Радянськийі латвійський композитор, піаніст (р.1936)
Міністркультури Латвійської Республіки - автор музики таких шлягерів, як В«Синій льонВ», В«Листяжовті В»,В« Наше місто В»,В« Вернісаж В»,В« Шерлок Холмс В»,В« Маестро В»,В« Старовинний годинник В»,В« Підберумузику В»,В« Справі час - потісі година В»та інших. Цілком пристойно для одногокомпозитора, чи не так? Але Паулс продовжує писати, навіть коли займаєтьсядержавними справами.
РаймондПаулс народився 12 січня 1936 року в Ілгюціемсе, передмісті Риги. Його батькоВолдемарс Паулс працював у той час склодувом, мати Алма-Матілда буладомогосподаркою. Батько Раймонда, швидше за все під враженням книги В«ПаганініВ»Артура Кубертен, вирішив, що син повинен навчитися грати на скрипці. Він купивРаймонду інструмент і визначив його вихованцем дитячого музичного садупри Ризькому музичному інституті. Це було напередодні введення радянських військ ...
В1943 році, коли Раймонд пішов до школи батько прийняв рішення відправити сім'юподалі від бомбардувань, в село видра-жи. Там Раймонд навчався у місцевій школі наВ«ДобреВ» і В«відмінноВ», а в 10-річному віці за наполяганням батька вступив до.спеціальну музичну школу імені Еміля Дарзіня при Латвійської державноїконсерваторії. Загальноосвітня програма поєднувалася в ній з музичною, щобуло оптимальним варіантом. Тим не менш, навчання давалося хлопчикові нелегко.
Завдякирозумному і талановитому педагогу Ользі Борівської Раймонд поступово відчувсмак до гри на фортепіано. Не останню роль зіграли і цукерки, яківчителька потайки роздавала в школі найбільш здібним учням.
В1949 Раймонд, вже навчаючись у музичній школі імені Дарзіня, сильно захопивсяджазом, почав грати на танцювальних вечорах. За його власним визнанням, вінВ«Кинувся в джаз, як у вирВ». Улюбленим композитором Паулса став Гершвін, причомубільш за все молодого Раймонда вразив той факт, що композитор і піаністДжордж Гершвін не мав ні загального, ні спеціальної музичної освіти.
Танціз'їдали весь вільний час Раймонда Паулса, зате він отримував безцінну практикумузикування без нот, по пам'яті. А там, де ноти були все-таки потрібні, віннавчався швидко читати з аркуша.
Влітку1953 Раймонд Паулс подав документи до Латвійської державнуконсерваторію і був прийнятий на виконавську відділення. Студентом вінпідробляв на півставки концертмейстером у музичній школі, не кидаючистали звичними танцмайданчики. Джаз, як і раніше заповнював його час: грав у клубахавтодорожників, медпрацівників.
Вцей час в ресторани Юрмали стали запрошувати на роботу сезонні оркестри.Паулс їздив в Юрмалу, але от з навчанням у нього почалися негаразди. У 1957 році приЛатвійської філармонії був створений Ризький естрадний оркестр, і Раймонд увійшов вйого склад. Вечорами він частенько пропадав у В«ШафіВ», ресторані старогобудівлі готелю В«РигаВ», або в майстерні художника Лео Кокле, де в той часзбиралася ризька богема. Ця розвесела життя з постійними пиятикамигнітила молодого музиканта - він розумів, що котиться по похилій площині.
Несподіванодля всіх Раймонд прийняв жорстоке рішення: в серпні 1963 року він оголосив себеабсолютним непитущим, а трохи пізніше кинув палити. Зате з подивомвиявив, що став працювати набагато продуктивніше.
ВНаприкінці навчання в консерваторії Раймонд, маючи безліч приятелів з театральноїсередовища, почав писати музику для академічного театру драми Латвійської СРСР ідля Театру ляльок. Але коли в 1964 році йому запропонували очолити Ризькийестрадний оркестр, Раймонд погодився ще й тому, що оркестр переживавважкий етап: половина музикантів поїхала до Москви, хтось перейшов у створений вцей же час оркестр телебачення і радіо, а хтось просто звільнився. Томуконцерти оркестру проходили у напівпорожніх залах.
27листопада 1968 року в Концертному залі Латвійської державної філармоніївідбулася прем'єра першої авторської програми Раймонда Паулса. Сам він бувздивований: всі квитки на цей вечір розкупили! Більш того, не було квитків і нанаступні концерти. Окрилені успіхом, музиканти зробили гастролі пореспубліці, які пройшли з великим успіхом, але чомусь замовчувалися впресі. По суті, Паулс і оркестранти взялися за створення національноїпопулярної музики.
В1970 ЦК комсомолу Латвії назвав Раймонда Паулса в числі лауреатів своєїпремії, нагородивши його В«за значний внесок у розвиток латиської радянськоїестрадної музики та активну концертну діяльність В». Однак на ділі не всейшла так благополучно: відносини керівника оркестру і керівництваРизькій філармонії ускладнилися. Оновлювати репертуар ставало все важче, іРаймонд Паулс писав одне за іншим заяви про звільнення, які він, пробиваючинові п'єси, використовував як важку артилерію. Але врешті-решт він невитримав і звільнився-таки з поста керівника Ризького естрадного оркестру. Алев цей час у нього з'явилася інша мета: він всерйоз зайнявся створенням музики таразом з однодумцями організував ансамбль В«МодоВ».
Осьяк це було: вони знайшли напівпокинутий підвал на одній з центральних вулицьРиги і почали там репетирувати. Щоб підтримати колег, Паулс інший раз плативїм зарплату з власної кишені, а щоб заробити, писав музику докінофільмам Ризької студії, виступав в риболовецьких колгоспах. І це все впочатку 70-х років!
В1974 році ансамбль В«МодоВ» брав участь у фестивалі В«Люди і мореВ» в Ростоку (тодіНДР), через рік побував у Сопоті. Трохи пізніше при ансамблі виникла групавокалістів, до якої увійшли Айя Кукул, Мірдза Зівере, Рита Гепхард, ЖоржСіксна та інші. У 1976 році вони з ансамблем В«МодоВ» підготували революційнуна ті часи програму, до якої увійшли пісні з репертуару Стіві Вандера, виданіїм в альбомі В«Songs In The Key Of LifeВ».
АнсамбльВ«МодоВ» взяв участь в одному з Всесоюзних конкурсів артистів естради.Виступали музиканти добре, публіка прийняла їх тепло, але журі присудилоансамблю лише третє місце. Вручаючи диплом, голова журі напівголосно сказавПаулсу: В«Ви заслуговуєте більшого, але - так треба!В» Слово В«требаВ» буловимовлено таким тоном, який не залишав сумнівів, що музика тут ні приніж ...
Всічні 1976 року Паулс створив авторську програму, складену з кращих пісень,написаних ним за весь час професійної діяльності. І в цьому ж році одинз колег запропонував Паулсу написати музику до вистави В«Сестра КерріВ» за романомТеодора Драйзера, і композитор з радістю взявся за роботу. Пізніше на Латвійськомутелебаченні зняли короткометражний музичний фільм В«Розповідь про сумнудолі Керрі В», який у 1979 році на фестивалі в Гданську був відзначений головнимпризом.
Трохираніше на Ризькій кіностудії режисер Яніс Стрейчс знімав кінофільм В«ТеатрВ» заоднойменним романом Сомерсета Моема. Головні ролі у фільмі виконуваличудові латиські актори Вія Артмане і Іварс Калнинип. Раймонд Паулснаписав музику і навіть знявся в декількох епізодах, сидячим за фортепіано.
Алеу 1978 році Раймонд Паулс відчув, що учасники В«МодоВ» стали цілкомсамостійними музикантами, і прийняв рішення розлучитися з колективом. У ньогобули на те й інші серйозні підстави: він почав 'працювати в ДержтелерадіоЛатвії головним музичним режисером і диригентом.
ВНаприкінці цього року він разом з естонським співаком Яаком Йолой записав піснюВ«Підберу музику до дощуВ» на вірші А. Вознесенського. Звернув він тоді увагу івсесоюзну знаменитість, А. Пугачову. Спостерігаючи за нею, Раймонд Паулс дещопорадив їй відносно іміджу, і коли Пугачова поцікавилася, чи єу нього нові пісні, він вже знав, що їй запропонувати. Починаючи з 1980 року, Паулспідготував для Пугачової цілий цикл пісень. Першими стали В«МаестроВ» і В«На бісВ».Мелодія другої пісні вперше прозвучала в кінофільмі В«Довга дорога в дюнахВ», апотім Вознесенський написав для неї російський текст.
Вноворічну ніч 1985 року по телебаченню у виконанні А. Пугачової прозвучалипісні В«Без менеВ» і В«Справі час - потісі годинаВ», після чого співачка і композиторпорахували, що мета їх співпраці досягну...
