Реферат з предмету В«Конституційне право зарубіжних країн В»
Студента 3 курсу юридичного факультету
Інститут гуманітарної освіти
Москва 2007
1.Конституція кантонів і їх особливості Загальна характеристика діючої Федеральної конституції Перш за все, слід обмовитися щодо вживаного нами при перекладі швачок-царський термінології терміну В«федеральнийВ». Строго кажучи, правильніше було б вживати термін В«союзнийВ», як це було прийнято в нашій літературі стосовно до Швейцарії (та й не тільки до неї) раніше. Французький термін В«FederalВ» може мати і таке значення. Не всякий дер-дарчий союз є федерація, але всеж федерація є державний союз. Тому тер-мін союзний застосовний і до конфедерації, і до федерації, і до іншим державним об'єднання, саме себе союзом. Німецький текст Конституції при найменуванні центральних органів влади країни приєднує до їх назвам слово Bundes, що буквально означає В«союзнийВ» (Bund - союз). У буквальному перекладі з німецької офіційне найменування Конституції Bundesver-fassung der Schweizerischen Eidgenossenschaft звучить нормально: В«Союзна конституція Швейцар-ського клятвено Товариства В». Можна сказати і В«Союзна конституція Швейцарської конфеде-рації В». Але вираз В«Федеральна конституція Швейцарської Конфедерації В», а саме так вона називається по-французьки, представляється не цілком логічним. І хоча, слідуючи сучасним (головним чином, газетним) традиціям, ми говоримо про Феде-ральний конституції Швейцарії, її федеральних законах, федеральних органах влади, читач повинен все ж мати на увазі, що ця перекладна термінологія не дуже точна. Звертаючись до основних рис швейцарської Федеральної конституції, ми повинні від-мітити, що вона складається з короткої преамбули, трьох розділів та прикінцевих положень, маю-щих особливу нумерацію статей. У преамбулі, що відкривається словами: « ім'я Всемогутнього Бо-га! В», Визначаються цілі створення Конституції, а саме зміцнення Конфедерації, збереження та заохочення єдності, сили і честі швейцарської нації. Розділ перший В«Загальні положенняВ» содер-жит вельми різноманітні норми, регулюють права і свободи швейцарців, а також відносини між Конфедерацією і кантонами, включаючи розподіл між ними предметів ведення і пів-номочіі. Розділ другий В«Федеральна владаВ» регулює у відповідних підрозділах (частина з них має свою внутрішню рубрикацію) статус парламенту і його палат, Федеральної ради (уряду), Федеральної канцелярії, Федерального суду, Адміністративного суду, а крім того, містить підрозділ «гзні положенняВ»; тут, зокрема, слід особливо відзначити ст. 116, згідно з якою німецька, французька, італійська рето-романський (Раушской) суть націо-нальні мови Швейцарії, а німецька, французька та італійська оголошуються офіційні-нимі мовами. Відповідно до поправки, внесеної в цю статтю 4 червня 1996р., рето-романська мова є офіційною мовою в стосунках Конфедерації з громадянами для ко-торих ця мова рідна. Конфедерація підтримуваними, зусилля кантонів Грізон і Тічино по со-зберіганню італійського та рето-романського (Раушской) мов. Розділ третій, що складається всього з семи статей, визначає порядок перегляду Конститу-ції. Перехідні положення, які налічували на 1 квітня 1994 19 статей з текстом (всього ж 24 статті), регулюють дуже різні питання; тут слід відзначити (ст. 8) тимчасове делегує-вання Федеральній раді нормотворчих прав в податковій області з детальним зазначенням принципів, яких він при цьому зобов'язаний дотримуватися. Особливість змісту швейцарської Кон-статиці, на яку ми вже зверталася увага в Загальній частині підручника (п. 2 В§ 6 гл. II в 2-му изд.), полягає в тому, що в неї включено чимало таких норм, які зазвичай знаходять своє місце лише в поточному законодавстві. Це нерідко обумовлено тим, що в Конституції отримували відбиток суто економічні і політичні потреби. Особливо часто подібні норми стали вклю-чаться до Конституції після того, як в 1891 р. була встановлена ​​можливість її зміни по на-рідний ініціативи.
Регульоване Конституцією політико-територіальне устрій країни, незважаючи на її назву (Конфедерація), слід характеризувати як федеративна (див. нижче В§ 6).
Що ж стосується форми правління, то визначити її непросто. Хоча колегіальний орган - Федеральна рада - з'єднує функції та уряду, і багато в чому також глави держави і не несе за Конституцією політичної відповідальності перед Федеральними зборами (парла-те), він обирається парламентським шляхом. Швейцарія, отже, - своєрідна змішана республіка з вираженим дуалістичним державним режимом.
За способом зміни Конституція Швейцарії відноситься до числу жорстких. Вона розрізняє два види свого власного перегляду - повний і частковий. Повний перегляд, відповідно до ст. 119 Конституції, здійснюється тільки законодавчим шляхом. Якщо одна з палат Федеральних зборів винесе постанову про повний перегляд, а інша з цим не погодиться, або повного перегляду зажадають 100 тис. виборців, то питання про те, чи повинен відбутися перегляд чи ні, передається на голосування швейцарського народу. В 4 випадку позитивної відповіді більшості виборців, що проголосували на це питання обидві пала-ти підлягають переобранню, щоб приступити до повного перегляду Конституції (ст. 120). Ідея повного перегляду висувалася неодноразово, проте тільки 8 вересня 1935 відбувся рефе-рендум щодо його необхідності, на якому рішення виборців було негативним. У 1965 р. обидві палати погодилися з необхідністю повного перегляду, однак процедура підготовки його триває досі, відрізняючись докладністю, ретельністю і, як бачимо не-торопливостью. У 1978 і 1985 рр.. публікувалися проекти нової Конституції, останній з яких у всякому разі має цілком сучасний вигляд: в ньому є розділ про права і свободи та керівни-дящих принципах держави, деталізованих в декількох розділах, розділ про федеративний уст-ройстве, зберігаються характерні для Швейцарії інститути безпосередньої демократії. У 1987 р. Федеральне збори ухвалили повністю переглянути Федеральну конституцію і доручи-ло Федеральній раді представити її проект. Однак повного перегляду так до цих пір і не про-спливло. Частковий перегляд, відповідно до ст. 121 Конституції, може здійснюватися як законодав-тільних шляхом, так і за народною ініціативою, тобто на вимогу 100 тис. виборців включити, скасувати або змінити будь-яку статтю Федеральної конституції. Якщо виборці пропонують переглянути або включити кілька різних конституційних положень, то кожен з них повинен скласти предмет окремої ініціативи. Народна ініціатива може бути заявлена у формі загальної пропозиції або розроблено-го проекту. Якщо палати Федеральних зборів погодилися з народною ініціативою в загальної пропозиції, вони повинні розробити відповідний проект і представити його на рішення наро-так і кантонів (суб'єктів швейцарської федерації), а якщо Федеральне збори погодилася з на-рідний ініціативою у вигляді розроблені проекту, він відразу передається на схвалення народу і кантон Голосом кантону, згідно ч. 3 ст. 123 Конституції, вважається результат народного голосування в ньому. При незгоді палат з ініціативою питання про необхідність часткового перегляду вино-сітся на голосування народу, і в разі позитивного рішення більшості виборців, що проголосували Федеральні збори повинно приступити до перегляду, схваленому народом. У слу-чаї незгоди з таємним проектом воно може винести на рішення народу з ініціативним проектом також свій альтернативний проект або пропозицію відхилити ініціативний проект. Згідно зі ст. 121-біс Конституції, частково викладаються в загальній частині підручника (п. 6 В§ 5 гл. VII), при ви-несенні на референдум контрпроект Федеральних зборів виборцю пропонується відповісти на три питання:
1) воліє він народну ініціативу чинному праву;
2) воліє він контрпроект чинному праву;
3) який з проектів має вступити в силу, якщо народ і кантони воліють дію-чих праву обидва п...
