковоїдушевного життя народу В». [2]
Згідно Б.Малиновському (1884 - 1942), В«міф - не пояснення якихось явищ, а виразвіри: на просто оповідь, але пережита дійсність. Якщо йоговивчати без відриву від того життя, в якій він існує, то виявиться, що міф- Не символ, а безпосереднє вираження свого змісту. У первіснійкультурі міф виконує важливу функцію: він виражає і узагальнює вірування,забезпечує і зміцнює суспільну мораль того суспільства, в якому вінсклався, доводить доцільність обряду і культу і містить практичніправила людської поведінки В». [3]
Останнєнапрям вивчення міфології має численних послідовників середетнографів і фольклористів. Воно відкидає просте і витончене. Для нихміфотворчість - це узагальнення закономірностей існування явищ природи ісуспільства, зроблене без допомоги абстрактних понять, а за допомогою метафор.
1.3Міфологія біля витоків сучасних наук
Будучисистемою первісного світосприйняття, міфологія включала в себе в якості нерозчленованого, синтетичного єдності зачатки не тільки релігії, але йфілософії, політичних теорій, до наукових уявлень про світ і людину, атакож - в силу несвідомо - мистецького характеру міфотворчості,специфіки міфологічного мислення і В«мовиВ» (метафоричність, образність) - ірізних форм мистецтва, насамперед словесного. Перетворення деяких міфів врелігійні догмати, нова соціальна роль релігії - результат вже далекозайшов історичного розвитку.
У зв'язку зподілом суспільства на класи міфологія, як правило, теж розшаровується.Розробляються міфологічні сказання і поеми про богів і героїв, якіперетворюються як предки аристократичних богів. Так було в Єгипті, Вавилонії,Греції, Римі. Місцями від цієї В«аристократичноїВ» міфології відрізняласяжрецька - міфологічні сюжети, що розробляються замкнутими корпораціямижерців. Так створювалася В«вища міфологіяВ». Навпаки, у віруваннях народнихмас довше зберігалася В«нижча міфологіяВ» - уявлення про різних духівприроди - лісових, гірських, річкових, морських, про духів, пов'язаних із ...
