МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
ПЕДАГОГІЧНИЙІНСТИТУТ Саратовського державного університету імені Н.Г. Чернишевського
Курсоваробота
на тему:
В«Смисловесприйняття мови в психологічному аспекті В»
Виконала:
студентка 5 курсу,
заочного відділення
група В, факультет
корекційноїпедагогіки
і спеціальноїпсихології
Крайнова ОленаАндріївна
Науковийкерівник:
докторфілологічних
наук, професор
Сєдов КостянтинФедорович
Саратов2011
Зміст
Введення
Глава I. Проблеми смисловогосприйняття мови
Глава II. Становлення механізмусмислового сприйняття мови
Висновок
Література
мова лексика граматика
Введення.
Що такезначеннєве сприйняття мови? Здавалося б, виділяючи в мовному потоці слова,слухач В«розшифровуєВ» їх значення. Однак, як показали дослідженнявітчизняних і зарубіжних вчених, справа йде набагато складніше.Лексико-граматичні знання в розумінні висловлювання відіграють важливу роль. Алерозуміння - це складний цілісний психологічний процес, який починається зпошуку спільної думки висловлювання. З перших хвилин спілкування сприймаючийпроявляє зустрічну розумову активність, спрямовану на осягнення метимовця, мотиву і прихованого змісту повідомлення. Процес декодування спираєтьсяна безліч факторів. Він являє собою спочатку цілісний процес, нахід якого впливають і особливості ситуації, і знання про адресата, і характерстатусно-рольових відносин між співрозмовниками, і невербальні елементи мови.
Розуміннялексико-граматичних елементів є найбільш простою операцієюдекодування висловлювання. Але на осмислення слів у реальному спілкуванніістотний вплив робить конкретна ситуація. Великі для розуміннятруднощі несуть в собі пропозиції, побудовані на основі семантичноїінверсії. Об'єктом розуміння в мовної комунікації виступає не окрема пропозиція,а цілісний текст.
Розуміннямови являє собою процес згортання мовного твору до вихідноїмовної схемою. Точне відтворення мови не є його розуміння.
Значнуроль у процесі сприйняття висловлювання грає зустрічна розумоваактивність адресата мовлення, що запускає механізм упереджувального розуміння,прогнозування в мовній діяльності.
Метою роботиє вивчення психолінгвістичних проблем смислового сприйняття промови.
Длядосягнення поставленої мети були поставлені та вирішені наступні завдання: вивчитиметодичну, педагогічну, психологічну літературу з даної теми;вивчити експериментальне дослідження даного питання.
Глава I. Проблеми смисловогосприйняття мови
Дослідженнявітчизняних і зарубіжних вчених показали, що сприйняття мови людиноюпроцес більш складний, ніж нам здавалося б.
У сучаснійпсихолінгвістиці ще немає прийнятої всіма вченими моделі смислового сприйняттявисловлювання. Але те, що розуміння мови відбувається одночасно по багатьомканалах, можна стверджувати з достатньою часткою впевненості. Розуміння мови - цене пасивне механічний рух від значення до сенсу, а складний ціліснийпсихологічний процес, що починається з пошуку спільної думки висловлювання, вякому величезне значення мають передбачення і установка, що виникають умовній свідомості слухача (читача). З перших хвилин спілкування сприймаючийдемонструє зустрічну розумову активність. Величезне значення тут маєвесь комплекс попередніх знань про автора промови, про тих відносинах, якііснували між співрозмовниками до початку спілкування, про предмет розмови і т.д.(Жинкин 1982,1998; Лурія 1979; Новіков 1983; Горєлов, Сєдов 2005 і ін)
Але якпоказують дослідження психологів і лінгвістів, з попереджуючим моделюваннямзадуму в свідомості мовця йде робота з елементами тексту, робота подекодуванню його інформативного змісту. Смислове сприйняття починається звиділення в дискурсі слів - значущих одиниць мови. Така ідентифікація смисловонесучих елементів спирається на фонематичний слух, що дозволяє реципієнтовівиділяти і атрибутувати звуки по їх відношенню до фонемам. Подальшеосягнення лексичних значень спирається на ситуацію і мовної контекст.Поряд з лексикою в процесі розуміння дискурсу певну роль відіграє іграматика.
Тут важливимумовою виступає те, наскільки поверхнева структура висловлюваннявідповідає його глибинним структурам.
Розумінняпропозицій полегшується в тому випадку, коли реципієнт має справу з ядернимисинтаксичними структурами. У тому випадку, коли ми в ході сприйняття мовистикаємося з різного роду порушенням звичайного порядку слів у реченні -формальними або смисловими - для адекватного розуміння фрази вимагаєтьсяприведення висловлювання до вихідного ядерного типу (Лурія 1979: 217-234;Горєлов, Сєдов 2005).
При всійважливості дешифрування мовних знаків, знання мови не достатньо для адекватногорозуміння сенсу тексту. Вирішальну роль тут відіграє адекватна референція,співвіднесення висловлювання з реальністю, яка зображується в дискурсі.Розуміти треба не мова, а дійсність (Жинкин 1982: 92). Успіхкомунікації залежить не тільки від мовної компетенції співрозмовників, але й від їхсоціального кругозору, від того, що в повсякденному спілкуванні називається - житейськимдосвідом. Незнання фактів дійсності, яка стоїть за дискурсом, веде докомунікативним непорозумінь і невдач.
Розумінняреального дискурсу своєю метою має не дешифровку мовних знань, неспіввіднесення мовних знаків з реальністю, воно спрямоване на осягненняспрямованості мислення (інтенції) мовця, ми розуміємо не мова, а людини,який звертає свою промову до нас. Ця задача ускладнюється наявністю в реальномумовному творі безлічі різноманітних інтенцій, зумовлює масоюсуперечливих мотивів і комунікативних намірів, іноді не цілком зрозумілихсамому мовцеві. Буденне спілкування наповнене різноманітними відтінками неявновираженого сенсу (натяки, іронія і т.д.). Отже розуміння мовипотребує інтенсивної роботи мозку адресата комунікації. Ця робота йдеодночасно по різних каналах. Від першого слова нашу свідомість починаєрозшифровку мовних
знаківзверненого до нас дискурсу, але від першого ж слова ми намагаємося передбачитиінтенцію співрозмовника, моделюючи цілісний задум його промови. Смисловесприйняття тексту - це багатогранний речемислітельной процес, який передбачаєскладні операції по згортанню та розгортання вихідного задуму, поперекодированию чужої мови на код індивідуальних смислів і т.д.
Розумінняцілісного мовного твору є реконструкція сенсу, переклад його науніверсально-предметний код внутрішнього мовлення сприймає суб'єкта. Процессмислового сприйняття дискурсу престаєт перед нами як інтерпретація чужоготексту, виявлення в ньому ядерних смислів, прихованих інтонацій і т.д., тобтостворення на основі вихідного дискурсу свого власного варіанту тексту,який за своєю формою не тотожний тексту чужому. Навіть точневідтворення чужого висловлювання це ще не факт його розуміння. Про цеабсолютно справедливо писав Н.І.Жінкін: В«Якщо наш партнер відтворитьбуквально прийняту послідовність пропозицій, ми не будемо знати, чи зрозуміввін сказане. Механічне відтворення мови не є осмисленим В»(Жинкин1982: 79-80).
Породження ірозуміння тексту широко використовують механізми розгортання і згортання.Розуміння тексту - це згортання мовного твору до вихідної мовноїсхемою, що утворюється у внутрішньому мовленні (Новиков 1983:36). Згортання тексту, переробка,трансформація його вихідної структури - латентні процеси, що характеризуютьдискурсивне мислення. Вони стають найважливішим етапом в ході розуміння тексту,після якого йде перекодування, переклад висловлювання з мови словесного науніверсальний предметно-схемний код інтелекту.
Розуміння -це складний розумовий процес, що проходить ряд етапів, в результаті чоговідбувається активне перетворення словесної форми тексту, що представляє собоюбагаторазове перекодування. Областю кодових переходів є внут...
