Зміст
Введення
1 Спілкування як сприйняття людьми один одного
2 Бар'єри як фактори, що заважають спілкуванню
3 Можливі шляхи подолання бар'єрів спілкування
Висновок
Список літератури
Введення
Аналіз зв'язку суспільних іміжособистісних відносин дозволяє розставити правильні акценти в питанні промісці спілкування у всій складній системі зв'язків людини із зовнішнім світом. Однакперш необхідно сказати кілька слів про проблему спілкування в цілому. Рішенняцієї проблеми є досить специфічним в рамках вітчизняної соціальноїпсихології. Сам термін В«спілкуванняВ» не має точного аналога в традиційнійсоціальній науці не тільки тому, що не цілком еквівалентний зазвичайупотребляемому англійському терміну В«комунікаціяВ», але й тому, що змістйого може бути розглянуто лише у понятійному словнику особливої вЂ‹вЂ‹психологічноїтеорії, а саме теорії діяльності. Звичайно, в структурі спілкування, якабуде розглянута нижче, можуть бути виділені такі його сторони, які описаніабо досліджені в інших системах соціально-психологічного знання.
На своєму початковому (нижчому) рівні взаємодія являє собою найпростішіпервинні контакти людей, коли між ними має місце лише первинне і дужеспрощене взаємне або одностороннє В«фізичнеВ» вплив один на одного зметою обміну інформацією та спілкування. Така взаємодія в силу конкретнихпричин може і не досягати своєї мети, а тому і не отримувати всебічногорозвитку, що несприятливо позначиться на якості ділового спілкування.
Головне, від чого залежить успіхпервинних контактів, полягає в прийнятті або неприйнятті один одного партнерамипо взаємодії. При цьому вони не складають простої суми індивідів, ає деяким зовсім новим і специфічним утворенням зв'язків івідносин, яке регулюється реальним або уявним (репрезентованою)розходженням-схожістю, подібністю - контрастом людей, включених у спільнудіяльність (спілкування).
Мета даної роботи - розглянутибар'єри спілкування та шляхи їх подолання.
1Спілкування як сприйняття людьми один одного
Взаємодія людини з навколишнім йогосвітом здійснюється в системі об'єктивних відносин, які складаютьсяміж людьми в їх суспільного життя.
яке виробництво припускаєоб'єднання людей. Але ніяка людська спільність не може здійснюватиповноцінну спільну діяльність, якщо не буде встановлений контакт міжлюдьми і не буде досягнуто між ними належного взаєморозуміння. Так,наприклад, для того щоб учитель міг навчити чого-небудь учнів, він повиненспілкуватися з ними.
Спілкування - це багатоплановий процесрозвитку контактів між людьми, породжуваний потребами спільноїдіяльності.
В єдиному процесі спілкування зазвичайвиділяють три сторони:
-комунікативну (передачу інформації);
-інтерактивну (взаємодія);
-перцептивну (взаімовоспріятіе).
Розглянуте в єдності цих трьохсторін спілкування виступає як спосіб організації спільної діяльності івзаємин включених до неї людей [1].
Можнавиділити вісім функцій (цілей) спілкування:
1)контактна, мета, якої - встановлення контакту як стану обопільноїготовності до прийому та передачі повідомлення і підтримки взаємозв'язку у форміпостійної взаімооріентірованності;
2)інформаційний обмін повідомленнями, тобто прийом-передача будь-яких відомостей увідповідь на запит, а також обмін думками, задумами, рішеннями і т. д.;
3)спонукальна стимуляція активності партнера по спілкуванню, напрямна його навиконання тих чи інших дій;
4)координаційна - взаємне орієнтування й узгодження дій приорганізації спільної діяльності;
5)розуміння - не тільки адекватне сприйняття змісту повідомлення, але розумінняпартнерами один одного (їх намірів, установок, переживань, станів і т.д.);
6)емотивно збудження в партнері потрібних емоційних переживань (В«обмінемоціями В»), а також зміна з його допомогою власних переживань істанів;
7)встановлення відносин - усвідомлення і форсування свого місця в системірольових, статусних, ділових, міжособистісних та інших зв'язків співтовариства, в якомуналежить діяти індивідові;
8)надання впливу - зміна стану, поведінки, особистісно-смисловихутворень партнера, в тому числі його намірів, установок, думок, рішень,уявлень, потреб, дій, активності і т. д.
Процес сприйняття однією людиноюіншого постає як обов'язкова складова частина спілкування і складає те, щоназивають перцепцією. На основі зовнішньої сторони поведінки ми, за словамиС.Л.Рубинштейна, як би В«читаємоВ» іншої людини, розшифровуємо значення йогозовнішніх даних [2].Враження, які виникають при цьому, відіграють важливу регулятивну роль упроцесі спілкування. По-перше, тому, що, пізнаючи іншого, формується сампознающий індивід. По-друге, тому, що від міри точності В«прочитанняВ» іншоголюдини залежить успіх організації з ним узгоджених дій.
Під сприйняттям в соціальній психологіїрозуміється цілісний образ іншої людини, сформований на основі оцінки йогозовнішнього вигляду та поведінки [3].
У діловому спілкуванні доводитьсявзаємодіяти з людьми, яких бачиш вперше, і з людьми, які вжедосить добре знайомі. Психологічні дослідження показали, що в основісприйняття незнайомих раніше людей і людей, з якими вже є певнийдосвід спілкування, лежать різні психологічні механізми. У першому випадкусприйняття здійснюється на основі психологічних механізмів міжгруповогоспілкування, в другому - механізмів міжособистісного спілкування.
До психологічним механізмам сприйняттяв міжгруповому спілкуванні відносять процес соціальної стереотипізації, сутьякого полягає в тому, що образ іншої людини будується на базі тих чиінших типових схем. Під соціальним стереотипом звичайно розуміється стійкеуявлення про якісь явищах чи людях, властиве представникам тієїчи іншої соціальної групи. Різні соціальні групи, взаємодіючи міжсобою, виробляють певні соціальні стереотипи. Найбільш відомі етнічніабо національні стереотипи - подання про членів одних національних груп зточки зору інших. Наприклад, такі стереотипні уявлення про ввічливістьанглійців, легковажності французів чи про загадковість слов'янської душі.
Формування образу іншої людиниздійснюється теж шляхом стереотипізації, Питання про те, наскільки точнимє перше враження, совеем не простий.
З одного боку, майже кожна дорослалюдина, що має досвід спілкування, здатний по зовнішності людини, його одязі, манеріговорити і поведінці достатньо точно визначити багато йогосоціально-психологічні характеристики: психологічні риси, вік,соціальний шар, приблизну професію. Але ця точність можлива, як правило,тільки в нейтральних ситуаціях. В інших же ситуаціях майже завжди присутнятой чи інший відсоток помилок. І чим менш нейтральні відносини, чим більше людизацікавлені один в одному, тим більше вірогідність помилок.
Це пояснюється тим, що передлюдиною ніколи не стоїть задача просто В«сприйнятиВ» іншого. Образ партнера,який створюється при знайомстві, - це регулятор подальшої поведінки, віннеобхідний для того, щоб правильно і ефективно в даній ситуації побудуватиспілкування.
Найбільш важливі в даній ситуаціїхарактеристики - це ті, які дозволяють віднести партнера до якоїсь групи.Саме ці характеристики і сприймаються досить точно. А решта рисиі особливості просто добудовуються за певними схемами, і саме тутз'являється ймовірність помилки. Ці помилки сприйняття обумовлені, зокрема,дією деяких факторів - переваги, привабливості і відношення донам.
Люди, що вступають у спілкування, не рівні:вони відрізняються один від одного за своїм соціальним статусом, життєвим досвідом,інтелектуальному потенціалу і т. д. При нерівності партнерів найбільш частозастосовується схема сприйняття, яка приводить до помилок нерівності.
У психології ці помилки отрималиназву фактора переваги.
Схема сприйняття така. При зустрічі злюдиною, що перевершує нас по яком...
