Психологія правового навчання іоцінки
1. Психологія правовоїоцінки (правова псіхонотарологія [1])
1.1 Незалежність і володіннясобою в правовій оцінці. Істинність і справедливість правових оцінок
Вступні зауваження
У своєму онтогенезісе (особистісномурозвитку) кожна людина має кілька десятків або більш генетично закладенихпсихічних властивостей, таких, як здатність і вміння навчитися прямоходіння, людськоїмови, посилати інформаційні послання за допомогою свого тіла, орієнтуватися учасі і просторі, соціальному середовищі, інформаційній сфері, а також багатьох інших.Одним із психічних факторів їх розвитку є той, що в певний етапжиття індивідуума і особистості абсолютно необхідними стають потреби. Наприклад,спочатку дитина повзає, тобто ходить на чотирьох кінцівках (згідно Ж. Піаже,підняття голови при повзанні викликає більший приплив крові в мозок, що впливає напсихічний розвиток), після чого невпевнено робить перші кроки і починає ходитидо тих пір, поки не стане робити це впевнено, стабільно, гармонійно, тобто навчитьсяходити.
Все життя людина потребуєв навчанні
Параметри навчання виключновеликі і багаті. Наприклад, навчання здібностям і вмінням бути дідом для своїхонуків ... Ця вікова особливість художньо відтворена Віктором Гюго в романіВ«Мистецтво бути дідомВ» ... любити і бути коханим безкорисливо і віддано, бути нескінченнощасливим. Потреба в здібностях і уміннях для навчання, в здібностях іуміннях для оцінювання бере свій початок в період предпубертатном віку і інтенсивнозростає в період пубертату. У цьому віці з'являється потреба в здібностяхі умінні фізичної самооцінки індивідуума перед дзеркалом. Напевно, процес ідентифікації[2] особистості гармонійно пов'язаний з цією потребою. Протягом всього свого життя мивипробовуємо такі ж потреби у вивченні, оцінці та самооцінці процесів і явищ,діяльності і дій, стосунки і спілкування, поведінки інших і поведінки самогосебе. Ось чому можуть бути виділені дві великі групи: потреби в здібностяхі уміннях оцінки зовнішньої природного середовища і соціальних потреб - з одного боку,і потреби в здібностях і уміннях оцінки соціального середовища та особистісної самооцінки- З іншого.
Психологи з США давно працюютьнад прикладними аспектами оцінювання, головним чином особистості. Але в 70-і роки 20століття стають актуальними проблеми В«цілісного процесу оцінки виконанняВ» [3].На думку психологів із США, особливо важливе значення має усвідомлення того факту,що людина, що здійснює оцінку, поставлений перед проблемою міжособистісної перцепції[4], яка вимагає сприйняття, пам'яті і здатності відтворення подій, пов'язанихзі сприйняттям певної людини. Необхідно зрозуміти, як люди сприймають інших,що про них згадують, і тільки після цього - як витягують зі своєї пам'яті інформаціюпро інших, що згадують про них і відображають її (інформацію) за шкалою (оцінювання таоцінка - зауваження мої - Г.Ц.). Цей новий фокус стимулює значний обсягроботи з проблеми всього ланцюжка послідовності виконання (діяльність, дію- Г.Ц.), він повинен привести до поліпшення наших здібностей здійснювати виконання[5].
Зазначена психологічнаконцепція вірна, тому що розглядає оцінювання як пізнавальний процес.Але включення в нього тільки сприйняття, пам'яті і відтворення інформації про об'єкт,який піддається оцінці, недостатньо. Оцінювання як інтелектуальний продуктвключає всі пізнавальні процеси, їх ступінь розвитку, потужність, життєвий досвід,психічні стани. Ось чому сучасній юридичній практиці необхідна особистість,яка має сильно виражену потребу в навчанні умінням для безперервної кваліфікаціїпо численних питань правової псіхонотарологіі.
Деякі з них можна вказати:оцінювання та оцінка процесу правової діяльності і дії; оцінювання та оцінкарезультатів правової діяльності; психічна сумісність людини, що здійснюєоцінку, і оцінюваного в правовій діяльності; психічна стійкість людини,здійснює оцінку, в процесі оцінювання і оцінки; психологія оцінки правовогоакта; психологія умов при здійсненні правового оцінювання; психологія помилокпри правовому оцінюванні; психологія професійних відхилень у людини, що здійснюєоцінку, в процесі оцінювання; психологія оцінювання професійних успіхів людини,здійснює оцінку (юриста); психологія правових шкал для оцінювання і оцінки;психологія професійного стилю в правовому оцінюванні.
Психічний механізм реалізаціїоцінювання та оцінки є здібностями та вміннями, які були розглянутів першій частині статті. Але можна додати ще теза Дж.П. Гілфорда. Шляхом факторногоаналізу автор вибудовує структурну модель людського інтелекту, який включає150 інтелектуальних здібностей [6]. І цей психолог включає в число здібностейсприйняття пам'яті. Але додає ще дивергентное [7] і ковергентное [8] мислення.У професійній практиці юриста має значення здатність і вміння шукати тадоводити відмінності в мисленні оцінювання, а також схожість його діяльності і дій.Особливо важливе значення для якісного оцінювання мають розумові операціїлюдини, що здійснює оцінювання, під час оцінювання. Сприйнята інформаціядля оцінювання піддається розумових операцій: аналізу, синтезу, абстракції,конкретизації, систематизації, класифікації, узагальнення, порівнянню.
1.2 Теоретичні тезидля правового оцінювання та правової оцінки
1. Визначення поняття правовоїтериторії оцінювання
Соціальні функції правовоїсистеми визначають межі пізнавальної правової території, яка має своюструктуру, що включає правові явища і процеси, професійні правові групиі особистості юристів; особистості оцінюваних; діяльність і діяння, відносини й спілкування,поведінку громадян, які оцінюються юристом згідно правовим нормам, інтелектуальніможливості і ступінь розвитку правових інтелектуальних систем, стимульованихрегульованою емоційною сферою і стійкими вольовими зусиллями, для отриманняадекватної правової оцінки рішень Парламенту, постанов Ради Міністрів, визначеньКонституційного суду, судів і прокуратури. Якщо ми постежимо за собою, а потімпроведемо аналіз нашої розумової діяльності протягом декількох денних годин,то побачимо, що багаторазово, свідомо чи автоматично робимо численніоцінки та самооцінки, оцінювання і самооцінювання. Вранці оцінюємо погоду: сонячноабо хмарно і дощитиме, вітряно чи холодно. Ця психічна діяльність єплодом нашого мислення і його розвитку. Людина думає допомогою оцінок і оцінювання.Чим більше ми знаємо про їхні характеристики, тим більше погодившись з ними, докладаємозусилля для їх використання та удосконалення через навчання, професійнупідготовку та кваліфікацію, професійну самоосвіту.
Зазвичай люди недооцінюютьнебезпеки, що стосуються їх здоров'я. Іноді переоцінюють свої можливості.
І ще одна особливість. Трапляється,оцінюємо, чи вірна, чи правильна, відповідна Чи наша оцінка. Отже, життязмушує переоцінювати оцінку, одного разу зроблену. Це необхідно не тільки дляперевірки адекватності оцінки, але і для того, щоб зрозуміти, не допустили Чи ми помилокпри її формулюванні, тобто в процесі оцінювання, чи не були наші критерії оцінкивикликані сильними позитивними чи негативними емоціями. Не викликані чи вони нашоїнедосвідченістю або провокацією, натиском (непрямим) з боку інших людей або обставин?
2. Визначення поняття правоваоцінка
Згідно Л. Десеву оцінкаявляє собою В«визначення рівня вихованості та соціальної активності людини,групи, колективу; встановлення наявності ступеня прояву даного знання або досягнення,уміння, навику або звички, якості характеру або властивості пам'яті В»[9].
Визначення зародження (statuspraesens) оцінки. Генезис будь оцінки, здійсненої особистістю, є інтелектуальнимпродуктом, тобто продуктом інтелектуальної оціночної системи актуальною, автоматичноабо випадково активованої потреби, інтересу, смаку, цілі, збуджуючі мотиваціюдля відповідної оціночної діяльності (оцінювання), ...
