А)Нафтова промисловість - провідна галузь світової паливно-енергетичноїпромисловості. Вона дуже сильно впливає на все світове господарство, та й насвітову політику. Нафтова промисловість відрізняється дуже великийкапіталоємністю; досить сказати, що загальне число діючих нині в світіексплуатаційних нафтових свердловин наближається до мільйона!
Цягалузь належить до числа найважливіших і найбільш швидко розвиваються. Основначастина її продукції використовується в енергетичних цілях, тому її відносять догрупі галузей енергетики. Приблизно десята частина нафти і нафтопродуктів йдев нафтохімічну переробку (виробництво пластмас, хімічних волокон іін.)
Б)Підприємства цієї галузі розподілені по території земної кулі набагаторівномірніше, ніж ресурси і видобуток нафти, оскільки кожне більш-меншвелика держава прагне розташовувати власними НПЗ, що працюють навнутрішнє споживання, а в більшості випадків і на експорт.
В)Світовий видобуток нафти в 2005 р. досягла 3, 9 млрд т. Найбільшимивиробниками нафти були (в млн т): Саудівська Аравія - 526, Росія -470, включаючи газовий конденсат, США - 310, Іран - 200, Мексика - 187, КНР -181, Венесуела - 154, Норвегія - 138, Кувейт - 130, Іраку - 89, 5,Великобританія - 84, 7. На країни Організації країн - експортерів нафти (ОПЕК),об'єднуючою 11 держав Азії, Африки і Америки (Алжир, Венесуела, Індонезія,Ірак, Іран, Катар, Кувейт, Лівія, Нігерія, ОАЕ, Саудівська Аравія), доводиться42% видобутої нафти.
Зпогляду наявності запасів нафти усі розвинені країни можна поділити надві групи:
країни,мають власні родовища і видобуток (США, Канада, Великобританія,Норвегія);
країни,не мають власних нафтових родовищ, господарство яких базуєтьсяцілком на імпортній нафті (Японія, більшість країн Західної Європи).
Близькополовини всієї видобутої у світі нафти експортується. Крім країн - членів ОПЕК- Основної групи експортерів нафти, частка яких у світовому експорті становить65%, найбільшими постачальниками нафти на світовий ринок є також Росія,Великобританія, Мексика, Ірак (щодо якого, до речі, в 1991-2003 рр..було введено ембарго, тобто він був позбавлений права постачань нафти на світовий ринок).Найбільшими імпортерами нафти є США (до 0, 5 млрд т), Китай, Японія ікраїни Європи (переважно Німеччина і Франція).
Значнийтериторіальний розрив між районами видобутку і районами споживання нафти ставпричиною величезних масштабів далеких перевезень нафти. Транспортуванняздійснюється в нафтоналивних судах (танкерах), по залізниці інафтопроводах (включаючи трубопроводи, насосні станції і сховища). Основнінапрями вантажопотоків: порти Перської затоки-Західна Європа - Японія.Самі великі танкери йдуть в Європу далеким шляхом, огинаючи Африку, менш крупніслідують через Суецький канал. Інший основний потік: країни Латинської Америки(Мексика, Венесуела) - США - Західна Європа. Характерно, що нафтопроводипрокладені не тільки по територіях окремих країн (Ірак, Саудівська Аравія),але і по дну морів - Північного і Середземного. Основний напрямокнафтопроводів - від місць видобутку до портів. У Росії нафтопроводи прокладені відсибірських родовищ до західного кордону країни. У 2005 р. Росія ухвалила рішення будувати трубопровід по дну Балтійського моря для збільшення експортувуглеводневої сировини в Європу.
Ввідміну від нафтовидобутку, переважна частина потужностей з переробки нафтизосереджена в провідних розвинених країнах, а також в країнах СНД - 70%, зяких в 2005 р. 20% припадало на США, 21, 6% - на держави Європи, 16,6% - на СНД (Росія - 6, 3%), 5, 3% - на Японію.
Нафтопереробнізаводи в основному зосереджені в прибережних районах і приморських містах - наузбережжі Мексиканської затоки, район м. Нью-Йорка, Роттердам (Нідерланди),Південна Італія, узбережжя Токійської затоки в Японії, узбережжя Персидськоїзатоки, узбережжя Венесуели. У розміщенні нафтопереробних заводівдіють дві протилежні тенденції: В«ринковаВ» (відрив переробки нафти відмісць її видобутку і будівництво нафтопереробних заводів вкраїнах-споживачах) та В«сировиннаВ» - наближення нафтопереробки до місцьвидобутку нафти. До останнього часу переважала перша тенденція. Це дозволялокраїнам-імпортерам ввозити дешевшу сиру нафту, а нафтопродукти з неїпродавати за цінами у багато разів вище. Останнім часом посилилася другутенденція: нафтопереробні заводи будуються в країнах, що розвиваються -виробниках нафти і в транспортних вузлах.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту referat.ru/
