Г.Шугаев, архітектор
Люксембург- Маленька держава в центрі Європи, притулок між Францією, Німеччиноюі Бельгією. Його горбистий, покритий доглянутими лісами рельєф створюєпрекрасний мальовничий антураж для чудових зразків середньовічноїархітектури Західної Європи. . .
ІсторіяЛюксембургу починається з 963 року, коли Зігфрід Арденнського побудував на місцідавньоримського поселення перший замок, відомий під назвою В«Маленькафортеця В». У різні часи цією територією управляли різні європейськіправителі, що безсумнівно впливало на формування місцевих культурнихцінностей і традицій. Зведені тут будівлі традиційні для ЗахідноїЄвропи і в той же час самобутні. Прикрасою старого міста є скельнакапела Сен-Кірен (VI і XV вв.), готична церква Сен-Мішель (! 519 р.), ренесансний Палац юстиції (XVII в.), бароковий собор Нотр-Дам (XVII в.).
Горбистатериторія, на якій виросло місто, - не надто зручне місце для регулярних, французькихпарків. Тим не менше стараннями міської влади кілька таких парківрозмістили на штучних терасах, влаштованих на стрімких схилах пагорбів.І все ж у парковому будівництві переважає англійська, пейзажний стиль.Найбільший англійський парк розташований на схилах природного каньйону, перетинаємісто. З численних оглядових майданчиків відкриваються прекрасні пейзажі, зливаютьсяв єдиний зелений масив. Парк насичений невигадливими, але привабливими іпродумано розставленими сучасними малими формами. Так, величезні червонікулі, здавалося б, довільно розкидані по зеленому сукну газонів, створюютьілюзію величезного більярдного столу. Під арками високого старовинного мосту, завислогонад каньйоном, створений прекрасний водойму з мальовничими очеретяними берегами іяскравими квітами на водній гладі. Постійно оновлюючи простір парку, ландшафтніархітектори проявляють максимум делікатності, щоб не нашкодити навколишньомусередовищі.
Люксембургбуквально потопає в зелені. Оточуючі його лісу плавно переходять в садиби, яків свою чергу непомітно зливаються з доглянутими міськими територіями. Радуютьочей різноманітно оформлені фасади будинків. В останні роки поряд зтрадиційним квітковим декором балконів і лоджій городяни за прикладом датчан іголландців почали активно застосовувати кольорову колористику. Для міста вже сталозвичною картиною достаток рослин на яскраво забарвлених фасадах. Цікавовиглядають скляні фасади сучасних будинків, обплетені кучерявимирослинами. Ще один поширений прийом - озеленені, експлуатованіпокрівлі.
Застосовуватийого на старих будівлях заважають черепичні скати з великим ухилом. А ось унових будівель офісів, торгових центрів та ін майже всі дахи озеленені.Завдяки застосуванню нових технологій і матеріалів на покрівлях не тількивлаштовують газони, але і розбивають справжні сади. Різноманітність архітектурнихформ в поєднанні з оригінальним рослинним оформленням роблять неповторнимвигляд кожної будівлі.
Провінційнезатишшя на вулицях Люксембурга - всього лише ілюзія. Традиційна міськазабудова в останні роки помітно трансформується і оновлюється. Особливошвидко цей процес йде за межею старого міста, де зосереджена основнамаса банків і представництв найбільших зарубіжних фірм. Чудовібанківські та офісні будівлі, що являють собою кращі зразки архітектурнихдосягнень Заходу, зводяться за участю архітекторів з усього світу, що використовуютьнайсучасніші технології та матеріали.
ВВодночас міська влада докладають максимум зусиль, щоб зберегтинеповторну чарівність старого європейського міста. Жорсткий архітектурнийконтроль, який тут здійснюється, став можливий завдяки чітким, демократичним,але досить суворим законодавчим нормам. Стримуючи забудовників, вонисприяють соціальній стабільності суспільства. Важливий принцип багатим городянамзаборонено шокувати розкішшю власників сусідніх будинків. Це стало однією зпричин обмеження поверховості новозведених індивідуальних житлових будинків - вонане повинна перевищувати двох поверхів. До речі, кут нахилу скатної покрівлі поприйнятим нормам становить не менше 45 градусів. Жорстко контролюється іплоща скління фасадів при зведенні мансардних поверхів. При виносіконсолей і балконів необхідно отримати згоду сусідів.
Всігромадяни рівні перед законом, права кожного неухильно дотримуються позазалежно від соціального стану. Винятків не роблять навіть для великогогерцога Люксембургу. У всякому разі герцогу не вдалося домогтися дозволу наперенос проходить по його володінь галасливої вЂ‹вЂ‹автостради подалі від будинку, хоча вінпропонував зробити це на власні кошти. Свою відмову міська владамотивували так: В«Ми не можемо не прислухатися до думки городян, якізвикли до цієї дороги В». Землю, яка перебуває у власності городян, не можнавикористовувати в якихось інших цілях без їх відома. Це пояснює один зпарадоксів міського середовища Люксембургу - розкидані по всьому центру містаділянки, засіяні пшеницею.
Привиникненні спірних питань по проекту його обов'язково розглядають наміській раді. Мені розповіли цікавий випадок, пов'язаний з цією нормою.Один городянин задумав реконструювати фасад свого будинку, звернений у біклісу. Однак власник лісового масиву зумів перешкодити будівництву напідставі того, що відстань між огорожею його ділянки і будинком сусідаскоротилося б на п'ять метрів.
Ці,на перший погляд, суворі обмеження спрямовані на дотримання принципівсоціальної рівності. В їх основі - шанобливе ставлення до всіх членівсуспільства, що стало нормою і для влади, і для громадян Люксембургу.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .archjournal.ru/
