А)Машинобудування є головною галуззю світової промисловості: на ньогоприпадає приблизно 35% вартості світової промислової продукції і більше 30%зайнятих у промисловості.
Машинобудування- Головна по числу зайнятих, по вартості продукції та відповідно за часткою увсім промисловому виробництві галузь сучасної промисловості. Цепояснюється тим, що саме воно в першу чергу забезпечує всі галузігосподарства знаряддями виробництва (машинами, обладнанням, приладами та ін), анаселення - предметами споживання, в тому числі і тривалого користування.
Машинобудуваннятакож сама комплексна і диференційована за структурою з галузейпромисловості: разом з металообробкою воно включає в себе до 200 різнихпідгалузей і виробництв. У машинобудуванні зазвичай виділяють: загальнемашинобудування, транспортне машинобудування, приладобудування,електротехніку (включаючи електроніку), виробництво озброєнь і військової технікиі т.п. Загальне машинобудування включає верстатобудування, випуск виробничогообладнання всіх видів, виробництво сільськогосподарських машин. Випусквиробничого обладнання - металургійного, гірничо-хімічної та іншоїважкого устаткування - об'єднують в поняття В«важке машинобудуванняВ».
Доперелічених підрозділам машинобудування слід додати і В«малуВ»металургію - виробництво сталі і прокату як в ливарних цехахмашинобудівних підприємств, так і на окремих спеціалізованихпідприємствах з виробництва литва, поковок, штамповок і зварних конструкційдля машинобудування.
Взазначеній структурі галузі найбільш складним є машинобудування. Внього входять найважливіші підгалузі: машинобудування для міжгалузевих виробництв(Електронна та радіопромисловості, приладобудування, верстатобудівна іінструментальна, підшипникова промисловість тощо); виробництво устаткуваннядля галузей народного господарства (будівельно-дорожнє, транспортне,тракторне і сільськогосподарське машинобудування тощо); для галузейпромисловості (енергетичне, металургійне, гірничошахтне і гірничорудне,хімічне машинобудування, виробництво технологічного обладнання длятекстильної промисловості та ін); для невиробничої сфери (комунальнемашинобудування, виробництво побутових приладів і машин, військова техніка та ін.)
Застадіями технологічного процесу машинобудування можна підрозділити назаготівлю, механічну обробку і складання.
Заметалоємності, трудомісткості і енергоємності прийнято виділяти важке, загальне ісереднє машинобудування. Важке машинобудування відрізняється великим споживаннямметалу, відносно малою трудомісткістю і енергоємністю. Воно включаєвиробництво металомістких і великогабаритних виробів.
Длязагального машинобудування характерні середні норми споживання металу, енергії,невисока трудомісткість. В основному це виробництво устаткування для окремихгалузей промисловості.
Загальнеі середнє машинобудування схожі між собою і чітко виражених закономірностей вгеографії не мають.
Всігалузі можна класифікувати за хронологічним ознакою: (хронологічнакласифікація):
1)новітні галузі, що виникли у другій половині XX в. Перш за все, це галузівищих поверхів машинобудування: електроніка, радіотехніка, робототехніка,ракетно-космічна промисловість та ін;
новігалузі, які з'явилися в другій половині XIX ст. і першій половині XX в.: авіа-і автотранспортна техніка, паровозі-та тепловозобудування, виробництвообладнання для численних галузей народного господарства і промисловості таін;
старігалузі, що сформувалися ще в XVIII в. і першій половині XIX ст.:виробництво металевих виробів для первинних галузей економіки (сільськогогосподарства, добувної промисловості).
Вепоху НТР світове машинобудування в цілому стало значно більше наукомістким. Впередових країнах на нього припадає понад 2/3 всіх витрат на НДДКР в промисловомувиробництві. Загальною тенденцією став також перехід від універсальних до більшвузькоспеціалізованим підприємствам. Що ж стосується змін у структурігалузі, то вони були викликані в першу чергу тим, що новітні галузі сталирозвиватися найбільш швидко, нові - більш повільними темпами, а старі - щебільш повільно. Конкретизувати цю тенденцію можна на прикладахавіаракетна-космічної промисловості, верстатобудування і суднобудування.
Авіаракетна-космічнапромисловість (АРКП) - типова новітня галузь сучасного машинобудування.Вона виникла на основі існуючої і раніше авіаційної промисловості, доякої в епоху НТР додалося виробництво ракет, різного роду космічнихлітальних апаратів, двигунів, приладів і т. п. Ця галузь належить дочисла найбільш наукомістких, лідируючи (разом з електронікою) у витратах на НДДКР.Поряд з цим вона відрізняється підвищеною трудомісткістю, так що на їїпідприємствах дуже велика частка інженерно-технічного персоналу і робітниківвищої кваліфікації. До відмінних рис АРКП відноситься і її високакапіталомісткість. Ще одна чи не найважливіша її особливість полягає внайтісніших зв'язках з військово-промисловим комплексом. До цього комплексу повністюабо частково належать її найбільші концерни та корпорації В«Макдоннел-ДугласВ»,В«Локхід МартінВ», В«БоїнгВ», В«НортропВ», В«Юнайтед ТекнолоджізВ» в США,В«АероспасиальВ», В«Брітіш ейрспейсВ», В«Даймлер-БенцВ» у Західній Європі.
Машинобудуваннявідрізняється від інших галузей промисловості цілою низкою особливостей, яківпливають на його географію. Найважливіша з них - наявність суспільної потреби впродукції, кваліфікованих трудових ресурсів, власного виробництва абоможливості поставки конструкційних матеріалів і електроенергії.
Б)Основні фактори географічного розміщення машинобудування
Нарозміщення галузей машинобудування впливають різні фактори. Однакдо ключових з них відносять наукоємності, металоємності і трудомісткості.
Наукоємність.Сьогодні важко уявити собі сучасне машинобудування без широкоговпровадження наукових розробок. Саме тому виробництво найбільш складноїсучасної техніки (комп'ютерів, різноманітних роботів) концентрується врайонах і центрах, які мають високорозвиненою науковою базою. Орієнтація нанауковий потенціал - основний чинник розміщення машинобудівнихпідприємств.
Всіце зумовлює як виробничі, так і територіальні аспекти розвиткуАРКП. До перших з них відноситься, наприклад, не настільки великий обсяг В«штучноїВ»продукції: нині у світі випускають близько 1000 авіалайнерів і 600-1000 вертольотівв рік. До других - концентрація підприємств галузі у відносно обмеженомучислі найбільш розвинених країн.
Металомісткість.Галузі машинобудування, що займаються виробництвом такої продукції, як металургійне,енергетичне, гірничо-шахтного устаткування, споживають багато чорних і кольоровихметалів. У зв'язку з цим машинобудівні заводи, що випускають такого родупродукцію, зазвичай намагаються перебувати якнайближче до металургійнимбаз, щоб зменшити витрати з доставки сировини.
Трудомісткість.З точки зору трудомісткості машинобудівний комплекс характеризуєтьсявеликими витратами і дуже високою кваліфікацією праці. Виробництво машинвимагає великих витрат робочого часу. Тому досить велика кількістьгалузей машинобудування тяжіють до районів країни, де концентрація населеннявисока, особливо там, де є висококваліфіковані таінженерно-технічні кадри. Надзвичайно трудомісткими можна назвати наступнігалузі комплексу: авіаційна промисловість, верстатобудування, виробництвоелектротехніки і точних приладів.
Якокремий фактор географічного розміщення машинобудування можна винестивійськово-стратегічний аспект. Беручи до уваги інтереси державноїбезпеки, багато підприємств машинобудівного комплексу, що випускаютьпродукцію оборонного призначення, віддалені від меж держави. Багато з нихсконцентровані в закритих містах.
Важливезначення при розміщенні підприємств машинобудівного комплексу маєможливість підвезення сировини та вивезення готової продукції. Певну роль урозміщенні машинобудівних підприємств відіграє також наявність достатньоємного споживчого ринку. Що...
