Віктор Ванслов, дійсний член Російської академіїхудожеств, заслужений діяч мистецтв РРФСР, доктор мистецтвознавства,професор
До100-річчю з дня народження М.В. Посохіна.
Вгрудні 2010 року виповнилося сто років з дня народження видатноговітчизняного архітектора Михайла Васильовича Посохіна. З його діяльністюпов'язана ціла епоха в розвитку архітектури радянського часу. Хоча цядіяльність почалася вже в 1930-і роки, але основне, новаторське творчістьМ.В. Посохіна відноситься до післявоєнного часу, особливо до періоду 1960-1980-хроків. Воно ознаменувало перехід від неокласицизму, історизму та еклектикисталінського часу до сучасної архітектури, заснованої на новітніхдосягненнях науки і техніки, застосуванні нових матеріалів, висуненні широкихмістобудівних концепцій і повороті архітектури до вимог сучасногомегаполісу. По суті, сучасна архітектура багато в чому спирається на творчідосягнення М.В. Посохіна, інших архітекторів того часу і розвиває їх.
МихайлоВасильович Посохін народився в Томську 13 грудня 1910. У 1938 році вінзакінчив Московський архітектурний інститут, одночасно (з 1935 року) працюючи вмайстерні видатного архітектора А.В. Щусєва, який відзначив його талант іпідтримав вступає в життя молодої людини.
Вроки Великої Вітчизняної війни М.В. Посохін працював у Москві в складі ротиінженерної розвідки МППО, брав участь в маскуванні міста, ліквідації вогнищпоразки, відновленні зруйнованих будівель, будівництві обороннихспоруд. У післявоєнні роки М.В. Посохін очолював одну з архітектурнихмайстерень Моссовета. У цей період в його творчості вже проявлялисяноваторські тенденції. Спільно з архітектором А.А. Мндоянцем він здійснивряд значних будівель, серед яких особливо слід відзначити висотний житловийбудинок на площі Повстання (нині Кудринська) в Москві (будівництво закінчено у 1954 р.). В архітектурі того часу висотні будинки стали новим словом, визначивши акценти в плануванніміста, його силует.
М.В.Посохін брав учас
ть не тільки в масовій житловій забудові (наприклад, районуХорошево-Мневнікі та інших), але і в розробці і будівництві унікальнихбудівель великого суспільного значення. Тут слід назвати Палац з'їздів уКремлі (1961), будівля РЕВ (нині мерія міста) в Москві (1970), спортивнийкомплекс В«ОлімпійськийВ» (1980), будівлю Міністерства оборони на Арбатській площі(1981), комплекси будівель Московського державного інституту міжнароднихвідносин і Дипломатичної академії (1976), Академії суспільних наук (1984),курорту Піцунда (1967) та ін
Алетворчість М.В. Посохіна ознаменований не тільки створенням унікальнихгромадських будівель і архітектурних ансамблів, але й рішенням значнихмістобудівних завдань. За його проектами забудовувалися цілі нові райони(Наприклад, Північне Чертаново), освоювалися прилеглі до Москви території, прокладавнові проспекти і магістралі (наприклад, проспект Калініна, нині Новий Арбат).
В1960-1982 роках М.В. Посохін був головним архітектором столиці, керуваврозробкою Генерального плану розвитку Москви (1972). У 1963-1967 роках він бувзаступником голови Держбуду СРСР, створив і очолив Державнийкомітет з цивільного будівництва та архітектури при Держбуді СРСР.
Всвоїх теоретичних працях і на практиці М.В. Посохін висував і вирішував завданняпереходу від моноцентрична до поліцентричної плануванні міста призбереженні значення історично сформованого центру. Він мислив широко імасштабно. В результаті його діяльності Москва знайшла новий вигляд, збагатиласяновими житловими районами.
М.В.Посохін був одним із зачинателів збірного домобудівництва, в якому застосовувалисянові технології виготовлення панелей, монтажу, нові конструкції. Цедозволило зводити великопанельні будівлі різної поверховості, в тому числівеликі будівлі на основі збірного залізобетонного каркаса. При цьому припроектуванні унікальних споруд завжди враховувалися їх роль у навколишньомуміський та природному середовищу, їх місце в цілісному архітектурному ансамблі.
Всіце дало потужний поштовх розвитку вітчизняної архітектури, сприяловирішення низки назрілих демографічних, соціальних та естетичних проблем.
Воднієї невеликої статті неможливо перелічити все зроблене МихайломВасильовичем, але слід зазначити і створені ним значні роботи в рядіінших країн. Це комплекси будівель посольств СРСР в Бразиліа і Вашингтоні, атакож радянські павільйони на Всесвітніх виставках В«Експо-67В» у Монреалі (Канада,1965) і В«Експо-70В» в Осаці (Японія, 1968).
Звичайно,свої масштабні проекти М.В. Посохін здійснював не одноосібно, він працювавспільно з колективами архітекторів та інженерів (особливо багато з зодчим А.А.Мндоянцем). Але він був автором і керівником проектів і душею кожногомасштабного заходу. Тому внесок його у вітчизняну архітектуру важкопереоцінити.
М.В.Посохін був не тільки видатним архітектором, але й різнобічно художньообдарованою людиною. Він чудово малював, писав аквареллю. На його персональноївиставці, що відбулася в Академії мистецтв у 1981 році, поряд зархітектурними роботами, що займали, звичайно, головне місце, експонувалисямалюнки та акварелі, настільки художньо досконалі, що їх авторство могло бналежати справжньому майстру-професіоналу.
Томуцілком природно, що М.В. Посохін звертався у своїй творчості до архітектури,пов'язаної з образотворчим мистецтвом. Так, він є автором проектівВиставкового комплексу на Краснопресненській набережній (1972), пам'ятника Перемогина Поклонній горі (1979) та інших.
Втворчості М.В. Посохіна синтез мистецтв в архітектурі знайшов новий ракурс.Відбулася відмова від зовнішнього, декоративного прикрашення радянської епохи, булизнайдені нові форми органічного злиття скульптури та живопису з архітектурою.Вони здійснилися в спільній роботі М.В. Посохіна з рядом видатних живописціві скульпторів нашої країни: Н.В. Томським, М.К. Анікушин, А.Н. Бургановим, А.А.Мильнікова, З.К. Церетелі та іншими.
Російськаакадемія мистецтв пам'ятає і шанує М.В. Посохіна не тільки як видатногоархітектора, котрий окреслив значний період в історії розвитку архітектури тамістобудування в нашій країні, але і як людину, що має перед Академієюособливі заслуги. За його ініціативою в 1979 році в Академії було створеноспеціальне Відділення архітектури, яке він і очолював до самої своєїкончини. Завдяки цьому Академія мистецтв стала творчим і науковим центромне тільки живопису, скульптури, графіки і декоративних мистецтв, але і зодчества,як було раніше - в Імператорської академії мистецтв. Поверненням архітектури вАкадемію мистецтв підкреслювалися її значення як мистецтва, її роль у духовномужиття суспільства і естетичному формуванні навколишнього середовища.
Вскладу Відділення архітектури увійшли великі зодчі того часу, що визначалинапрямки розвитку домо-і містобудування, що мали великі заслуги встворенні унікальних, суспільно значущих споруд. Серед них А.Т. Полянський,С.Б. Сперанський, Д.Н. Чечулін, Н.В. Баранов, Є.Г. Розанов, Я.Б. Білопільський іінші. У задачі Відділення входило сприяння комплексному естетичномуперетворенню вигляду міст і сіл, розробка питань синтезу мистецтв, керівництвотворчими архітектурними майстернями Академії мистецтв, пропагандадосягнень російської архітектури через ЗМІ, видання книг, проведення виставокв нашій країні і за кордоном та багато іншого.
Вперіод керівництва М.В. Посохін Відділенням архітектури творчі питання їїрозвитку були обговорені на спеціальній, присвяченій їм сесії Академії. Сталаопинятися систематична творча допомога державним та громадськиморганізаціям у вирішенні проблем, пов'язаних з архітектурою і містобудуванням.У творчих майстернях Академії молодими архітекторами був розроблений рядпроектів і концептуальних пропозицій, деякі з яких були реалізовані.Майстерні сприяли підвищенню професійної кваліфікації вступає вжиття молоді. Було організовано низку виставок архітекторів - членів Академії. Їхпідсумки обговорювалися на творчих конференціях. Видавалися м...
