Доповідьвиконала: Студентка 1 курсу Спеціальності В«Сестринська справаВ» Трупанова Поліна
ГОУСПО Сизранський медичний коледж
р.Сизрань 2008
АхметI Зогу Ahmet Zogu 1-й Король Албанії
1Вересень 1928 - 7 квітня 1939
Попередник:Посада заснована
Наступник:Віктор Еммануїл III
1-йПрезидент Албанії
31Січень 1925 - 1 вересня 1928
Попередник:Посада заснована
Наступник:Посада скасована
тринадцятийПрем'єр-міністр Албанії
6Січень 1925 - 30 січня 1925
Попередник:Іліаз Вріоні
Наступник:Посада скасована
8-йПрем'єр-міністр Албанії
4Грудень 1922 - 5 березня 1924
Попередник:Джафер Юпі
Наступник:Шевкет Верладжі
Національність:Албанець
Віросповідання:Іслам, суннітського толку
Народження:8 жовтня 1895
Бургайет
Смерть:9 квітня 1961 (65 років)
Париж,Франція
Похований:Кладовище ТЬе, Париж
Династія:Зогу
Батько:Джемал-паша Зогу
Діти:син: Лека
ЗогуАхмет (алб. Ahmet Zogu), при народженні отримав ім'я Ахмет Мухтар Бей Зоголлі (8Жовтень 1895, фортеця Бургайет, Північна Албанія - 9 квітня 1961, Париж) -албанський державний діяч, у 1928-1939 король.
Мавзвання полковника австрійської армії. У січні - листопаді 1920, грудні 1921 -грудні 1922 міністр внутрішніх справ Албанії. У грудні 1922 - лютому 1924прем'єр-міністр (став ним за підтримки найбільшого землевласника Албанії Ш.Верладжі, з дочкою якого був заручений).
1франгу ар 1935 р. - албанська монета з портретом короля Ахмета Зогу
Підчас червневої революції 1924 біг до Королівства сербів, хорватів і словенців.При його підтримці і за допомогою загону російських емігрантів скоїв в Албаніїдержавний переворот в грудні 1924 і з цього часу став одноосібнимправителем (при цьому порвав стосунки з колишнім покровителем Верладжі), з січня1925 в якості президента республіки, а 1 вересня 1928 новообранеУстановчі збори проголосили Зогу королем албанців під ім'ям Зог IСкандербег III.
Дотримуючисьавторитарних позицій, Зогу, як і повалений ним Фан Нулі, хотів здійснитимодернізацію Албанії. Він домігся успіхів у боротьбі з бандитизмом і у викоріненнітрадицій кровної помсти, сприяв об'єднанню роз'єднаних племен шляхомбудівництва доріг, лікарень і шкіл, направляв студентів у європейськіуніверситети, створив систему адміністративного поділу, ввів відповідальністьчиновників перед міністерством внутрішніх справ і використовував європейські зразкипри розробці кодексів кримінального, цивільного і торгового права.
Реформивимагали фінансової підтримки і технічної допомоги, які Зогу одержував зІталії. У 1925 італійським компаніям були надані права на розробкуродовищ корисних копалин, а знаходився під італійським контролемНаціональний банк став випускати албанські гроші й виконувати функціїказначейства. У Римі було засновано Товариство з економічного розвитку Албанії,яке фінансувало будівництво доріг, мостів та інших громадськихоб'єктів.
В1926, після ослаблення становища Зогу внаслідок потужного повстання на півночі,Італія стала чинити активний вплив на зовнішню політику Албанії. 27 листопада1926 в Тирані Італія та Албанія підписали Договір про дружбу і безпеки (т.зв.1-й Тиранський пакт) строком на 5 років. У відповідності з договором обидві країнизобов'язалися зберігати політичне, юридичне та територіальне статус-квоАлбанії та не підписувати політичні і військові угоди, які завдають збитківінтересам іншої сторони. Через рік, 22 листопада 1927, було підписано Договір прооборонний союз (т. зв. 2-й Тиранський пакт) строком на 20 років, після чого зІталії надійшло озброєння і прибутку інструктори для модернізації албанськоїармії, що налічувала тоді 8 тис. чоловік.
Всуперечполітичному та економічному тиску з боку італійців, в 1931 Зогувідмовився відновити 1-й Тиранський пакт. Через рік Зогу відхилив пропозиціюпро встановлення митного союзу з Італією і вислав багатьох італійських військовихрадників, а в 1933 закрив італійські школи. Маневри італійських військовихсудів поблизу Дурреса в червні 1934 не допомогли отримати нові концесії в Албанії.
19Березень 1936 було підписано ще одну угоди між Італією та Албанією, що передбачалавстановлення більш тісних фінансових і торговельних відносин. Взамін на списаннязадолжностей за раніше виданим позиці та надання нової позики (в 9 млн.албанських франків) і кредиту (в 3, 5 млн. албанських франків), Албанія зобов'язаласяповернути італійських військових радників і цивільних інструкторів вдержавний апарат і армію. Італії надавалися нові нафтові ігірничорудні концесії, право на розвідку корисних копалин та спорудження рядувійськових укріплень. Знімалися всі обмеження на ввезені в країну італійськітовари. Курс на стабільний розвиток, проголошений Зогу в 1925, був перерваний уквітні 1939, після окупації Албанії Італією. Цьому передував фактичноультиматум з вимогою встановлення італійського протекторату над Албанією.Після окупації країни Зогу утік у Грецію, потім переїхав до Лондона, апрем'єр-міністром окупаційного уряду був призначений його давній ворогШефкет Верладжі. Останні роки жив у Парижі на кошти дружини Жеральдіняка писала детективні романи і мемуари.
СинАхмета Зогу, Лека (нар. 1939), що проживає в Південній Африці, оголосив себеВ«Королем Албанії у вигнанні Лекой IВ».
Цікавіфакти
Зогупережив більше 55 замахів на своє життя. У 1931 році його намагалися вбити навиході з театру у Відні, відразу після спектаклю "Паяци". Корольсідав у машину, коли зловмисники відкрили вогонь. Зогу дістав свій пістолеті відкрив вогонь у відповідь, що його і врятувало - вбивці розбіглися. Цеєдиний випадок в сучасній історії, коли офіційний глава державиособисто стріляв в людей, які намагалися його вбити. Самої колоритною фігурою воточенні Зогу був Абдурхман КРОС-знахар і віщун, що володів силоюнавіювання. Його називали албанським Распутіним.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту referat.ru
