В.А. Афанасьєв
БаграмянІВАН ХРИСТОФОРОВИЧ (1897-1982 рр..)
МаршалРадянського Союзу
ДвічіГерой Радянського Союзу
В1941 р, будучи начальником оперативного відділу штабу Південно-Західного фронту, полковникІ.Х. Баграмян брав участь в організації оборони Києва та проведенніКиївської оборонної операції. За його ініціативою і за запропонованим нимзадумом була проведена Ростовська наступальна операція - одна з першихнаступальних операцій в роки війни. У серпні 1941 р. йому було присвоєно звання генерал-майор, а в листопаді того ж року Баграмян був нагородженийорденом Червоного Прапора. В кінці грудня 1941 р. він був призначений начальником штабу Південно-Західного фронту, а потім одночасно і начальникомштабу Південно-Західного напрямку, в грудні 1941 р. він став генерал-лейтенантом. На початку 1942 р. І.Х. Баграмян брав участь у плануванні іпідготовці Барвінкове-Лозівської наступальної операції, і, що закінчивсятяжким ураженням наших військ, Харківського битви.
ПотімБаграмян очолив 16-ту армію, яка в квітні 1943 р. стала 11-ою гвардійською. Під його керівництвом армія успішно діяла під час Курської битви,завдавала удару з півночі під основу орловського виступу. У боях під Орлом іБрянськом армія, безперервно наступаючи, пройшла 227 км, звільнила понад 800 населених пунктів, послідовними ударами зламавши опір 13піхотних, 7 танкових, 2 моторизованих дивізій супротивника. У серпні 1943 р. Баграмян був нагороджений орденом В«СувороваВ» 1-го ступеня і отримав звання генерал-полковника. Вподанні його до нагороди командувач фронтом генерал-полковник М.М. Поповвідзначав, що Баграмян В«безпосередньо перебуваючи в частинах армії, правильно івміло організовував взаємодію родів військ. Керуючи настанням частинармії, забезпечив виконання завдання фронту по розгрому Орловської угрупованняпротивника В».
Влистопаді 1943 р. Іван Христофорович був призначений командувачем військами 1-гоПрибалтійського фронту, двома днями раніше йому було присвоєно звання генералармії. Він брав участь в операціях по звільненню Білорусії та Прибалтики.У липні 1944 р. йому було присвоєно звання Герой Радянського Союзу.
Влютому 1945 р. війська 1-го Прибалтійського фронту, названі Земландскійгрупою, були включені до складу 3-го Білоруського фронту. І.Х. Баграмянапризначили командувачем цією групою і одночасно заступником командувача 3-мБілоруським фронтом, а в квітні 1945 р. незабаром після узяття міста-фортеціКенігсберга він був призначений командувачем цим фронтом.
Всебічнатеоретична підготовка І.Х. Баграмяна в поєднанні з великим практичнимдосвідом, творчим характером і вмінням глибоко проникати в сутністьоперативної обстановки дозволяла йому успішно вирішувати такі основоположнізавдання в полководницький мистецтві, як умілий вибір напрямку головного ударуі способу розгрому противника. Згадуючи зустрічі з І.Х. Баграмяном в роки війни,генерал-полковник Л.М. Сандалов писав: В«Особливе враження на мене справилиі запам'яталися такі його якості, як глибоке, всебічне знання обстановки,ретельні пошуки найбільш уразливих ділянок в обороні супротивника, завидназдатність вдало вибирати напрямок головного удару, прийняти оригінальнеобгрунтоване рішення і чітко сформулювати його В».
В1955 І.Х. Баграмяном було присвоєно звання Маршал Радянського Союзу, а в 1977 р. він був удостоєний другої медалі В«Золота ЗіркаВ» Героя Радянського Союзу.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .portal-slovo.ru
