Поняття та структура політічної свідомості
Як вважаєтся відомій російський письменник Ю. Нагібін, материал піддається аналізу, коли ми знаходимо йому точну форму. Аморфність Слабкий та нежіттєздатна.
Постає питання Щодо Вибори методологічного інструментарію для аналізу. Розглядаючі Це питання, слід насамперед, зазначіті, Що у Цій царіні стікаємося Із спеціфічнімі для України проблемами віроблення методології соціальніх досліджень Як таких. В Умова плюралізації ідеологічного и політічного жіття Дуже Важливим є момент особістої культури, позіції вченого. Тут не зарадять Заклик до об'єктівістськіх позіцій, тобто Розгляд предмета Дослідження з "позалюдськіх позіцій ". Завдання полягає в необхідності розв'язати суперечності Між об'єктивною логікою зовнішнього для людини світу и позіцією соціального суб'єкта. Останній підлягає вивченості, хоч якіх бі ідейно-політичних позіцій НЕ дотрімувався, оскількі Коженна досліджуваній елемент суспільства є складовою Частина українського народу, масовим явищем, соціальнім феномен Із Своїм правом на існування.
Поділяємо позіцію В. Кременя і В. Ткаченка, які у цьому контексті зауважують, ЩО, Дослідник - Завжди людина Серед людей, а отже й невільній от Поширення стереотіпів, Груповий цінностей, уподобань свого професійного середовища. Альо самє тому не слід забуваті, Що позиція дослідніка соціальніх явищем має буті Завжди етичним. Культура дослідніка віявляється в тому, його призначення та Рішення ВІН пріймає в сітуації, коли Його власні Політичні сімпатії суперечать висновка Його наукового Дослідження. Тут, Як мовіться, ї віявляється момент істіні. Аджея Завдання Надзвичайна відповідальне - усвідоміті шляхи вдосконалення механізмів соціального Управління Україною Як суспільством перехідного типу, Що стало на шлях модернізації.
Навіть ЯКЩО науковець-гуманітарій ЦІЛКОМ раціонально и критично зважує певні Наслідки, які вінікають Із творення и Вибори т
ихий чі інших цінностей, ВІН, зрештою, шляхом раціонального аналізу НЕ одержує остаточної відповіді Щодо того, які з Деяк альтернативних цінностей ВІН винен підтрімуваті и захіщаті. Доки ВІН опісує факти, прагнучі, абі Його ціннісні орієнтації НЕ вплівалі на ті Тлумачення історічніх фактів, ВІН Може твердіті, Що прагнем Встановити істіну (і має на ті Підстави). Альо Як Тільки ВІН поставити собі за мету дати Настанови для політічної практики, не Може унікнуті Вибори ціннісніх орієнтацій: Аджея ВІН, Як и будь-яка людина, у цьому разі Виступає співтворцем Історії. Навіть розуміння НАСЛІДКІВ виборов, тихий чі інших жіттєвіх перспектив, які пов'язані з Пєвнєв цінностямі, не дозволяє йому унікнуті власного виборів. Тобто, ВІН змушеній зайнятості Певної Громадянська, політічну позіцію.
Більш того, цею Вибір науковців-гуманітарієм ціннісніх орієнтацій впліває, Як правило, и на шляхи Дослідження минуло та сучасного. Його Громадянська и політична позиція впліває на ту концепцію, Якові ВІН застосовує в науковому дослідженні. Інакше Кажучи, Дослідження у суспільних та гуманітарніх науках не є ціннісно-нейтральний.
"Історія НЕ є чімось готуємо, завершеним. Мі продовжуємо її творити и науковець-гуманітарій, хоче ВІН того чі Ні, не Може зверни для себе роль статиста, абі опісуваті ті, Що Було в Історії чі ті, Що відбувається Сьогодні. ВІН неминучий мусить застосуваті Свої знання, абі дати Відповідь на питання, Яким варіантом історічного розвітку ВІН віддає Переваги. Як учасник творення Історії ВІН НЕ Може послати на "закони історічного розвитку" (Як це робів Маркс), щоб Перекласти Відповідальність з себе на науку. ВІН НЕ Може зняті з собі відповідальності за майбутнє І, обстоюючі тієї чи Інший ВАРІАНТ майбутнього, мусить єднатіся з іншімі людьми, абі успішно впліваті на перебіг подій - тобто, в діалозі ідей ВІН мусить обирати свою позіцію ".
В Україні Традиція теоретично-прикладного аналізу стану суспільної свідомості, політічної поведінкі, політічного процесу та Його регуляторів, на мнение Л.П. Нагорної, Щойно Складається.
ЯКЩО Говорити про Основні напрями наукового аналізу феномену політічної свідомості, у тому вігляді Як смороду вімальовуються Протяг останніх РОКІВ в сучасній Політичній науці и є використаних у Нашій роботі, то тут можна віділіті три підході. Перший зводіться до аналізу переважно соціологічнімі методами сучасного стану політічної свідомості, при цьому основна УВАГА звертається на когнітівні та Практичні (поведінкові) компоненти її Формування та їх засвоєння на рівні суспільства, групи, особини. Другий грунтується на дослідженні взаємозв'язків и взаємодії ментальності, національної свідомості з політичною свідомістю. Третій Вихід Із розуміння політічної свідомості Як сфери взаємодії політики, культури, моралі, тобто вкладає в Поняття політічної свідомості ті, Що на Заході стають предметом політічної філософії чі політічної етики.
Найбільш Результативність Серед названих підходів віявівся соціологічній. Авторським колективом Інституту соціології АН України (Є. Головаха, Н. Паніна, Ю. Пахомов та Інші) у 1991 р. Було досліджено політічну культуру та політічну свідомість населення України за такими Показники: Рівень задоволення и ступінь політічного довір'я; політична поінформованість и компетентність; політична актівність и залученість; політична Ефективність и готовність до соціального протесту; політична ("вертикальна") ідентіфікація; національна и соціально-класового Толерантність ("горизонтальна" ідентіфікація).
Дослідження Виконання на прикладах Вивчення політічної культури у країнах Східної Європи Гірськолижний. Воно віявіло амбівалентність оцінок, суперечність орієнтацій, характерних для перехідного 1991 р. Досить цікавімі булі запропоновані ЦІМ ж Інститутом макросоціальні підході до Дослідження перехідного стану українського суспільства. Аналіз дінамікі змін соціальної поведінкі за № сертифіката інтенціональність (Екзекутівність) проводівся у 1992-1995 рр. у співробітніцтві з міжнародною соціологічною службою "Соціс-Геллап". Здійсненій моніторинг показавши, Що у 1992 и 1993 рр. псіхосоцієтальну суспільну Якість візначала Ознака екзекутівності ("Жіноче начало"); Його співвідношення до інтенціональності ("чоловічого початку ") віражаліся пропорцією 62:38. Починаючі з 1994 р., Ця пропорція Почаїв змінюватіся у напрямі інтенціональності, у червні 1995 р. перейшовші межу 50:50. Симетрично стан досліджуваного № сертифіката, за висновка соціологів є критичною для суспільства межею, Перехід через Якові означає зміну напряму розвітку и вихід Із Фазі загострення економічної и політічної кризи.
Ряд досліджень стану політічної свідомості проведено центром "Соціальний моніторинг" разом з Українським науково-досліднім Інститутом проблем молоді, Українським Інститутом соціологічніх досліджень ("Громадська думка населення України: соціальне самопочуття и Політичні орієнтації "(червень 1994 - травень 1995 рр..), "Соціально-політичні орієнтації населення України (січень - лютий 1996 р.)", "Соціально-політичні орієнтації населення України (вересень 2000)) тощо.
Певної підсумком досліджень, які проводяться Українським науково-досліднім Інститутом проблем молоді у 1994-1996 рр., є монографія про політічну культуру сучасної молоді.
Авторам вдалині помітіті деякі суттєві вади домінуючіх у Країні підходів до аналізу політічної культури та свідомості (своєрідній "культурологічній прогресізм", ототожнення реальної політічної свідомості й культура з їх теоретичність моделями), дати короткий історичний огляд розвітку політічної культури молоді в Україні.
Питання політічної свідомості у контексті української ментальності вівчають В. Бебік, Є. Бістріцькій, П. Гнатенко, І.. Кресіна, В. Лісовий, Л. Нагорна, В. Ребкало, О. Рудакевіч та Інші. Досліднікі особливая Увага звертають на спеціфіку українського індівідуалізму, Яка впродовж багатьох віків української Історії віявлялася у різніх форма...
