Реферат Темперамент и характер, їх прояви у мовленні

>Вступ

>Актуальністьдослідження

Кожна людина –неповторнаіндивідуальність. Однак,спостерігаючи заставленнямлюдини людям, до собі, досвоєї справ, до промов, способамиреакції,поведінкою людей, їхнідіями йнамагаючись їхніпояснити, буливиділенітакіпоняття як темперамент («ті, щоробить ізлюдини природа») й характер («ті, що вона самаробить з собі» (7, з. 423)).

«>Більшістьпідлітків можнавіднести дохолериків йсангвініків, невиключаючи,звичайно,наявностісеред нихфлегматиків ймеланхоліків (але й внабагатоменшійкількості).Учителі ж,пройшовшипевнийжиттєвий шлях, належатипереважно дофлегматиків ймеланхоліків. Томупідлітки незавждивитримуютьрозмірений темп уроку,утомлюються відмонотонної роботи йпочинаютьвідволікатися.Учителеві доводитисячергуватирізнівидиробіт. При цьому урокмає бутинасиченим, але й невтомливим йнудним.Складні заподіяннячергуються іздоситьпростими,усні ізписьмовими. Алі всяскладністьполягає у бо укласіобов’язковоєкількаучнівмеланхоліків чифлегматиків, що неможутьустигати зазанадтошвидким темпом роботи класу йвідстають. І томувчителевінеобхідноврахуватицііндивідуальніособливостіпідлітків йнамагатися невипуститиучнів із полязору под годину уроку,коригувати темп й характерзавдань под годину уроку.

>Якщовчитель невраховуєособливості темпераментуучнів науроці, холерики ісангвініки,виконавши заподіяння (>швидко, але й незавждиякісно),починаютьгратись йзаважатиіншимучням. Цевикликаєневдоволеннявчителя ізауваження на адресоюучнів.Меланхоліки і флегматики, невстигаючи за усімкласом,обурюютьсяшвидким темпом й великоюкількістюзавдань чи простоперестаютьпрацювати науроці. Тому приплануванні йпроведенні уроку,повиннівраховуватисяіндивідуальніособливостіучнів класу».

Характер не можнаототожнювати із темпераментом,який болеебезпосередньопов'язаний ізвластивостямивищоїнервовоїсистеми. Темпераментлюдиниоцінюється наоснові того, чивінрозумноспрямований йконтролюється волею,тобто вкінцевомупідсумку – яквінпідпорядкований характеру.

Алі йриси темпераменту – продукт неприродноговпливу, але й івпливусередовища.Нерідко характернаякісна зміну темпераментувідбувається подвпливом характеру, а самвінзмінюється впроцесівиховання. На шляхуподолання темпераменту характеромможливітимчасовіконфлікти,протиріччя.

З іншого боці, іособливості темпераментуможутьпротидіяти чисприятирозвиткувідповіднихсторін характеру.Наприклад,міжособистісністосунки вкласі,групістворюютьсприятливіумови длярозвитку ухолериківбільшоїстриманості йсамокритичності, усангвініків –слухняності, уфлегматиків –активності.

Отже, характер й темпераменторганічнопов’язані йвзаємодіють ізіншимивластивостямиособистості йвпливають на їхньоговияв ймірувираженості тарозвитку.

>Об’єктдослідження – характер та темпераментлюдини.

Предметдослідження – прояви умовленні темпераменту та характеру.

Уданійроботірозглядаються темперамент, характер та прояви їхнього умовленні,надаютьсярекомендації подіагностиціцихпроявів ушколярів (й не лише),поради пороботі іздітьмирізнихтемпераментів, повихованню характеру,оскількиця проблемаєактуальною ймаєвеликепрактичнезначення.

>Розділ І.Темпераментальні тахарактерологічніособливостілюдини як предметвивчення 1.1Загальна характеристика темпераменту

Нетреба бутидужеспостережливим,щобзауважити, що людинезалежно від настрою,самопочуттярізняться заактивністю вповедінці йроботі.Одні –енергійні,стрімкі,швидкі,іншінавпаки –повільні,інертні.Крім того, людирізняться й заемоційністю.Однішвидкорадіють йшвидкозасмучуються,другі більше, ніжсумують,третідужевиразновиявляють своїпочуття. Ащеєвідмінністьміж людьми зарухами,зокрема їхнішвидкістю,розмахом,різкістю.Саме вцихвідмінностяхвиявляє собі темперамент.

Темпераментналежить до такихпсихологічних зрозуміти, про котрі аби усізнають.Даючи характеристику своїмзнайомим, ми частовикористовуємоназвирізнихтемпераментів. Про одноготвердимо: “>типовий холерик”, іншогоназиваємо “>сангвініком”,третього “флегматиком”, четвертого “>меланхоліком”. Однак, за межі нележитьнауковерозуміння.

>Уперше более чименшдокладно описавшитемпераментивидатнийстарогрецькийлікарГіппократ.Вінвважав, щовідмінностіміж людьмипояснюютьсяспіввідношеннямрізнихрідин утілі. Такихрідин, яквважавГіппократ, улюдиничотири, асаме, притулок, два сортіжовчі –чорна йжовта,слиз чилімфа.Гіппократ думавши, що всангвініківпереважає притулок (>латинською - “>сангвін”), ухолериківпереважаєжовтажовч (>холе), а й уфлегматиківпереважаєслиз чилімфа (“флегма”). Інарешті,меланхоліки –це люди, у якіпереважаєчорнажовч (“>меланхоле”).

>Сьогодні неіснуєзагальновизнаноговизначення темпераменту. Алі внайбільшузагальненомувиді йоговизначають якзакономірне, природнозумовленепоєднаннястійкихвластивостейлюдини, котріхарактеризуютьрізністоронидинамікипсихічноїдіяльності таповедінкилюдини.

>Характеризуючи роль темпераменту, психологВ.С.Мерлін наводитицікавеобразнепорівняння. “>Уявітьсобі, -пишевін, -двіріки – однуспокійну,рівнинну, другу –бурхливу,гірську.Течіяпершоїледвепомітна, вон плавнонесе свої води, унеї немаєяскравихсплесків,бурхливихводоспадів,засліплюючибризок.Течіядругої –повнапротилежність, вонашвидконесеться, вода внійгримить, вирувати,клекоче й,вдаряючись докаменю,перетворюється вклоччяпіни”.

>Дещоподібне можнаспостерігати вдинаміці (>особливостяхперебігу)психічноїдіяльностірізних людей. Ценасамперед,індивідуальний стильактивності,ритмічністьпсихічнихпроцесів йдіяльності,ступіньстійкостіпочуттів,напруженістьвольовогозусилля тощо.

>Двіскладові темпераменту “>активність” та “>емоційність”єголовнимиознаками (>вимірами) темпераменту. як писавшиВ.Д.Небилицин,активністьповедінкилюдинихарактеризуєміруенергійності,стрімкості,швидкості чи,навпаки,повільності,інертності.

>Емоційністьпроявляється вособливостяхрозвиткуемоцій йпочуттів та їхніякості й знаку (>радість, горі, страх,гнів тощо).

Однак,особливостіактивності іемоційностітакожзумовленііншимипсихологічнимичинниками – мотивамидіяльності,поставленимзавданням,вимогамиситуації,знаннями,вміннями,навичками тощо. Аліякщоцічинникиможутьзмінюватися товластивості темпераменту –стійкііндивідуальніособливості.Вонивиявляються уже уранньомудитинстві,зберігаються багато років, часто тажпроявляються урізних сферахповедінки,діяльностілюдини.Динамічніособливостіактивності, котрізумовленізазначенимивище причинами, меншестійкі.

>Крімактивності іемоційності частозгадується улітературіще одна сферапрояву темпераменту – моторика (>руховівияви).Сюдивідносятьсяособливостірухів,жестів,міміки,зокрема їхньогошвидкість,різкість,амплітуда. Людирухишвидкі,енергійні, жерстіповні,рухи ймімікавиразні.Цим людям характернажвавість,рухливість. Людирухиповільні,плавні. жерстіскупі,мімікамаловиразна. Таким людямпритаманнаруховастриманість.Цюскладову темпераменту (моторику)легше, ніжінші (>активність йчутливість)спостерігати йоцінювати. Темпераментпроявляється умовніймоториці (>швидкостімовлення,виразності,голосності).

Темперамент, як писавшиБ.Г.Ананьєв,належить допервинноїформивищогопсихічного синтезу, щохарактеризуєособистість. Алівін невизначаєзмістову бікособистості –їїсвітогляд,ціннісніорієнтації,спрямованістьспонукальноїсфери. Людирізнихтемпераментівмають одну і ту жсоціально-моральнуцінність.Одночасно, темпераментможе яксприятиформуваннюпевних рисособистості, то й несприяти їхніформуванню (воля,мислення). Цепов’язане із тім, щосередовище,виховнівпливи,інодінавіть самії тих жпедагогічніприйомивиявляютьзовсімрізну,іноді прямопротилежнудію научнів, щоволодіютьрізним темпераментом.

Отже, темперамент неєзовнішнімпроявом уповедінці,наприклад, вособливостях моторики таемоційності, аорганічновплітається до структуриособистості,забезпечуючиїйнайкращийспосібрівноваги ззовнішнімсередовищем.Відтак недоречнорозглядати темпераментокремо відособистості.

Таким чином, системаузагальненихвластивостей темпераментуможе бути представлена утакійсхемі:

1.Активністьлюдини,проявляється в: а)енергійності, б)пластичності, в)швидкості.

2.Емоційність, щопроявляється увиразності,силі таспрямованостіемоційнихпереживань.

3.Соціабельність, щовиявляється у: а)домінуванні, б)потребі успілкуванні, в)покладаннявідповідальності улокусі контролю тощо.

>Виділяютьтакіпсихологічніособливості темпераменту:

1.Чутливість чисензитивність. Пронеїсудять у тій, Яканайменша силазовнішньоговпливунеобхідна у тому,щоб улюдинивиникла та чиіншапсихічнареакція –відповідь (>репліка,емоція, рух,міміка тощо), яякоюшвидкістюцяреакціявиникає.Іншими словами,якоюмає бути силавпливу,щоб долюдини «>дійшло».

2.Реактивність (величинавідповіді,реакції навплив, нарепліку).Цявластивістьвиявляється до того, ізякою силою йенергією людинареагує того чиіншийвплив (>критичнезауваження,погрозу,різкийнеочікуваний звук). Пролюдину ізвисокоюреактивністюговорять: «>Спочаткузробить, апотімподумає», «заводитися ізпівоберту», а ізнизькоюреактивністю: «>Сім развідміряє, а лишепотімвідріже», «нерозумієш чизрадів, чизасмутився.Реактивність улюдини тім вищий,чим людина:

а) понад готовавідповідати, не подумавши, набудь-якезапитання й тому часто вонавідповідає невпопад;

б) уприкрості йроздратуваннілегше тачастіше «>виходить з собі»,проявляєзапальність,вступає уконфлікт;

в)захоплюючисьякоюсьрозповіддю,швидше приходити до лавкрайньогозбудження,перебиваєрозповідьрізнимивигуками,виявляєнетерплячість.

3.Активність. Процювластивістьсудять із того, ізякоюміроюактивності (>енергійності) людинавпливає назовнішній світло,долаєперешкоди придосягненніцілей.Сюди належатицілеспрямованість танаполегливість удосягненні мети,зосередженістьуваги под годинутривалої роботи тощо.Активність тім вищий,чим людина:

а) болееенергійна уподоланнітруднощів таперешкод на шляху додосягнення мети;

б)довшезберігаєбадьорість й не «>опускає руки» уважкихумовах йситуаціях;

в) болеесхильнадоводитипочатусправу докінця.

4.Співвідношенняреактивності таактивності.Одні людидіють в основному подвпливомвипадковихзовнішніх чивнутрішніх причин («>забажалось»),іншісвідомовизначаютьлініюсвоєїповедінки.

5. Темпреакції якшвидкістьперебігупсихічнихпроцесів йреакцій (>рухи, мова,винахідливість,швидкістьрозуму тощо). Темпреакції тімвищий,чим:

а)швидкі таенергійнірухи;

б)швидше,впевненішерозмовляє;

в)швидшевідповідає назапитання,згадує щось.

6.Емоційназбудливість. Проемоційнузбудливістьсудять ізтогоюякоїслабкостівпливнеобхідний длявиникненняемоційноговідгуку (позитивного чи негативного), й ізякоюшвидкістювінвиникає.Емоційназбудливість тім вищий,чим:

авиразнішереагує (змінувиразуобличчя,жестикуляції тощо) напідтримкутеплим словом,дисциплінуючийвплив;

б)легшевикликатипосмішку,сміх,пожвавленняжартом чидотепним словом;

в)швидше йвиразнішепроявляєпочуттярадості тазадоволення, колидосягчогось,наприкладоволодівнавчальноюнавичкою.

7.Екстравертованість –інтровертованість.Екстраверсія –цеспрямованістьпсихічноїактивностіособистостіназовні, доякоїспонукаютьвраження, щозумовленівпливомзовнішніхобставин в даний момент.Інтроверсія –цеспрямованістьпсихічноїактивностіособистості усередину, аби у собі, щоспонукаєтьсявраженнями, котрі малімісце вминулому чи думи промайбутнє.Іншими словами,впливнавколишньої обстановки,зовнішнівраження, всі ті, щовідбувається в даний той час уданомумісці, великоюміроювизначаютьповедінкуекстраверта.Поведінка жінтровертапереважнозалежить від йоговнутрішнього світу:почуттів, думок,образів того, що із ним було б чище якщо; людина абизаглиблена у собі, в минуле ймайбутнє.Екстравертованість тім вищий,чим людина:

а) ізбільшоюзацікавленістюслідкує за тім, щовідбуваєтьсянавколонеї вданухвилину, меншесхильназаглиблюватися успогади, «>заходити» у собі;

б)їй понадподобаєтьсявиконувати «живу» роботу (ізким-небудь про щосьдомовлятися,комусь щосьпоказати,пояснити тощо);

в)легшезапам’ятовуєобличчя людей,деталі йфакти ізчиєї-небудьбіографії,різні справ, щовідбуваються вкласі,групі, а гірше –смислтеорії,формули тощо.

8.Ригідність йпротилежнаякість –пластичність.Вонипроявляються до того,наскільки людинапристосовується дозовнішніхвпливів (>пластичність) чи,навпаки,важкопристосовується до умів,наскількиінертна ймляваїїповедінка,звички,судження (>ригідність).Ригідністьвиявляє собі тім понад,чим:

а) ізбільшимитруднощами людиназвикає людям (>наприклад, после того, яквпершеприйшла бригади,студентськугрупу,клас) та ізбільшимитруднощамивідвикає від старихдрузів,приятелів понавчанні (>довгозгадує,розповідає про них);

б)повільновідвикає відпопередніхжиттєвих умів,оточуючихпредметів; із великимитруднощамирозстаєтьсязісвоїми промовами (листами,фотографіями,звичнимодягом), ненавидьтезмінюватирозташуваннямеблів упомешканні,предметів насвоємуробочомумісці тощо);

в)важче йповільнішевідбуваєтьсяпереключення із однихдій наінші,важчезмінитимісце свогопостійногоперебування, але й после цого, якзвикне донової дії,нової роботи,здатна дотривалогоїївиконання,навітьякщоця роботаїй нецікава;

р)важчевиробляєруховінавички;

буд)повільніше йважчевідбуваєтьсяпереключення ізоднієїемоції наіншу.

Пропластичністьтреба говорити всенавпаки.

10.Тривожність, щопроявляється всхильностілюдинипереживатинайрізноманітнішіситуації, яктакі, щоїйчим-небудьзагрожують тавідчувати при цьомунезвичайний страх йнеспокій, що неспрямований щодо чиявище.Тривожність тім вищий,чим:

а) людина понадроздумує проможливу особистуневдачу увідповідальнійсправі, ніж про самусправу;

б)намагаєтьсяуникатирізнихжиттєвихпомилок,навітьнезначних,наприклад,схильністьнеодноразовоперевірятище разрезультатисвоїхдій (>можевернутисядодому ізполовини дороги,перевірити чизамкненідвері, чивимкненесвітло, вода й газ тощо);

в)важче переноситирізнічекання: вчергах,транспорті тощо;

р) надсобі й всвоїхдіях,легшевпадає в торб,недовірлива,схильназавчасновиконуватинавчальні заподіяння,підвищена відповідальність йнавітьпевна «>занудність» привиконаннігромадськихдоручень тощо.

10.Товариськість яквідноснонезалежна відзмісту йситуаціїспілкуванняпсихічнавластивість темпераменту, щохарактеризуєдинамічну бікактивностілюдини вспілкуванні, асаме: частотувстановленняконтактів із людьми,легкість їхніперебігу, широту колазнайомств.Людина тім болеетовариська за темпераментом,якщо:

а)легше йшвидшезнайомиться ізновими людьми;

б) понад говорити сама, ніжслухаєінших;

в)має багатодрузів таприятелів, ізякими систематичноспілкується.

>Звичайно,товариськість сама собою незабезпечуєлюдинісприятливе становище всистемістосунків угрупі,класі,серед людей.Вона позитивновпливає настановленняпершихконтактів, коли людина входити уновугрупу. Апотімпочинають «>працювати» болееважливіякостілюдини,наприклад:розум,сумління,знання,вміння. Інерідконадзвичайнобалакуча людинаможевикликатиприкрощі йроздратування.

11.Опірність якрівень опорулюдинивтомі, чиіншимнесприятливимумовам роботи (>наприклад,стресу), якпрацездатність.Опірність тім вищий,чим:

а)вищепрацездатністьпротягомнавчального дня;

б) меншепіддаєтьсявідволікаючимвпливам;

в) меншевпливає на діяльністьзміни настрою;

р)більшаопірністьстресові (>психічномунапруженню).

Законкретнимпсихологічнимзмістомохарактеризованівищепсихологічнівластивості темпераментудужевідмінні. Коли їхньогопов’язує, учому смердотіподібні?Існуєдекілька такихознак. Кожнапсихологічна рису темпераменту:

а) ранопроявляється вдитинстві (>деякідослідники темпераментувідзначають, щокритеріїранньогодитинства – один знайбільшнадійних урозпізнаванні рис темпераменту);

б)властивості темпераментухарактеризуютьмірудинамічноїнапруги йставлення людям, світу, собі,діяльності (допроцесу, а чи не до результату);

в) смердотістійкіпротягомтривалогоперіоду життялюдини (неміняються чипроявляєтьсядуже мала змінувідносноївеличини,наприклад:активністьпсихічноїдіяльності вдорослоговідрізняється віддитячого, але йвідноснеранговемісцеактивностізалишаєтьсямайжеоднаковим урізномувіці усвоїйвіковійгрупі);

р)цірисиуніверсальнопроявляються у всіх сферахдіяльності тажиттєдіяльності (>незалежно відзмінижиттєвихситуацій);

буд) смердоті незалежать відзмістудіяльності таповедінки,тобтоєнезалежними від мотивацію,цілі тощо, ависококорелюють ізособливостяминервовоїсистеми таіншимивластивостямиорганізму,наприклад: іземоційноюзбудливістю таслабкістюнервовоїсистеми,міжригідністю таінертністюнервовоїсистеми;

е)єспадковими;

>є)чиморганічнішезв’язаний темперамент із характером, тімгармонійніше,розкутіше людина.

якпроявляється уповедінцідитини темперамент?

- Уїїактивності –міра, темп, частота, ізякоюдинамічний аспектвиступає уповедінці;

-Ритмічність –регулярністьпроявуосновнихбіологічнихфункцій (сну,прийняттяїжі,спорожнення);

-Першареакціядитини нановістимули таситуації:наближення чивіддалення;

-Адаптованість –наскільки легкодитиназдатназмінитипочатковуреакцію впотрібному напрямку;

-Інтенсивністьреакцій;

-Особливості настрою:співвідношеннякількостіпозитивнихреакцій (>сміх,радість,задоволення)щодонегативних (плач,хвилювання, страх);

-Порігчутливості,реактивність;

-Рівеньвідволікання (>якоюміроюзовнішніподразникизмінюютьповедінку);

-Концентраціяуваги (годину,протягомякогодитиназдатназайматисяоднієюсправою, недивлячись навідволікаючівпливи).

Звікомдещозменшується роль темпераменту врегуляціїповедінкидитини,зростаєрегулюючафункція характеру.

Узарубіжнійпсихології,зокрема вдослідженняхК.Гілфорда,виділено прояви темпераменту, котріпроявляються упсихіці тадіяльностілюдини.

>Насамперед,цебезпосередні,прямі прояви (>фактори Першого порядку:емоційність – сила «Я»;збудливість (>емоційнанезрілість);власність;динамізм; сила – «>над»Я» (>сумління);комунікативність;емоційнавразливість;конформізм;параноїдальнітенденції,циклотимія-шизотимія;егоцентризм;рафінованість-наївність;скупість;радикалізм-консерватизм;задоволеність;упевненість всобі –почуттянеповноцінності;терпимість-критичний дух;серйозність –веселість,безтурботність.

>Крім того,виділено болеевіддалені, небезпосередні прояви темпераменту (>фактори іншого порядку):екстраверсія-інтроверсія;тривожність-інтеграція (>пристосованість);емоційналабільність;здатність доадаптації досвоєїтілесноїконституції (20).

Доособливостей темпераментуслідвіднести лише тихіндивідуально-психологічніособливості, котрізадовольняютьусюсукупністьвиділенихознак.В.С.Мерлінрозробивнаступну схемуописупсихологічнихпроявів темпераменту:

>Сангвінік (>сильний,врівноважений,рухливий)

>Пониженасензитивність,високийпорігчутливості (>дужеслабкі звуки йсвітловіподразники незауважує),підвищенареактивність. Знезначного приводуголосносміється,несуттєвеможедужерозсердити.Жваво й із великимзбудженнямвідгукується попри всі, щооволоділо йогоувагою. Живеміміка тавиразнірухи. За йогообличчям легковідгадати,який уньогонастрій, яку уньогоставлення долюдини чи предмета,події.Швидкозосереджуєувагу.

>Підвищенаактивність.Дужеенергійний тапрацездатний, частотягне руку науроці,можедовгопрацювати, невтомлюючись,енергійнобереться зановусправу.Активність йреактивністьврівноважені.Його легкодисциплінувати.Він добростимулює проявисвоїхпочуттів ймимовільніреакції.Швидкірухи,швидкий темпмови,швидкопереключається нанову роботу.Швидкодумає,винахідливий.

>Високапластичність.Почуття,настрої тапрагненнядужемінливі.Він легко сходитися ізновими людьми. Легкозвикає до новихвимог таобставин.Швидкопереключається ізоднієї роботи наіншу.Швидкозасвоює йперебудовуєнавички.Маєгнучкийрозум.

>Екстравертований.Більшоюміроювідгукується назовнішнівраження, ніж наобрази тауявлення про минуле тамайбутнє.

холерик (>сильний,неврівноважений,інертний)

Маласензитивність (>чутливість),високареактивність,переважає надактивністю. Томувіннеприборканий,нетерплячий,гарячковий,меншпластичний й болееригідний, ніжсангвінік.Звідси великастійкістьпрагнень таінтересів, великанаполегливість,труднощі впереключенніуваги,швидкийпсихічний темп.

>Флегматик (>сильний,врівноважений,інертний)

>Низькасензитивність, малоемоційний.Йоговажкорозсмішити,розгнівати чизасмутити. Колі усі вкласіголосносміються ізякої-небудь заподій,вінзалишаєтьсянезворушливим. При великихнеприємностяхзалишаєтьсяспокійним.Мімікабідна,рухиневиразні.Енергійний,відзначаєтьсяпрацездатністю.Високаактивністьзначнопереважає надмалоюреактивністю.Відзначаєтьсятерплячістю,витримкою,самовладанням.Повільний темпрухів ймови.Повільнозосереджуєувагу. Зтруднощамиперебудовуєнавички йзвички.Інтровертований.Дужеважко сходитися ізновими людьми, ізтруднощамивідгукується назовнішнівраження.

>Меланхолік (>слабкий)

>Високасензитивність,підвищеначутливість (>невисокі порогивідчуттів:зауважуєдужеслабкі звуки тасвітловіподразники).Незначнийпривідможевикликатисльози в очах.Надмірнообразливий,болісночутливий. Малареактивність.Міміка йрухиневиразні. Голос тихий.Можезаплакати все голос.Пониженаактивність.Дужерідкопіднімає руку науроці,невпевнений усобі,скований,незначнітруднощізмушуютьопускати руки,неенергійний,ненаполегливий, легковтомлюється й малопрацездатний. Легковідволікається ймаєнестійкуувагу.Повільнийпсихічний тон.Ригідний.Інтровертований.

ЗадослідженнямиБ.Й.Цуканова, порядокрозташуваннявідомихтипів темпераментувідповідаєзапропонованомуГіппократом (>холерик-сангвінік-меланхолік-флегматик), а чи не заІ.П.Павловим (>холерик-сангвінік-флегматик-меланхолік),Г.Айзенком (>колова схема:холерик-сангвінік-флегматик-меланхолік-холерик).Б.Й.Цукановвиділяєчотири «>t-типи», щовідповідаютьчотирьомкласичним типам темпераменту, йдодає перед тимще один,проміжний,середній, чи, яквін назвавши його, «>врівноважений» тип.Ціп’ятьтипіввіддалені один від одного на 0,1 сек (>t=0,7 сек -холерики;t=0,8 сек -сангвініки;t=0,9 сік -врівноважені;t=1,0 сік -меланхоліки;t=1,1 сек - флегматики). Уіндивідів ізтикимизначеннями «>t-типів»ступіньвираженостіпоказників «>екстраверсія-інтраверсія», «>емоційнастабільність-невротизм», «>збудження-гальмування» «>рухливість»сягаютьнайбільшого,середнього чинайнижчогорівня.

«>Індивіди ізt=0,9 сікзнаходятьсяначебто наумовномунулі, вякомуфункціїзаймаютьсереднярівнізбудження йгальмування, смердотівиявляють собі якамбіверти йназванівченим «>врівноважені».Примітно, що довідкриття цого типу темпераментумайжевпритулпідійшовІ.П.Павлов,однакпорушення ним природного порядкуорганізаціїтипів темпераменту може дати цілкомзмогувідкрити його.

>Цукановим бувпідрахованийкількісний складтипологічних груп.Найбільше улюдськійпопуляціївиявилосясангвіноїдів (у т.ч. і «>чистих»сангвініків) – 44%. Друга зачисельністю група –меланхолоїди, якінараховується 29%.Третя заобсягом –холероїди, їхні 14%Четверта у цьому ряду – групафлегматоїдів, їхні 9%. Анайменшоює групаврівноважених, якізустрічаєтьсявсього 4%.Можнавважати, щоці числавказують навірогідністьзустрічі ізпредставниками того чиіншого типу темпераменту врепрезентативнійлюдськійвибірці».

1.2Загальна характеристика характеру

>Кожнійлюдинікрімдинамічного боцідій, щовиявляється втемпераменті,властивіістотніособливості, котріпозначаються наїїдіяльності таповедінці. Про однихговорять, що смердотіпрацьовиті,дисципліновані,скромні,чесні,сміливі,колективісти, а проінших –лінькуваті,хвалькуваті,неорганізовані,честолюбні,самовпевнені,нечесні,егоїсти,боягузи.Ці іподібні перед тимрисивиявляютьсянастількивиразно іпостійно, щостановлять собою «>типовий видособистості,індивідуальний стильїїсоціальноїповедінки.Такіпсихологічніособливостіособистостіназиваютьрисами характеру.Цірисихарактеризують йцілі, до якіпрагне людина, йспособидосягненняцілей.Знатицеважливо,оскількиособистістьхарактеризується не лише тім, що вонаробить, а і тім, как онацеробить.Сукупність такихстійких рисстановить характерособистості» (4, с.20). Характердозволяєлюдинідіятидоситьпослідовно йзвільнятися відприйняттякожен раз нових йобдуманихрішень.

>Людинаможевлаштуватисвоє життявідповідно свого характеру,вінвиконуєтакожфункціювідборуідей йцінностей. Так якбільшості людейздається, що «ідеїнезалежні від їхньогоемоцій йбажань, ає результатомлогічноїдедукції,їмуявляється, що їхніжиттєвупозиціюпідтверджують їхнього ідеї йоцінки, а на самом делеостанніє настільки ж результатом характеру, як їхньоговчинки. Характертакождає основу дляпристосуванняіндивіду досуспільства. Характердитини –цезліпок із характерубатьків,вінрозвивається увідповідь на їхні характер. А батьки йметоди їхньоговихованнядитини на свійчергузалежать відсоціальноїструктури їхнього культури» (17, з. 53- 54).

>Основоюстановлення характеруєінтеграціяпереживань,впливів,враженьіндивіда, щоодержані ним відсоціальногосередовища, йстаютьстійкими йогоставленнями. Характерскладається ізпевнихскладових.Серед нихпровіднимиєсвітогляд,переконання, системаставлень до життя,ставлення людям, аповедінціобов’язково практичнорозв’язуютьсяморальніпроблеми.

Характер –цеціліснеутворенняособистості, щовизначаєособливостідіяльності,поведінки таспілкуваннялюдини йпроявляється утиповихситуаціях, вїїстійкихставленнях дорізнихсторіндіяльності (>матеріальнихцінностей,інших людей,самої собі).

>Якщорозглядативластивість характеру якстійкеутворення, то можнасказати, що в йогоосновієдинамічний стереотип. У цьомупланіпевну рольвідіграє другасигнальна система: вонасприяєвихованнюпевних рис характеру йрізнихспособівдій.

>Розглянемопсихологічну структуру характеру. Характер –цеспецифічнепоєднаннярізноманітних йвзаємопов’язаних рис.Риса характеруцестійка форма чи шаблонповедінки, котрівиникають впевнихситуаціях іздостатньовисокоюймовірністю, так що можнапередбачитицюповедінку.Знаючи одну,двіголовніриси характеру, можнапередбачити рядінших.Скромний – означати йпоступливий,добрий – означати йчуйний.Лінива людинаєнечесною,безвідповідальною,несамокритичною

Кожнаякістьмаєскладнупсихологічну структуру. Уукраїнському словникує понад 2500слів, задопомогою яких, можнаохарактеризуватилюдину. Упсихологіїоб’єднаннясистемивзаємопов’язанихякостейназиваютьсимптокомплексами рис характеру.

У цьомузв’язку заБ.М.Тепловимвиділяютьчотирисистеми рис характеру, щовиражаютьставленнялюдини до:

1)інших людей, до груп, досуспільствазагалом;

2) роботи;

3) промов,матеріальнихцінностей;

4) самого собі.

Уставленні людям, группроявляютьсясоціальні тадуховніпотребиособистості.Моральнапозиціяособистостівизначаєпрояв такихякостей яктовариськість,радість зауспіхиінших,готовністьдопомогти,гуманізм,людяність.Негативнимиякостями у цьомупланіє:заздрість, зловтіха,розрахунок таін.

>Ставлення до роботи,громадської роботипов’язується із такимирисамиособистості якпрацьовитість,сумлінність,ініціативність чинегативні:лінощі,неохайність,безініціативність.

Уставлення до промов,матеріальнихцінностейтакожпроявляютьсяважливіриси характеру.Вонитіснопов’язані зспрямованістюособистості,зокрема ізїїцінніснимиорієнтаціями,уявленнями про життя тощо. Доцієїгрупивідносятьсятакіякості якактуальність,економність,скупість,щедрість таін.

>Дужеважливоюгрупоюякостейєякості, в яківиражаєтьсяставленнялюдини досвоєїособистості. Кожна людинаконтролює свої дії,осмислює їхні ізпозиціїсумлінняморалі,особистихпереконань свого «Я».Правильністьоцінок,серйознеставлення людям йгрупидопомагаютьлюдинівдосконалювати характер,виховувати такиякості яквласнугідність,скромність,самокритичність,самодисципліну.Ставлення впритул до собі учомувизначаєпрояв характерулюдини.Скромність,самокритичністьповинніпоєднуватися ізпочуттямгідності таусвідомленнясвоєїкористі.Скромність не винна бутиперешкодою длявідстоюваннясвоєї думи.

особистістьпостійно абивимірює свої справ тауспіхисправами тауспіхамиінших людей.Оцінкалюдиноюсамої собіможе бутиправильною йспотвореною.Іноді людинаможедаватисобізавищенуоцінку,перебільшувати свої заслуги,успіхи,знання.

>Є багато людей,якимзавждиздається, що аби їхніпостійнонедооцінюють йоточуючі перед тимзавждинесправедливі. Цедужеважкі й для собі й дляоточення особини.Вонипостійноскаржаться,псуютьнастрійсобі таіншим.Часом доходити й добурхливихвибухів, коли смердотіпочинаютьдоводити це.Найчастіше,це – люди, у якізавищенасамооцінка йневиправдановисокийрівеньдомагань.Вони невміють собіоцінювати, анавчитися цьомудужеважливо.

Структура характерувизначається не лишевзаємозв’язком окремих рис, але й й такимивластивостями, котріпритаманні характеру якцілому. До такихзагальнихвластивостейвідносяться:глибина,цілісність,стійкість,мінливість,активність та сила характеру.

>Глибина характерувиражаєстійкийвнутрішнійзв'язок його рис ізголовнимиінтересами,зіспрямованістюособистості.Більшглибокимирисамиє тих, щовизначаютьсяїїголовнимистосунками.Вонипов’язані іздужеширокоюсистемоюінших рис.Наприклад, тих, котрівизначаютьставлення людям йставлення досвоєї справ.Самеціякостінакладаютьвідбиток нариси, котріхарактеризуютьставленнялюдини до собі, до промов. Характеристикалюдини виннавідображативластивостілюдини, котрівизначаютьїїзагальнийпсихічний склад. Це йгуманізм,патріотизм,сумлінність, відповідальність,дисциплінованість таін.

>Цілісність характеру –це йоговнутрішняєдність,відсутність уньомусуперечних рис, якнаприклад,добрий лише дорідних йзлий людям,відповідністьміжспрямованістю потреб,інтересів,діяльністю йсвідомістю тавчинками.

>Стійкість характерудозволяєстверджувати про йоговизначеність.Стійкий характерпроявляється до того, щоповедінкаособистості у всіхвипадкахвідповідаєїїпереконанням,основнійспрямованості,сенсуїї життя тадіяльності. Пролюдинузістійким характером можна напередсказати, как она собі якщоповодити в тихий чиіншихситуаціях. Так,якщо людиначесна, то можнапередбачити, що Незважаючи нанеприємні длянеїнаслідки, вона якщо говорити правду й назговір зсумлінням непіде.

>Мінливість характерупроявляється якособливапіддатливість його рисзмінам, щовикликані якзовнішнімиумовами, то йроботоюлюдини із себе.Певнамінливість (>пластичність) характеруєнеобхідноюумовою йогорозвитку,виховання. Алінадтовисокапіддатливість характерузовнішнімумовампризводить до йогоневизначеності.

>Активність характерувиявляється якпостійна потребалюдини бути вдіяльномустані.Така людина неможесидіти,склавши руки, колиіншіпрацюють.Вонавідразувключається в роботубригади,групи чизаймаєтьсясвоєю.Цявластивість характерувиявляється вдіяльності,спрямованій надосягненняважливихцілей.Нецілеспрямованаактивність недосягає мети, коли людинаодночаснобереться за багатосправ, танічого не доводити добажаного результату. Цеєсуєтливаособистість.

>Протилежною доактивностієпасивність характеру.Середсучаснихшколярівє багатопасивних унавчанні.Воникращеспишуть заподіяння уоднокласників, ніжвиявлятьактивність усамостійномузасвоєнні знань.

>Повнота характерустосуєтьсярізнобічності потреб йінтересів,прагнень йзахоплень,різноманітністьдіяльностілюдини.Одні людивідрізняютьсябагатогранністюсвоєїактивності,іншівузькістю,однобічністю таобмеженістюрозвитку.

>Визначеністьхарактеризуєтьсятвердістю йцілісністюповедінки увідповідності ізпереконаннями,морально-політичнимиуявленнями.

Сила характерувизначаєенергію, ізякою людинапереслідуєпоставленіцілі,здатнапристраснозахоплюватися йрозвивативеликенапруження сил призустрічі ізтруднощами,перешкодами,вмінням їхньогоперемагати.

>Врівноваженість характеру –ценайбільшсприятливе длядіяльності йспілкування із людьмиспіввідношеннявитриманості йактивності,рівністьповедінки,обумовленої чиприродними,типологічнимиособливостямилюдини,вихованнямвольовоївитриманості, Якадозволяєіндивідутримати собі ускладнихумовах нависотісвоїхзасобів (>І.Павлов).Інодівластивості характерузнаходяться ускладних,інодісуперечливихзв’язках.

>Врівноваженість характерупроявляється якавтоматизованістьдій табезпосередність,невимушеністьвчинків, котріздійснює людина уважких,критичнихситуаціях, колинеобхідношвидкочинити чиутриматися віддій.Безпосередністьповедінкивиникає наосновісвідомихпоглядів,переконань тавеліньсумління. Такихвипадкахнеможливасуперечністьміжсвітоглядом й характером.Невимушеністьвиробляється впроцесіпрактичноїреалізаціїлюдиноюсвоїхпереконань увідповіднихдіях йвчинках.

Наосновіморально-психологічноїприродириси характеруподіляють наморальні,вольові,емоційні таінтелектуальні.

>Важливезначення для характерулюдинимаєїї моральнаспрямованість.Оцінюючи характерлюдини, миберемо доуваги тихцілі, котрі вон ставити собі за,наскільки смердотіважливі ізсоціально-духовногопогляду.Розуміння йзнанняспрямованості характерупотребуєаналізуінтересівособистості (>стійкі,широкі,глибокі) таідеалів. Доспрямованості можнавіднести йзначущіпереживаннялюдини,наприклад,сенсу життя,задоволеність віднього,радості відсамоствердження,самовираження тасамореалізації тощо.

Не можнанедооцінювати рольпристрастей,неусвідомлених потягів, щовпливають насвідомість й діяльністьлюдини, аодночасно, й наїї характер, асаме,даютьенергію длядіяльностілюдини, асвідомістьконтролює,спрямовує йрегулює діяльність.

Характер,безумовно,проявляється вдіяльності (гру,навчанні, роботи,поведінці). Це,зокрема,виражається вумінніставити мітку йдотримуватисьїї умотиваціїдіяльності,проявівольовихякостей, вуміннівиконувати ту діяльність, уздатності досаморегулювання тощо.

якпоєднується характер ізрозумом йздібностямилюдини? Так,мисленнявпливає на прояви йвластивості характеру, щопроявляється упостановці тарозв’язуванняжиттєвих проблем (>самостійно чи несамостійно), котрімислительніоперації,способирозв’язування завданьпереважають.Однінамагаютьсязнайтивідповідь,інші –хочутьвідразуїї знаті, беззусиль.

>Спостережливість,умінняорієнтуватися,передбачатирезультати упоєднанні із волеюроблять характертворчим,принциповим.Інодіінтелектуальніможливості нереалізуються, колиособистістьздібна, але йлінива. Люди ізсильною волею частобувають йрозумними.Дуже добро, колиглибокийрозумпоєднується ізнаполегливістю.Нерозумнанаполегливістьперетворюється увпертість.

>Завдяки сильному характерурозвиваютьсяздібностілюдини.Особливоважливемісцезаймаєтворчеставлення додіяльності,позитивнеставлення до собі (>вимогливість,правильністьсамооцінки).Одночасно,високомірністьможезакрити дорогурозвиткуздібностей, тоді якінтересстимулює діяльність.Дійовийінтерес,якийпов'язаний із волею,навіть принаявностіневисокихздібностейпризводить дозначнихтворчихдосягнень. У своючергу,наявністьзадатків,здібностейстимулюєпоявуінтересу. Аліможе бути й так, щоздібності непороджуютьінтересу.Значить, у цьомувипадкує заподій, чи людина невірить у своїможливості, чиневисокооцінює сферудіяльності, доякоїмаєздібності.Здібностірозвиваються упроцесінапруженоїдіяльності.

якпов'язаний характер ізпсихічнимипроцесами?Відомо, щопсихічніпроцесилюдинимають своїіндивідуальніособливості.

яквідзначаєБ.Ананьєв, організаціяпсихічнихпроцесіввпливає наформуванняздібностей й характеру.Функціонуванняорганівчуття,особливостісприймання неєхарактерологічними.Вонишвидшевходять у структуруздібностей. Алієтаківластивості, котрістаютьхарактерологічними. Так приспостереженні самі людипасивносприймають,інші активноспостерігають,виділяють не лише ті, щокидається увічі. У однихповедінкаімпульсивна,інші,навпаки,розглядаютьподію подпевним ракурсом,зосереджуютьсвійпогляд,даютьоцінки,проявляютьінтерес,наполегливість,працюютьпланомірно.Одні присприйманні світудеталізують йузагальнюють,інші в цьомувипадкушвидкі йточні.Є особини, котріфіксують лише ті, щоє,інші –виражаютьсвоєбачення,своєставлення.Щеіншіпроявляютьвпевненість йсамостійність узапам’ятовуванні тавідтворенні. Так,емоції,переживаннявпливають назапам’ятовування йвідтворення, щозалежить не лише відзначущостіматеріалу, але й і відспрямованостіособистості.

Характертіснопов'язаний ізуявою.Єлюди-фантазери, аєтверезомислячі –реалісти.Є особини ізактивною чи,навпаки,пасивноюуявою, ізоднобічною чисміливоюуявою.

>Якийзв'язокміжпсихічними країнами й характером? Так,є люди, котрі частопереживаютьстреси,фрустрації, стантривожності. Удеяких частозмінюєтьсянастрій ізоптимістичного напесимістичний,іншіпроявляютьрішучість чинерішучість.

Характервиявляє собі узовнішності, до тогочислівиразіобличчя, йоговизначають за почерком.Риси характерувідзеркалюються упосмішці, у жестах, уодязі.

  1.3Вивчення характерулюдини увітчизняній тазарубіжнійпсихології

Проблема характерузаймаєвизначнемісце упсихології,починаючи іздавніхчасів. То в 18 ст.,розгорнуласяцікаваполеміка пропоходження характеру йпродовжувалася о 19-й ст. (>англійськівченіМілль, Гальтон, Бен;французькі Пере,Фульте,Рібо, Повний,Маланер;німецьківчені Штерн,Кречмер,Евальд таін.).Популярністьвивчення характерузумовлена тімважливимзначенням, якувінмає по людях.

Характерпостійнопривертаєувагуморалістів,художників,медиків.Значнемісце проблема характерузаймає увітчизнянійпсихології,зокрема упрацяхЛесгафта,Ушинського, особливоЛазурського.Останнійнавітьпропонувавстворитисамостійну науку про характер. Характер –це не простасукупність рис,аналітичнеутворення, авінєцілісний,індивідуальнонеповторний.

Слово “характеристика” дляописуіндивідуальнихособливостейлюдинивпершевживгрецькийфілософТеофест (>IV-ІІІ ст.. дон.е.).Вінпершим не лише поставившидану проблему, а і написавши мою книжку “Характер”.Його опису характеру, в основномустосуються моральногообличчялюдиниПізнішемислителівисувализдогадки, що характер –цеіндивідуальніособливостіінтелекту чиволі,почуттів (Бен,Рібо,Лесгофт, 19 ст.). У 20 ст. под характером сталирозуміти неособливості окремихвластивостейпсихіки, аособливостіцілісноїособистості.

>Більшістьученихрозглядали характер якнабутіякості,однак,існує йпротилежнийпідхід. ТакфранцузькийвченийРібовважав, що характерзумовленийприроднимичинниками.Іншівченістверджували йогоповну залежність від умів життя.Боротьбацихпоглядівпродовжується й тепер.

Уісторіїпсихологіїпостійно переносити проблематипологіїособистостей йтипологіїхарактерів. ТакА.Кречмервважав, щопевний типтілапов’язаний ізрозвиткомпевних рис характеру.Вінвиділив триосновнітипи:

1.Пікнічномутипові ізхарактерноюперевагоюпоперечнихрозмірівтілавластивітовариськість,колективізм,екстраверсія.

2.Астеніку-шизотиміку ізперевагоювертикальнихрозмірівтілавластивітакіриси яксамозадоволеність йнедостатнійреалізм,утруднений контакт із людьми йпредметнимсвітом.

3.Атлетичномутипові ізхарактерноюміцноюкоренастоюструктуроютілапритаманнийспокійний характер, але йце неозначає, щотакі особини нездатнівибухати.

>ПодібногопоглядудотримувавсяБ.Шелдон.Вінвважав, що взалежності від того, якрозвинутічастинитіла (>екзодерми –органитравлення,мезодерма -кістки,м’язи,легені;ектодерма –шкіра,волосся,ніс тамозок) буливиділенітакітипи:

1.Екзоморфний,якомухарактерний великийживіт, сильнорозвинутівнутрішніоргани,слабкі такороткі ноги й руки.Такі людипрагнутьпостійногозадоволення потреб.

2.Мезоморфномутипові, щоволодіє широкиммогутнімтілом,притаманнийнеспокійний йагресивний характер.

3.Ентоморфномутипові, щовідзначаєтьсяхудорлявістю,розвиненоюнервовоюсистемою,властивийінтровертований характер.

>Психоаналітикивиділялитипихарактерів узалежності від тогоякійстадіїзафіксувавсярозвитокдитини.

>Однією зсучаснихтипологій характеруєтипологія,запропонована ЛеСенсом йрозвинута та завершенофранцузькоюшколоюпсихологів, де характеррозглядається яксукупність (врізнихвираженнях) такихвластивостей як-от:

а)емоційність (>виразнаемоційність (Є+),дужеслабкаемоційність (Є));

б)активність (+А),пасивність (-А);

в)первинність (П) якбезпосередність упереживаннях,швидкавідповідь-реакція назовнішні йвнутрішністимули,імпульсивність йвторинність (У),навпаки,повільнавідповідь-реакція настимули-подразники,рефлексивність,здатність доглибокогосамоаналізу.

>Виділено 8основнихтипів:

1.нервовий (Є+, А-, П);

2.сентиментальний (Є+, А-, У);

3.активний,бурхливий (Є+, А+, П);

4.пристрасний (Є+, А+, У);

5.сангвінічний (>Е-,А+,В);

6.флегматичний (Є-, А+, У);

7.аморфний чибезпечний (Є-, А-; П);

8.апатичний (Є-; А-; У).

>Наведемоякісну характеристикуцихтипів.

>Нервовий (Є+, А-, П). Для такихосіб характернарозвинута сильна йнеконтрольованаемоційність. Ценервова людина, рабтеперішнього.Вонанепостійна,схильна дожорстокості тапідозрілості, але й легкозмиряється. Унеїживий, але йметодичнийрозум, характернаімпульсивна,нерівна йнепостійнаактивність.Нервова людиначуйна, але йїїбажанняспівпадають ізнеобхідністю, лишеперіодично.Воназавждипроявляє силу,єзбудженою,постійнознаходиться впошуках нового тапривабливого.Їйнезручноперебуватидовго всімейномуколі й тому вонапотребує багаточисельних йрізноманітнихдрузів поза домом.Такаособистість малорахується ізминулим, говорити йробить ті, щоїйвигідно в даний момент.Вона частоможе говорити неправду,недовірлива, легкодопускає ті, щоіншіпоступають так саме, как она.Задоволена собою й любити, колиіншіцепідтверджують.ЇЇвплив нагрупунезначний.ЇЇнеобхідностримувати,вказувати як й щоробити й небоятисяйти назіткнення, таким легким шляхомйде на примирення.

>Сентиментальна (Є+, А-, У) людинанаділена великоючутливістю,важковідволікається відсвоїхвражень,радощів,довго їхніпереживає,пам’ятає про них йпостійно перед тимповертається успогадах. Цеглибока,мрійлива йпостійна натура.Вона любитиодинокість ймає одного чи двохприятелів. особистість із таким типом характерудостатньопрацьовита, але йрішенняприймає ізтруднощами. “>Вторинність” сентиментальногозумовлюєглибокепереживаннявсього, що із нимдіється,всього, щойомуговорять. Томузміни внастроїповільні, але йглибокі.Така людина неє рабомподій йпробує їхнітверезооцінювати,рідкоживетеперішнім, добропам’ятає минуле йдумає промайбутнє.Вонадотримуєтьсясвоїхстійкихзвичок й ненавидьтезмін.Сильнаемоційністьсентиментальноїлюдинивимагаєповодитися із нею із великоюобережністю. Грубезвертання –спосібзмуситиїї бутище болеезамкненою.Нерішуча і непрактична,чуйна, вонпотребує до собім’якого йдоброзичливогоставлення. Урозмові із неюнеобхідно бутитактовним,постійнопоказувати, що із неюрахуються. Не можнайтинаперекірїїзвичкам.

>Активний,бурхливий тип (Є+, А+, П).Завдякисвоїйпервинностіцей характервідрізняється великою силою,відважністю,потребою усвободі.Йогоефективність йактивністьінколинабуваютьневгамовного характеру. Цеімпульсивна,приваблива людина, Яка часто вже невідрізняєнезалежність віданархії.Такаособистість зспівпереживанням переносити доінших й неприховуєсвоїхсимпатій.Вонавідкрита, але ймінлива,життєрадісна йзавждиперебуває у доброгонастрої. Це душакомпанії й фантазер, але йможе бути йгрубою.ЇЇ нелякаютьперешкоди, котрівміло вон обходитизавдякисвоїйвинахідливості.Дуже частоцехвалько, що любити всеприкрасити, але йодночасно йдовірлива, не примхлива й незлопам’ятна людина.Вона ізбажаннямбере доля взагальнійсправі тавиконує все, що віднеївимагають.Їйнеобхідновідчуватисимпатіюнавіть удокорах. Неслідпублічновичитувати,принижуватиїї не бо вона якщодовгопереживати, а боцешвидковикликаєсильнеобурення.Воназдатнаенергійновзятися за роботу, але йпотрібнопостійно підгримуватиїїзацікавленість донеї.

>Пристрасний (Є+, А+, У). Це людиоднієї ідеї, котрі із великимбажаннямвідданісвоїйроботі,люблять порядок.Їх діїрішучі, але й невибухові.Вонивибухаютьлише у тихийвипадках, коли їхніпоривидоситьдовго та частостримуються.Тоді смердоті справедливопадають угнів.Їхрозумшвидкий й надійна.Успіхпереживають тихо й скромно.Вони нелюблятьзмінюватисвоїхпереконань. Тому припризначенні накерівну посаду,людині, котрамаєтакий характер,слідпереконатися, щоїї подивися нерозходяться ізпозицієювищогокерівництва. Неслідтакождоручати одну і ту жсправудвом таких людей, котрізгодом незможуть прийти доспільногорішення.

>Сангвінічний тип (>Е-,А+,В). Цепрактичний тип людей.Він легко йшвидкоадаптується,покладистий йоптимістичний. Цеділова людина.Вона малозбудлива й “>первинна”, а томунеспокійна йсмілива.Їїрозум широкий,здатний доузагальнення, любититочність,об’єктивність.Її думиясні тавідкриті добудь-яких проблем. Додоручень переносити із великоювідповідальністю.

>Флегматичний (Є-, А+, У).Найбільшвиразноюрисою цого характерує йогохолоднокровність тавиключнийспокій.Флегматикналежить людям, котрізавждиповільні,холодні, безбудь-якихемоцій.Він ненавидьтеприятелювати із великимзагалом, а любитиодинокість. Небалакучий, урозмовізводить усе до головного.Вірнийсобі,сказати неправдуможелише украйньомувипадку. Уроботі любити порядок йвиконуєїїспокійно та методично. Любити чистоту,любов донеїможе статіманією йперетворитися у педантизм. Небоїтьсяпрацювати ізповноювіддачею. Розум його працюєдоситьповільно, але йнадійно.Повільністьпояснюєтьсябажанням знаті заподій того, що діятися.Флегматика можнапереконати лише доказами йконкретними аргументами.Требадопомагатийомупозбавлятисяодинокості.Йогокращевсьоговикористовувати настадіїпроектування роботи й впідготовчийперіод. Тамдужекориснимистають йогоорганізаторськіздібності,спокійність йстриманість.

>Аморфний чибезпечний (Є-, А-; П). Цедужеінертний тип.Вінніколи не проти того, щойому сказано. Розум йоготакож неактивний.Людина із таким типом характеру готовавідкладати все, що можна легкозробитисьогодні.Їївчинки немаютьелементарноїпунктуальності.

>Апатичний (Є-; А-; У).Цей тип, як йпопередній,такожбайдужий доти, щоробить.Вінздатнийзадовільновиконуватиповсякденну роботу, котрапотребуєнеобхідного порядку.Вінотримуєпевнезадоволення відодинокості. Алі йогоодинокістьбідна. Люди,наділені такимирисами характеру,найменшпослужливі йнайбільшбайдужі доінших.

Це,звичайно, «>чисті»типи, котрірідкозустрічаються вдійсності. Аліорієнтуючись ними намкраще якщовизначити «>змішанітипи», ізякими мичастішезустрічаємось уповсякденномужитті.

>Крім цого, націриси характерумаютьвпливнаціональні,культурні,релігійні,моральнічинники, якіпосилюють чипослаблюють їхнього узалежності відобставин та їхнього потреб.Цятипологіямаєпрактичнезначення,особливостіцихтипівнеобхідновраховувати успільнійдіяльності, увихованні.

>Дужецікавоютипологією характеруєтипологія,запропонованаамериканським психологом Є.Шостромом.Вінподіляє людей за характером наманіпуляторів (>маніпулятивний характер) таактуалізаторів.Вченийвиходить ізтоїтези, що парадокс Сучасноїлюдиниполягає у бо, будучи непросторозумною, але й іосвіченою, вона сама собізаганяє у станнеусвідомленості танизькогорівняжиттєвості, колиторговіменеджери,сектанти,навітьїїзнайомівишукано іефективноманіпулюють нею. Є.Шостромвиділяєвісімтипівманіпуляторів, які легковідшукатисеред людей.

«Диктатор»,який,безумовноперебільшує чинність,домінує,наказує,цитуєавторитетів, одне слово,робить усє,щобкеруватисвоїми жертвами (Начальник,Бос, Настоятель).

>Навпаки,маніпулятор типу «>Шмата», щоєжертвою диктатора тапрямою йогопротилежністю,розвиваєвеликумайстерність увзаємодії із диктатором,перебільшуючи своюспівчутливість. «>Шмата»використовуєтакіприйоми:забула, нечула,промовчала (>Хамелеон,Конформіст,Відступник, Дурню,Довірливий).

«>Калькулятор», щоперебільшуєнеобхідність все й всіхконтролювати,обдурює,ухиляється,прагне, із одного боці,перехитрити, а із іншого –перевіритиінших (>Ділок,Аферист,Гравець в покер,Працівникреклами,Шантажист).

«>Липучка», щоєполярноюпротилежністю «калькулятору»,зі всіх силперебільшує свою залежність,прагне бути предметомтурботи,дозволяє йприхованозмушуєіншихробити занеї роботу (>Паразит,Нило,Вічнадитина,Іпохондрик,Безпорадний).

«>Хуліган», щоперебільшує своюагресивність,жорстокість,недоброзичливість,керуєіншими іздопомогоюрізноманітнихпогроз (>Ображальник,Ненависник, Гангстер,СварливаБаба).

«>Славнийхлопець», щоперебільшує своютурботливість,уважність, «>вбиває»іншихсвоєюпоказаноюдобротою.Відтак, удеякомусенсісутичка із нимважча, ніж ізхуліганом,бо ві незможете боротисязіславнимхлопцем.Дивно, але й убудь-якомуконфліктізіславнимхлопцемпершийпрограє (Угодник,Доброчинець,Мораліст,Людинакомпанії).

«>Суддя», щоперебільшує своюкритичність,нікому невірить,повнийзвинувачення,невдоволення, ізтруднощамипрощаєпровиниінших (>Всезнайка,Звинувачувач,Поборник Має рацію,ЗбирачДосьє,Експерт,Месник, Тієї,хтоганьбить,змушуєвизнати провину).

«>Захисник», щопротилежний судье,надзвичайно подчеркивает своюпідтримку йпоблажливість допомилокінших,псує їхні,співчуваючи понадусякуміру,відмовляється Дозволити тім, когозахищає, статі навласні ноги тазростатисамостійним.Замість того,щобзайнятисявласнимисправами,вінтурбується пропотребиінших (>Покровитель,Мученик,Квочка ізКурчатами,Самовідданий,Потішник).

>Маніпулятордужезайнята людина,боконтролюєінших й тому небачить й нечує багато із того, щовідбуваєтьсянавколо. Сам процесманіпулюваннянепомітноробитьтакулюдинусліпою,бовтрачаєздатністьпо-справжньомупереживати,по-справжньомурадіти, нормально таповноцінно жити.

Дляманіпуляторів характернафальшивість,неусвідомленістьсправжньогосенсу життя, яку їмєшаховоюгрою,цинізм,недовіра довсього.Усіх людей смердотіділять надвікатегорії: тихий, когоконтролюють й тихий,хтоконтролює.

>Актуалізаторам, якпротилежностіманіпуляторам, характерначесність,щирість,автентичність.Вониздатні бутичесними убудь-якихпереживаннях.Їмпритаманначистосердечність тавиразність.Вониусвідомленовідгукуються нажиттєвіподії, добробачать йвідчувають собі таінших,здатні матір свої подивися про творимистецтва, промузику, про життя.Актуалізаториволодіютьсвободоювираженнясвоїхпотенцій, смердотіволодарі свого життя, смердотісуб’єкти.Ці людиглибоковірять вінших та собі, раз в разпрагнутьвстановитизв'язок ізжиттям тадолати йоготруднощі тут й тепер.

>Актуалізаторзнаходиться убільшійбезпеці, ніжманіпулятор,оскількирозумієпо-перше, ті,чимвінєнеповторним, апо-друге, ті, що йогонеповторність –цецінність.Маніпулятор,навпаки,заганяє своюіндивідуальністьглибоко усередину свогоєства таповторює,копіює,тиражуєчиїсьспособиповедінки.Вінстарається,пирхає,дряпається вгору, але й уже поосвоєних горах. На шкода,навітьпсихологічнезнанняпрофесійновикористовується годиною психологами дляманіпуляціїіншими людьми, що,звичайно,є негуманно.

«>Практично усіавторитипологійпідкреслювали, що характерможе бути более йменшвиражений.Уявітьсобівісь, наякійзображенаінтенсивністьпроявів,характерів.Тоді нанійпозначатьсянаступні тризони (малий. 1); зона абсолютно «>нормальних»характерів, зонавиражениххарактерів (смердоті здобулиназвуакцентуації) й зонасильнихвідхиленьхарактерів, чипсихопатії.Перша й другазонивідносяться донорми (у широкомузначенні),третя — допатології характеру.Відповідно,акцентуації характерурозглядаються яккрайніваріантинорми.Вони, у своючергу,підрозділяються наявну йприховануакцентуацію.

Малий. 14.Вісьступенявираженості характеру: I — «>середні»характери; II —акцентуйованіхарактери: а —прихованаакцентуація; б — явнаакцентуація; III —психопатії.Позначення: М — норма, П —патологія

>Розрізненняміжпатологічними йнормальними характерами, щовключаютьакцентуацію,дужеважливе. По один бікмежі, щорозділяє другу йтретюзони,виявляютьсяіндивіди, щопідлягаютьведеннюпсихології, поіншу —малоїпсихіатрії.Звичайно, «межа»цярозмита.Протеіснуютькритерії, котрідозволяютьїїприблизнолокалізувати навісіінтенсивностіхарактерів.

Такихкритеріїв три, й смердотівідомі яккритеріїпсихопатійГаннушкінаКербікова.

Уразіакцентуації характеруможе не бути жадної ізознакпсихопатій,принаймнініколи неприсутні усі триознакивідразу.Відсутністьпершоїознакивиражається у боакцентуйований характер не проходити «>червоноюниткою»крізь усє життя.Звичайновінзагострюється впідлітковомувіці, а ізподорослішаннямзгладжується. Другаознака —тотальність —також необов'язкова:рисиакцентуйованиххарактеріввиявляються надбудь-якійобстановці, аособливихумовах.Нарешті,соціальнадезадаптація приакцентуації чи ненаступаєзовсім, чибуваєнетривалою. При цьому приводом длятимчасовихрозладів із собою й ізоточеннямє небудь-якіскрутніумови. (як припсихопатіях), аумови, щостворюютьнавантаження намісцеякнайменшого опору характеру.

>Введенняпоняття «>місцяякнайменшого опору» (чи «>слабкої ланки») характеру, атакожописцих місцьстосовно шкірного типу —важливийвнесок впсихологічнутеорію характеру.Слабкімісця шкірного характерутреба знаті,щобуникатинеправильнихкроків,зайвихнавантажень йускладнень в сім'ї й нароботі, привихованнідітей,організаціївласного життя» (5).

як зазначалося, не усіякості характеруособистостірозвинутіоднаково.Крім того,якістьможе бутипосилена понаднорми, бутиакцентованою.Німецький психологК.Леонгардвиділив рядтипівакцентованихособистостей, для якіхарактернепосиленнярівнявизначення рис.

1.Демонстративні особини, їм характерна велика, аномальназдатність довитіснення.Багато такихособистостейпрацюють у сферіторгівлі. Тутвиділено двапідтипи: а)істерики – вонивеликебажання довизнання (>викликати до собіувагу),недостатністьвитримки,необдуманістьвчинків; б)авантюристичні –це тих особини, щороблятьгрубіпомилки в очахоб’єктивногоспостерігача йвідмовляються відцихпомилок.

2.Педантичні особини, в які,навпаки, слабкопредставленімеханізмивитіснення.Виділяютьсятакіпідтипи:

а)анаксти – особини, щозволікають ізприйняттямрішеннянавіть тоді, колистадіяпопереднього йкінцевогоаналізу завершено, їм характерна великанерішучість; б) особини із неврозомнав’язливихстанів,наприклад, великого страху, щозмушуєбачити уледьскладнихобставинахвеликузагрозу;оскількиздатність довитісненнянедостатня, тоценапруженняпідсилюєнав’язливіуявлення, щоведуть до “>розкачування”, якузбільшує страх до краю; в)іпохондрики, для якіхарактернідужесильніпереживання провласнездоров’я; р) “>втеча ухворобу”, коли после невеликихневдач,конфліктів,внутрішніхпереживань,фрустраціїголовних потреб,особистістьсимулюєхворобу (“Я зле собіпочуваю”, “У менепоганийнастрій”), хоч до цого немаєпевнихявнихоб’єктивнихпередумов, але йєсуб’єктивні. Однак, за годинусправдіможутьз’явитисясимптомихвороби.

3.Застрягаючі.Основоюзастрягаючого,параноїдального типуакцентуації характернастійкістьафекту.Така людиназахопленаоднієюідеєю, котравсепоглинаючезаволоділа нею.Причиноювиникненнятакоїакцентуаціїє такзванемаятниковевиховання, коли батьки тохвалятьдитину, тоїїкарають, а самадитина неможепередбачити, як поставлятися батьки донеї втій чиіншійситуації.

4.Збудливі особини,особливоюознакою для способу життя, іповедінки якієнерозсудливість,нелогічнийаналізсвоїхвчинків, аголовною причиною їхньогоповедінкиєпотяги,інстинкти,неконтрольованіспонуки.

5.Тривожні особини, щоздатні дочастих таінтенсивнихпереживань.

>Усівиділенівищеакцентуаціїможутьпроявлятися вже упідлітковомувіці. Упсиходіагностицієспеціальна методика длявиявленняакцентуаційпідлітків.

>Класифікаціяакцентуаціїхарактерів упідлітків, якоїзапропонувавЛічко,виглядає таким чином:

1.Гіпертимний тип.Підлітки цого типувідрізняютьсярухливістю,товариськістю,схильністю допустощів. Уподії, щовідбуваютьсянавколо, смердотізавждивносять багато галасу.Люблятьнеспокійнікомпаніїоднолітків. При хорошихзагальнихздібностях смердотіпроявляютьнепосидючість,недостатнюдисциплінованість,вчатьсянерівно.Настрій вонизавжди хороший. Здорослими –батьками й педагогами – вонинерідковиникаютьконфлікти.Такіпідліткимають багаторізноманітнихзахоплень, але йцізахоплення, як правило,поверхневі йшвидкопроходять.Підліткигіпертимного типу частопереоцінюють своїздібності,буваютьдужесамовпевненими,прагнутьпоказати собі,хвастнути,справитивраження наоточуючих .Самооцінка адекватна.

2.Циклоїдний тип.Характеризуєтьсяпідвищеноюдратівливістю йсхильністю доапатії.Підліткиданого типувважають закращезнаходитисявдома самим,замість тогощобдесьбувати ізоднолітками.Вониважкопереживаютьнавітьнезначнінеприємності, назауваженняреагуютьукрайроздратовано.Настрій вониперіодичноміняється відпіднесеного допригніченого (>звідсиназваданого типу) ізперіодамиприблизно вдвічі-втричітижні.Самооцінкаваріативна,переміщується ізвисокого донизькогорівня,нестійка, неадекватна.

3.Лабільний тип.Цей типукраймінливий внастрої,причомувін частонепередбачуваний.Приводи длянесподіваноїзміни настроюможутьвиявитисянайнікчемнішими,наприклад кимосьвипадковосказане слово,чийсьнепривітнийпогляд.Всі смердотіздатнізануритися всмуток йпохмурийнастрій завідсутностіяких-небудьсерйознихнеприємностей йневдач.Поведінкацихпідлітків багато вчомузалежить від настрою.Такіпідлітки,знаходячись впригніченомунастрої,дужепотребуютьдопомоги йпідтримки із боці тихий,хтоможепоправити їхньогонастрій,здатнийвідвернути,підбадьорити йрозважити.Вони добророзуміють йвідчувають ставлення перед тимнавколишніх людей.Самооцінка адекватнаможливостям,вирізняєтьсящирістю тавмінням правильнопідмітитириси свого характеру.

4.Астено-невротичний тип.Цей типхарактеризуєтьсяпідвищеноюнедовірливістю йпримхливістю,стомлюваністю йдратівливістю.Особливо частостомлюваністьвиявляється привиконанніважкоїрозумової роботи. Пристомленіафективніспалахивиникаютьвнаслідокмізернихприводів.Емоційнанестабільність легкозмінюєтьсяроздратуванням йсльозами.Адаптаціянизька,самооцінка неадекватно занижено йвідображаєіпохондричні установки.

5.Сензитивний тип.Йомувластивапідвищеначутливість довсього.Ціпідлітки нелюблять великихкомпаній,азартних йрухливихпустотливихігор.Вонизвичайносором’язливі табоязкі присторонніх людях,чому частосправляютьвраженнязамкнутості.Вонивідрізняютьсяслухняністю йвиявляютьвеликуприхильність добатьків. Уюнацькомувіці такимпідлітківможутьвиникатитруднощі вспілкуванні ізоднолітками, атакож комплекснеповноцінності. Разом в тім уцих жпідлітківдосить раноформуєтьсяпочуттяобов'язку.Вонирозбірливі увиборідрузів,знаходятьвеликуприхильність додружби,обожнюютьдрузів, котрістарші них повіку.Самооцінкавирізняєтьсявисокимрівнемоб’єктивності.

6.Психоастенічний тип.Такіпідліткихарактеризуютьсяприскореним йраннімінтелектуальнихрозвитком,схильністю дороздумів йміркувань, досамоаналізу йоцінокповедінкиінших людей.Такіпідлітки,проте,нерідкобуваютьсильні лише на словах, а не так наділі.Самовпевненість вонипоєднується ізнерішучістю.Самооцінказавжди занижено.

7.Шизоїдний тип.Йогонайважливішоюрисоюєзамкнутість,відлюдькуватість.Ціпідлітки недужетягнуться дооднолітків,вважають закраще бути одному,знаходитися вкомпаніїдорослих.Душевна самотазовсім необтяжуєшизоїдногопідлітка,якийживе всвоєму світі,своїминезвичайними длядітей цоговікуінтересами.Такіпідліткинерідкодемонструютьзовнішнюбайдужість людям,відсутність перед тимінтересу.Вони злерозуміютьстаниінших людей, їхньогопереживання, невміютьспівчувати.Їхвнутрішній світло частонаповненийрізнимифантазіями,особливимизахопленнями. Узовнішньомупроявісвоїхвідчуттів смердотідостатньостримані, незавждизрозуміліоточуючим,перш на длясвоїходнолітків, котрі їхнього, як правило, недужелюблять.Самооцінказавищена, але й ізконстатацієюнегативних рис:замкнутості,неконтактності,нерозумінняоточуючих.

8.Епілептоїдний тип.Ціпідлітки частоплачуть,виводятьоточуючих, особливо вранньомудитинстві.Такідіти, -люблятьмучититварин,бити йдратуватимолодших йслабших,знущатися ізбезпорадних йнездатнихдативідсіч. Удитячійкомпанії смердотіпретендують непросто налідерство, але в рольволодаря. Угрупідітей,якими смердотіуправляють,такіпідліткивстановлюють своїжорсткі,майжетерористичні порядки,причому їхні особіста влада вгрупахтримається в основному надобровільнійпокірностііншихдітей чи на страху. Уумовахжорсткогодисциплінарного режиму смердотівідчувають собінерідко нависоті,вміютьдогодити начальству,добитисяпевнихпереваг,заволодіти постами, щодають до рук уладові,встановити диктат надіншим.Самооцінканадто однобока, болееконформні навигляд, ніжє на самом деле.

9.Істероїдний тип.Головна рису цого типу -егоцентризм,жаданняпостійноїуваги досвоєїперсони. Упідлітківданого типувираженасхильність дотеатральності, позерства.Такідіти насилувиносять, коли в їхніприсутностіхвалять їхньоготовариша, колиіншимприділяють більше, ніжїм самим.Бажанняпривернути до собі подивися,вислуховуватизахоплення й похвалистає їм насущноюпотребою. Для такихпідлітківхарактерніпретензії навинятковеположеннясередоднолітків, йщобвпливати наоточуючих,привернути до собіувагу, смердоті частовиступають вгрупах вролізаводіїв. разом із тім, будучинездатнимивиступити яксправжнілідери йорганізатори справ,завоюватисобінеформальний авторитет, смердоті часто йшвидкотерплятьфіаско.Самооцінказавищена, як правило,подають собі такими,якимивигідно бути вданійситуації.

10.Нестійкий тип.Йогоінодіневірнохарактеризують якслабовільний, щопливе затечією.Підліткиданого типупроявляютьпідвищенусхильність й потяг дорозваг,причому безрозбору, атакож донеробства йлінощів. Але вонивідсутніякі-небудьсерйозні,зокремапрофесійніінтереси, смердотімайже недумають просвоємайбутнє.Самооцінка неадекватнозавищена,майжезавждиприписуютьсобірисиконформності чигіпертимності.

11.Конформний тип.Даний типдемонструєбездумне,некритичне, а частокон'юнктурнепідпорядкуваннябудь-яким авторитетів,більшості вгрупі.Такіпідліткизвичайносхильні доморалізаторства й консерватизму, а їхніголовнежиттєве кредо - “бути, як усі”. Це типпристосуванця,який зарадисвоїхвласнихінтересівготовийзрадититовариша,покинути його вскрутнухвилину, але й, що бвін незробив,вінзавждизнайдевиправданнясвоємувчинку,причому часто вже неодне.Самооцінка адекватна.

>Акцентуація характеру при діїнесприятливих умівможе привести допатологічнихпорушень йзмінповедінки особини, допсихопатії.

Назакінченнярозглянемо проблему «нормального» характеру. Чиіснуєнормальний характер, йякщо так, то яквінвиявляється?

>Формальнавідповідь наце запитанняненаче очевидна;нормальний характер,звичайно,існує:це характер безвідхилень.Звернемося допринциповішихміркувань, котріпримушуютьпоставити подсумнівсамепоняття «>нормальний характер».Одне із них було бвиказане П. Б.Ганнушкіним, ащераніше —цитованимїм Т.Рібо.Ціавторизвертаютьувагу навнутрішнюсуперечністьсловосполучення «>нормальний характер». Посуті, воно таозначає «>невідміннуіндивідуальність» чи «>нехарактернухарактерність».Адже характер —це уже у нассобівідмінність,особливість,індивідуальність.

>Людина ізнормальним характером:рівно поводитись, правильноспілкується, нестворює проблем. І вісьтаку «>нормальність» народнасвідомістьвизначає як «>безхарактерність»,узгоджуючись тім самим ізточкоюзоруГаннушкіна, йРібо!Мабуть, й для народноїсвідомості характерце,якщо можна таквиразитися, «>гострі гуляй», котріпроступають вповедінцілюдини.Якщо такихкутів немає, то немає й характеру — людина «>безхарактерна» (йзаслуговуєусіляких похвал).Іншими словами, «нормального» характеру небуває.

Уразігармонійної (ізпогляду характеру)людини дляописуїїіндивідуальностінеобхідно перейти ізмовивластивостей характеру намовувластивостейособистості. І тодівиявитьсямасаунікальнихїїособливостей,серед які йвластивостіїїмотиваційноїсфери, йїїморальність, йсвітогляд, йїївнутрішніпроблеми, йдосягнутийрівеньрозвитку особини, йпотенціалїїподальшогозростання, й багато щоінше.

До. Юнгзапровадивпоняттяекстраверсії йінтроверсії длявизначення двохпротилежнихтипівособистості.Інтровертованіособистостізамкнуті, свої думи тапереживанняспрямовують самих собі, насвійвнутрішній світло,уникаютьконтактів ізіншими, непристосовані дообставин.Вважають, що аутизмпідлітків понадвластивийінтровертованим особам.

>Екстравертованіособистостіпрагнуть доспілкування,контактів ізіншими, багатоговорять про собі,хвалькуваті,зосереджуютьсяпереважно назовнішніхявищах, а чи не насобі,схильніпогоджуватися із всім, щоїмпропонують.

Угромадському йособистому життя людиназнаходитьджерелосвоєїспрямованості таволі. Унавчанні, роботи йспілкуванні,самоаналізі не лишепроявляються, але й йрозвиваютьсяриси характеру. Характерєодночасностійким йдинамічним.Змінюється характерконкретноїлюдини вконкретнихумовах.Риси характеру, котрімаютьсформуватися удитинстві,можуть невиховатися встаршомувіці. Кожнадитина 7-ї роківмає характер урозумінніспецифічності складу, але й в цьомувіці матір характер упланіпевноїволі йспрямованості.

>Становлення характеру якпсихічногоутворенняневіддільне відстановленнялюдини якособистості,їїспрямованості йволі.

>Риси характерунайповнішепроявляються уповедінці. Алі у тій годину негаразд легко правильновизначити рису характеру.Дійсна рисуможемаскуватисятими, щоєяскравішевиражені, але й неєголовними.Наприклад, зазовнішньоюгрубістю,різкістю,можемаскуватися великачуйність, доброта, а й зазовнішньоюуважністю –байдужість,черствість.Інодіриси характерумаскуютьсяпсихічнимивластивостями.

>Визначення рис характеруінодіпотребує години йвивчення врізних видахдіяльності, врізнихситуаціях.Знаючидомінуючіриси характеру, можнапередбачити, якповеде собі людина в тихий чиіншихобставинах.

>Щоб знаті характер,потрібновиділитиголовні йогоскладові,особливостіповедінкиособистості.Враховується йдинаміка рис характеру. Урізнихситуаціяхможуть матірмісцерізніриси,іноді йпротилежні.

1.4Вивчення темпераментулюдини увітчизняній тазарубіжнійпсихології

Коли жскладає основу темпераменту? Уісторіїпсихологічної наукиіснувала жодна системапоясненьїїсутності.Найдавнішимиєгуморальнітеорії, котріпов’язують темперамент звластивостямиорганізму.

>Латинське «>темпераментум»означає «>пропорція,належнеспіввідношеннячастин».Цейтермінзапропонувалиримськілікарі. В частности, нимкористувавсяримський анатом йлікар Гален, що живий в ІІстолітті дон.е.,якийвперше давширозгорненукласифікаціютемпераментів, що включала 13типів. Сам Галенопирався на думкудавньогрецькоговченогоГіпократа (V ст. дон.е.),якийвважав, щоспіввідношеннярідини ворганізмі (>крові,жовчі,слизі)визначаєіндивідуальнусвоєрідністьлюдськогоорганізму. Наосновіцієїтеоріїпоступовоформувалосявчення прочотиритипи темпераменту:сангвінічного (>переважаннякрові – полатинськи «>сангвіс»),холеричного (>переважанняжовтоїжовчі – «>холе»),меланхолічного (>переважаннячорноїжовчі «>меланхоле»), флегматичного (>переважанняслизі чилімфи – «>флегми»).Цятермінологія сталазастосовуватись.Найбільшяскравіпредставникигуморальної крапки надорганічну основу темпераменту Кант, Гален.Арістотель, вціломуприймаючицютеорію,вважав, щотипологічніособливостілюдини вбільшіймірівизначаютьсяякостями йогокрові:різноюгустиною йтеплотою.Ця точказорупанувала внауці досерединиХVІІІстоліття.НімецькийфілософІ.Кантрозширивпсихологічні характеристики окремихтипів темпераменту.Він писавши, що усангвінікаосновнимпрагненнямєпоривання донасолоди,поєднане ізлегкоюзбудливістюпочуттів й із їхньогомалоютривалістю.Сангвінікзахоплюється усім, щойомуприємно.Нахили його непостійні й не так на нихрозраховувати.Довірливий йлегковірний,він любити будуватипроекти, але йшвидко про нихзабуває.

Умеланхолікадомінуючим,панівнимєнахил досмутку.Бездіяльність йогогнітить,йомупостійноздається, що нимнехтують.Йогобажаннямаютьвідтіноксмутку, астражданняздаютьсяйомунестерпними й понадусі борошна.

>Холеричний темпераментвиявляєнадзвичайну силу вдіяльності,енергію йнаполегливість, колизнаходиться подвпливомякої-небудьпристрасті.Йогопристрастішвидкозагострюються віднайменшоїперешкоди, а йогогордість,мстивість,честолюбство, сила йогопочуттів незнають між, коли його душаперебуває подвпливомпристрасті.Вінроздумує мало йдієшвидко, бо така його воля.

На думкуфілософа, флегматикомпочуття неоволодіваютьшвидко.Йому нетребаробити великихзусиль,щобзберегтисвійспокій. Дляньоголегше, ніж дляіншихутримуватися відшвидкогорішення,щобобдумати його наперед.Вінважкороздратовується,рідкоскаржиться, переносити своїстражданнятерпляче й непереймається мукамиіншого.

>Поділявгуморальнутеорію темпераменту йросійськийлікар, й педагогП.Ф.Лесгафт,якийпояснюваввідмінності втемпераментіособливостямикровообігу, що на свійчергузалежать віддіаметрукров’янихсудин,товщини йгнучкості їхньогостінок.

Неслідвважати, щоподібні подивися – простоданинаісторії. Так, досьогодні внауцііснуєгуморальнийнапрямок, щопояснюєіндивідуальнівідмінностіособливостямифункціонуванняендокринноїсистемиорганізму, котра, на свійчергу,впливає складукрові чибудовукровоносноїсистеми.Отриманіпереконливіданні, котрісвідчать про ті, щодеякіознаки,визначаючі тієї чиінший тип темпераменту (>реактивність,емоціональнаврівноваженість,чутливість), дійснозалежать відфункціонуваннягормональноїсистеми.Деякі психологи (>наприклад,японськийвченийТ.Фуракава)пропонувалинавітьдіагностувати тип темпераменту похімічному складукрові,відшукуючикореляційнізалежностіміжпсихічнимиособливостямилюдини йгрупою йогокрові.

ЗсерединиХVІІІстоліттяінтенсивнорозвиваються напрями, згідноякимосновнітипологічнівідмінностілюдинизалежать від йогосоматичнихознак (>будовитіла) –конституційнатеорія, й відособливостей йогонервовоїсистеми.

Активнорозвиваютьсятипології, щозв’язуютьпсихологічніособливостілюдини ізбудовою йоготіла. Уякості приклада можна привеститипологіюЕженаЛєдо. Усвоєму «>Трактаті пролюдськуфізіономію»вінвиказав думку, щобудоватілалюдинивідповідає в основномуп’ятигеометричнимфігурам:чотирикутнику, колу, овалу,трикутнику й конусу.

>Кожен типвключає у собіскритіздібності.інстинкти йпристрасті, котріприводяться вдію чизалишаютьсянереалізованими взалежності відрозвиткуособистості,їїжиттєвого шляху.Неузгодженістьміж темпераментом, щозадається типомтіла, йтимипсихологічнимиособливостями, щосформувалися улюдини впроцесі життя,служатьджереломвиникненнявнутрішніхконфліктів –протиріч впочуттях,бажаннях,вчинках;внаслідок цоговиникаютьпевнівідмінності характеру.

>Лєдо давшипсихологічні характеристикикожному типубудовитіла:

>Чотирикутний тип –показникенергійноїнатури йтвердості характеру. Люди такого типувідрізняютьсярішучими думками йдіями, вони особливорозвиненийпрактичнийзміст.Своїнаміри смердотідоводять докінцязавдякитерпінню,наполегливості йстаранності.Вониздібні доточних наук,філософії й математики,володіютьсолідноюерудицією, але йвідсутністьуяви йнездатність доідеальногоробить їхньогонепридатними длямистецтва. З нихвиходятьхорошівинахідники,механіки,будівельники,працівникисільськогогосподарства, вціломусфериматеріальноговиробництва.Переважаючіриси характеру:любов довласності,розрахунок,честолюбство,сімейність.

>Трикутний типвказує наенергію,однак воназвичайнопроявляєтьсяпоштовхами йспалахами, безпослідовноїнаполегливості.Представники цого типузвичайноспішатьприводити довиконання своїплани, недаючиїмдосягнутиповноїзрілості.Вониобережні,хитрі,можутьзбрехати,винахідливі йдотепні.Одночасно смердотісхильні домеланхолії:поривиенергії йентузіазмузмінюютьсяшвидкимупадом сил.Їхрозумовіздібностідужерізноманітні, анерідко йсуперечні.Вониможуть бути ймрійниками, ймислителями,ідеалістами йреалістами. Ос-кільки понатурі смердотінепокірні, то із працеюпереносятьдисципліну.

>Круглий типвідрізняється великоюініціативою йенергією. Основаіндивідуальності таких людей –постійнодіяти й щосьвиробляти.Вонитолкові йрозумні, але йроздуми частойдутьуслід задіями.Їхзвичайніякості –непередбачливість йнерозсудливість – частопричиняютьїм багатотурбот йвикликаютьзначнітруднощі. Упрофесійнійдіяльностісхильні доторгівлі, так яктовариські йекспансивні.Прихильники комфорту,гурмани,оскільки у якихдужерозвиненачутливість.Володіютьдостатньоюдолеючестолюбства йпихатості.

>Овальний типхарактеризується великоюрухомістю йрозвиненоювразливістю. Людиданого типуживуть впостійнійнестійкості,безустаннузмінюючи ідеї,бажання,смаки.Володіютьживимрозумом,талановиті, але йліниві дляфізичнихдій.Маютьзвичкупочинатитисячісправ незакінчуючижодного.Недостатньохоробрі,піддаються страху.Серед нихзустрічається багатопоетів йхудожників, атакожзасновників йперетворювачіврізнихвчень йрелігій.Їх складрозумутакий, що смердотішвидшевідгадують, ніжпізнаютьщо-небудь.Мають добророзвиненуінтуїцію.

>Конусоподібний типмаєнайбільшрозвинену рису –практичнийзміст.Йогопредставники –невиправніреалісти, котріоднакововолодіютьдеякоювитонченістюрозуму й великим тактом. Понатурі смердотіконсервативні,прихильники авторитету, людирозрахунку,надаютьперевагуексплуатаціїінших, ніжробити щось самим.Честолюбці, томулюблятьпоказуватися напубліці,головувати нарізних зборах.Володіютьвеселоювдачею,люблятьспілкуватися, але йбоязливі.Схильні до порядку й правильному,впорядкованому способу життя. З їхнього числавиходятьхорошіадміністратори.

Напершийпогляд, такакласифікаціявиглядаєдещонадуманою. Однакпевнітезиданоїконцепціїзнайшлисьогоднівідображення в такзванихпсихогеометричних тестах, котрібазуються навиборіфігур (>наприклад, длявиборупропонується квадрат,прямокутник, коло, зигзаг), Характервиборудозволяєсудити прохарактерологічніособливостілюдини,їїпсихічний стан на даний моментдослідження.

У20-ті рокта ХХстоліттяфранцузькийлікарК.Сіговиділивчотириосновнихтипибудовитіла:дихальний,травний,мускульний ймозковий.Більшінтенсивнийрозвитокоднієї ізцих систем,вважаввін, приводити до збільшеннядолівідповіднихреакцій вхарактеріреагуванняіндивіда назмінуоточуючогосередовища, томукожному типубудовитілавідповідаютьпевнітипологічніособливостіреагування йповедінки (>тобто темпераменту).

>Ідеїконституційних основ темпераментурозвинув далінімецькийпсихіатр Є.Кречмер.Вінзапропонував струну, щознаходить й теперприхильників,теоріюзалежностіпсихічного складуіндивіду від йоготілобудови,загальноїтілесноїконституції, котра, на свійчергу,залежить відхімічного складукрові йгормонів, щовиділяються органамивнутрішньоїсекреції. При цьому люди ізпевним типомбудовитіла не лишемаютьпевний темперамент, але й йпроявляютьстійкусхильність доспецифічних для шкірного типупсихічнихзахворювань.

Є.Кречмервиділивчотириконституційнихтипи:

1.Лептосоматик (відгрецькогоleptos –слабкий,soma –тіло).Зовнішніознаки цого типу:делікатнабудоватіла,високийзріст,довгіверхні йнижнікінцівки,худорлявість,продовгувате особі,довгийніс.Астенічніжінкизвичайнохудорляві йнизькорослі,схильні допередчасногостаріння.

>Цей тип назвалищеастенічним (>astenos -слабкий).

2.Пікнік (>pyknos –товстий,повний).Зовнішніознаки: великакількістьжировоїтканини,надмірнаповнота,малий чисереднійзріст, великийживіт, кругла голова, короткашия,широке особі.

3.Атлетик (>athlonборотьба).Зовнішніознаки: добророзвинена мускулатура,міцнабудоватіла,високий чисереднійзріст,широкіплечі,вузькістегна,випуклілицьовікістки.

4.Диспластик (>dys – зле,platos –сформовані).Зовнішніознаки:будоватілабезформна, неправильна,спостерігаютьсярізнідеформаціїтіла (>наприклад,надміру маленький чивисокийзріст).

У реальномужитті «>абсолютні»типизустрічаютьсярідко, томуіснують «>змішані»типи (>пікнічно-атлетичні,пікнічно-астенічні,астеніко-атлетичні).

>Виявилось, що взалежності від типубудовитіла людистійкопроявляютьсясхожіпсихологічніособливості.

>Пікніки порівняно легкопереключаються ізоднієї справ наіншу,вступають в контакт ізіншими людьми. Але вони хорошакороткочаснапам’ять, тому более результативно смердотівирішуютьпоточні,оперативні заподіяння. Алівнаслідок того, що смердотішвидко йенергійновключаються в роботу, вонишвидшепочинаєпадатиінтерес до роботи,розвиваєтьсявтома.

Уастеніків болеерозвиненадовгочаснапам'ять,їмпідходить робота, щовимагаєдовгихроздумів,класифікаціїфактів,систематизаціїрозрізненихфактів. Уроботі смердотіпотребуютьдовгогорозкачування, але йпотімрідкороблятьпаузи.Астенікамважчевстановлюватиконтакти ізіншими людьми.

>Атлетики –цепроміжний типтілобудови йреактивності. Тому в їхнідіяльностіважковиявитипевний стиль.Частіше,ці особинизаймаються спортом,досягаючивисокихрезультатів.

Узалежності відбудовитіла,навіть уздорових людей,проявляютьсяпсихічніякості, котрі в болеевираженійформіхарактерні дляпевнихпсихічнихзахворювань. Увідповідності до цоговиділені тритипи темпераменту:

1.Шизотимічний –об’єднуєосіб ізлептосоматичною йастенічноюконституцієютіла. Цезвичайнозамкнені,нелюдяні,вперті люди ізригідними установками йпоглядами,схильні дозначнихперепадівемоцій – відроздратування йсухості доабстракцій. Прирозладахпсихікивиявляютьсхильність дошизофренії.

2.Циклотимічний – ізпікнічноюбудовоютіла.Циклотиміки легкоконтактують ізіншими людьми,маютьоптимістичні подивися, жваво,емоційнореагують на усіподії в широкомудіапазоні – відрадості досмутку. Припорушенняхпсихікипроявляютьсхильність доманіакально-депресивному психозу.

3.Іксотомічний – ізатлетичноюбудовоютіла.Іксотимікизвичайноспокійні, недужеранимі, їхніміміка й жерстінедостатньовиразні,гнучкістьмисленняневисока,важкопристосовуватися до новихситуацій. Припсихічнихрозладахсхильні доепілепсії.

>ЯкщоконцепціяЕ.Кречмеравиникла йотрималавизнання вЄвропі, тоАмериціаналогічні ідеї в40-ві рокта ХХстоліттярозвивавВ.Шелдон. На його думку,будоватіла й темпераментнероздільні.Психічніякостілюдинивизначаютьсяперевагоюфункційпевнихорганівтіла,причомуцівідмінностіпочинаютьзакладатисяще вперіодрозвиткулюдськогоембріону.Виділенінаступніконституційнітипи:

1.Вісцеротонія (від латів.viscera –>нутрощі).

2.Соматотонія (відгрецькогоsoma –тіло).

3.Церебротонія (від латів.сerebrum -мозок).

>Відповідно людей ізпереважанням того чиіншого типу названовісцеротоніками,соматотоніками йцеребротоніками.Виділяютьтакожзмішаний тип, щовключаєосіб , у які вбудовітілапрояв тихий чиіншихознакмаєприблизнооднаковувираженість.

Насьогодні ряддослідниківпродовжуютьнауковіпошуки вобластівивченнявзаємозалежності типудіяльностіповедінкилюдини від типубудовитіла.Дослідження,розпочатіБ.Г.Ананьєвим йпродовжені М.М.Обзоровим, дозволилирозширити подивися Є. Кречмера й У. Шелдона. Доведено, щопрацездатність,мобільність йригідністьповедінки дійсно багатозалежать відбудовитіла.

Однак, насьогоднінайбільшзначимим фактом, щовизначаєіндивідуально-психологічніособливостілюдини,признаєтьсявластивийїй типвищоїнервовоїдіяльності.

>Положення протипивищоїнервовоїдіяльності як основу темпераменту було бсформульованеІ.П.Павловим в 20-30 рокта.Психіка –євластивістюнервовоїсистеми, тому ііндивідуальнівластивостіпсихіки, до тогочислівластивості темпераменту,зумовленііндивідуальнимивластивостяминервовоїсистеми. І. Павловвиділив двапроцесинервовоїсистеми: процесзбудження й процесгальмування.

>Буловиділено триосновнівластивостінервовоїсистеми: силанервовоїсистеми,врівноваженістьпроцесівзбудження йгальмування, атакожрухливістьцихпроцесів.

Силанервовоїсистеми –цепрацездатністьнервовихклітин,здатністьнервовоїсистемивитримувативеликенавантаження беззниженняпрацездатності чи настрою.Наприклад, вумовахлабораторії силунервовоїсистемивизначають зашвидкістювиробленнянервовихзв’язків при діїдужесильнихподразників,наприклад,нестерпногучна сирена чи звукугучноїтріскачки.Нервовіпроцесизбудження йгальмуванняможуть бутиприблизнооднаковоїсили чиякийсь з нихпереважатиме,домінуватиме.

>Рухливістьнервовихпроцесів –цездібністьшвидкозмінювати характерреагування ввідповідності дозмін умів взовнішньомусередовищі.Іноді відситуаційповноїмобілізаціїслідпереходити додовгогоочікування, йнавпаки,довгевимушенеочікування винне бутизаміненемиттєвоюбурхливоюреакцією нанесподівановиниклийподразник. Томупроцесизбудження йгальмуванняповиннізмінювати один одного іздостатньоюшвидкістю, Яказвичайносуттєвовідрізняється у окремихіндивідів.Одні людишвидкозмінюютьстратегії й тактикивзаємодії ізвпливамисередовища, дляіншихнеобхідністьнавітьнезначноговідхилення відзвичного алгоритмудійвиявляєтьсяважкою.

Таким чином,рухливістьнервовихпроцесів (>швидкістьзбудження йгальмування)зовнішньопроявляється якздібністьзмінюватиповедінку ввідповідності дозміни умівоточуючогосередовища чи завданнями, що ставити собі заіндивід,швидкопереходити від одного видудіяльності до іншого, відпасивного стану до активного йнавпаки.Якістю,протилежноюрухливості,єінертністьнервовихпроцесів.

>Врівноваженістьнервовихпроцесівзалежить відспіввідношеннясилизбудження йсилигальмування, від їхнього балансу.Якщопереважаютьгальмівніреакції, толюдину можнавіднести догальмівного типу,якщо смердотірівні – доврівноваженого, колипереважаєзбудження – дозбудливого.

>Кожен ізпоказників на свійчергуділиться нанаступніпідгрупи:

азалежності відсилинервовихпроцесів насильних йслабких;

б) поступеніврівноваженості – наврівноважених йневрівноважених;

в) ввідповідності ізрухливістю – нарухливих йінертних.

>Виходячи зрізногосполученняцихтрьохпоказників,І.П.Павловстворивзручнукласифікаціюіндивідів по типахвищоїнервовоїдіяльності.Теоретичноможливимєнабагатобільшакількістьсполучень,однаксеред них постепенівираженості,чіткостівідмінностей йчастотізустрічей явнодомінуютьчотиритипи:

1.Сильнийврівноваженийрухомий.

2.Сильнийврівноваженийінертний.

3.Сильнийневрівноважений.

4.Слабкий.

Уданійкласифікаціїпереважаютьсильнітипи. Цепояснюється тім, що нафонізагальноїслабкостінервовоїсистеми усірештавідмінності (поврівноваженості йрухливості)якбистираються, йдомінуютьзагальніповедінкові прояви:метушливість,неспокійність,нездатністьдолатизапороговіподразники,швидкависнажливість.Індивіди, щовідносяться до сильного типу,суттєвовідрізняються один від одного позагальнійсхеміповедінки,стійкості довпливівсередовища,збудливості,рухливості.

З точкизоруІ.П.Павлова, темпераментєоднією ізголовних характеристикіндивідуальнихособливостейлюдини, Яка так чиінакшевиявляється у всіхїїповедінкових актах йдіяльності. Типнервовоїсистемилюдини (чи генотип) вонтогенезімайже незмінюється, нанього слабковпливаютьзовнішніподразники йвиховання.

>І.П.Павловим булизапропоновані йпсихологічні характеристики окремихтипів.Згідно них,сангвінік –цепалкий,врівноважений,продуктивний тип, але йлише тоді, коли внього багатоцікавихсправ, котрі йогозбуджують.Флегматик –звичайноврівноважений,наполегливий,продуктивнийпрацівник. холерик –яскравобойовий тип,забіяка, легко йшвидкозбуджується.Меланхолік –гальмівний типнервовоїсистеми. Дляньогокожнеявище вжиттієгальмівним агентом,віннедовірливий,тривожний,завжди й увсьомупідозрюєпогане йнебезпечне.

>Дослідження В.М. Теплова й В.Д.Небиліцина показали, щоіснуєщецілий рядвластивостейнервовоїсистеми,наприклад:лабільність, щохарактеризуєлегкістьвиникненнязбуджень йгальмування под годинувиробленняумовнихрефлексів.Крім того, було бвстановлено, що структураосновнихвластивостейнервовоїсистеминабагатоскладніша, а числокомбінаційнабагато більше, ніжпередбачалося І.Павловим.

>Крім цього удослідженняхостанніхдесятиліть показано, щоприродними основами темпераментує нелишевластивостінервовоїсистеми, а ііншіпоказники. Так, 1985 рокуБ.Й.Цукановим було бзробленонауковевідкриттязакономірногозв’язкуміжсуб’єктивноюпомилкою увідтвореннічасовихінтервалів («>t-типом») й типом темпераменту, бувобґрунтованавласнаодиниця години уструктуріпсихікилюдини якпоказникїї темпераменту. Уподальшихдослідженняхученимстворенаповноціннатеорія темпераменту якбазовоїпідструктуриособистості.Цікава йогогіпотеза промеханізмвиникненнятипів темпераментуВінпов’язуєцеймеханізм «зциклічнимигеофізичнимиумовамиіснуванняживихістот,починаючи ізпершоїклітини, щовиникла напланеті Земля.Аджегеофізикамвідомий факт, щодобовий циклобертання землі незавждидорівнював 24години,оскількицеобертанняпоступовоуповільнюєтьсяприблизно хвилини у 100 років. Томуголовною,глобальною причиноюдиференціаціїсуспільного спектру «>t-типів» та йогорозподілу натипологічнігрупивченийвизнаєприродний процесуповільненняобертання землінавколовласноївісі. Цеуповільненняпризводило дозміни, збільшенняциркадианного,тобтодобового циклу (>день-ніч)існуванняживих систем урізнігеологічніепохи.Приміром,живіістоти (>еукаріоти) початкунижньогоРифея,тобто 1,73 млрд років тому ,існували удобовомуперіоді 16,8 часів.Щобузгодитисвійциркадианнийперіод зперіодомобертання землі, веукаріотів винен бути «>крок» длявимірюваннявласної доби, щодорівнює 0,7 сек. Через 576*106 років (1,15*109 років тому,Верхнійпротерозой) умеханізмі глобальногобіологічногогодинниказ’являютьсяеукаріоти, якізмушенівимірюватиперіодуповільненогообертання землі (19,2години) із «>кроком», щодорівнює 0,8 сек.Ще через 576*106 (вушкоКембрія)періодобертання землістановить 21,6години йз’являютьсяеукаріоти, котрівимірюють своюдобувласноюодиницею години, щодорівнює 0,9 сік.Якщоврахуватищорічнеуповільнення вобертанні землі накожну 0,01 сік, то легкоотримати завісься спектреукаріотів удіапазоні0,7сек<t<1,1сек. яквідомо, людинавідноситься доеукаріотівнайвищоїорганізації.

>Зрозуміло, що «>t-тип» у такомуразієще іпоказникомгеофізико-біопсихічноїінтеграціїприроди йлюдини,механізмомекологічноїєдностілюдини ізпланетою Земля, наякій вонаперебуває. Зпозиційцієїглобально-генетичноїгіпотезипоходження темпераменту,найстародавнішимсередчотирьохтипів темпераментуєхолероїдний тип,найсучаснішим –меланхолоїдний тип, афлегматоїдів можнавіднести дотипологічного авангардувсьоголюдства,якийадаптуєостаннє доподальшогоуповільнення ритмуобертання землі» (19).

>Одночасно активнопродовжуютьсядослідження, щовиявляютьспіввідношеннявроджених йнабутихвластивостей. Насьогодніокремідослідникивважають, що йспадковеважливе на 100%, йнабутеважливе на 100%.Звичайно, такавідповідь мало когозадовольнить, бо,виходячи ізпоглядіввітчизнянихдослідників –С.Л.Рубінштейна таБ.М. Теплова,требарозглядатиспіввідношенняміжспадковим,вродженим танабутим ворганізаціїпсихікиіндивіда таособистості.Згідно ізпоглядамиС.Л.Рубінштейна,набуте упсихіціособистостівиникаєзавдякизаломленнюзовнішнього черезвнутрішнє.Внутрішнє,відповідно допоглядівБ.М. Теплова,зумовленевродженимивластивостямипсихіки, а чи неспадковими (>генетичними)механізмами.Завдякизусиллямцихученихще раз було бпідтвердженеположення про ті, що «всеспадковеєвродженим, але й в повному обсязівроджене –спадковим» (19).Отриманіпереконливідокази того, щоіндивідможенабувативластивості,властиві тому чиіншому типу темпераменту, врезультаті умів життя.

Отже,ознаки темпераментуповинні бути нелишепсихофізіологічні, але й іпсихологічні таповедінкові. При цьомуціознакиповинні бутифункціональними.Риси темпераментувиконуютьтакуфункцію впсихологічнійдіяльності, якоївиконуютьрисизагального типунервовоїсистеми уфізіологічнійдіяльностімозку.Загальний типнервовоїсистемивиконуєрегулятивну рольВНД.Відньогозалежитьдинамікаумовнорефлекторнихпроцесів. Темпераментреалізуєрегулятивну роль упсихічнійдіяльності,цілеспрямованійповедінці тапрактичнійдіяльності,спілкуванні.

>Зіставляючиокремівластивостінервовоїсистеми ізповедінкоюлюдини, психологВ.С.Мерлінвиділив рядпсихологічнихвластивостей темпераменту, щозіставляються ззагальними типаминервовоїдіяльності.

>Властивості темпераменту –ценайбільшстійкііндивідуальнівластивості, котрівиникають вранньомудитинстві,зберігаються все життя, івиявляються вповедінці,спілкуванні,діяльності,проявіемоцій йпочуттів. Темпераменттіснопов'язаний ізіншимивластивостямиособистості.Він абиєприродноюканвою, на якої життя наноситивізерунки характеру,визначаючиперш надинаміку, а чи незмістпсихічного життялюдини.

темперамент характермовленняіндивідуальний

>Розділ ІІ .Вивченняособливостей темпераменту й характеру тапроявів їхні умовленні

2.1Особливості темпераменту та прояви їхнього умовленні

Одним ізінформативнихпоказниківсили числабкостінервовоїсистемидітейє їхнього мова.Представниксильноїнервовоїсистеми,оцінюючи своїпереживання,частішекористуєтьсякрайніми,полярнимивиразами від «>дуже зле» й «>жахливо» до «>дуже добро», «>чудово», «>краще всіх».Слабкийвибираєсередніоцінки типу «>по-різному», «таксобі»,уникаючикрайнощі. Щоправда,чиммолодшедитина, тімчастіше вонавикористовуєполярнівирази.

>Щоб неспутативікові ітипологічнімовленєвіособливості,кращепорівнюватимовуровесників,причомубажанооднієїстаті, то вхлопчиків й удівчатокє свояспецифіка. Удругійполовині дня усіпрацівники, щомаютьдітей-школярів,телефонують додому йзадаютьчерговезапитання: «Ну, як справ?». Одиншестикласникщоденнобадьорорапортує: «Нормально!» Іншийспокійновідповідає: «>Нічого».Третійсьогоднікричитьрадісно йдзвінко: «О'кей! Клас!», а назавтрасумовито й тихопромовляє: «>Гірше небуває».Віннавітьвмудряється намаминепривітання: «>Добрий день»,відповісти: «>Нічого немає й неможе бути доброго».Чим понаддіапазон, перепадміж плюсом ймінусом, означати, тімвиносливішанервова система, котрадозволяєподібніколивання.Слабкий тип як бі наперед собістрахує,оберігає й томувідповідаєрівніше,радіє негаразд безоглядно й ввідчайвпадає негараздстрімко.

>Необхідновідмітити, що придіагностицівластивостей темпераментуслід невипускати із видутакуобставину.Властивостінервовоїсистеми, особливо вдитячомувіці,знаходяться взалежності відвпливівсередовища,оточеннядитини,атмосферисім’ї. Провплив умів життя, івиховання назовнішніознаки темпераментучитаємо уМ.Г.Чернишевського: «титану люди,яким їхньогостаршірідні йзнайомівселюютьпривичкутримати собі ізгідністю,майже усі ізранніх роківпривикають доплавностірухів ймови;навпаки, в тихий кулях, девважаютьсяпотрібнимирізкістьрухів ймовлення,майже усі ізмолодостіпривикають досильної йшвидкоїжестикуляції, допроникливого йшвидкого тонумови».

>Сангвінік – любитипіджартовувати, беззлобнопосміятися надіншими,хоча незавждисхильнийприйняти критику йнасмішки на свій адресою.Доситьшвидкозабуваєобрази.Неприємнихситуацій (>суперечок,вияснюваннявідносин)вінзвичайнонамагаєтьсяуникнути. Людисангвінічного типу легковстановлюютьконтакти,доброзичливі,привітливі. Цеприємніспівбесідники, ізякими легко йцікаво. Однак,сангвінікзвичайновідкладає все, щойому неподобається чипотребуєдодатковихзусиль, «напотім».Викладач-сангвінік любитиспілкуватисязі студентами заучбових проблемах,розпитує їхнього про життя,відчуваєзадоволення,отримуючипідтвердженнясвоєїпопулярності устудентів. Уситуаціїформальнихвідносинвінпробуєспочаткуоживити обстановку, тому частопредставникаміншихтипівздаєтьсялегковажним.Отримавшизауваження чивпевнившись, що йогозусиллямарні,вінв’яне,втрачає своюдотепність,живість.Лекції ненавидьтечитати по конспекту,полюбляєімпровізувати.Деколи назаняттях його «заносити», йвінвідходить у далекому бік відпрограми, йвласнихнамірів,пускаючись вроздуми назагальні тими.

>Якщо ж процес роботипримушуєсангвінікаробити щось, що незовсімйомуприємне, товіншвидшезмінитьмісце роботи, ніжобмежить своїпотреби вдружньомуспілкуванні,різноманітності.

>Флегматик – студентзвичайноспокійний,непоспішаючий.Вінчастіше наврівноважений,рівний успілкуванні, ненавидьте впустубазікати. Однак, люба зміну обстановки (особливонеобхідністьвступати в контакт ізновими,незнайомими людьми,проявляти при цьомуініціативу) приносити флегматикудодатковий дискомфорт.

>Повільність йзовнішнябайдужість флегматиканерідкопровокуютьоточуючихробити йогооб’єктом длясамоствердження. Наньомувідточуютьсяжарти,гострірепліки, йогоможутьдразнити,попрікати вліні,пасивності,рівнодушності.Дійсно,довгий годинуздається, щовінвзагалі нездатен ані на щореагувати. Однак, одного днятерпіння флегматикависнажується, йвінзовсімвтрачає із себе контроль.Зупинитиоскаженілого флегматика частонеможливо –вінвтрачаєвсякуздібністьтверезоконтролюватиситуацію.

Несправедливоображений флегматикстаєзлопам’ятним,він несхильний таким легким шляхом, яксангвінік,змінюватипартнерів поспілкуванню чизабуватинепорозуміння.Спілкуючись із флегматиком,слід бутиобережним,щоб незаторкнути йогожиттєві ціності. Призовнішнійнезворушностівін якщодовгопам’ятати пророзбіжності,неспівпаданняпоглядів,нетактовності на свій адресою. Аліце – тоді, коливідповіднівчинкиоточуючихперевищилипевну між йоготерпіння.

>Працюючи разом ізсангвініками йхолериками (болеединамічними типами), флегматикможезводити їхні ізрозумусвоєюповільністю йнезворушливістю.Одночасно,ценайбільшвдалий партнер длямеланхоліка,якийчерпає вньомувідчуттясили йвпевненості.

холерик – людина, щовідрізняєтьсявисокоюпоривистістю,збудженістю. У всіх йогодіяхпроявляєтьсяпрямолінійність,спалахуваність,агресивність. У час впадунастрій у холерикарізкопадає,вінстаєнервовим,роздратованим, нетерпить жаднихзауважень йзаперечень.Необхіднозауважити, що вспілкуванні,навіть ухвилинипідйому, холериксхильнийдопускатирізкість,спалахуваність,роздратованість,грубість.Він легковпадає до лав афекту – особливоякщооточуючі його нерозуміють чи непогоджуються із ним.Холерик-студентможебратися за усідоручення,захоплюватися ними,однак нетерпить критикинавіть ввиглядідружніхзауважень. Уподібнихситуаціяхвінображається, йможекинути все, щорозпочав,заявивши: «Ну,якщо вам неподобається,робіть сам».Буває, щовінможеспалахнути понезначному приводу,наговоритизухвалостей.

>Каючисьпотім всвоїйповедінці,він ізгордості йсамолюбства незробить Першогокроку до примирення. Уаналогічнійситуаціїзнову якщо вести собі так самевиклично, так якнічого із собоюпоробити неможе. холерикзовсім несхильний додипломатії,вінспочаткувисловлюється, апотімпочинаєдумати.. Це приводити дочастихсварок із однокурсниками.

>Холерик-викладачзвичайнонетерпимий допомилокстудентів,щиро нездатензрозуміти,чомуїм в повному обсязі ясно в йогопредметі, неусвідомлює, щосвоєюманероюспілкування частоблокує їхньогоактивність, щодеякістуденти йогопочинають простобоятися (>побоюються статіоб’єктомрізких,нетактовнихзауважень,неконструктивної критики).

>Особимеланхолійного типу вспілкуванні із холерикомпостійноотримуютьтравми, тоді як самвін при цьомунавіть непідозрює, що щосьсталося, непомічає анісвоєїнетактовності, аніреакціїспівбесідника.Кращейдевзаємодія ізсангвініками, котрі зсвоїхособливостейдоситьповерхововідносяться доти, щовідбувається,схильніпрощати йзабуватиобрази. Привзаємодії із флегматиком холерикможедійти добілогокаління,вважаючи, щоцейдіє такповільно ізєдиноюметою –насолитийому. Під час перебуваннячергу йогобезцеремонністьможе статі фактом,визначаючимнакопичення у флегматикаобрази ізнаступнимемоційнимзривом.

>Меланхолік –найбільшделікатне й легкораниместворіння.Вонисором’язливі йбоязкі,необхідністьвступати в контакт ізнезнайомими людьми, особами болеевисокогосоціального йпрофесійного статусу їмвкрайболюча. Любізауваженнясприймається нимивкрайзагострено, смердотісхильніподовгу «>застрягати» на йогоосмисленні, нарозглядіможливихаспектіввідповідноїситуації.Меланхолік-викладач принайменшійневдачісхильнийперебільшуватирозмір йзначимість того, щосталося,обвинувачувати собі унедостатнійкомпетентності,робитивисновки пронеправильнийвибірпрофесії.

Засприятливихобставин (>тихій,спокійнійобстановці,дружньомуоточенні,цікавійроботі)меланхолікрозкриває своїнайбільшцінніякості:вразливість,високуемоційнучутливість,загостренесприйняття,м’якість,тактовність,делікатність.Саметонкістьсприйняттядозволяєїмкраще, ніжіншісхоплюватинайтоншівідтінкиоточуючого світу, ставлення йпочуттяінших людей. Однаквидидіяльності,пов’язанізіспілкуванням із широким коломосіб,даютьсяїмважко. «>Виконуючипедагогічну роботу, смердотінадзвичайнопереживають ізбудь-якого приводу,отримуютьпсихосоматичнізахворювання. Томуколеги ізіншоютипологієюповинніделікатновідноситися перед тим, неексплуатувати їхніготовністьзавжди надатидопомогу, а своючергу,підстраховувати їхнього відстресовихситуацій».

Уситуаціяхспілкування,поряд іздистанцією, голослюдиниєдужехарактерноюрисою, Якадозволяєскласти болеезагальневраження пронеї. Умасовихдослідженнях було ботримано від 60 до 90%правильнихсудженьвідносновеличинитіла,повноти,рухливості,внутрішнього стану йвіку, щобазувалисялише наголосі йманері говорити.А..Штангль приводитинаступні характеристикилюдського голосу:

«>Швидкістьмови:жвава, манера говорити,швидкий темпераментмовисвідчить прожвавість,імпульсивністьспіврозмовника, йоговпевненість усобі;спокійнаповільна манеравказує нанезворушність,розсудливість,ґрунтовність ;помітніколиванняшвидкостімовленнявиявляють нестачуврівноваженості,впевненості,легкузбудливістьлюдини;

>Голосність: великаголосність голосу, як правило,властиваістиннійжиттєвійсилі чичванливості йсамовдоволенню; малаголосністьвказує настриманість,скромність, такт чинедостатністьжиттєвоїсили,слабкістьлюдини;сильнізміни вголосностісвідчать проемоціональність йхвилюванняспівбесідників.

>Артикуляція: зрозуміла йчіткавимовасліввказує навнутрішнюдисципліну, потребу вясності в на нестачуживості.; незрозуміларозпливчатавимовавластивапоступливості,невпевненості,м’якості,в’ялостіволі.

>Висота голосу: фальцетвластивийлюдині, вякоїмислення й мова понадвиходять ізінтелекту;грудний голос –мислення й мова ізучастюемоційного,природні, а чи несвідомостворені;високийпронизливий голос –ознака страху йхвилювання, анизький тон голосу –цеспокій,розслабленість йгідність.

Режим чиплинністьмови:ритмічнеговоріння (>рівнаплинністьслів із легкимиперіодичнимиколиваннями) –багатствопочуттів,врівноваженість,швидше хорошийосновнийнастрій; сувороциклічне,правильнеговоріння – сильнасвідомість, щопереживається;напруженістьволі,дисципліна,педантичність,холодністьпочуттів,округло-текуча манера говорити (>типова дляпікніків) –глибоке,сповненеемоційності життя;кострубато-відривиста манера говорити (>типова дляшизотиміків) –тверезецілеспрямованемислення».

Якби умовленнірізнихтипів темпераменту:

холерик >Сангвінік >Флегматик >Меланхолік

«Моваголосна,нерівномірна

>Швидка,пристрасна, ізнерівномірнимиінтонаціями

>Виразнаміміка»

«Моваголосна, жива,плавна

>Швидка,чітка,супроводжується жестами,виразноюмімікою»

«Мова монотонна,повільна

>Спокійна,рівномірна, іззупинками, безрізковираженихемоцій,жестикуляції йміміки;

>Мовчазність, небалакає даремно»

«Мова тиха, іззатиханням

>Слабка,інодіпонижується дошепотіння

>Стриманість йприглушеність моторики ймови» (21)

«Характернамінливість: то ми незупинити, то слова з нихвитягнеш» «>Люблятьжартувати,дотепні» «>Мовленняспокійне, беземоцій» «Голос тихий,мовленняуповільнене» (15,с.30) «Мовавиразна, ізправильнимиінтонаціями йнаголосами,супроводжуєтьсяемоційнимпідйомом» (22, з. 89).

>Діагностика типу темпераменту

Темпераментвиявляється вбудь-якихреакціях,незалежно відїхньогозмісту. При цьомувластивості темпераментуможутьвиявлятися врухах,емоційнихреакціях,мовленні,розумовихдіях,причому ізрізною силою. Для правильногооцінюванняособливостей темпераментупотрібно,по-перше,оцінювати їхнього урізних видахреакційдітей;по-друге, знаті, в якісамереакціях особливояскравовиявляється темперамент.

як правило, темпераментвиявляється у засобах, а чи не вефективностідій. Томутребааналізувати шляхдитини, щопривівїї до результату.

>Властивості темпераментуможуть бутизамаскованінавичками, щосформувалися впроцесііндивідуальногорозвитку,звичками,рисамиособистості. Тому їхніоцінкаможезалежати від умівситуаціївиконаннядіяльності.

Схемаспостереженнявластивостей темпераменту, щовиявляються уповедінці ймовленнідитини (2, з. 49-51)

1. Уситуації, колипотрібношвидкодіяти:

а) легковключається в роботу;

б)діє ізпристрастю;

в)дієспокійно, беззайвихслів;

р)дієнепевно,боязко.

2. якреагуєдитина назауваженнявихователя (вчителя).

а) говорити, що понад такробити не якщо, але й за годинузновуробить тісаме;

б)обурюється, щоїйзауважують;

в)вислуховує йреагуєспокійно;

р)мовчить, але йображена.

3.Під годинуобговорення ізтоваришамипитань, щоїїдужехвилюють, говорити:

а)швидко,запально, але йприслухається довисловленьінших;

б)швидко, зпристрастю, але йінших неслухає;

в)повільно,спокійно, але йвпевнено;

р) із великимхвилюванням йсумнівом.

4. Уситуаціях, колипотрібноздавати роботу, а чи незакінчена, чизроблена, якз’ясовується, ізпомилкою:

а) легкореагує наситуацію, щостворилася;

б)квапитьсязакінчити роботу.Обурюється із приводупомилки;

в)вирішуєспокійно,покивчитель непідійде донеї йвізьме роботу, з приводупомилок говорити мало;

р)здає роботу безрозмов, але йвиражаєневпевненість,сумнів управильностірішення.

5. Прирішенніважкоїзадачі (чи заподіяння),якщо вонвідразу невиходить:

а)кидає,потімзновупродовжуєвирішувати;

б)вирішуєзавзято йнаполегливо, але й годину від годинирізковиражаєсвоєобурення;

в)спокійно;

р)виявляєрозгубленість,невпевненість.

6. Уситуації, колиученьпоспішаєдодому,вчитель чиактивіст класупропонуєйомузалишитися вшколі послеуроків конкретної заподіяння:

а)швидкопогоджується;

б)обурюється;

в)залишається, неговорячи ані слова;

р)виявляєрозгубленість.

Дляшколярівце запитання можнавилучити.

7. Унезнайомійобстановці:

а)виявляє максимумактивності, легко йшвидкоотримуєпотрібнуінформацію дляорієнтування,швидкоприймаєрішення;

б)виявляєактивність у одномупевному напрямі, черезце неодержує необходимихданих, але йрішенняприймаєшвидко;

в)спокійнопридивляється доти, щовідбуваєтьсянавколо, ізрішенням непоспішає;

р)обережнознайомиться ізобстановкою,рішенняприймаєнепевно.

>Примітка: Літери передваріантамиповедінкиозначають: а –сангвінік, б – холерик, в – флегматик, р –меланхолік.

>Прикладоформленнярезультатівспостереження

>Ситуація Темперамент А Б У Р 1. + 2. + 3. + 4. + 5. + 6. + 7. + разом 1 4 1 1 холерик

>Опираючись надослідженняБ.Й.Цуканова (19,с.43-44), можнавизначити тип темпераменту,ставлячизапитання: «Вамвистачає години ужитті?», в окремихвипадках можнадоповнити такимизапитаннями: «Вівідчуваєтехід години?Вінйдешвидко чиповільно?»

По результатахопитуванняпсихологічнавідносністьперебігу годиниможе бути описана так:

угрупімежово «>поспішних»суб’єктів (>холероїдна група) годину «>летить»;

угрупі «>поспішних» (>сангвіноїдна група) – «>біжить»;

угрупідещо «>поспішних» (>поблизу «>врівноваженого» типу) – «>рухається»;

угрупі «>непоспішних»осіб (>меланхолоїдна група) годину «>стоїть, нерухається ізмісця»,

вгрупі «>повільних»суб’єктів (>флегматоїдна група)він «>рухаєтьсяповільнимикроками».

>Визначення темпераменту поруці ймовленню (15, з. 30,31)

-гарячі йсухі руки належатисангвінікові, чи ждитинаперебуває упіднятому, добродушномунастрої.Такідітилегкі напідйом,діяльні,товариські, урозмові активножестикулюють;

-гарячі івологі руки належатихолерикові.Можливо,дитинаперебуває узбудженому,трохидратівливомустані.Такідітибурхливореагують попри всі, щовідбуваєтьсянавколо них,неврівноважені,можутьрізкорозсміятися чираптоворозстроїтися.Маютькатегоричнісудження;

-холодні руки належатифлегматикові. як правило, привідповідізважуютькожне слово,говорятьповільно, як бізнехотя.Їх складновивести з собі, смердотіповодятьсянезворушно йврівноважено;

-холодні івологі руки належатимеланхолікові. Такихдітей легкоранити,причому смердотідовгопереживають йпрокручують упам’ятіцюбесіду.Їх складнозагітувати нащо-небудь, смердоті будуть всіма правдами й неправдамивідмовлятися,зсилаючись тих, що у якихнічого невийде.Такожтакі рукиможуть бути упригніченоїчим-небудь чирозстроєноїдитини.

  2.2Характерологічніособливості характеру й прояви їхнього умовленні

«Характерпроявляється умовленні йповедінці.Наприклад,є люди, котрі багатоговорять, аінші – мало чизовсім малоговорять,мовчазні.Є люди, котріговорять красиво йзмістовно, а й простобалакучі, котрізахоплені незмістом, а самимпроцесомспілкування. У цьомувипадкупроявляютьсярізніриси характеру: украсномовних –самовпевненість,бажанняпохизуватися,самозакоханість, аможе йуважність людям,бажання бутиприємним,невміннястримати собі,нерозуміння,відвертість,бажання бутиприйнятим.Мовчазністьможевиражативелику відповідальність за свої слова («Слово –срібло,мовчання – золото»).Інодіцепояснюєтьсяхитрістю,бажаннямприховати свої думи,почуття,іноді –замкнутістю,боязкістю,підозрілістю.

У шкірногоєсвій стиль йзмістмовлення (тематика, сюжет, про щоговорять й якговорять).Особливоїувагизаслуговуютьвнутрішні монологи,бо смердотімаютьхарактерологічнезначення. Алітреба матір наувазі, щоособливостімовленнязумовлені типом характеру. Такспілкуваннясангвініка ізіншими людьмизначновідрізняється від такого жспілкуваннямеланхоліка».

«>Важливимджереломпізнання характеруємовнеспілкування людей. «>Пізнаємо птаха запір’ям, алюдину зарозмовами», - говоритиприслів’я.Наприклад, за тембром,інтонацією голосу можнасудити прощирістьлюдини, Яка говорити, проїїсхильність додоброти,розсудливості,суворості таін.Багатоможесказати,наприклад, голоспишномовний,скрадливий, ласкава,несміливий,злісний,схвильований,торжествуючий,солодкуватий,ніжний…».

«Мова – один ізнайважливішихзасобів, щоє врозпорядженнілюдини. Мовадає людямможливістьобмінюватисяпоглядами,зближуватися,долатимирним шляхомрозходження упоглядах,розв’язуватисуперечності. З іншого боці,сказане словоможе бути причиноюнезгод,сварок,засобомінтриг танаклепів.Красномовність,поєднана ізпоганим характером воднійособі,можеспричинити багато зла.Етикарозмови - недопуститизловживаннявмінням говорити» (23,с.34).

>Найчастіше голосєнашоюпершоювізитноюкарткою. У томувипадку, колийдерозмова телефоном, людискладаютьвраження із голосу.Суб’єктивно голосможе бути «>гарним чипоганим».

>Гарний >Поганий >спокійний >скрипливий >вібруючий >гугнявий ізперевагоюнизькихтонів >шепелявий добромодульований >хрипкий >оксамитовий >боязкий >керований >уривчастий >владний >гучний >інтонаційнозабарвлений >ледьчутний >виразний >безбарвний >природний >помпезний >звучний >плаксивий >доброзичливий >високого тембру >довірчий >монотонний >турботливий >невпевнений >теплий >нудний >слабкий >напружений

Голосмає силу,висоту йзабарвлення.

По голосу можнасудити й про характерлюдини.Боязкі людиговорять тихо, тоді якенергійні (чиагресивні)майжезавждиголосно.Говорити тихо йбоязко –цетакийсамийнедолік, як йнадмірнаголосність. Упершомувипадку людискладаєтьсявраження, що їх людина, що немаєдостатньоївіри ані у собі, ані у ті, що вона говорити. У іншому – людидумають, що людинанадмірноюголосністюнамагається довести ті, чого неможезробити аргументами.Різнінародикористуються врозмовірізною силою голосу.Наприклад, варабському світірозмовадосягає такогорівнянапруження голосу, що в нашомусуспільстві вонасприймалася б яквиявагресивності чи зварювання.Проте самарабивважаютьгучність голосу завиявсили йщирості, а тихий голос – завиявслабкості.

>Коженіндивідмаєсвоєвласнезабарвлення голосу,якимвінвідрізняється відінших людей й поякому ми йоговпізнаємо,навіть небачачи. Це можна було б бвикористовувати так саме, яквідбиткипальців удактилоскопії.Забарвлення голосу частовідповідаєхарактеровілюдини.Бездушні людимають, як правило,безпристрасний,байдужий голос, тоді як голосвеселоїлюдинизвучитьбадьоро йрадісно.Забарвлення голосуможемінятисязалежно відвнутрішнього станулюдини.Якщомовецьперебуває устанідепресії, слухачвідчуєце то й йогорадіснийнастрій.Фонетистирозрізняютьвродженезабарвлення голосу, щопритаманнеприроділюдини, йштучне, якузмінюєтьсязалежно відситуації.

>Змінависоти ісили голосу,тобто йогомодуляція,допомагаємовцевіутримуватиувагуслухачів.

Голоспідвищують тоді, колиставлятьзапитання,висловлюютьнерішучість чисумнів.Якщо жтребависловитирішучість,довір’я,переконання внеобхідностізробитиякусьсправу чивідповісти назапитання, товисота голосупадає.

>Швидкістьмовизалежить від характерулюдини.Нерішучі людиговорятьповільніше, то ймеланхоліки чи флегматики.Натомість люди, щомаютьжвавий й веселощ характер,говорятьшвидко. Жінкамиговорятьшвидше, ніжчоловіки. Темпмовлення врізнихнародівнеоднаковий.Відомо, що,наприклад,представникироманськихнародів (>італійці,французи)говорятьнабагатошвидше, ніжнародискандинавськихкраїн. Темпмовленняможезмінюватисязалежно відситуації, атакож відзначенняінформації.

Кожна людинамаєсвій,властивийлишеїй стильмови,якийвідрізняється від стилюінших людей.Цей стильвідносно постійна,усталенийщодоконкретноїлюдини. Томунерідко за стилем можназдогадатися,хтовиголосивпромову. За кордоном проводилидослідження, позначка якіполягала до того,щобз-поміжбагатьохписьмовихробітстудентіввузіввизначити тих, котрі написавши один й тієїсамий студент. Уексперименті брала доля 70студентів.Кожен із них написавши десятьробіт надев’ять тим.Завданнямрецензентів було бзібрати докупи роботи, автором яківиступала одна людина.Успіхи булинеабиякі, хоч самрецензенти й було неможливопояснити, заякимиознаками смердотізробиливисновок просхожість стилю.

Стиль окремихавторів чипромовцівхарактеризуютьобсягсловникового запасу тадовжинаречень, щовиражаєтьсязагальноюкількістюскладів вони. Так,встановлено, що вдіалогахтеатральнихвистав однієюприкметникприпадаєдев’ятьіншихчастинмови. Унауковомутекстіцейпоказник 1:3. У романах однієюприкметникприпадають тридієслова. Наосновіцихпоказниківдеякі психологироблятьвисновки проемоційнуврівноваженістьдітей.Емоційноневрівноваженідітивживають, як правило, понаддієслів (задопомогою якізавждивиражаєтьсядія чи діяльність), ніжприкметників (котрічастішевживаються приописуванні).

>Дужеважливим успілкуваннієдружнєставлення доінших.Така людинапершоюпривітається йпосміхнеться. Наїїобличчіз’являєтьсярадість відзустрічі, всярозмоваведеться вдружньомутоні.Дружнєставленняполегшуєспілкуванняміж людьмилише тоді, коли воно тащире.Корисливіціліінші людидужешвидкорозгадують.

Слово «я» -одне із тихийслів, що їхні людинавживаєнайчастіше, хоч біякою мовою вон говорила. Мовадеяких людей просто таки начиненацим словом.Якщо врозмові вінадто частовживаєте його, то навряд чивикличетесимпатію у свогоспіврозмовника.Адже востанньоготежєсвоє «я», й воно та дляньогонабагатоважливіше, ніж ваше. Ічим понад вінаголошуєте насвоєму «я», тім понадзневажаєте його «я». Характерлюдинизначноюміроювиявляється участотівживання врозмовізайменників «я», «ми», «ві»: чи вонаегоїст, чивизнає заслугиінших,додаючиїмупевненості може.

>Деякі людиспочаткуговорять, апотімдумають. Атребазважити, чинікого необразить ті, що віхочетесказати, а уже тоді говорити.Треба бутитактовним,поєднувативміння говорити ізвміннямвчаснопомовчати, не бутинадокучливимвідвідувачем.

>Щобпозбутисяніяковості йсором’язливості,требапланомірновстановлюватиконтакти із людьми, говорити,тренуватися врозмові.

>Неприємневраження наспіврозмовникасправляєменторський тон, колипромовецьнадто багатоморалізує йповчаєприсутніх,якийздебільшоговластивий вчителям тавикладачамвузів, щозвиклиповчатиучнів йстудентів.Враження, що віхочетеповчатислухачів,виникає тоді, коли ві кажете прозагальновідоміречі так, абиніхтонічого про нихзнає.

Колінову темупочинаютьобговорювати безбудь-якоговступу, тоцесвідчить проневисокийрівень тихий,хтобере доля врозмові,навіть у томувипадку,якщопопередня темавичерпана й насталамовчанка.Будь-якевідхилення від тими й постановкапитань, котрі немаютьніякого ставлення досуті справ,шкодятьобговоренню,свідчать про шлюбдосвіду того,хтовиступає, чинавіть пробезладність йогомислення.

>Є люди, котріпідкреслюють якпозитивну рису свого характеру ті, що смердоті усімговорять правду. Алі на самом деле смердотібувають при цьомунетактовні,грубі,агресивні. Тому людивідвертаються від таких.

>Впливмовизначноюміроюзалежить відїї характеру.Якщо мова суха,невиразна, монотонна, то навряд чисхвилюєкогось зслухачів.Якщо жпромовецьсповненийнатхнення, товіннеодмінновикличеінтерес услухачів,передастьчастину свогонатхненняїм.

>Є люди, котрінамагаютьсяпідкорити врозмовіінших й для цогозастосовують такзванідомінантніприйоми: смердотівиражаються до того, щовладна особадиктує темпрозмови, говоритиголосно йшвидко,перебиваєінших, говорити тоном,який нетерпитьзаперечень,ігноруєспробиіншихвиявитиініціативу врозмові.Якщоціприйомизастосовує особа, Яказаймаєкерівну посаду, топідлеглі немаютьзмогизвільнитисяз-підвпливу такихдомінантнихприйомів.Протеякщо особа ізвладним характеромзустрічається із людьми, котрі віднеї незалежать, тоїй незалишаєтьсянічогоіншого, якзмінитиприйоми,бо тодіці людинамагаютьсяуникатирозмов із нею чинавітьпориваютьстосунки.

>Якщо один зспіврозмовниківмаєвладний характер, адругийохочейомупідкорюється, тообидвастиліповедінки,зумовленіцими характерами, доброузгоджуютьсяміж собою. Колі жстикаютьсядвоє людей ізвладними характерами,кожен із якіпрагнепідкоритиіншого, томіж нимивиникаютьконфлікти.

>Булипроведеніексперименти ізгрупами, у склад які входило багато людей ізвладними характерами.Цігрупивиявлялисянеспроможними оперативновиконати роботу, Якапотребуваласпівробітництва,оскільки їхні члени,маючивладний характер,починалиборотьбу залідерство.

>Практичнийвисновокцихпсихологічнихекспериментів, атакожповсякденного життяполягає до того, що група,сформована лише ізосіб ізвладним характером, невиправдаєсподівань, котрі нанеїпокладаються.

>Успіхвиступузалежить від тону голосупромовця,застосуванняякогозалежить від характерупромови. Тонможе бутиприятельський,агресивний,театральний,повчальний,урочистий,діловий,миролюбний,саркастичний,розмовний чилекційний.

«Р.Айзенком буврозроблена методикавизначенняступеняекстра- йінтравертованості йступенянейротизму.Відповідно доцієїтеорії,екстраверти –це люди «>зверненізовні»,товариські,балакучі, котрілюблятьгучнікомпанії,веселі,рухливі,запальні, годиноюагресивні, що неконтролюють своїпочуття йемоції. Навідміну від них,інтроверти – «>звернені у собі»,орієнтуються навласніпочуття,стримані,сором’язливі,віддаютьперевагукнизі, ніж живомуспілкуванню,серйозні уприйняттірішень,контролюють своїемоції,рідкоагресивні,цінуютьетичнінорми.

>Крім того, людина ізпідвищенимрівнемневротичності йтривожностідужевразлива,тяжче ідовшепереживає зварювання іконфлікти,їйважко «>узяти собі у руки», вон частопригнічена ізасмучена,постійнатривогависнажує і недаєрадуватисяжиттю, колодрузівзвужується й вон меншеможеспілкуватися.

Тому приспілкуванні людей із такимипротилежними характерамимимоволівиникаютьнепорозуміння,проблеми,конфлікти. Іважливо,щобвчитель, як болееграмотний йдосвідчений,ураховувавданірозбіжності іособливостідітей йнамагавсяпопередити чивирішити усінепорозуміння йконфлікти, незагострюючи й непоглиблюючи їхні».

2.3Висновки тарекомендації длявчителя   2.3.1 Поврахуваннюіндивідуальнихособливостей темпераменту

>Реалізуючиіндивідуальнийпідхід, вчитель виненособливуувагуприділитиучням зслабкою таінертноюнервовоюсистемою. Вісь,прикладинавчальнихситуацій, щосприятливі дляучнівзіслабкоюнервовоюсистемою.

1.Ситуації, котрівимагаютьмонотонної, але йлегкої роботи,наприклад, коливимагаєтьсярозв’язативеликукількість завдань одного типу, чивиконатикількаподібнихвправ ізмови.

2.Такіучнілегшедіють за шаблоном,схемою.

3.Ситуації, котрівимагаютьпослідовної тапланомірної роботи.

4.Виконанняучнем роботи, Якавимагаєпопередньоїпідготовки,наприклад,попередньогоскладання плану.

5.Ситуації, денеобхіднерозуміння тазнання предмета позашкільноюпрограмою. “>Слабкі”схильнісамостійнопроникати у болееглибшізв’язки та ставленнявсерединінавчальногоматеріалу.Вонитакожсхильні досистематизації знань.

6. Уситуаціях, коливчительвимагаєвиконаннянаочногозображення.Тоді смердотіпроявляють своюперевагу надсильними.Різноманітнівидинаочногозображення –графіки,схеми,малюнки,діаграми,таблиці –полегшують їхньогонавчальну діяльність.

7. “>Слабкі”схильніретельноконтролювативиконаннянавчального заподіяння таперевірятиодержанірезультати.

>Одночасно унавчаннізустрічаютьсяситуації, в яківиникаютьтруднощі дляучнів зслабкоюнервовоюсистемою.

1.Довганапруженапраця (якдомашня то й науроці) “>Слабкий”швидковтомлюється,втрачаєпрацездатність,починаєпомилятися,повільнозасвоюєматеріал.

2.Відповідальнасамостійна,контрольна чиекзаменаційна робота, котравимагаєемоційного,нервово-психічногонапруження, особливо тоді, колиїївиконанняобмежено годиною.

3.Ситуація, коливчитель ушвидкомутемпізадаєзапитання йвимагаєнегайноївідповіді.

4.Вчитель ставитинесподіванезапитання йвимагаєусноївідповіді.Відтак, для «>слабкого»сприятливішаситуаціяписьмовоївідповіді, а чи неусної.

5.Робота посленевдалоївідповіді, якоїоцінили негативно.

6.Ситуації, колиєрізноманітнівідволікання,наприклад:репліки,фразивчителя,відповідііншогоучня тощо.

7.Робота вситуації, Якавимагаєрозподілууваги чиїїпереключення із одного видудіяльності наінший,наприклад, под годинупоясненнявчительодночасноопитуєучнівпройденийматеріал,використовуєрізноманітнийдидактичнийматеріал (>карти,слайди,підручник),змушуєробити записи узошиті,слідкувати запідручником,знаходити покарті тощо.

8.Гамір,неспокійна обстановка вкласі.

9.Робота посленетактовногозауваженнявчителя чисуперечки ізоднокласником тощо.

10.Робота науроці узапального,нестримного педагога.

11.Ситуація, коли науроцітребазасвоїти багаторізноманітного зазмістомматеріалу.

>Особливоїувагипотребуютьучні ізінертноюнервовоюсистемою.Позитивніособливостідіяльностіучнів ізінертноюнервовоюсистемоюєнаступні.

1Вониможутьдовгопрацювати, невідволікаючись нареплікивчителя, на роботуучня,якийвиконує заподіяннябілядошки.

2.Відзначаютьсявисокимрівнемсамостійності привиконаннязавдань.

3.Хоч смердотієповільні, але йдовгозберігаєтьсяактивність.

4.Вонисхильні доодноманітної роботи,успішновиконують роботупротягомтривалого години.

5.Інертніучнівміють докінцявислухатипоясненнявчителя, апотімпочативиконувати заподіяння.

6. Увправах накмітливістьберуть долялише до тоговипадку, колимаютьдостатньо години дляроздумів.

7.Вониактивні вроботі надвивченнямматеріалу.

8. Але воникращерозвинутадовготривалапам’ять, ніжкороткочасна чи оперативна.

9.Такішколярішвидковиконують заподіяння,якщомаютьможливістьдовільноорганізувати свою діяльність.Вонидосягаютьшвидкості зарахунокспеціальноїорганізаціїдіяльності,наприклад, коли нетребавідволікатися наспілкування із учителем,сусідом попарті тощо.

10. Їхсамостійна роботалегша зафронтальнеопитування.

>Прикладинавчальнихситуацій, в яківиникаютьтруднощі вучнів ізінертноюнервовоюсистемою.

1. Колівчительпропонує класу заподіяння, щорізні зазмістом та способамирозв’язання.

2.Вчительпояснюєматеріал удоситьшвидкомутемпі йїм незрозумілапослідовністьзапитань.

3. Час роботиобмежений, аневчасневиконанняїїзагрожуєнегативноюоцінкою.

4. Коліпотрібно частовідволікатися нареплікивчителя,контролювативідповідь назапитанняіншогоучня таодночасновиконуватиінше заподіяння.

5.Вчитель ставити непослідовнозапитання йвимагаєшвидкоївідповіді.

6.Необхідношвидкопереключатиувагу із одного видудіяльності наінший.

7.Оцінюєтьсяякістьзасвоєнняматеріалувідразу, наперших порах йогозаучування.

Психологипропонуютьучнямзастосовуватикомпенсаційніприйомиучнів, щодозволяютьдолатитруднощінавчання.

Дляучнів зслабкоюнервовоюсистемою:

1.Швидкувтомлюваністькомпенсуютьчастимиперервами длявідпочинку,оптимальноюорганізацієюдіяльності, режимом дня.

2.Недостатнюзібраність йсхильність довідволіканняуваги –посиленим контролем йперевіркою роботи послевиконання.

3.Повільний темпрозумової роботикомпенсуютьретельнопроведеноюпопередньоюпідготовкою до роботи, щодаєможливістьслабким наперших порахвипереджатисильних.

4.Попередняпідготовка,глибокийусестороннійаналіз йобдумуванняінформації, Яказасвоюється,їїсистематизація,складання планувідповідідозволяєслабкимдещозменшитинервово-психічненапруження, якувиникає у яких увідповідальнімоменти їхнінавчальноїдіяльності (>контрольна робота,іспит).

Дляучнів ізінертноюнервовоюсистемою можнарекомендуватитакіприйоми:

1.Спочаткудаватинеповнувідповідь здоповненням посленевеликоїпаузи.Така тактикадозволяєвиділитидеякий годину дляобдумування, коливчительшвидкозадаєзапитання йвимагаєнегайноївідповіді.

2.Давативипереджуючівідповіді, коливчитель ушвидкомутемпідає заподіяння,послідовність якізрозуміла,наприклад, заподіяння,записані надошці,можутьзбільшитишвидкість роботи зарахуноквиконаннянаступного заподіяння,пропускаючипопереднє.

>Випереджаючівідповіді –цеспеціальна організаціядіяльності, Якавластивалишеінертним,оскільки актуальна діяльність (>розв’язання лише тихийзавдань, котріпропонують в даний момент),найчастішевиявляється їмбезрезультатною.

3.Виконуютьпревентивні дії упідготовцівідповідей –перш, ніжвідповісти назаданезапитання,інертнийпопередньопідготується йвідповідає лише после того, як формавідповіді уже готова,бопідготовкавідповіді под годинувиступупов’язана їм із великимитруднощами (20).

Темперамент якіндивідуально-психологічна рисувиконуєрегулятивнуфункцію вповедінці,зумовлюєвикористаннялюдиноюсвоїхенергодинамічнихможливостей, їхніадаптацію до умів.Властивості темпераменту невизначають діяльність, алишезадаютьобмеження,оберігаютьорганізм від великого чи,навпаки, малоговикористанняенергії.

«>Вважається, що вдіаднійвзаємодії,малихгрупах (до тогочислі всім’ї)найбільшасумісністьдосягається припоєднанні людей ізпротилежними темпераментами.Найбільшефективна роботаздійснюється в парах:холерик-сангвінік,сангвінік-меланхолік,меланхолік-флегматик» (1).

Психологирекомендуютьрозсаджувати за партамиучнів,приймаючи доуваги тип темпераменту,наступним чином (за Про. Костенко):

>Флегматик –Сангвінік

>Сангвінік –Меланхолік

>Флегматик –Флегматик

>Сангвінік – холерик

>Флегматик –Меланхолік

>Сангвінік -Сангвінік

>Рекомендації до роботи ізучнями,

котрімаютьрізнітипи темпераменту (18, з. 24) :

>Сангвінік

>Підтримкависокогорівняпрацездатності задопомогою:

·Додатковихзавдань:

·Наданнядопомогислабшому;

·Завдання уформізмагань;

·Прихильність дотворчоїдіяльності;

·Завдання ізелементамипошуку й творчости;

·Шляхомгенераціїідей (>запропонувати йзафіксувати за короткийпроміжок годиниякомога понадідей длявирішенняскладноїзадачі,ситуації);

· Постановкаевристичнихпитань, котріпідштовхують додослідницькоїдіяльності;

·Залучення доконкурсів,вікторин;

·Чіткікритеріїоцінки видомдіяльності дляпопередженнясхильності допереоцінкисвоїхможливостей.

холерик

Контроль надрегуляцією,поступовеформуваннянаполегливості,старанності,послідовності через:

·Попередженняперезбуджування (>спокійний,врівноважений стильвзаємодії,відмова відрізнихвидівзмагань);

·Використаннявправ нарелаксацію, котрісприяютьзакріпленню внервовійсистеміпроцесівгальмування;

·Використанняцікавихдодатковихзавдань,проте заумовиякісноговиконанняосновної роботи;

·Дозовані заподіяння,інструктаж,алгоритми длявиконаннязавдань;

· Длязвільненнязайвоїенергіїпропонувати науроцідодаткові заподіяння, котріприпускаютьелементарніфізичні дії:підготуватинаочність,роздатипосібники.

Флегматики

>Терпиместавлення досповільненого темпу роботи,допомога уважкихситуаціях:

·Під годинувідповідінадання години нароздуми;пропозиціяпитань йзавдань наперед;

·Дозвілвиконати не усі заподіяння чи збільшення години на їхнівиконання;

·Відмова відпорівняння ізуспішнішимиоднокласниками;

·Уникненняситуаційнесподіваного запитання;

·Оцінка не лише результату, але й істарання;

·Допомога привиконанніскладнихвправсхемами-опорами чизразками,використаннявправ, котрірозвиваютьмислення,уяву,фантазію;

·Залучення донетривалихзмагань;

·Пропозиціясамостійнихробітчастіша, ніжіншим;

·Допомога ворганізаціїробочогомісця.

>Меланхолік

>Створеннятепличних умів –ключоваумовавиховання:

· Приспілкуваннівиразспівпереживання йрозуміння їхньоговідчуттів,станів,сумнівів,страхів;

·Заохоченнядіяльності в інших формах;

·Привчання доплануваннядіяльності,розумногорозподілу години йзбалансованостітривалості роботи йвідпочинку;

·Допомога уподоланнісором’язливості,знаходженняспособівзнайти собі (залучення доспільноїдіяльності іздорослими,виконанняпростихпотоковихдоручень,наприклад,перевіркаробочих місць);

·Пропозиціячастіша, ніжіншим й вбільшійкількості,навчальнихзавданьцікавого характеру (черезсхильність доапатії);

·Робота уповільномутемпі.

2.3.2 Програму роботи покоректуваннюпроявів темпераменту

Програму роботи наводитися поА.С.Прутченкову (21,с.177-179),який наосновірезультатів,отриманих іздопомогою методикивизначення темпераменту методомсамооцінки,пропонує системурозвивальнихігор дляосіб ізпереважанням того чиіншого типу темпераменту.

>Вправи дляхолериків

>Вправа «>Флегматик»

>Навчіться одну годинуперетворюватися влюдинуіншого темпераменту,наприклад, флегматика.Візьмітьсобі за правилодеякий годину бути флегматиком.Говорітьрівним й тихим голосом,повільно йспокійно,обдумуючи свої слова. Так самеспокійноведіть собі ізіншими людьми.Розпочніть із десятихвилинпротягом дня йдоведітьцей годину до вживання 3-4 рік.Обов’язковопроаналізуйте своївідчуття йпочуття, котрі Вівідчули,спілкуючись із людьми вційролі.

>Вправа «>Попелюшка»

як бі Вам не було бважко, под годинудружньоївечірки чи вдружнійкомпаніїцілу годину (>кращедві, ащекраще три)постарайтесясидіти встороні,мовчкиспостерігаючи за усім, щовідбувається. При цьому Вас,звичайно, будутьпроситиприйняти самуактивну доля взагальномудійстві, але йзішліться на втрачу «>кришталевої туфельки» йзалишіться встороні.

При цьомупостарайтесяпоспостерігати заприсутніми. як смердоті собіведуть? Колироблять? якговорять? Чи невпізнаєте Ві собі удеяких із них?Якщо так, то,можливо, щосьхочетезмінити всобі?

>Вправи длясангвініків

>Вправа «>Ведеться»

>Під годинуділовоїбесіди чипростоїрозмовипостарайтесяперіодичнопередаватиініціативуВашомуспіврозмовнику,наприклад,запитуйте його: «А як Вівважаєте? Коли Відумаєте із цого запитання?»Щекраще,якщо Ві будете говорити про ті, щоцікаво й щохвилюєВашогоспіврозмовника.

Неробіть жаднихзауважень із приводуманериспілкуванняВашогоспіврозмовника,навпаки, -похваліть його. Алізробитицеслід безіронії,доброзичливо.

>Вправа «>Повний лад»

>Візьмітьсобі за правило –періодичнонаводити лад ізсвоїми книжками,підручниками,своїмизаписами. Для початкунаведітьелементарний порядок у собі настолі.Визначтекожному предметаконкретнемісце й вподальшомупостарайтесякласти йогосаметуди.

«>Навести лад» всвоїх думках Візможете іздопомогоющоденника читижневика, вякомуслідзаписувати своїосновні справ нанаступний день йввечеріперевіряти, чи все Вівиконали із того, що було бнамічено.Намагайтесявиконувати усінамічені справ.

>Вправи дляфлегматиків

>Вправа «>блазень»

>Свідомограйте рольблазня влюбійкомпаній, де Вам припадатибувати.Розказуйтевеселіісторії (Вам їхніприйдетьсязавчити чипридумувати),вивчітьсмішні пісня разом іздрузями,розказуйтеанекдоти (хочце Вам,звичайно,даєтьсяважко).

При цьому Вампотрібнопостаратисявідчувати собі комфортно, хочцеспочаткуважкувато. Алікожнунагоду Вампотрібновикористовувати у тому,щобзнову йзновуграти рольблазня.Ця рольдопоможе Вампобачити світло інакшимпохмурим, а людей не такими уже йпоганими.

>Вправи длямеланхоліків

>Вправа «>Оратор»

>Під годинубесід йрозмов ізсвоїмидрузямисвідомонамагайтеся бутиОратором (>саме ізвеликоїбукви). Для цого Вампотрібно говоритиголосно,чітко,використовуючирізніораторськіприйоми,щобпривабитиувагуспіврозмовника. Не забудьте, що вашапромова винна бутизрозуміласпівбесіднику (годину від годинизапитуйте унього: «Тірозумієш, про що йде мова?»)

>Вправа «>Масовик»

Удружнійкомпанії чи навечірці несидітьзбоку, аспробуйтезіграти рольмасовика.Запропонуйте усімучасникамвечіркизігратияку-небудьгру чиіншуцікавусправу.Важливо непростозапропонуватицікавугру, але й йорганізуватиїїпроведення.

2.3.3 Поурахуваннюіндивідуальнихособливостей характеру

Характерформуєтьсяпоступовозавдякисистематичнимпослідовнимвимогам,впливам,дотримання якістає способом життядитини.

>Передумовамистановлення характеруєособливостінервовоїсистеми, тип темпераменту, задатки,здоров’я тощо.Вирішальнимиумовами установленні характеруєсоціальніумови,насамперед,умови життяконкретноїсім’ї ( ціності,матеріальне становище,стосунки), атакож стильсімейноговиховання.Конкретнимисоціальнимиумовамивихованняєтакожгрупи, у якіперебуваєдитина (>шкільнийклас,референтна група, колодрузів).Основнимипсихологічнимимеханізмамивиховання характерує:

>Психічнезараження,наслідуваннядорослих таровесників,ідентифікація,емпатія чиздатність доспівпереживання,рефлексія,інтериорізація-екстеріоризаціязовнішніхвимог,оцінюванняповедінки,підкріпленняповедінки,самооцінювання таін.

>Стихійнимичинникамистановлення характерувиступають:

1)неконтрольованеспілкуваннядитини із старшими та ровесниками;

2)соціальненаучіння як результатспостереження заповедінкоюдорослих тровесників,ідентифікація із ними;

3)засобимасовоїінформації.

>Керованими (>нестихійними)чинникамистановлення характеруєцілеспрямованевихованнядитини ізранньоговіку, щополягає в:

1)Постановцівимог доповедінки тадіяльностідитини, щопостійноускладнюється,створення умів длядотриманняцихвимог,корекціяповедінки,постійнепідкріпленняпозитивноїповедінки й послевиробленняпозитивноїзвички.Самівимогиповинні бутисистематичними,послідовними, щопоступовостаютьскладовими (>звичками) способу життядитини.

2)Особливезначення уформуванні характерумаєфізичнапраця,виконаннядитиноюдоручень,обов’язків, упроцесі чогоформуютьсявольовіриси характеру,моральніриси (>працьовитість,чесність,гуманізм).Діти, котрі незаймаютьсяфізичноюпрацею,характеризуютьсянеохайністю,схильністюпідмінятивиконання справрозмовою, недоводятьсправу докінця. Уорганізаціїдіяльностінеобхідностворитиумови длясамореалізації,самоствердження тасамовираженняособистості.

3) Уумовахнавчаннявиховуєтьсясамокритичність,наполегливість, відповідальність таіншіякості.

4)Керуванняміжособистіснимистосункамиособистості: друзі,приятелі,товариськігрупи.

5)Організаціясамовиховання шляхомпереведення контролю у самоконтроль,звертання на формупроявувласноїповедінки (>ефективність,повільність,імпульсивність тощо).Дитина виннасамостійнокорегуватинегативні прояви,умітирегулюватисвоєюповедінкою згідно правил й нормповедінки,виробляти у собізвички,манери, стильповедінки,ставити собі іінших увідповідніумови, котрі бстимулювали іпрактикували потрібен стильповедінки.Необхіднодопомогтидитині увиборіідеалу,складанніпрограмисамовиховання тадоборіспособівїїреалізації.

6)Вчаснакорекціяповедінкидитини увипадкувідхилень від норм,ідеалів.

7)Попередження негативноговпливустихійнихчинників (>неформальнеспілкування іздітьми, щомаютьвідхилення уповедінці,попередження негативноговпливузасобівмасовоїінформації,соціальногонаучіння навулиці).Якщо вдитинстві було б допущенонавітьнезначнупомилку увихованні, тозгодом ужиттілюдинивиявляють собітакіриси характеру, котрізаводятьїї у безвихідь,заважаютьїй таїїблизьким жити

Характер –лише одна зсторінособистості, але й не вся.Людина, котра поставленоекстремальнуситуацію чи простоситуаціювибору,здатнапіднятися надобставинами, до тогочислі й надвласним характером.Тоюмірою,якою людиназдатна наце, вній наперший планвиступає неконкретно-характерне, азагальнолюдське початок. Ітоюмірою, вякій вон не так наце,особистість дійсновичерпується своїм характером,типовимиіндивідуальними характеристиками.Людина, котракеруєтьсяпсихологічними засідкамидобрихвзаємин ізіншими людьми, такими якприязність,уміння статі намісцеіншого,ввічливість,тактовність,приємнийзовнішнійвигляд,гарніманери,сприяє тім самимстворенню умів для покращаннястосунківміж членами свого колективу, дляусуненнясуперечок йнепорозумінь,встановленню вколективінормальноїтрудовоїатмосфери.Інколивистачитьнавіть йоднієїтакоїлюдини для забезпечення нормальногопсихологічногоклімату вньому. Назавершення наведу цитату МаркаАврелія: «>Житищодня так,начецей деньостанній,ніколи неметушитися,ніколи не бутибайдужим,ніколи неприйматитеатральних поз – вісьдосконалість характеру.».

Списоквикористанихджерел

1.Адаптаціядитини до школи/Упоряд.:С.Максименко,К.Максименко,О.Главник – До.:Мікрос-СВС, 2003. – 111 з. –(>Психол.інструментарій).Бібліогр.:с.109-110.

2.Боговарова Про.Психологічнаготовністьдитини донавчання вшколі// Психолог. – 2003. - № 29-32.

3. Візуальні тести. Збірник />Сост.Г.В.Щекин. – До.:МЗУУП, 1992.-167с.

4.ВойциховаА.І. Характеристикаіндивідуально-типологічнихособливостей та їхнівплив навзаємостосунки ізоточуючими//Психологічна газета. – 2006. - № 14. – З 18-26.

5.ГиппенрейтерЮ.Б. Введення ЄІАС у загальну психологію. М.: Вид-во МДУ, 1988. –С.257-280.

6.ГлівникО.П.Батькам проособливостіпсихічногорозвиткудитини//Психологічна газета. – 2004. - № 9. – З. 1-5.

7.Загальнапсихологія:Навч.посібник /О.Скрипченко,Л.Долинська,З.Огороднійчук таін. – До.: Просвіта, 2005 – 464 з.

8.КоломинскийЯ.Л. Людина: психологія:Кн.. учнів ст. класів. – 2-ге вид.,доп. – М.: Просвітництво, 1986. – 223 з.: мул.

9.Леонгард До. Акцентуйовані особистості. – До.:Вища школа, 1989.

10. Маценко У.Технологіяіміджу. – До.:Главник, 2005. – 96 з. – (>Психол.інструментарій). –>Бібліогр.: з. 94.

11.Невінчана Н.В.Мозаїка думи//Завуч. – 2006. - № 29. – З.

12. ОрловЮ.М. Співпізнання і самовиховання характеру: Розмови психолога зі старшокласниками:Кн.. учнів. – М.: Просвітництво, 1987. – 224 з.

13. Основипсихології:Підручник/Зазаг. ред.О.В.Киричука,В.А.Роменця. –3-тє вид., стереотип. – До.: Ли-бідь, 1997. – 632 з.

14.Психічнездоров’ядитини/Упоряд.Т.Гончаренко – До.:Редакціязагальнопедагогічних газет, 2003. – 112 з. –(>Бібліотека «>Шкільного світу»).

15.Психологіявиховання//Виховна робота. – 2006. - № 9. – З. 30-33.

16.Психопрофілактика/Упоряд.Т.Гончаренко – До.:Редакціязагальнопедагогічних газет, 2003. – 112 з. –(>Бібліотека «>Шкільного світу»).

17.РайгородскийД.Я. (редактор-упорядник) Психологія та психоаналіз характеру. Хрестоматія по з психології та типології характерів. – Самара: Видавничий Будинок «>БАХРАХ», 1997 – 640 з.

18.Реутенко Про.Такітрадиційніконкурси// Директор школи. – 2007. - № 2. –С.22-24.

19.РибалкаВ.В.Індивід таособистість упсихологічнійтеорії години Бориса Цуканова//Психологія йсусільство. – 2006.-№ 3. –С.32-57.

20.Савчин М. В.Загальнапсихологія:навчальнийпосібник. У двохчастинах.Частина І.Видавничафірма «Відродження», 1998. – 159 з.

21.Семиченко В.А..Психологія: Темперамент. – До.:ВидавецьО.М.Ешке, 2006. – 200 з. – Ріс. мовою.

22. Титаренко Т. М. Такі діти. – До.: Радий. шк., 1989. – 144 з.

23.Томан І. Мистецтво говорити: Пер. Зчес. – 2-ге вид. – До.:Політвидав України, 1989. – 293 з.,іл.

24. ЩокінГ.В. Візуальна психодіагностика і його методи.Учебно-методическое посібник. Частина І. Основи візуальної психодіагностики. – До.:ВЗУУП, 1992. – 119 з., мул.