А)Кольорова металургія, як і чорна, - одна з найстаріших галузей промисловості,виникли ще в епоху промислових переворотів. В даний час в світівиробляється близько 40 млн. т. різних видів кольорових металів.
Кольороваметалургія, як галузь, має складну внутрішню структуру. Вона включає всебе здобич і збагачення руд кольорових металів, їх металургійний переділ(Одержання концентрату, чорнового і рафінованого продукту), виробництворізних сплавів, а також прокат кольорових металів і переробку вторинноїсировини.
Б)Розміщення підприємств кольорової металургії багато в чому залежить від особливостей їїсировинної бази. Тому, наприклад, в розміщенні алюмінієвих заводів зазвичайпереважає транспортна та енергетична орієнтація, а розміщення підприємствпо виплавці важких кольорових металів майже завжди має сировинну орієнтацію.
В)Видобуток руд кольорових металів зосереджена в країнах, що розвиваються, оскількитам знаходиться і велика частина світових запасів цих руд. Однак за споживаннякольорових металів лідируюче положення займають розвинені країни. Видобута рудаабо вивозиться в розвинені країни, або переплавляється на місці (що рідше), апотім вивозиться.
Виплавкачорнової міді зосереджена в США, Чилі, Японії, Замбії, ДемократичнійРеспубліці Конго (Заїрі), Канаді; виробництво рафінованої міді - у США,країнах СНД, Японії, Чилі, Канаді, Бельгії. Видобуток бокситів (сировини дляалюмінієвої промисловості) зосереджена в Австралії, Гвінеї, на Ямайці, вРосії та Бразилії.
В1980-і рр.. по видобутку руд кольорових металів колишній СРСР займав одне з першихмісць у світі. В останні роки в кольоровій металургії Росії відбувається спадвиробництва.
Ввидобутку руд, що містять свинець, на провідних місцях у світі знаходяться Росія,Австралія, США, Канада, Перу, Мексика. У виробництві свинцю домінуютьрозвинені країни: США, західноєвропейські держави, Росія. У числівиробників свинцю немає жодної країни, що розвивається.
ВЗагалом можна виділити наступні основні риси кольорової металургії векономічно розвинених країнах: невисока ступінь забезпеченості природнимсировиною; велика і швидко зростаюча роль вторинної сировини (за рахунок нього в світіпроводиться олова,% алюмінію і цинку, до 2/5 міді, '/ 2 свинцю); більшповна, в порівнянні з країнами, що розвиваються структура галузі, якавключає виплавку рідкісних, стратегічно важливих металів (титан, кобальт,тантал, германій); переважання в структурі виробничого циклу середніх іверхніх стадій виробництва (більше виплавляється високоякісного металу,ніж чорнового); підприємства розташовуються з урахуванням зручності підвезення сировини таблизькості до джерел дешевої електроенергії.
Длякольорової металургії розвинутих країн Заходу найбільш характерні: 1) дужерозгалужена структура галузі, що включає виплавку і різноманітних рідкіснихметалів; 2) переважання у виробничому циклі верхніх і середніх стадійметалургійного переділу; 3) все більш широке використання вторинноїсировини; 4) орієнтація в розміщенні підприємств переважно на транспортний,енергетичний і особливо на споживчий фактори. А для кольоровоїметалургії країн, що розвиваються можна вважати найбільш типовим: 1) більшузабезпеченість ресурсами; 2) менш розгалужену структуру галузі зпереважанням нижніх і середніх стадій виробничого циклу; 3) порівняномале використання вторинної сировини; 4) переважання сировинної й енергосировинноїорієнтації в розміщенні окремих об'єктів.
Алюмінієвапромисловість вважається найбільшою підгалуззю кольорової металургії. Завиробництва алюмінію виділяються США, країни СНД, Канада, Перу, Мексика.Споживачами алюмінію є військово-промисловий комплекс (ВПК),авіаційна, автомобільна, електротехнічна і хімічна галузіпромисловості, транспорт. Алюміній застосовується у виробництві ракетногопалива.
Щев першій половині XX в. майже вся виплавка первинного алюмінію булазосереджена в країнах Західної Європи і в США, але потім доля обох цихрегіонів стала поступово скорочуватися і нині становить сумарно приблизно 2/5.Решта виплавка доводиться на закордонну Азію, країни СНД, ЛатинськуАмерику, Австралію та Африку. Найголовніший географічний зсув полягає увсе більшою міграції алюмінієвої промисловості з розвинених в країни, що розвиваютьсякраїни. Нині вже 13 з них мають свої алюмінієві заводи, причому, як правило,більш потужні, ніж у більшості західних країн. Все це відбилося і на складіпершої десятки країн за розмірами виробництва первинного алюмінію. У 1950, 1960і 1970 рр.. в неї входили тільки економічно розвинуті країни, а тепер входять ічотири розвиваються (див. табл.)
Показовотакож, що до складу другої десятки країн з виробництва первинного алюмінію,разом з Францією, Німеччиною, Великобританією, Нідерландами, тепер входятьВенесуела і ОАЕ.
Основначастина виробленого в Канаді, Австралії, країнах, що розвиваються первинногоалюмінію призначається для експорту в США, Західну Європу і Японію. Головніекспортери первинного алюмінію - Росія, Канада, Австралія, Бразилія, Норвегія,ОАЕ, Гана, Ісландія, а імпортери - США, ФРН, Великобританія, Італія,Нідерланди, Бельгія, Японія, Республіка Корея, о. Тайвань. У першу десяткукраїн за розмірами споживання алюмінію входять тільки деякі країни Заходу,Росія, Китай і о. Тайвань.
Затегеографія виробництва вторинного алюмінію виглядає зовсім інакше. Хочаалюміній з вторинної сировини нині виплавляють близько 50 країн світу, 95% загальноїйого продукції забезпечують економічно розвинені країни, в першу чергу США,Японія, Німеччина, Італія і Франція. Вони ж - головні імпортери алюмінієвоголому.
Впершу з них входять країни, що розвиваються, які спеціалізуються тільки на видобуткута експорті бокситів і не мають в своєму розпорядженні навіть першою стадією їх переробки.Прикладами можуть служити Гайана і Сьєрра-Леоне. Друга група складається з країн,які поряд з видобутком бокситів мають вже і виробництво глинозему,призначається, як і боксити, тільки для експорту. Це, наприклад, Гвінея,Ямайка, Сурінам. У третю групу потрапляють країни, які на базі власнихбокситів і глинозему організували вже велику виплавку первинного алюмінію, алетакож переважно в розрахунку на його експорт. До їх числа відносяться Австралія,Бразилія, Венесуела, Гана. У четверту групу входять країни, алюмінієвапромисловість яких, незважаючи на наявність власного видобутку бокситів івласного виробництва глинозему, виробляє металевий алюміній восновному або в значній мірі з імпортної сировини, від якого вонадосить сильно залежить. Прикладами країн цієї групи можуть служити США, Китай,Індія, Франція. Нарешті, п'яту групу утворюють країни, взагалі не мають в своєму розпорядженнівидобутком бокситів і повністю орієнтуються на імпорт бокситів і (або)глинозему. У неї входять більшість країн Західної Європи, Японія. У складіцієї групи можна виділити підгрупу країн, де металевий алюміній такожповністю виробляють з імпортної сировини, але не стільки для внутрішньогоспоживання, скільки спеціально для експорту. У неї входять країни з більшнизькою вартістю електроенергії, одержуваної головним чином на великих інайбільших ГЕС (Канада, Норвегія, Австрія, Нова Зеландія), але іноді і напотужних ТЕС (ОАЕ, Бахрейн, ПАР).
Росіяпо цій класифікації відноситься до четвертої групи країн. Вона маєзначну здобич бокситів (і нефелінів) і велике виробництво глинозему, алетаки далеко не забезпечує ними всі свої внутрішні потреби, так що іруду, і напівпродукт їй доводиться імпортувати в досить великих кількостях.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту referat.ru/
