А).Поряд із залізничним і автомобільним трубопровідний транспорт відноситься досухопутним видам транспорту. Однак тоді як по залізним і автомобільнимдорогами перевозять і вантажі та пасажирів, трубопроводи призначені тільки длятранспортування рідких і газоподібних продуктів. Відповідно їх прийнято підрозділятина нафтопроводи, продуктопроводи і газопроводи (пульпопроводи мають дуженевелике значення).
Б).Розвиток трубопровідного транспорту невіддільний від розвитку нафтової і газовоїпромисловості. Нафтопроводи та продуктопроводи поряд з танкерним флотомє головним засобом перекидання нафти і нафтопродуктів на середні,великі і дуже великі відстані. Таку ж функцію виконують газопроводи вгазової промисловості. І ті й інші забезпечують подолання територіальногорозриву між районами видобутку та споживання рідких та газоподібнихвуглеводнів.
В).Історія трубопровідного транспорту, як і історія нафтової промисловості,сходить до середини XIX в. Перший нафтопровід довжиною всього 6 км побудували в США в 1865 р. Через десять років промисловий центр Пітсбург у Пенсільванії бувз'єднаний з нафтопромислів 100-кілометровим нафтопроводом. У Латинській Америціперший нафтопровід був прокладений (в Колумбії) в 1926 р., в Азії (в Ірані) - в 1934 р., в зарубіжній Європі (у Франції) - в 1948 р. На території Російської імперії перші продуктопровід, який з'єднав Баку і Батумі, бувпобудований в 1907 р. Але широке будівництво нафтопроводів почалося вже післяПершої світової війни, а газопроводів - після Другої світової війни.
Протяжністьнафтопроводів та продуктопроводів становить 600 тис. км, газопроводів - 900тис. км. За продуктопроводами транспортується вугілля, руда в суміші з водою ввигляді рідкої маси.
Трубопроводирозташовані переважно в Європі, Північній Америці, на Аравійськомупівострові. У Росії найбільшими нафтопроводами є В«ДружбаВ» (5, 5 тис.км), що зв'язує Західну Сибір з Європою, і нафтопровід В«Уренгой - ЗахіднаЄвропа В»(4, 5 тис. км).
Аналізуючирозміщення нафто-і продуктопроводів, можна відзначити, що найбільші їх системисклалися, по-перше, в країнах з великими розмірами видобутку і внутрішньогоспоживання нафти і нафтопродуктів, а іноді і експортують їх (США, Росія,Канада, Мексика, а також Казахстан, Азербайджан та ін.) По-друге, вонисклалися в країнах з яскраво вираженою експортною орієнтацією нафтовоїпромисловості (Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Лівія, Алжир, Венесуела).Нарешті, по-третє, вони сформувалися в країнах з не менш яскраво вираженоюімпортної орієнтацією нафтового господарства (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія,Україна, Білорусь та ін.) Найбільші за протяжністю магістральні нафтопроводиспоруджені в країнах СНД, в США, Канаді, Саудівській Аравії.
Всклад першої десятки країн по протяжності газопроводів перші сім позицій- З величезним кількісним перевагою - займають економічно розвинені країни.Це значною мірою пояснюється тим, що будівництво газопроводів в Китаї почалосяпорівняно недавно, більшість же країн, що розвиваються якщо і експортуєприродний газ, то в зрідженому вигляді морським шляхом. У свою чергу, зперерахованих у таблиці розвинених країн США, Німеччина, Франція, Італія (до нихможна додати Україну, Білорусію, Польщу, Чехію, Австрію та ін) мають яскравовиражену споживацько-імпортну орієнтацію, а Росія і Канада (до них можнадодати Туркменію, Норвегію, Алжир) - споживацько-експортну абоекспортно-споживчу орієнтацію. Найбільші за протяжністюгазопроводи діють в країнах СНД, Канаді і США.
Трубопровіднийтранспорт має великі перспективи розвитку, пов'язані з постійним зростаннямпотреб у нафті і особливо в природному газі. У різних регіонах ікраїнах світу триває спорудження магістральних нафтопроводів. Головнимцентром активності в цьому відношенні останнім часом став Каспійський регіон.Ще більшого розмаху набуло будівництво газопроводів. Їх також споруджують убагатьох регіонах і країнах, але якщо мати на увазі тільки найважливіші з них, тослід назвати в першу чергу країни СНД, Південно-Східної Азії, Китай,Австралію, а в другу - Західну Європу, США та Канаду, Північну Африку іЛатинську Америку. За даними на 2001 р., всього в світі споруджувалося 85 тис. кмнових трубопроводів.
Росія,поступаючись США по загальній протяжності трубопроводів, ще на початку 1990-х рр..набагато перевершувала їх по вантажообігу цього виду транспорту. Цей перевагазберігся і пізніше: адже вантажообіг нафто-і газопроводів Росії складає1850 млрд т/км, або майже третина світового. Лідерство Росії багато в чомупояснюється тим, що її набагато більш нові за часом споруди і більшсучасні трубопроводи завдяки великому діаметру труб і високому тискуволодіють набагато більшою пропускною здатністю. Це відноситься до вже давночинним міжнародним трубопроводах - нафтопроводу В«ДружбаВ» і газопроводівВ«СоюзВ» і В«БратствоВ», за якими нафта і газ постачаються в зарубіжну Європу. Ітим більше до недавно введеної в експлуатацію Балтійської трубопровідної системи(БТС), що дала вихід нафти до Фінської затоки, а також до споруджуваних морськимгазопроводам В«Північний потікВ» (на Балтійському морі) і В«Південний потікВ» на Чорномуморе. На східному напрямку ведеться грандіозне будівництво нафтопроводуСхідна Сибір - Тихий океан (ССТО), по якому російська нафта піде наринки країн АТР і США. Завдяки трубах діаметром майже в 1, 5 м пропускна здатність цієї нафтової магістралі складе 80 млн т на рік.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту referat.ru/
