План
Введення
1. Творчий шлях А.Н. Леонтьєва
2. Вчення А.Н. Леонтьєва
Висновок
Список літератури
Введення
Олексій Миколайович Леонтьєв (1903-1979) - російський психолог; доктор психологічних наук,професор, дієвий член АНП РРФСР (1950), АПН СРСР (1968), Почесний член Угорськоїакадемії наук (1937), Почесний доктор Паризького університету (1968). Розробивзагальнопсихологічних теорію діяльності. Основні наукові праці: В«Розвитокпам'яті В»(1931),В« Відновлення руху В»спільно з А.В. Запорожцем(1945), В«Нарис розвитку психікиВ» (1947), В«Потреби і мотиви діяльностіВ»(1956), В«Проблеми розвитку психікиВ» (! 959, 1965), В«Про історичному підході довивчення психіки людини "(1959),В« Потреби, мотиви і емоції "(1971),В«Діяльність. Свідомість. Особистість В»(1975).
1. Творчий шлях А.Н. Леонтьєва
Олексій Миколайович Леонтьєв зробивдіяльність предметом і методом психологічного дослідження. Він назвавкатегорії діяльності свідомості і особистості як В«найбільш важливі для побудовинесуперечливої вЂ‹вЂ‹системи психології як конкретної науки про породження,функціонуванні і будові психічного відображення реальності, що опосередковуєжиття індивідів В»[2]. Розроблена Леонтьєвим загальпсихологічним теоріядіяльності є найважливішим досягненням радянської психологічної науки, а самЛеонтьєв - великим теоретиком, одним із творців радя
нської психології. Наматеріалі теоретичних і експериментальних досліджень він показав пояснювальнусилу діяльності для розуміння центральних психологічних проблем: сутності ірозвитку психіки свідомості, функціонування різних форм психічного відображенняособистості. У розробці проблеми діяльності Леонтьєв виходив з культурно-історичноїконцепції психіки Л.С. Виготського. Він вважав, що марксистсько-ленінськаметодологія дозволяє проникнути в дійсну природу психіки, свідомостілюдини, а в теорії діяльності бачив конкретизацію марксистско-ленінськоїметодології в області психології.
Витоки його дослідженьсягають початку 30-х рр.., коли Леонтьєв очолив групу психологів вХаркові. До її складу входили А.В. Запорожець, Л.І. Божович, П.Я. Гальперін,П.І. Зінченко, Г.Д. Луков, В.І. Аснін. Для них центральною сталапроблема практичної діяльності і свідомості, яка розглядаласяЛеонтьєвим В«необхідної лінією руху психологічного дослідженняВ».Вироблялося вивчення структури дитячої діяльності, її засобів, мети, мотивуі зміни в процесі розвитку дитини.
В кінці 30-х рр.. А.Н. Леонтьєвзвертається до проблем розвитку психіки: досліджує генезис чутливості,розвиток психіки тваринах. Підсумком цих робіт стала докторська дисертаціяВ«Розвиток психіки" (1946). Тут була розроблена концепція стадіальногорозвитку психіки в процесі еволюції тваринного світу, виходячи зі зміни в цьомупроцесі характеру зв'язків тварин з оточуючими умовами [3]. Кожна новащабель розглядалася як перехід до нових умов існування і крок вускладненні фізичної організації тварин. Виділені Леонтьєвим стадії врозвитку психіки - елементарної сенсорної психіки, перцептивної та стадіїінтелекту - у подальших дослідженнях отримали подальшу розробку іконкретизацію [9].
Під час ВеликоїВітчизняної війни А.Н. Леонтьєв, будучи науковим керівникомевакуаційного госпіталю на Уралі, очолив роботу по відновленню втраченоїгностичної чутливості і рухів після поранень шляхом спеціальноїорганізації осмисленої предметної діяльності поранених [4]. Хоча цей циклдосліджень переслідував практичні цілі, одночасно він підводив досистематичного вивчення теоретичної проблеми про вирішальну роль діяльності ідії в психічному розвитку.
У статтях 1944-1947 рр..,присвячених розвитку психіки в онтогенезі, проблема діяльності отримуєспеціальну розробку. Було сформульовано поняття провідної діяльності, покладенев основу при вивченні періодизації психічного розвитку дитини (А.Б. Ельконін),досліджена гра як провідна діяльність в дошкільному віці [5]. Буловироблено розрізнення діяльності (і мотиву) і дії (і цілі), операційабо способів виконання дії, описувалися динаміка їх взаємовідносин впроцесі реальної життєдіяльності дитини; був розкритий механізм зсуву мотивуна мета як механізм процесу народження нових діяльностей; вводилося розрізненняВ«Тільки що розуміються мотивівВ» і мотивів, реально дівоцтва В». Описувалосяперетворення дії в операцію. На прикладі навчальної діяльності була розкритапсихологічна характеристика свідомості, зокрема, показана незвідністьсвідомості до знання сенсу до значення [6].
Ці дослідження склалиоснову психологічного вчення А.Н. Леонтьєва про діяльність її структурі,її динаміці, її різних формах і видах, остаточний варіант якого дано вроботі В«Діяльність. Свідомість. Особистість В». Відповідно до цієї концепції,діяльність суб'єкта є тим змістовним процесом, в якомуздійснюються реальні зв'язки суб'єкта з предметним світом і якийопосередковує зв'язки між впливає об'єктом і суб'єктом. Діяльністьвключена в систему суспільних умов. Основною характеристикою діяльностіє її предметність - діяльність визначається предметом, підпорядковується,уподібнюється йому: предметний світ В«втягуєтьсяВ» в діяльність і відображається вйого образі, в тому числі в емоційно-потребностной сфері. Образ породжуєтьсяпредметною діяльністю. Таким чином, психіка розглядається як процесисуб'єктивного відображення об'єктивного світу породжувані матеріальної практичноїдіяльністю [7]. Формою існування образу в індивідуальній свідомостіє значення мови. У свідомості виявляється також чуттєва тканина, тобточуттєві образи та особистісні смисли, які надають свідомості упередженийхарактер. Дослідження всіх цих складових свідомості відображені в рядіпублікацій.
Діяльність має складнуструктуру. розрізняються діяльність і відповідний їй мотив, дія івідповідна йому мета, операції і відповідні їм способи здійсненнядії, фізіологічні механізми, реалізатори діяльності. Міжкомпонентами діяльності існують переходи і трансформації. Аналізутворюючих діяльність одиниць привів до висновку про єдність будови зовнішньої івнутрішній діяльності у формі якою існує психічне. Показаніпереходи від зовнішньої діяльності до внутрішньої (інтеріоризація) і від внутрішньої- До зовнішньої (екстеріоризація). Так долалася містифікація психіки,свідомості.
Діяльність припускаєсуб'єкта діяльності, особистість. У контексті теорії діяльності розрізняютьсяосвіти В«індивідВ» і В«особистістьВ». Особистість є продуктом усіх відносинлюдини до світу, що реалізуються сукупністю всіх різноманітних діяльностей.Основними параметрами особистості є широта зв'язків людини зі світом, ступіньїх ієрархічність і загальна їх структура. Підхід до вивчення особистості зпозиції теорії діяльності успішно розвивається в радянській психології.
2. Вчення А.Н. Леонтьєва
Основні теоретичніположення вчення А. Н. Леонтьєва:
В·психологія - це конкретна наука про породження, функціонування ібудові психічного відображення реальності, яке опосередковує життя індивідів;
В· об'єктивним критерієм психіки є здібність живих організмів реагувати на абіотичні(Або біологічно нейтральні) впливу;
В·абіотичні впливу виконують сигнальну функцію по відношеннюдо біологічно значимим подразників:
В· подразливість - це здатність живих організмів реагувати на біологічно значимівпливу, а чутливість - це здатність організмів відбивативпливу, біологічно нейтральні, але об'єктивно пов'язані з біологічнимивластивостями;
В·в еволюційному розвитку психіки виділяються три стадії: 1) стадіязлементарной сенсорної психіки, 2) стадія перцептивної психіки, 3) стадіяінтелекту;
В·розвиток психіки тварин - це процес розвитку діяльності;
В·особливостями діяльності тварин є:
а) вся активність тваринв...
