Введення
Політика у сфері економіки будь-якої держави сучасності здійснюється за допомогою фінансово-кредитних В«важелівВ». Одним з найважливіших В«важелівВ» у сфері економіки є фінансовий контроль. Саме для здійснення фінансового контролю в Російській Федерації Конституцією був передбачений вищий орган такого контролю - Рахункова Палата Російської Федерації.
Перші положення правового статусу Рахункової Палати встановлені в Конституції Російської Федерації стаття 101 частина 5, яка свідчить, що Рахункова Палата створена для В«Здійснення контролю за виконанням федерального бюджетуВ». В№ У тій же статті зазначено, що утворюють Рахункову Палату Рада Федерації і Державна Дума. У статті 102 Конституції Російської Федерації встановлюється, що Рада Федерації призначає заступника Голови Рахункової палати і половину її аудитів. У статті 103 встановлено, що Голови Рахункової палати і половину її аудиторів призначає Державна Дума. Ці три статті є вичерпним переліком того, що говориться про Рахункову Палаті в Конституції. Склад же і порядок її діяльності, згідно статті 101 Конституції Російської Федерації, визначається федеральним законом. Даним законом є федеральний закон В«Про Рахункової Палати Російської ФедераціїВ» від 11 січня 1995 року.
Тема даної курсової роботи В«Правовий статус Рахункової Палати Російської ФедераціїВ» є актуальною, особливо в практичній частині - Рахункова Палата є постійно діючим і реально ефективним органом у структурі державної влади. Також актуальність в практичній частині викликана тим, що В«влада гаманця В»і контроль за ним відповідно мають дуже важливе значення в структурі державної влади.
Літератури і наукових досліджень за правовим статусом Рахункової Палати видано мало. Це пов'язано з безліччю причин, основними з яких є нетривалий час існування даного органу в структурі державної влади.
Об'єктом дослідження даної курсової роботі є правовий статус Рахункової Палати Російської Федерації.
Предметами дослідження є, принципи роботи, склад, структура, види діяльності, повноваження Рахункової Палати Російської Федерації, правові акти про Рахункову Палаті.
Емпіричною основою роботи є статті в В«Российской газетеВ», підручники з фінансового праву Химичева Н.І., Шаврова А.В та інші. Також в роботі використовувалися Конституція Російської Федерації, Федеральний закон В«Про статус Рахункової Палати Російської Федерації В», Регламент Рахункової Палати, деяких актів Рахункової Палати (Аналітичні записки) і т.д.
Метою, яку я спробую досягти в даній курсовій роботі, є опис правового статусу Рахункової Палати Російської Федерації, розкриття його значення в структурі державної влади. Завданнями є:
- опис структур та складу Рахункової Палати;
- опис видів діяльності Рахункової Палати;
- опис принципів і завдань Рахункової Палати.
В першому розділі даної курсової роботи спробую розкрити поняття державного фінансового контролю, порядок формування і склад Рахункової Палати, статус і принципи роботи Рахункової Палати, структуру Рахункової Палати.
Під другому розділі спробую розкрити задачі діяльності Рахункової Палати, компетенцію Рахункової Палати, види діяльності Рахункової Палати.
Глава 1. Рахункова Палата Російської Федерації як орган державного фінансового контролю
1.1. Поняття і значення фінансового контролю
Фінансовий контроль являє собою контроль за акумуляцією, розподілом і використанням ресурсів всіх інститутів фінансової системи. В№ Наявність фінансового контролю об'єктивно обумовлено тим, що фінансам як економічній категорії притаманні не тільки розподільча, але і контрольна функції. Тому використання державою фінансів для вирішення своїх завдань обов'язково передбачає проведення з їх допомогою контролю за ходом виконання цих завдань.
Фінансовий контроль можна розглядати у двох аспектах:
1) як суворо регламентовану діяльність спеціальних контролюючих органів за дотриманням фінансового законодавства та фінансової дисципліни всіх економічних суб'єктів;
2) як невід'ємний елемент управління фінансами та грошовими потоками для забезпечення доцільності та ефективності фінансових операцій.
Фінансовий контроль притаманний усім фінансово-правовим інститутам. Тому крім загальних фінансово-правових норм, що регулюють організацію і порядок проведення фінансового контролю в цілому, є норми, що передбачають його специфіку в окремих фінансово-правових інститутах.
Основне зміст фінансового контролю у відносинах, регульованих фінансовим правом, полягає в наступному:
а) перевірка виконання фінансових зобов'язань перед державою та органами місцевого самоврядування з боку організацій та громадян;
В№ В«Фінансове право РосіїВ», Шавров А.В. Москва, 2004, стор 15.
б) перевірка правильності використання державними і муніципальними підприємствами, установами, організаціями знаходяться в їх господарському веденні або оперативному управлінні, грошових ресурсів (бюджетних та власних коштів, банківських позичок, позабюджетних та інших засобів);
в) перевірка дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і збереження грошових коштів підприємствами, організаціями, установами;
г) виявлення внутрішніх резервів виробництва - можливостей підвищення рентабельності господарства, зростання продуктивності праці, прискорення оборотності оборотних коштів, більш економного та ефективного використання матеріальних і грошових коштів;
д) усунення і попередження порушень фінансової дисципліни.
Об'єктами фінансового контролю є рух грошових коштів в процесі акумулювання, розподілу і використання публічних грошових фондів, а також матеріальні, трудові та інші ресурси.
Предметом контролю виступають валютні та касові операції, кошториси підприємств, податкові декларації, операції з бюджетними коштами, бухгалтерська документація тощо
Суб'єктами фінансового контролю виступають муніципальні і державні органи, а також деякі недержавні організації та установи, які наділені повноваженнями проводити заходи з перевірки дотримання фінансового законодавства
В Внаслідок реалізації завдань фінансового контролю зміцнюється фінансова дисципліна, що виражає одну зі сторін законності. Фінансова дисципліна - це чітке дотримання встановлених розпоряджень і порядку
В№ Крохин Ю.А. Фінансове право Росії, М., 2008, стор 136
освіти, розподілу і використання грошових фондів держави, суб'єктів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ. Вимоги фінансової дисципліни розповсюджуються не тільки на підприємства, організації, установи, громадян, але і на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб.
З цього випливає що, фінансовий контроль забезпечує інтереси держави, а також сприяє дотриманню прав та інтересів конкретних громадян, підприємств, установ (наприклад, контроль за дотриманням законодавства про надання пільг за платежами до бюджету, за правильністю справляння податків і т.д.).
Однак об'єкт фінансового контролю не обмежується перевіркою тільки грошових засобів. В остаточному підсумку він означає контроль за використанням матеріальних, трудових, природних та інших ресурсів країни, оскільки в сучасних умовах процеси виробництва і розподілу опосередковуються грошовими відносинами.
Ефективність фінансового контролю передбачає необхідність глибокого економічного аналізу фінансово-господарської діяльності, розробки контролюючими органами пропозицій щодо поліпшення якості роботи перевіряються організацій.
В умовах переходу до ринкових відносин, господарської самостійності підприємств, організацій, установ посилюється значення повсякденного внутрішньогосподарського самоконтролю, контролю власників.
Більш глибоким, неформальним став контр...
