ЯКОВЛЄВ, ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ (1923-2005), російськийполітичний і державний діяч. Народився 2 грудня 1923 в Королево підЯрославлем. Земля малоплодородная, сім'я бідна. Під час Другої світової війнивоював на Волховському фронті, був важко поранений. У 1946 закінчив Ярославськийпедагогічний інститут. Працював у Ярославському обкомі КПРС, з 1953 по 1956 - вапараті ЦК КПРС. У 1958-1959 стажувався в Колумбійському університеті (США).Потім знову на роботі в ЦК КПРС - інструктор, завідувач сектором, з 1965 -перший заступник завідувача відділу пропаганди, з 1969 по 1973 протягом чотирьохроків виконував обов'язки (в.о.) завідувача цим відділом.
В1960 захистив кандидатську, а в 1967 - докторську дисертацію. Обидві присвяченіісторіографії зовнішньополітичних доктрин США. У 1969 Яковлєву було присвоєнозвання професора.
Влистопаді 1972 опублікував у В«Літературній газетіВ» статтю Проти антиісторизмом,содержавшую критику шовінізму, місцевого націоналізму та антисемітизму. У 1973,після обговорення питання на Секретаріаті і в Політбюро ЦК, Яковлєв буввідсторонений від роботи в партійному апараті і направлений послом до Канади, депробув 10 років.
В1983 секретар ЦК КПРС М. С. Горбачов відвідав Канаду, відновив знайомство зЯковлєвим, а потім наполіг на його повернення до Москви. З 1983 по 1985 Яковлевпрацював директором Інституту світової економіки і міжнародних відносин АНСРСР. У 1984 був обраний депутатом Верховної Ради СРСР. Влітку 1985 ставзавідуючим відділом пропаганди ЦК КПРС. У 1986 став членом ЦК КПРС, секретаремЦК, який курирує питання ідеології, інформації та культури, на червневому (1987року) пленумі - членом Політбюро.
НаII з'їзді народних депутатів СРСР у грудні 1989 Яковлев зробив доповідь пронаслідки підписання в 1939 Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною -В«Пакту Молотова - РіббентропаВ» - і секретних протоколів до нього. З березня 1990 поСічень 1991 Яковлєв був членом Президентської ради СРСР. На наступний деньпісля призначення на цей пост подав заяву про вихід зі складу Політбюро ісклав з себе обов'язки секретаря ЦК.
З1984 - член-кореспондент, з 1990 - дійсний член Академії наук СРСР.
Післярозпуску Президентської ради був призначений радником з особливих дорученьПрезидента СРСР. Подав у відставку з цієї посади 29 липня 1991. 18 квітня 1991направив лист Горбачову, в якому попереджав про можливість державногоперевороту. 15 серпня 1991 Центральна Контрольна комісія КПРС рекомендувалавиключити Яковлева з лав КПРС за виступи і дії, спрямовані нарозкол КПРС. 16 серпня Яковлєв заявив про свій вихід з лав комуністичноїпартії.
ВНаприкінці вересня 1991 був призначений членом Політичної консультативної радипри Президентові СРСР. В кінці грудня був присутній на зустрічі Горбачова зЄльциним, коли влада формально була передана від президента СРСР президентовіРосії. Після ліквідації СРСР з січня 1992 займав пост віце-президента Фондусоціально-економічних і політологічних досліджень (В«Горбачов-фондуВ»).
ВНаприкінці 1992 Яковлєв був призначений головою Комісії при ПрезидентовіРосійської Федерації з реабілітації жертв політичних репресій. За часроботи Комісії Політбюро ЦК і Комісії при Президентові Росії булореабілітовано більше чотирьох мільйонів громадян - жертв ленінських і сталінськихрепресій. Одночасно протягом 1993-1995 Яковлєв очолював Федеральнуслужбу з телебачення і радіомовлення та Державну телерадіокомпаніюВ«ОстанкіноВ».
ЗаЯковлєвим закріпилися титули В«архітектора перебудовиВ» і В«батька гласностіВ». Зсамого початку перебудови Яковлєв виявився основною мішенню політичних атакз боку комуністичного фундаменталізму, шовіністичних та антисемітськихугруповань.
Яковлєвбув головою Комісії при Президентові РФ з реабілітації жертв політичнихрепресій, президентом Громадської ради газети В«КультураВ», почеснимголовою Ради директорів Громадського Російського телебачення (ОРТ) іспівголовою Конгресу інтелігенції Росії. Очолював Міжнародний фондВ«ДемократіяВ» (Фонд Олександра Н.Яковлева).
Яковлєвимопубліковано більше 25 книг. Після початку перебудови їм були видані такі книги,як Реалізм - земля перебудови, Муки прочитання буття, Передмова. Обвал.Післямова, Гірка чаша, По мощам і єлей, Осягнення, Крестосев, мемуари Вирпам'яті, а також десятки статей. Під редакцією Яковлєва виходить багатотомневидання Росія. XX століття. Документи.
АкадемікРосійської академії наук, член Спілки письменників Москви, почесний докторДаремського і Екзетерському університетів (Великобританія), університету Сока(Японія), був нагороджений почесною Срібною медаллю Празького університету.
Помер18 жовтня 2005 в Москві.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .krugosvet.ru/
