Бакланова О.В., Лаппа Н.В., Чайка В.М.
Картоплянамоль з 1980 року - новий карантинний об'єкт, ареал якого в південній частині СРСРпоступово розширюється. Цей шкідник пасльонових культур єполівольтінним видом, у якого відсутня облігатна діапауза. У вогнищахзаселення картопляна міль може давати до 6 генерацій, зимує на стадії гусениціабо лялечки в сховищах і відкритому грунті (Власова, Петропавлівська, 1984).
Хімічнізаходи боротьби проти картопляної молі малоефективні і регламентуютьсясанітарно-гігієнічними нормами. З нових методів боротьби перспективні статевастерилізація самців, застосування вірусних, гормональних і бактеріальних препаратів(Іжевський, 1983). Проведення досліджень у цих напрямках вимагає вирішенняпитання масового штучного розведення картопляної молі.
Накопиченнякомах природної популяції здійснили восени 198З року, шляхом відборузаселених гусеницями шкідника бульб картоплі. Відібрані бульби укладалив 1-л скляні садки, щільно закривали бязью і містили в термостаті притемпературі 24-26 В° С. Метеликів в перший день виходу з лялечок поміщали вскляні садки ємністю 0, 5 л по 10-20 особин кожної статі. Садки накривалимарлею, поверх укладали паперові фільтри діаметром 80 мм, змочені 5%-ним розчином цукру, і містили при температурі 22-26 В° С. Після спарювання самкивідкладали яйця на нижню поверхню фільтра. Фільтри щодня замінювали, попередньозмочивши їх водою для запобігання механічних пошкоджень яєць. Яйця, вкількості 100-200 штук (на фільтрі), укладали в 1-л скляні садки з 2-3бульбами картоплі, щільно закривали бязью і містили при температурі 24-26В° С.
Встановлено,що в лабораторних умовах культура картопляної молі на бульбах картоплірозвивається цілий. Тривалість життя метеликів коливається від 5 до30 днів, при цьому середньостатистичний показник становить 18 днів. В середньомусамки живуть на 3-6 днів менше самців. Додаткове харчування 5%-ним розчиномцукру збільшує тривалість житт
я імаго на 6-12 днів і кількістьвідкладених яєць більш ніж в 2 рази. Найбільша кількість яєць метелики відкладаютьв літній період - в середньому 84, 6 шт. на 1 самку. Восени і взимку плодючістьзменшується майже вдвічі. При температурі 24-26 В° С генерація розвивається 17-20днів з часу відкладання яєць до вильоту імаго, при 18-22 В° С тривалістьрозвитку збільшується до 22-26 днів.
Виживаністьгусениць істотно залежить oт температурного режиму зберігання картоплі. Притемпературі 3-5 В° С виживає 6% популяції, при 9-12 В° С - 52%. Подальшепідвищення температури аж до оптимальної 24-26 В° С на виживаність культурина впливає: вихід імаго складає в середньому близько 50%.
Заминулий період було отримано більше 30 генерацій лабораторної культурикартопляної молі, виживаність і плодючість яких не відрізнялися відвихідної.
Вприроді зустріч різностатевих особин імаго картопляної молі здійснюється здопомогою феромонной зв'язку (Adeesan et al., 1969). Відомо, що реакція наферомон є критерієм фізіологічного стану комах (приставка, Чайка,1978; Злотін, 1979). У цьому зв'язку методом електрофізіологічної діагностики(Черній, Чайка, 1983) була проведена оцінка культури імаго по чутливостісамців до запаху феромону і інтенсивності виділення феромонів сигналу самками.Встановлено, що близько 8% комах в культурі не мають феромонной зв'язку, а у10-15% метеликів її рівень в 5-10 разів перевищує середньостатистичнийпоказник. Отримані дані добре узгоджуються з літературними відомостями проструктурах феромонной зв'язку в природних популяціях комах (Черній, Чайка, 1981;Morse et al., 1982).
Зробленідослідження показали, що завдяки відсутності діапаузи, високоїжиттєздатності та невибагливості картопляна міль є зручним об'єктомдля штучного розведення. У скляних садках ємністю 1 літр на трьох бульбах картоплі середньої величини може розвиватися більше ста гусениць. Якщо бульби незагинє, відбувається їх перезараження. Характерні поведінкові реакції самицьметеликів при відкладання яєць і самців у відповідь на вплив аттрактівних агентів(Світло, феомон) дозволяють розробити технологічні прийоми масового скидання яєцьі поділу імаго по підлозі.
Занашу думку, культура картопляної молі може бути з успіхом використана якелемент різних біотехнологій, а також як вид-мішень у процесі скринінгубіологічно активних агентів для комах.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .ex-situ.ru/
