Введення
Л.Н. Толстойписав, що всі щасливі сім'ї схожі один на одного, кожна нещасливанещаслива по-своєму. Але і в нещастях існують свої закономірності,яких можна було б уникнути, якщо знати про них заздалегідь.
Наша мета -побачити помилки, які ми допускаємо як подружжя і як батьки. І не тількипобачити, але й оцінити їх, щоб надалі уникнути дисгармонії в побудовісвого сімейного життя: і подружнього, і батьківської. Кожен мріє про те,щоб бути щасливим і зробити щасливими своїх дітей.
1. Стилівиховання
Зазвичайродина відноситься до підлітка у відповідності зі сформованими сімейними (іродовими) традиціями. Тут ми знайдемо продовження тих же стилів виховання,які були спрямовані на дитину ще в дитинстві.
Сім'я з високоюрефлексією і відповідальністю розуміє, що дитина дорослішає і що з цим требавважатися, змінюючи стиль взаємин. До підліткові починають ставитися зурахуванням, що з'явився в нього почуття дорослості. Не нав'язуючи своєї уваги,батьки висловлюють готовність обговорити його проблеми.
Сім'явідчужена. У цій сім'ї до підлітка ставляться так само, як і в дитинстві, - їммало цікавляться, уникають спілкування з ним і триматися від нього на відстані.Відчужені батьки вже зробили свій внесок у розвиток характеру свогодитини: він або теж став носієм відчужених форм поведінки і володаремвідчуженої душі, або у нього склався гіркий комплекс власноїнеповноцінності.
Сім'яавторитарна по сформованим стереотипам продовжує пред'являти підлітку ті жжорсткі вимоги, що і в дитинстві. Зазвичай, якщо це було прийнято раніше, тутпродовжують застосовувати і фізичні покарання (у дитинстві - шльопали, тепер можутьВ«ВрізатиВ»). У авторитарної сім'ї підліток так само самотній, нещасний і невпевненийв собі, як і в дитинстві.
Сім'я зпопустітельскій ставленням. У такій родині продовжує панувати принципвседозволеності: підліток вже давно В«сів на головуВ» батькам і добре освоївспособи маніпулювання ними. Егоїзм і супутня йому конфліктність -основні характеристики поведінки підлітків з таких сімей.
Сім'ягіперопікаючою. Підліток у сім'ї виріс під пильною увагою ітурботою батьків, у яких маса своїх внутрішніх проблем, що виникають поЗдебільшого на основі особистих трагедій і комплексів. З підлітком батькияк і раніше не розлучаються, опікають його не тільки ззовні, але й прагнутьзаволодіти і його душевними переживаннями.
Описаністилі відносин до підлітка демонструють лише тенденції умов розвиткуособистості в підлітковому віці. Реальне життя може бути м'якше, благополучніше, але йжорсткіше, жахливіше, незбагненніше. У сім'ї може бути одночасно безлічрізноманітних стилів спілкування, обумовлених неоднорідністю культурних рівнівїї членів (дідусів, бабусь, батьків, інших родичів). Підліток можепрагнути до ідентифікації зі своїми батьками, але може займати івідчужену позицію.
2. Досвідспілкування
Найбільшзначимий досвід спілкування членів сім'ї один з одним пов'язаний з певнимиемоційними переживаннями. Чим більш емоційні вони у своєму спілкуванні один зіншому, чим частіше в сім'ї виникають конфлікти, тим більш висока ймовірністьспотворень в їх відносинах і появи у них різних хворобливих фантазій. Уних виникають один про одного спотворені уявлення, що сприяють ще більшогоїх відчуження. Взаємна образа підсилюється і через те, що члени сім'ї бачать,наскільки невірно інші тлумачать їх вчинки.
Вірогідністьжити в ідеальних умовах сім'ї для підлітка вельми скрутна ще йтому, що він тепер сам починає продукувати свої способи спілкування,засвоєні в родині, що нерідко насторожує і дивує батьків.
Розглянемодокладніше умови гіперопікаючою сім'ї - мурашника.
Що можебути краще, ніж цей тип сім'ї, - запитаєте ви?
Вмурашнику все так упорядковано, гармонійно, у всіх свої обов'язки, ніхто несидить без діла і заважає іншим. Пам'ятаєте, як цікаво було спостерігати замаленькими комахами, які, ні на секунду не зупиняючись, будують загальнийбудинок, ростять малюків, турбуються про їжу для всіх, а якщо потрібно, дружно кидаютьсязахищати своє житло і дитинчат.
Тепердавайте постежимо за людською сім'єю - мурашником, придивимося, щозаважає людям у своїй родині бути такими ж доброзичливими і старанними. Чим людинане схожий на маленького працьовитого комахи - мурашки або бджолу?
У такійродині багато, народу, три покоління живуть разом (дідусь, бабуся, мама, батько,дочка, її чоловік і син, 16 років студент технікуму).
З бокуможе здатися, що все чудово влаштовано: сім'я, як величезний часовиймеханізм, де всі шестерні допомагають без зупинок працювати головномумеханізму, живе по раз і назавжди заведеним правилам. У цій родині відносинивсіх членів впорядковані та узгоджені.
Однак,придивившись уважніше, стає зрозуміло й інше: при всій правильностіі якоїсь заданості побуту сімейного мурашники не всім підходять темп, ритм,правила і розпорядок, прийняті колись старшими і нав'язані тепер молодшим ісереднім. Нав'язуються смаки, режим життя. Іноді середнє покоління намагається вторгнутисязі своїми законами на В«територіюВ» дідусі та бабусі, щоб нав'язати їм турботупро своїх дітей, сімейному бюджеті, своїй професійній кар'єрі, побут всійсім'ї ...
Запристойним родинним фасадом ховаються довгостроково нагромаджуватимуться негативніпочуття не тільки до усталеному життєвому укладу, але і до старших і молодшихчленам сім'ї.
Ситуаціяна початок
Ранок . Юнак збирається йти на заняття в технікум. Бабуся бачачи, що онук надів старий светр, говорить йому: В«Навіщо ти надів цей светр,одягни, що-небудь пристойне; цей светр можна носити тільки вдома В». Онук :В«Що хочу те і вдягаю. Яке твоє діло В». Бабуся : В«Як ти зі мноюрозмовляєш?! В». Онук : В«Як хочу, так і розмовляю!В».
Цей діалогчує його мама і каже йому: В«Як ти розмовляєш з бабусею!?Молоко на губах ще не обсохло, а туди ж! В».
Від образливогозауваження у юнака на очі навертаються сльози. Він повертається в своюкімнату, знаходить інший светр, надягає його і йде, грюкнувши дверима.
Дочка говорить матері : В«Навіщо ти робиш йому зауваження. У чомухоче у тому нехай і йде В». Бабуся від образи мало не плачучи повертається в своюкімнату і половину дня думає тільки про те, що вона більше не буде робитизауваження. Але швидко про це забуває і все починається заново.
Ситуаціядруга.
Дідусь виходить у хол і бачить, що в холі горить світло, він говорить бабусі :В«Коли вони звикнути гасити світло? Мені набридло робити це за них! В». Бабуся :В«Нічого страшного не сталося, ну погасив світло, надірвався, чи що?В». Дідобурено: В«Не надірвався. Але нехай звикають до порядку! В».
Це чує дочка ,вона каже: В«Тату якщо тобі важко це зробити, то не гаси, я спущуся вниз іпогашу світло сама В». Дід , ще більш обурюючись: В«Ти їх зовсім розпестила.Вони навіть світло погасити не хочуть В». Дочка , ображено: В«Я їх не балую, простовони поспішали! А ти сидиш вдома, думаю, що тобі це зробити не важко В». Дід:В«Ти закидаєш мені, що я сиджу вдома, я своє відпрацювавВ». Дочка: В«Я не кажу, щоти повинен працювати, але ти не бурчи якщо, щось робиш по будинку ... В».
Цей діалогможе тривати весь день, якщо хтось не переведе його в інше русло. Аленастрій зіпсований на весь день!
Тривало,поволі наростаючий конфлікт між поколіннями впливає на відносини міжподружжям. Чоловік і дружина не можуть жити так, як їм хотілося б, з'являється почуттярозчарування, незадоволеності, нудьги. Життя в мурашнику не дає відчуттясамостійності, незалежності, з'являється відчуття дарма витрачених років.
Розростаючись,проблема батьків і дітей заважає спокійно жити і працювати, виховувати дітей івідпочивати, приховане невдоволення сімейними традиціями залучає в конфлікт всіхчленів сім'ї.
Подружжястримують негативні емоції, але при цьому настрій у них нестійке,накопичуються втома і безсилля, а як результат - небажання помічати івирішувати щоденні проблеми.
Тихіпроблеми сім'ї - мурашника викликають у дорослих напади поганого настрою,туги, депресії.
Висновки
виховання сім'я підліток спілкування
Розплутатиклубок сімейних проблем не вдається, потягнувши тільки за одну ниточку, тому щоз'являється, тривалий вузол. Для вирішення проблеми необхідна перебудовавсього сімейного механізму. І чим швидше сім'я прийде до такого рішення, тимкраще для всіх.
При цьомунеобов'язково роз'їжджатися, для початку необхідно просто обговорити ситуаціюситуацію на сімейній раді. Важливо домовитися про необхідність час відчасу обговорювати свої проблеми, вислуховувати кожного і, звичайно, бути готовимвислухати критику рідних.
Очевидно,що поведінка і дорослих, і дітей у сім'ї - це єдина, цілісна система і якщощось ламається в одній ланці, страждають при цьому все.
