Зміст
Введення
1. Змістовна характеристика політичних інтересів
1.1 Поняття В«інтересуВ»
1.2 Політичний інтерес
1.3 Роль політичних інтересів в загальній системі політичних відносин у суспільстві
2. Механізм реалізації політичних інтересів. Політичне участь і політична діяльність
2.1 Механізм реалізації політичних інтересів
2.2 Політична участь
2.3 Політична діяльність
3. Групи інтересів. Лобізм
Висновок
Список літератури
Введення
Все, що робить людина, проходить через його свідомість. Внутрішніми джерелами його активності виступають потреби та інтереси. Потреба - це відношення між агентом, суб'єктом і умовами його існування. Інтерес - це відношення між суб'єктами з приводу умов існування.
Потреби та інтереси - найважливіші спонукальні причини людської діяльності. Цю функцію вони виконують і в сфері політичних відносин. Поза їх обліку неможливо зрозуміти справжній сенс, наміри і конкретні кроки в політиці держав, партій, соціальних груп і конкретних особистостей. Ця стійка зв'язок відзначається багатьма вченими і політиками. В«Найближчий розгляд історії переконує нас в тому, - писав Г. Гегель, - що дії людей випливають з їхніх інтересів, і лише вони відіграють головну роль В».
У цьому зв'язку політичні інтереси являють собою актуальну і досить складну теоретичну проблему, з'ясування якої дозволяє зрозуміти логіку діяльності різних політичних сил, передбачати розвиток політичних подій і процесів. [8]
У самому загальному плані політичні інтереси усвідомлюються і направля
ються за допомогою діяльності на реалізацію потреб великих груп людей. Основою політичних інтересів виступає соціальний досвід. Він обробляється за допомогою найскладніших соціально-ідентифікаційних механізмів, перетворюючись, зокрема, в політичну ідеологію.
Інтереси, поширившись і перетворившись на стереотипи суспільної психології, набувають статусу потужної політичної сили.
Мета роботи: дати характеристику політичних інтересів, механізмів їх реалізації та груп інтересів.
Завдання:
1. Розглянути поняття В«ІнтересуВ» і В«політичного інтересуВ» і роль політичних інтересів в системі політичних відносин в суспільстві
2. Розглянути механізм реалізації політичних інтересів, політична участь та політичну діяльність.
3. Розглянути питання про групах інтересів і лобізм.
1. Змістовна характеристика політичних інтересів
1.1 Поняття В«інтересуВ»
політичний інтерес влада лобіювання
Поняття В«інтересВ» (лат. interest - мати значення) активно використовується в різних галузях наукового знання. При цьому вихідне розуміння терміна скрізь сходить до тлумачення в словниках Даля, Ожегова, Ушакова - В«інтересВ» як значення, важливість справи; увагу, порушену до кого (чого)-небудь значного, важливого, корисного або удаваному таким. В філософсько-політологічному ключі інтерес розуміється як причина дій індивідів, соціальних спільнот, причина, що визначає їх соціальну поведінку [11].
Природа інтересу представниками різних галузей знання пояснюється по-різному. Так, психологи, соціологи, філософи, правознавці кажучи про інтерес вказують, насамперед, на свій предмет дослідження. Тому в літературі існує кілька підходів (концепцій) пояснення генезису інтересу [10].
Прихильники В«психологічної концепції В»інтересів бачать їх першооснову в психології людини і його свідомості. Інтереси, за їх уявленням, виступають у вигляді почуттів, бажань, настроїв і устремлінь до задоволення потреб.
Прихильники іншого підходу виходять з того, що інтерес об'єктивний і пов'язаний цілком не з свідомістю і волею, а з матеріальними умовами життєдіяльності людей (В«концепція об'єктивного інтересу В»).
Видається, що більш правильним є підхід тих, хто бачить коріння інтересу в єдності об'єктивного і суб'єктивного. Справа в тому, що виникнення і зміст інтересу обумовлено об'єктивними потребами суб'єктів соціального життя. Те, що необхідно для функціонування і розвитку окремих індивідів, соціальних груп, держав і суспільства в цілому, становить предмет їх інтересу. І в цьому сенсі інтерес - це таке ставлення до дійсності, яке спрямоване на забезпечення всякого суб'єкта усім необхідним для його існування та розвитку.
У той же час інтерес - це відображення в свідомості людей потреб як об'єктивних явищ, їх осмислення і усвідомлення. Процес же усвідомлення проявляється у вибірковості і цілеспрямованої діяльності суб'єктів інтересу, що підкреслює його суб'єктивність.
Для з'ясування змісту інтересу важливим є також розуміння взаємозв'язку потреб та інтересів. Як відомо, потреба означає недолік чогось, потребу в чому-небудь для нормального існування особистості, соціальної групи, держави і суспільства в цілому.
Те, чим може бути задоволена потреба, становить предмет задоволення потреби . У цьому зв'язку існуюча орієнтація на створення і засвоєння предмета потреби виступає як інтерес .
Зрозуміло, наявність потреб ще не дає відповіді на питання, чому людина вчинила, так чи інакше. Справа в тому, що потреби лише обумовлюють активність, але саме зміст активності визначається інтересами. Одна і та ж потреба може бути задоволена за допомогою різних предметів. Тому на її основі можуть формуватися різні інтереси за змістом, характером і спрямованості.
Це говорить про те, що вивчити інтереси - значить, усвідомити не тільки зміст потреб, але й можливі шляхи, форми та способи їх оптимального задоволення.
Своєю структурою інтереси відображають:
а) соціальне становище суб'єкта інтересу або сукупність його практичних зв'язків із суспільством;
б) ступінь усвідомлення суб'єктом свого становища в суспільстві;
в) ідеальні спонукальні сили або мотиви діяльності, спрямовані на цілком певні об'єкти інтересу;
г) сама дія суб'єкта в соціальному середовищі проживання.
Таким чином, інтерес , це відношення (усвідомлене і зацікавлене) суб'єкта до об'єкта, який є засобом задоволення тієї чи іншої потреби індивіда або соціальної спільності.
При цьому завжди відбувається співвіднесення:
1) потреб,
2) об'єктів, службовців засобом їх задоволення,
3) соціальних умов життєдіяльності суб'єкта (соціальне середовище)
4) способів задоволення тих чи інших потреб.
В залежності від сфери дії і соціального носія інтереси поділяються на економічні, політичні, культурні, моральні, естетичні, релігійні, військові. Особливе місце серед них займають інтереси політичні.
1.2 Політичний інтерес
Особливістю політичної сфери є формування політичних інтересів. Їх основою стає залежність суб'єкта політики від його положення у зазначеній сфері. Сам політичний інтерес в такому випадку постає як прагнення суб'єктів політики змінити своє соціальне становище за допомогою політичних засобів.
Зміст же конкретних політичних інтересів різноманітне, бо воно залежить від самого суб'єкта, від конкретно-історичних умов, від взаємозв'язку з іншими суб'єктами і т.п. Щоб інтереси перетворилися в спонукальні сили людської діяльності, вони повинні бути усвідомлені людьми.
Процес усвідомлення інтересів можна представити у вигляді наступної спрощеної схеми: імпульси, породжувані інтересом, відображаються у вигляді почуттів, настроїв людей, в їх емоційному відношенні до лідерів, державних інститутів, партій і т.п. [4].
Політичний інтерес представляє собою виборче ставлення суб'єкта до якихось політичних явищ, подій, процесів, політичної діяльності, засноване на його світоглядних принципах, переконаннях, установках. ...
