Дипломна робота студентки 5 курсу очної форми навчання М. Я. Бабовніковой
Південний федеральний університет
Ростов-на-Дону 2010
Введення
Встановлення діалогу між владою і суспільством - найважливіша умова успішного розвитку держави. Провідна роль у його здійсненні належить засобам масової інформації, які виступають посередниками між владою і суспільством. Довіра населення до існуючої влади можна назвати важливим чинником стабільного соціального, політичного, економічного розвитку. Період В«перебудовиВ» і єльцинських реформ істотно підірвав віру населення у владу, породив втрату орієнтирів і ідеалів.
Найбільша частина населення асоціює політичний процес, влада з фігурою президента. [1] У літературі по політичній культурі Росії підкреслюється, що для неї завжди була характерна персоніфікована влада. Тобто, громадяни схильні приписувати процес і результат функціонування владних структур діяльності однієї особи, наділяючи при цьому сам процес людськими якостями. А якщо це так, то для розуміння сучасних політичних реалій та перспектив утвердження демократичних цінностей в масовій свідомості необхідно звернеться до образу сучасного керівника країни - президента.
Образ президента багато в чому зумовлює соціальну напруженість в країні. З одного сторони самі люди хочуть відчувати себе захищеними, впевненими в завтрашньому дні, з іншого - основна комунікативна стратегія лідера - сподобається своєму народові. [2] Для цього ЗМІ вдаються до створенню образу президента, втілюючи в життя як очікування населення, так і наміри президента. Якість реалізації цього завдання засобами масової інформації багато в чому визначає успіх розвитку держави. Цим обгрунтовується вибір теми та її актуальність.
Дана тема у світовій і вітчизняній науці розроблена лише як один з аспектів політичної іміджелогії, що, можливо, пов'язано з прагненням багатьох дослідників бути об'єктивними, а при роботі з особистіст
ю живої людини великий суб'єктивний фактор. Так, можна відзначити роботу Г. Почепцова В«ІміджелогіяВ» [3], де висвітлюються технології створення образу політика з позиції іміджмейкера, і піднімається проблема його підвищеного впливу в сучасній цивілізації в ситуації можливого негативного невідповідності іміджу та реальної політичної особистості.
Велике увагу практичним аспектам процесу створення образу політика і його використання в політичному процесі приділено в посібнику для політиків під редакцією Є. Єгорової-Гантман В«Імідж лідераВ». [4] Цінність посібника для даної дослідницької роботи полягає у створеній авторами структурі особистості політичного лідера і механізмів її сприйняття з боку оточуючих.
Професор політології Прінстонського університету Ф. Грінстайн в 2008 році провів цікаве дослідження образу американського президента Джорджа Буша, близьке теми даної дипломної роботи [5]. Так, був проаналізований політичний образ Джорджа Буша-мол на основі ефективності публічної комунікації, організаторських здібностей, політичної майстерності і масштабу політичного передбачення.
Розвивали тему політологи А. Цуладзе [6], Є. Шестопал [7], Т. харчової [8].
До темі образу політика зверталися деякі теоретики-журналісти, лінгвісти, психологи. Варто відзначити внесок В. Суздальцева [9], С. Разворотневой [10], А. Леонтьєва [11].
Проблемою дослідження був визначений характер комунікативних стратегій ЗМІ при створенні образу особистості в політиці. Для російської політичної культури в усі часи було характерно особливе значення особистісних складових політичного процесу. Сучасна Росія вимагає яскравих, неповторних індивідуальностей, особистісно забарвлених промов, вчинків, зовнішності. Реалізація того, чого від політика очікує суспільство, стала одним з питань для становлення демократичних інститутів в країні. Соціальний і політична криза кінця дев'яностих зажадав від лідерів демонстрації їх особистісного потенціалу, головним чином через засоби масової інформації. Тому проблемою дослідження було обрано створення позитивного образу керівника країни в офіційному виданні.
Особливе місце в процесі формування образу влади, налагодження контакту уряду і населення належить офіційним виданням - приналежним уряду, найбільш точно відображає урядові погляди. Серед вітчизняних проурядових видань особливе місце відводиться офіційної В«Російської газеті В», виданню з двадцятирічною історією і досвідом, заснованим Урядом Російської Федерації, чия назва вказує, згідно Міністерству юстиції, на В«Значимість організації і те, що вона дійсно працює в інтересах громадян і РФ В». [12] Отже, в матеріалах В«Російської газетиВ» в максимально можливій мірі відображений образ президента Дмитра Медведєва. Журналістські матеріали В«Російської газетиВ», що містять згадки президента, є об'єктом дослідження.
Предметом даного дослідження послужили складові образу і способи, вербальні та візуальні, якими створюється позитивний образ президента на сторінках В«Російської газетиВ».
Мета дослідження - виявити і систематизувати складові образу Дмитра Медведєва і способи його реалізації в В«Российской газетеВ».
Завдання дослідження.
визначити поняття образу, його відмінності від понять імідж, віртуальний образ;
проаналізувати журналістські матеріали В«Російської газетиВ»;
встановити вербальні та візуальні способи створення позитивного образу;
позначити проблему існування імпліцитних стратегій переконання при створенні позитивного образу Дмитра Медведєва.
Реалізація завдань, поставлених в дипломному творі, вимагає поєднання дедуктивних і індуктивних методів дослідження. Дедуктивні методи необхідні для побудови понятійного апарату, який може бути виведений на підставі вивчення теоретичних розробок в області психології, політології, лінгвістики, журналістики. Індуктивні методи передбачають спостереження за конкретною реалізацією образу президента в засобах масової інформації.
Дипломна робота складається з трьох розділів, висновку, бібліографії та програми. У першому розділі даються розгорнуті дефініції понятійному апарату. Розглядаються поняття образу, іміджу, відзначаються істотні для даного дослідження розбіжності в їх значеннях, з поняття образ виводиться поняття віртуального образу як специфічне для сучасних засобів масової комунікації. Розбираються основні складові образу політичного лідера з наведенням прикладів з текстів В«Російської газетиВ». Другий розділ розглядає способи створення образу Дмитра Медведєва - вербальний, через підкреслення на додаткових, фактично не важливих для комунікативного акту деталях і за допомогою відбору цитат з публічних виступів президента, і візуальний, за допомогою фотоілюстрацій. Третя глава зачіпає проблему наявності імпліцитної, прихованої інформації, використовуваної журналістами для створення в свідомості аудиторії позитивного образу Дмитра Медведєва.
Практична цінність даної дипломної робота визначається самостійним аналізом образу Дмитра Медведєва, і спробою виявлення імпліцитних стратегій переконання, використовуваних журналістами В«Російської газетиВ». Спроба опису образу президента в офіційному виданні здійснюється вперше.
Глава 1 Образ як понятійна категорія
1.1 Образ, імідж, віртуальний образ
Перш ніж приступати до розгляду образу президента на сторінках В«Російської газети В», необхідно визначитися з суб'єктом. У нашому випадку це образ людини, образ політика. Однією з універсальних і широко використовуваних в масових інформаційних процесах технологій є формування та активне поширення образів.
Якщо сприйняття навколишнього світу - це процес, процес відображення в масовому і індивідуальній свідомості влади, лідерів, політики та інших об'єктів, то В«ЦеглинкамиВ», з яких будується цей процес, є образи.
В«Образ - Суб'єктивна...
